Поширення
Зустрічається повсюди, але найбільш поширена і шкідлива хвороба на Поліссі та в західних районах Лісостепу у роки з дощовим літом. Уражує ячмінь, жито, дикі злаки.
Шкідливість
Втрати врожаю зерна в роки епіфітотій становлять до 15 % і більше. Крім того, погіршуються кормові та пивоварні якості зерна.
Ознаки ураження
Виявляється протягом усього періоду вегетації, пік розвитку спостерігається у фазі молочної стиглості зерна. На листках та листкових піхвах хвороба виявляється у вигляді сіро-зелених плям, які швидко збільшуються і набувають неправильної форми. Спочатку плями водянисті, пізніше вони підсихають, у центрі стають світлими, а по периферії утворюється темно-бура облямівка. У вологу погоду плями набувають сіро-голубого кольору завдяки рясному конідіальному спороношенню патогена. При сухій погоді симптоми ринхоспоріозу схожі на опіки листків. На зерні за умов підвищеної вологості хвороба виявляється у вигляді світло-коричневих плям з темно-бурим ореолом.
Джерела інфекції
Збудник хвороби зберігається у вигляді міцелію в рослинних рештках, в зимуючих рослинах та зерні.
Розвиток хвороби
На міцелії, що перезимував утворюються конідії, що масово заражають посіви. Проростають конідії за умов наявності крапельної води при температурі від +2°С до +30°С (оптимум +16…+20°С).
Заходи захисту
Дотримання 2-3 річної сівозміни; знищення рослинних решток та падалиці; посів культур в оптимальні строки; протруєння насіння та обробки посівів фунгіцидами. Хімічні препарати: Фенікс, Фенікс Дуо, Корбель, Міраж, Рекс Топ, Спортак, Альто 400. Cтiйкиx copтiв ячмeню i житa пpoти pинxocпopioзy нeмaє.