Гельмінтоспоріоз (пшениця) (Гельминтоспориз (пшеница))

Ознаки ураження

Вражає всі частини рослини і проявляється в різних формах: у плямистості листя, в побурінні колоскових плівок, у чорноті зародка зерна, кореневій гнилі, в ураженні сходів.

При ураженні листя і листових піхв на них з'являються дрібні довгасті світло-бурі плями з темно-бурою облямівкою; сильно уражене листя засихає. На заражених стеблах спостерігається загнивання нижніх вузлів, що призводить до надламування стебел і вилягання рослин. Уражена тканина листя і стебел у вологих умовах покривається чорним оксамитовим нальотом.

Ураження зерна проявляється у вигляді почорніння зародкового кінця насіння. Темні плями на зерні можуть бути різної величини - від дуже дрібних, ледь помітних, до великих, що займають половину зерна. Часто спостерігаються випадки прихованої зараженості, без зовнішніх ознак, коли інфекція виявляється лише при проростанні зерна. Заражені зерна щуплі, зі зниженою схожістю, дають хворі паростки і сходи, багато з яких гинуть.

Біологія збудника

Паразит розвивається в конідіальній стадії. Конідії довгасті, темно-оливкові, з кількома поперечними перегородками, в основному з 2-6 перегородками, довжина їх варіює від 30 до 150, ширина 10-20 мкм. Базальна (нижня) клітина конідій має характерну конічну форму. Конідієносці коричневого кольору, довжиною 50-200 мкм.

Умови поширення

Джерелами хвороби є насіння, післяжнивні залишки, бур'яни і грунт. Зараження рослин і розвиток хвороби залежить від метеорологічних умов. Особливо велике значення має висока вологість повітря (95-97%) та опади в період формування зерна, коли відбувається його зараження. Підвищена температура посилює розвиток хвороби, хоча і при температурі 8-10 °С хвороба розвивається, але слабо. Найбільш сильне зараження і пігментація зерна спостерігається при температурі 24-30 ° С.

Подальше поширення в культурі відбувається через конідії, які можуть поширюватися за допомогою вітру на великі відстані.

Заходи захисту

Поряд з ретельною обробкою грунту із заорюванням післяжнивних залишків зниженню небезпеки зараження сприяє підбір стійких сортів. Також можливе цілеспрямоване застосування відповідних фунгіцидів.