Сценарії боротьби із хворобами колосу озимої пшениці

Із хвороб колоса при вирощуванні пшениці найчастіше зустрічаються фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз, сажкові хвороби. Найбільша частка з перелічених мікозів належить фузаріозу (39,3%) та септоріозу (34,3%). Безпосередньо проти твердої та летючої сажок застосовують протруювання насіння (тебуконазол, карбоксин та інші). Для контролю інших хвороб колоса орієнтуються на найнебезпечнішу з них — фузаріоз. Обмежений набір фунгіцидів і вузьке «вікно застосування» не дозволяє надійно контролювати це захворювання виключно хімічними засобами. Наразі відсутні фунгіциди, які контролюють фузаріоз колосу з ефективністю, яка була б на рівні контролю іржі або борошнистої роси.

У захисті рослин прийнятим за стандарт поріг ефективності фунгіциду вважається від 85%. Якщо препарат показує ефективність нижче 85%, то даний продукт є неефективним. Таким чином, використання наявних фунгіцидів профілактично по колосу при початку цвітіння (викидання пильників) від фузаріозу колосу є малоефективним заходом, але поки що інших дієвих засобів захисту від цієї хвороби не створено. Контролювати фузаріозну кореневу гниль можна протруюванням насіння та агротехнічними заходами (сівозміна, обробіток ґрунту).

Від фузаріозу колосу застосовують фунгіциди триазоли (протіоконазол, тебуконазол і метконазол) і їх комбінації один з одним і зі спіроксаміном профілактично у фазі початку цвітіння (поява перших видимих пиляків) (рис. 4), а за необхідності — повторно у фазі молочної стиглості зерна (ВВСН 70-79) (рис. 5). Ефективність від фузаріозу колосу у протіоконазолу — 48%, тебуконазолу — 40% і метконазолу — 32%. Фунгіциди з тебуконазолом є золотим стандартом від фузаріозу колосу. Ця діюча речовина перевершує за ефективністю епоксиконазол і комбінацію тіофанат-метилу й епоксиконазолу. В Японії активно використовують від цього захворювання тіофанат-метил. В європейських країнах комбінація тебуконазолу з протіоконазолом має максимальну ефективність проти фузаріозу колоса. 

Оптимальним терміном обробки пшениці вважаються 2-4 дні перед цвітінням або перші 2 дні з моменту цвітіння. Цвітіння одного колоса триває 3-6 днів, а всього поля 6-8 днів. Для ячменю, який цвіте, коли колос ще перебуває всередині обгортки, найкращим періодом обробки вважається відразу після появи колоса. Найбільш виправдана тактика захисту — профілактика. Якщо зернові були посіяні по зернових, кукурудзі або стерньових попередниках, ймовірність розвитку фузаріозу колоса практично гарантована.

Якщо передбачається контроль не тільки фузаріозу колоса, а й інших хвороб колосу (септоріоз) і листового апарату (гельмінтоспоріоз, іржа, борошниста роса), то доцільно використовувати багатокомпонентні препарати, що містять триазоли (протіоконазол, тебуконазол) у комбінації з д.р. інших хімічних класів зі спіроксаміном (аміни) або з д.р. групи бензимідазолів (карбендазим). Стробілурини по колосу не бажано застосовувати через ускладнений відтік пожнивних речовин в колос, через що зерно погано наливається.

За раннього розвитку навесні хвороб і високого інфекційного фону внесення фунгіцидів у першу фунгіцидну обробку Т1 в період «кінець кущення — початок виходу в трубку» (27-32) зазвичай поєднують із застосуванням гербіцидів, інсектицидів або регуляторів росту. Цільовими хворобами у цей час є борошниста роса, септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість).

За відсутності навесні шкідників (злакової мухи, злакової попелиці, цикадки) і хвороб (борошниста роса), пропускаючи внесення інсектицидів і фунгіцидів у період Т1 «кінець кущення — початок виходу в трубку» (27-32), їх можна внести разом з другою фунгіцидною обробкою в Т2 — «поява та ріст прапорцевого листка» (ВВСН 37-49) у разі перевищення ЕПШ злакової попелиці, пшеничного трипса, п’явиці, клопа шкідливої черепашки, хлібного звичайного пильщика. Застосування фунгіцидів по прапорцевому листку — традиційний час проведення другої фунгіцидної обробки Т2. Цільові хвороби — септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість) і бура іржа.

З третьою фунгіцидною обробкою Т3, оптимальним часом проведення якої вважається початок-середина цвітіння (ВВСН 60-65), від септоріозу листя і колоса, піренофорозу (жовта плямистість), бурої і стеблової іржі, фузаріозу колоса, вторинної інфекції (альтернаріоз, оливкова пліснява тощо), як правило, внесення інсектицидів не доцільне.

Захист посівів від шкідників проти личинок і дорослих клопів шкідливих черепашок, личинок пшеничного трипса, злакової попелиці, хлібних жуків, хлібної жужелиці часто переносять з Т3 на період Т4 формування зернівки, тобто молочної стиглості зерна (ДК 70-79), за появи в посівах 15-20% личинок клопів третього віку. Високу ефективність під час масового заселення посівів клопами, хлібними жуками мають крайові обробки посівів.

Таким чином, найоптимальніша схема захисту на озимій пшениці така: Т1 (гербіцид), Т2 (фунгіцид + інсектицид), Т4 (інсектицид — крайова обробка).

У Лісостепу, Поліссі у разі дощового літа може застосовуватися програма захисту від бур’янів, шкідників і хвороб за одним із 2 сценаріїв:

1) Т1 (гербіцид + ретардант), Т2 (фунгіцид + інсектицид), Т3 (фунгіцид), Т4 (інсектицид);

2) Т1 (гербіцид + ретардант), Т2 (фунгіцид), Т3 (фунгіцид), Т4 (інсектицид).

У Степу через меншу кількість опадів, низьку урожайність і рентабельність система захисту може бути такою: Т1 (гербіцид), Т2 (фунгіцид), Т4 (інсектицид).

Можливий вибір періоду проведення інсектицидних, фунгіцидних обробок з урахуванням ЕПШ, погодних умов (дощового або сухого літа), інфекційного фону і попередника при польових оглядах кожного поля у періодах Т0, Т1, Т2, Т4 й обробці від листових хвороб і шкідників за настання порогу шкодочинності в одній із фаз Т0, Т1, Т2, Т4, а в Т3 профілактично від фузаріозу колосу — в разі виявлення фузаріозної кореневої гнилі та снігової плісняви в Т0.

Зазвичай другу основну фунгіцидну обробку Т2 «поява та ріст прапорцевого листка» (ВВСН 37-49) поєднують з листовим підживленням мікроелементами (сульфат магнію) й азотом в амідній формі (карбамід) (табл. 1). При стресових умовах може спостерігатися фітотоксичність у вигляді плям на листках через те, що карбамід може виступати як своєрідна поверхнево-активна речовина (ПАР), яка підсилює ефект фунгіциду. Як правило, фунгіциди у своєму складі й так містять ПАР. Особливо часто спостерігається фітотоксичність у вигляді плям на листках при стресових умовах (знижені температури) за використання бакових сумішей (гербіцид + фунгіцид + ретардант + мікродобриво) у першу фунгіцидну обробку в Т1 (ВВСН 31-32).

Таблиця 1. Максимальна концентрація водного розчину карбаміду для позакореневого (листкового) внесення (за A. Grzeskowiak, 2003)

Найбільш поширеними є 3 основні класи фунгіцидів: стробілурини, карбоксаміди і триазоли. Триазоли, імідазоли є системними д.р. з лікувальною активністю, які пригнічують синтез ергостеролу, а стробілурини, карбоксаміди пригнічують мітохондріальне дихання і вважаються як частково системними, так і контактними препаратами (трансламінарні або локально-системними).

Фунгіциди, які використовуються на озимій пшениці, загалом належать до 13 хімічних класів з різними механізмами дії на патоген: аміни, бензофенони, бензимідазоли, тіофанати, карбоксаміди, квіназоли, мідьвмісні, піридиніл-етил-бензаміди, стробілурини, імідазоли, триазоли, хлоронітрили, феніл-ацетаміди (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Класифікація фунгіцидів, що використовуються на зернових культурах, за хімічним складом та механізмом дії

Таблиця 3. Комбінація діючих речовин фунгіцидів, що використовуються на зернових культурах

За мобільністю у рослині триазоли можна розташувати від найбільш до найменш розчинних у такому порядку: флутріафол, ципроконазол, тетраконазол, тріадименол, епоксиконазол, тебуконазол, пропіконазол, флусіазол, гексаконазол, дифеноконазол. Флутріафол є найбільш мобільним триазолом. Він швидше, ніж решта, проникає всередину рослини, поширюється по рослині та проявляє лікувальну і захисну дію проти збудників хвороб.

Стробілурини і карбоксаміди зазвичай застосовують профілактично в Т1 або в Т2 від листкових хвороб. Триазоли застосовують в Т2, як правило, лікувально за досягнення ЕПШ листкових хвороб. За відсутності хвороб внесення триазолів зазвичай не ефективне.

У складі багатьох комбінованих фунгіцидів в основному поєднуються діючі речовини профілактичної та лікувальної дії з різними механізмами впливу на патоген: стробілурини з триазолами, карбоксаміди з триазолами, триазоли з бензимідазолами. Це дає змогу розширити спектр активності фунгіцидів і можливість більш гнучко розподіляти час обробки.

Закупівлю фунгіцидів наперед для нового сезону бажано проводити для комбінованих діючих речовин (стробілурини з триазолами, карбоксаміди з триазолом), які можна застосовувати універсально для обробки перед зараженням і по самому зараженню. Придбання триазолів заздалегідь для економії і профілактичного використання є не ефективним заходом, за винятком їх застосування по колосу в період цвітіння від фузаріозу колоса.

В табл. 4 наведена ефективність дії діючих речовин фунгіцидів на хвороби озимої пшениці. Із даних таблиці видно, що найвищий рівень ефективності мають комбіновані контактно-системні препарати з різними механізмами дії на патоген: карбоксаміди з триазолами, стробілурини з триазолами. Комбіновані контактно-системні препарати мають кращу ефективність і ширший спектр дії проти хвороб.

Важливо підкреслити, що карбендазим, який досі широко використовують в Україні, має низький ефект проти основних хвороб пшениці. З 2020 року фунгіциди, що містять прохлораз, більше не доступні для обробок ячменю в Німеччині. До того цей активний інгредієнт для ячменю був схвалений, наприклад, проти ринхоспоріозу, карликової іржі, сітчастої плямистості та борошнистої роси для раннього використання до початку цвітіння. Пропіконазол заборонений в Німеччині з 2019 року, а у фенпропіморфа реєстрація закінчилася навесні 2019 року. Тебуконазол та епоксиконазол перебувають у списку на вибування.

Таблиця 4. Рейтинг фунгіцидів проти основних хвороб пшениці (дані АHDB, Agriculture and Horticulture Development Board)*

Примітки:

(1) Фузаріоз викликаний збудниками Fusarium culmorium або Fusarium gramineum. Ефективність дії проти видів Microdochium може відрізнятися.

(2) Різні продукти можуть містити різні інгредієнти та бути представленими у вигляді різних препаративних форм, що може впливати на рівень контролю.

(3) Основні продукти можуть мати значну різницю між захисною та лікувальними діями. Дані наведено з точки зору захисту від хвороби.

(4) Значний ризик резистентності. Завжди використовуйте SDHI фунгіциди в суміші з принаймні одним фунгіцидом з іншого класу, який має ефективність проти цільового збудника.

*Ця оцінка базується на даних лише за один рік.

Рівні ефективності: 5 — найвищий, 1 — найнижчий, (пусто) — недостатньо даних.

Як приклад, у табл. 5 наведена одна із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників для Степу у сівозмінах: озимий ріпак — озима пшениця — соняшник; горох — озима пшениця — соняшник; кукурудза — озима пшениця — соняшник). І для контролю від падалиці класичного соняшнику використовують бакову суміш гербіцидів Гренадер Максі 0,025 + Унісулам 0,05.

Таблиця 5. Система захисту озимої пшениці від бур'янів, хвороб і шкідників для Степу з урожайністю до 3-4 т/га

Наостанок —  ще декілька інформативних таблиць.

Таблиця 6. Порівняння ефективності фунгіцидів для захисту насіння від основних хвороб зернових колосових культур

Таблиця 7. Періоди шкідливості основних збудників

Таблиця 8. Ефективність фунгіцидів по вегетації проти хвороб

Сергій Хаблак, агроном, доктор біологічних наук, Інститут харчової біотехнології та геноміки

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас