Іржа карликова (ячмінь) (Ржавчина карликовая)

Ознаки ураження

На листках та їх піхвах утворюються дрібні, безладно розміщені урединії. Пізніше на нижньому боці листків і листкових піхв під епідермісом формуються дрібні чорні теліопустули. На ячмені розвивається в урединіо- і теліостадіях, а спермогонії та еції утворюються на рослинах виду рясту.На озимому ячмені карликова іржа з’являється на сходах, а на ярому – починаючи з фази молочної стиглості зерна.

Джерела інфекції

Поширена в усіх районах вирощування. Гриб перезимовує в урединіостадії на озимому ячмені та його падалиці.

Розвиток хвороби

Урединіоспори проростають і заражають рослини при наявності крапель води і температурі від +10°С до +25°С. Теліоспори проростають і утворюють базидіоспори з базидіями тільки після періоду спокою. Патоген може розвиватися і без еціальної стадії.

Шкідливість

При сильному розвитку карликової іржі на озимому ячмені зимостійкість його різко знижується, а недобір врожаю становить 7 %.

Заходи захисту

Зниженню втрат врожаю від карликової іржі сприяє дотримання сівозміни, просторова ізоляція від посівів, де вирощували ячмінь, знищення падалиці та проміжного господаря – рясту (Corydalis), вирощування стійких сортів, оптимальні строки посіву озимого ячменю. При середньодобовій температурі повітря вище +15°С слід чекати швидкого поширення збудника. Якщо до цього моменту на нижньому або середньому листі на третині рослин вже помітно ураження, слід негайно провести обробку фунгіцидами. Хімічні препарати: Альфа-Тебузол, Фенікс, Фенікс Дуо, Арчер, Байлетон, Корбель, Рекс Дуо, Танго, Тілт 250 ЕС, Альтo 400 SC.