Як зменшити витрати у захисті озимої пшениці від шкідників, — погляд експерта

Важливо відзначити, що останнім часом через подорожчання на 20-40% і більше засобів захисту (особливо інсектицидів) є актуальним тренд на «економію ресурсів», у тому числі зменшення витрат на використання хімічних препаратів від шкідників.

Сергій Хаблак, агроном, доктор біологічних наук

Потрібно розуміти, що кількість шкідників не може часто досягати такого порога, що значно вплине на урожайність на всій площі посіву озимої пшениці. Звісно, невеликими осередками може спостерігатися сплеск шкідників. Але коли порівняти вартість інсектициду з локальним незначним зменшенням урожайності, то буде зрозуміло, що можна зекономити на інсектициді. Кожна популяція шкідника має свої особливості розвитку, які мають багаторічну динаміку за якою можна спостерігати і адекватно реагувати. Якщо зберігається сівозміна, проводиться обробіток ґрунту, то масового розвитку шкідників може не спостерігатися.

Щоб створити максимально ефективну систему інсектицидного захисту, необхідно добре знати фенологію шкідників, періоди появи їхніх шкодочинних стадій. Інсектицидний захист озимої пшениці зазвичай прив'язаний до систем фунгіцидного і гербіцидного захисту, оскільки гербіциди, інсектициди та фунгіциди застосовують разом в бакових сумішах, а також з листовим підживленням мікроелементами (сульфат магнію) й азотом в амідній формі (карбамід) (рис. 1).

Фунгіциди на озимій пшениці рекомендують застосовувати в такі періоди: Т0 — кущіння (ВВСН 20-29), Т1 — початок виходу в трубку (ВВСН 31-32), Т2 — поява (кінець виходу в трубку) та ріст прапорцевого листка (ВВСН 37-49), Т3 — початок-середина цвітіння (ВВСН 60-65), Т4 — молочна стиглість зерна (ВВСН 70-79).

Залежно від фунгіцидної програми захисту від хвороб можливі такі схеми застосування фунгіцидів на озимій пшениці:

1-разове внесення — прапорцевий листок (Т2),

2-разове — прапорцевий листок (Т2) + цвітіння (Т3),

3-разове — початок виходу в трубку (Т1) + прапорцевий листок (стробілурин) (Т2) + цвітіння (Т3),

4-разове — початок виходу в трубку (Т1) + прапорцевий листок (стробілурин) (Т2)+цвітіння (Т3)+ молочна стиглість зерна (Т4).

Восени посівам пшениці озимої шкодять дротяники, хлібні блішки, цикадки, злакові попелиці, злакові мухи, хлібна жужелиця, озима совка. У весняний період шкоди можуть завдати злакові мухи, цикадки, злакова тля, дротяники, хлібна жужелиця. Весняне покоління злакових мух, за звичайних умов, більш значної шкоди завдає ярим колосовим культурам. ЕПШ 40-50 мух на 100 помахів сачка. Якщо у стадії кущення (ДК 20-29) злакові мухи, злакова тля, цикадки відсутні або не перевищують економічного порогу шкодочинності, то застосовувати інсектициди у періоди Т0 — кущіння (ВВСН 20-29) чи Т1 — початок виходу в трубку (ВВСН 31-32) разом з першою фунгіцидною обробкою (яку загалом проводять, поєднуючи дві обробки в одну, в період кінець кущіння — початок виходу в трубку (27-32) за настання відповідних температур) немає сенсу і є, на мою думку, марною витратою коштів.

За раннього розвитку хвороб і високого інфекційного фону через порушення сівозміни і непроведення обробітку ґрунту внесення фунгіцидів у першу фунгіцидну обробку Т1 в період кінець кущення-початок виходу в трубку (27-32) зазвичай поєднують із застосуванням гербіцидів, інсектицидів або регуляторів росту. Цільовими хворобами у цей час є борошниста роса, септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість). Якщо в Т1 разом з гербіцидом в баковій суміші застосовували інсектицид і фунгіцид, то обробку препаратами в Т2 через 5-10 діб проводити немає сенсу. Тоді обробку посівів озимої пшениці від хвороб і шкідників в Т2 проводити не потрібно. І навпаки — у разі внесення в Т2, у Т1 обробку не проводять.

У таблиці 1 наведена одна із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників за інтенсивною технологією для Лісостепу і Полісся у сівозміні «озима пшениця-кукурудза-соняшник», де для контролю падалиці соняшнику, стійкого до трибенурон-метилу та імідазолінонів, використовують бакову суміш трибенурон-метил, 750 г/кг, тифенсульфурон-метил 187,5 г/кг+ клопіралід, 300 г/л для пролонгації захисту від поступового проростання наступних хвиль соняшнику у стадії «подовження стебла» (вихід у трубку, ВВСН30-39), з якої починається генеративна фаза розвитку культури. Марні витрати коштів на інсектицид і фунгіцид в Т1 та інсектицид в Т3 (за умови дотримання сівозміни й обробітку ґрунту).

За відсутності шкідників, пропустивши внесення інсектицидів у період Т1 кінець кущіння — початок виходу в трубку (27-32), їх можна внести разом з фунгіцидами в Т2 — поява та ріст прапорцевого листка (ВВСН 37-49), у разі перевищення ЕПШ, від злакової тлі, пшеничного трипса, п’явиці, клопа шкідливої черепашки, хлібного звичайного пильщика (рис. 2). Застосування фунгіцидів по прапорцевому листку — традиційний час проведення другої фунгіцидної обробки Т2. Цільові хвороби — септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість) і бура іржа. Метою цієї фунгіцидної обробки є захист від хвороб прапорцевого, підпрапорцевого і третього листків, які відповідають за надходження майже 80% пластичних речовин до зернівки під час наливу зерна.

З третьою фунгіцидною обробкою Т3, оптимальним часом проведення якої вважається початок-середина цвітіння (ВВСН 60-65) від септоріозу листя і колоса, піренофорозу (жовта плямистість), бурої і стеблової іржі, фузаріозу колоса, вторинної інфекції (альтернаріоз, оливкова пліснява тощо), як правило, внесення інсектицидів не доцільне (рис. 3).

Захист посівів від шкідників проти личинок і дорослих клопів шкідливих черепашок, личинок пшеничного трипса, злакової попелиці, хлібних жуків, хлібної жужелиці часто переносять з Т3 на період Т4 (формування зернівки, тобто молочної стиглості зерна, ДК 70-79) у разі появи в посівах 15-20 % личинок клопів третього віку. На цей час відбувається повне відродження личинок клопів із відкладених яєць. Обробку бажано провести в стислі строки, до появи личинок клопів четвертого віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність захисту на 20% і більше. Високу ефективність під час масового заселення посівів клопами, хлібними жуками мають крайові обробки.

Таким чином, перша основна інсектицидна обробка для Лісостепу, Полісся проводиться в Т2. Додаткова обробка від шкідників застосовується в Т4 у період молочної стиглості зерна. Якщо перша основна інсектицидна обробка була проведена в Т1, то в Т2 внесення інсектициду на посіви озимої пшениці не потрібне, і навпаки — в разі внесення у Т2, в Т1 обробку не проводять. За правильної сівозміни, застосування обробітку ґрунту та невисокого інфекційного фону немає сенсу три рази вносити інсектициди проти шкідників у Т1, Т2, Т3. Інтервал між фазами розвитку Т1 — початок виходу в трубку (ВВСН 31-32) і Т2 — поява (кінець виходу в трубку) та ріст прапорцевого листа (ВВСН 37-49) може становити 5-10 діб. Причому період захисту однокомпонентного системного чи двокомпонентного контактно-системного інсектициду становить від 14 до 21 доби, а контактного — 6-10 діб. За цей період популяція шкідника не може поновитися та завдати шкоди посівам. Триразова інсектицидна обробка в Т1, Т2, Т3 повністю стерилізує посіви озимої пшениці як від корисних ентомофагів, так і від шкідників, яких, як правило, на полі у цей час може і не бути. Крім того, зазвичай низькі температурні режими не сприяють масовому розвитку хвороб і шкідників у Т1. Не зрозуміло, навіщо марно витрачати кошти на профілактичні інсектицидні обробки та завдавати непоправної шкоди здоров'ю людей і навколишньому середовищу. За таких умов з метою економії ресурсів, відсутності наявного ефекту від профілактичних обробок на збільшення урожайності та зменшення негативного впливу пестицидів на населення громад сіл, вагітних жінок, забруднення води прибираємо в Т1 інсектицидну й фунгіцидну обробки, а з Т3 інсектицидну обробку переносимо на Т4.

У таблиці 2 наведена одна із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників зв інтенсивною технологією вирощування для Лісостепу і Полісся у сівозміни «кукурудза-кукурудза-соняшник-озима пшениця» або «соя-кукурудза-соняшник-озима пшениця», де для контролю від падалиці класичного соняшнику використовують гербіцид Триатлон (трибенурон-метил, 300 г/кг, тифенсульфурон метил 300 г/кг, флорасулам 100 г/кг). Економія грошей відбувається за рахунок відмови від використання інсектицидів і фунгіцидів у Т1, внесення в Т3 тільки фунгіциду від фузаріозу колосу та в Т4 інсектициду.

Таблиця 2

Система захисту озимої пшениці від бур'янів, хвороб і шкідників для Лісостепу, Полісся з урожайністю 6 т/га без використання інсектицидів і фунгіцидів у Т1, внесення в Т3 тільки фунгіциду від фузаріозу колосу та Т4 інсектициду

У грошах економія відмови від 1 інсектицидної обробки на 10000 га озимої пшениці може становити 3 325 000 грн (224 грн/га — вартість внесения + 108,5 грн/га — вартість препарата) або $103 906 (якщо взяти курс 32 грн/$) за таких умов: вартість інсектициду, наприклад, Контадор Дуо 1085 грн/л, норма препарату 0,1 л/га, припустимо, що вартість внесення становить $7/га (224 грн/га). Це великий резерв економії коштів. Щоб обприскувач вийшов у поле та вніс препарат, необхідно у бак залити пальне, підвезти воду, поміняти при потребі фільтри, розпилювачі й так далі. Сьогодні кожен грам інсектициду потрібно десь знайти і заплатити за це немалі гроші. На зекономлені кошти ($103 906 на 10000 га) можна найняти відповідних спеціалістів чи агрономів з необхідними навиками захисту.

Відмова від 1 фунгіцидної обробки на 10000 га озимої пшениці у грошах може становити 12 854 000 грн (224 грн/га — вартість внесения + 1061,4 грн/га — вартість препарату) або $401687,5 (якщо взяти курс 32 грн/$) за таких умов: вартість фунгіциду, наприклад, Спіріт 1769 грн/л, норма препарату 0,6 л/га, припустимо, що вартість внесення становить $7/га (224 грн/га). Одна профілактична обробка фунгіцидом Спіріт у нормі 0,6 л/га в 2022 році коштує приблизно $40/га. Це дорівнює вартості 160 кг/га урожаю зерна за умови, що 1 т 2-го класу зерна коштує 7850 грн при курсі 32 грн/$. Три обробки фунгіцидом коштують 480 кг/га зерна, серед яких одна обробка препаратом профілактична і може бути не потрібною.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Але не варто забувати й про головне — негативний вплив пестицидів на дітей, людей, бджіл, птахів, що не можна оцінити ніякими грошима. Зазвичай гербіциди, фунгіциди, інсектициди вносять з водою шляхом обприскування рослин, що вегетують, або у ґрунт. У першому випадку на рослини потрапляє лише 5-30% препарату, тоді як 70-95% діючої речовини надходить у ґрунт. У другому випадку (при передпосівному чи передсходовому обприскуванні) всі 100% гербіциду потрапляють у ґрунт. Окремий випадок — протруювання насіння інсектицидними і фунгіцидними протруйниками, за якого препарати також потрапляють у ґрунт та поглинаються колоїдами.

На сьогодні вже є дуже багато наукових матеріалів, які показують, що вплив пестицидів на дітей пов’язаний зі зниженням рівня IQ, СДУГ, аутизмом, підвищеною агресивністю, шизофренією, депресією, психічними розладами, різними видами ракових захворювань та іншими важкими недугами. У США під час проведення наукових досліджень у плацентарній пуповинній крові новонароджених дітей було виявлено 232 хімічні речовини. Більшість із цих речовин є ендокринними руйнівниками, що мають вплив на розвиток мозку та гормональні процеси в дітей. Навіть у мінімальній кількості такі токсичні речовини становлять небезпеку для плоду й немовлят. Результатами окремих наукових досліджень визначено, що серед виявлених випадків аутизму з розумовою відсталістю внаслідок токсичного впливу в період вагітності і раннього дитинства значних шансів на збільшення ризику (на 30-40%) додавали такі пестицидні речовини, як гліфосат, хлорпірифос, діазінон, перметрин, бромистий метил та міклобутаніл.

Офіційні урядові дані підтверджують, що рівень захворюваності дітей на рак в США вищий, ніж був раніше, та з кожним роком лише зростає. Багато нових наукових досліджень пов’язують вплив пестицидів з найбільш поширеними формами раку у дітей, включаючи лейкемію, пухлини мозку та нейробластому.

Різні вроджені каліцтва та мальформації в новонароджених є прямим результатом дії окремих пестицидів на ретиноєву кислоту, функція якої полягає в регуляції експресії генів, відповідальних за конституцію морфології. Найбільш тривожним відкриттям останніх років виявилося те, що гербіцид атразин та значна частина інших пестицидних сполук мають епігенетичну дію. Відповідно до результатів наукових досліджень епігенетичні зміни можуть позначитись на ДНК плоду під час вагітності. Якщо це зафіксовано, то вони стають спадковими і можуть передатися наступному поколінню і ще далі наступним поколінням.

На сьогодні реальні масштаби катастрофічних наслідків від пестицидного пилу багатьма українським пасічниками ще не усвідомлюються, а то і не сприймаються взагалі. Беззаперечно, ми відстаємо від світу, і те, що в ЄС і США вже багато років тому спричинило масове вимирання бджіл та інших комах-запилювачів, у нас лише на початковому етапі. Ризики смерті бджіл через використання інсектицидних протруйників і самих інсектицидів по вегетації пов'язано з поглинанням колоїдами ґрунту цих діючих речовин, а потім потраплянням на комах колоїдів пилу в результаті не тільки проходу сівалок по полю, але через погіршення важливих властивостей ґрунту і виникнення через це вітрової і водної ерозії.

У Лісостепу, Поліссі в разі дощового літа може застосовуватися програма захисту від бур’янів, шкідників і хвороб за таким сценарієм: Т1 (гербіцид+ретардант), Т2 (фунгіцид+інсектицид), Т3 (фунгіцид від фузаріозу колоса), Т4 (інсектицид). В Степу через меншу кількість опадів, низьку врожайність і рентабельність система захисту може бути такою: Т1 (гербіцид), Т2 (фунгіцид+інсектицид), Т4 (інсектицид). Можливий вибір періоду проведення інсектицидних, фунгіцидних обробок з урахуванням ЕПШ, погодних умов (дощового або сухого літа), інфекційного фону і попередника під час польових оглядів кожного поля у періодах Т0, Т1, Т2, Т4 й обробки від листових хвороб і шкідників при настанні порогу шкодочинності в одній із фаз Т0, Т1, Т2, Т4, а в Т3 профілактично від фузаріозу колосу — при виявленні фузаріозної кореневої гнилі та снігової плісняви в Т0.

Таблиця 3

Система захисту озимої пшениці з застосуванням інсектицидів і фунгіцидів у Т2 й інсектицидів у Т4 для Степу з урожайністю до 3-4 т/га

У таблиці 3 наведена одна із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників для Степу за сівозміни «озимий ріпак-озима пшениця-соняшник» або «горох-озима пшениця-соняшник» чи «кукурудза-озима пшениця-соняшник», де для контролю від падалиці класичного соняшнику використовують бакову суміш гербіцидів Грандер Максі 0,025 + Унісулам 0,05.

Сергій Хаблак, агроном, доктор біологічних наук

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас