Осінні загрози для озимих та як їм запобігти — поради експерта

2019 рік, за даними Гідрометцентру України, був найтеплішим за останні 30 років і найсухіший за всю історію метеоспостереження. 2020-й ще не закінчився, але, зі слів Тетяни Адаменко, начальника відділу агрометеорології, найвірогідніше, оновить рекорд минулого року. Крім того, метеорологи обіцяють ще теплішу зиму (точніше температурну її відсутність, адже зима настає за стійкого переходу середньодобової температури повітря за 0 °С). Такі умови до певної міри сприятливі для самих культурних рослин, та водночас і для їхніх «ворогів» — бур’янів і хвороб. Отже, посіви потребують захисту й підходити до нього варто вдумливо, зважаючи як на нові погодні реалії, так і на новітні технології, що пропонує ринок сучасним аграріям.

Гербіцидний захист озимих зернових

Восени після висіву озимих, як правило, складаються сприятливі умови для розвитку не тільки сходів зернових культур, а й бур’янів. Бур’яни активно ростуть, розвиваються і входять у зимівлю, набравши значну біомасу.

«Навесні, коли починаються обробки бур’янів гербіцидами, деякі з них, наприклад глуха кропива пурпурова, вероніка плющолиста, хориспора ніжна, активно цвітуть, і основної шкоди вони вже завдали тим, що використали вологу, елементи живлення, сонячну енергію. Крім цього, знижується ефективність ранньовесняного підживлення озимих азотними добривами, оскільки більша частина їх використовується бур’янами, що підсилює стійкість останніх до гербіцидів. Отже, якщо під час осіннього обстеження агроном на полі нарахував на 1 м квадратному близько 100 бур’янів у фазі сходів, відповідно, загальна сира маса цих бур’янів перевищить 100 г/м2, або 1,0 т/га. За таких умов, втрати поживних речовин будуть еквівалентні 40-45 кг/га комплексних добрив», — зазначає Микола Сучек, керівник відділу R&D компанії «VITAGRO PARTNER».

За його словами, під час м’якої зими та у ранньовесняний період  (до настання сприятливих умов для весняного внесення гербіцидів) рослини бур’янів  наберуть вегетативну масу в 3-4 т/га, яка забере з ґрунту поживні речовини у кількості, рівнозначній 100 кг/га комплексних добрив.

Найчастіше з осені сильно забур’янюються поля пшениці та ячменю ранніх строків сівби, після ранніх попередників: гороху, ріпаку, зернових тощо. На таких посівах переважатимуть специфічні види озимих бур’янів, таких як метлюг, і особливо видів зимуючих бур’янів: сухоребрик (види), підмаренник чіпкий, кучерявець Софії, рутка лікарська, злинка канадська.

«Взагалі, для засмічення посівів пшениці озимої зазначеними групами бур’янів характерна  своя зональна і часова специфіка. Час появи сходів бур’янів можна розділити на три періоди: осінній, весняний і літній. Восени серед біологічних груп бур’янів найбільшої шкоди посівам озимої пшениці також завдають коренепаросткові (осот рожевий та осот жовтий) і зимуючі бур’яни: жовтозілля весняне, латук дикий, мак дикий, підмаренник чіпкий, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий, ромашка непахуча, сокирки польові, жовтушник розчепірений, кривоцвіт польовий, фіалка польова, — сходи яких з’являються вже восени. Їхній розвиток збігається із періодом вегетації рослин культури», — наголошує експерт.

І додає, що на посівах після соняшнику переважатиме його падалиця, яка завдає істотної шкоди вже з осені, а до настання природних заморозків рослини соняшнику можуть навіть досягти фази 4-6 листків. На посівах після кукурудзи, сої, цукрового буряку переважно немає зимуючих видів бур’янів, на таких полях переважатимуть ярі види, що сходять навесні.

Тому варто подумати про необхідність осіннього застосування гербіцидів на забур’янених посівах, а саме після ранніх попередників та часом і після соняшнику.

«Як показала практика осіннього внесення гербіцидів як на землях власного агрохолдингу, так і на полях наших партнерів, найбільш оптимальним є поєднання двох гербіцидів: Томас 330 (бренду Bayton), д.р. пендиметалін, 330 г/л, у нормі 2,5 л/га, разом з гербіцидом із д.р. трибенурон-метил, 750 г/кг, у нормі 0,015 л/га. За внесення у фазу 3 листків — початку кущення (тобто восени) такої комбінації гарантована прибавка врожайності озимої пшениці становила 0,3 т/га, порівняно з весняним внесенням. Це пояснюється тим, що бур’яни знищуються раніше і не завдають шкоди, а також зменшенням фітотоксичного впливу на культурні рослини. Водночас характерна стабільна ґрунтова дія на бур’яни, що сходили навесні», — каже Микола Сучек, керівник відділу R&D компанії «VITAGRO PARTNER», яка є яка є власником ТМ Bayton.

Він пояснює, що пендиметалін — високоактивний проти однорічних злакових і дводольних бур'янів, знищує проростки і сходи. Захисна дія триває до дев'яти тижнів, бур'яни гинуть в період проростання, сходи — через 3-4 дні.

Діюча речовина відмінно поглинається коренями і пагонами бур'янів. Ефект препарату Томас 330  проявляється і по вегетуючих бур'янах. Пендиметалін, як і інші динітроаніліни, пригнічує кореневу меристему, порушує пізні стадії мітозу, він блокує утворення білка — тубуліну, з якого складаються мікротрубочки, необхідні для поділу клітини. Завдяки цьому обробка препаратом призводить до порушення кореневого живлення, уповільнення розвитку і зростання бічних коренів, виснаження і, потім, загибелі рослин. Пендиметалін, як і інші динітроаніліни, активний лише стосовно проростаючого насіння, тому призначається для ґрунтового внесення. У парі з партнером трибенурон-метилом, цей тандем знищує практично весь склад найбільш злісних бур’янів. Симптоми пошкодження: скручування коренів, утворення на їх кінчиках пухлин, уповільнений розвиток бічних коренів, руйнування і скручування в зоні гіпокотиля, виснаження стебла і пурпурне або червоне забарвлення пророслих злакових бур'янів.

«Ґрунтові гербіциди на основі д. р. пендиметалін або метрибузин (останній, до речі, найефективніший після соняшника, утримує проростання падалиці) використовуємо разом з партнером з сульфанілсечовинної групи, тож оптимальні строки обробки посівів — фаза від 3-4, до 5 листків пшениці озимої (стадія BBCH 12–21). Але основною умовою у такому разі є те, щоб не допустити переростання бур’янів (наприклад, підмаренник чіпкий не має пройти стадію першого кільця). Комбінація д.р. метрибузину із сульфонілсечовиною (норми витрати мінімальні з рекомендованих чи близькі до максимальних) найефективніша й у разі наявності перерослої падалиці рослин ріпаку. Зрозуміло, підбір компонентів в бакові суміші засобів захисту рослин необхідно робити після професійної оцінки стану поля, типу ґрунту, температурного режиму, і т.д. Саме тому в нагоді нашим партнерам завжди стають агрономи — консультанти компанії «VITAGRO PARTNER», які є досвідченими професіоналами, що володіють тонкощами агрономії саме в конкретній ґрунтово-кліматичній зоні і здійснюють безкоштовний агрономічний супровід у разі сумісної співпраці», — додає Микола Сучек.

Фунгіцидний захист озимих зернових

Захист озимих від хвороб саме на ранніх стадіях розвитку — дуже важливий чинник. Адже в цей період рослини дуже вразливі. Й перенесені стреси можуть 

позначитись на подальшому їх розвитку і зрештою на кінцевому результаті. Тоді як для патогенів восени зазвичай складаються досить сприятливі й комфортні умови — прохолодні температури і вологість.

Під особливий контроль передусім слід брати наявність кореневих гнилей та хвороб ростків рослин. Залежно від збудників й агроекологічних умов, розрізняють звичайну, фузаріозну, церкоспорельозну та офіобольозну (гайманоміцетову) кореневі гнилі та інші. Як зазначає Микола Сучек, у певній кліматичній зоні, як правило, переважає один тип ураження, що є найшкідливішим.

«За даними обстеження нашою агрономічною службою в 13 областях України, встановлено стрімке наростання ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, септоріозом та кореневими гнилями на 10-18 % обстежених площ (фактично ознаки хвороб виявлено на 2-4% рослин) у господарствах Тернопільської, Львівської, Чернівецької, а також Київської, Житомирської та Чернігівської областей. Крім того, посіви ячменю ранніх строків сівби масово уражені гельмінтоспоріозом, особливо на Хмельниччині, Тернопільській та Львівській областях. Якщо на полях вже виявили ураження рослин хворобами 5% і більше, навесні обов’язково плануємо хімічний захист таких посівів», — каже експерт.

За його словами, високу ефективність забезпечують препарати спільного канадсько-українського виробництва Bayton™. Зокрема, на полях вітчизняних господарств уже добре проявив себе комбінований системний фунгіцид захисної та лікувальної дії Друід, 0,5 л/га з діючими речовинами пропіконазол + тріадимефон.

«Відмінні результати показує й універсальний контактно-системний фунгіцид цієї торгової марки Дункан, 0,6-0,8 л/га з діючими речовинами флутриафол + карбендазим. Якщо ступінь ураження рослин висока (10-20%) і переважають фузаріозна коренева гниль та септоріоз, доцільно використати сучасний фунгіцид профілактичної, лікувальної та викорінюючої дії Платон 0,6-1,0 л/га. Унікальність цього препарату полягає у вдалому поєднанні трьох діючих речовин, зокрема прохлорази — з похідних імідазолів, сучасного рухливого триазолу — ципроконазолу, та класичного триазолу — тебуконазолу», — додає Микола Сучек.

І наголошує, що в умовах зміни клімату та численних мутацій патогенів завжди найбільшу ефективність будуть забезпечувати саме багатокомпонентні фунгіциди з поєднанням діючих речовин із різних хімічних груп.

Інсектицидний захист озимих зернових

Традиційно вже кілька років поспіль складаються досить комфортні умови для розвитку осінніх шкідників на сходах озимих зернових культур, особливо злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична), хлібна жужелиця (турун), злакові попелиці, цикадки, багатоїдні шкідники. Відчутну шкоду сходам озимої пшениці вже завдали злакові мухи.

«Зверніть увагу, личинки пшеничної мухи пошкоджують не одне, а декілька стебел рослини, личинки гессенської — живляться соком, у результаті чого рослина відстає в рості, утворює більшу кількість стебел. Шведські мухи призводять до руйнування конуса наростання стебла, що спричиняє відмирання останнього, личинки чорної пшеничної мухи — підгризають основу центрального листка, від чого пригнічується і відмирає центральне стебло. Найбільшої шкоди личинки злакових мух завдають посівам ранніх строків сівби, посіви оптимальних і відносно пізніх висівних строків пошкоджуються меншою мірою. Майте на увазі, жужелиця сильніше пошкоджує посіви, розташовані поблизу місць втрат зерна під час збирання врожаю, на знижених рельєфах. Та якщо складаються посушливі умови осені, личинки живляться протягом 15-25 днів, а за достатньої кількості опадів — до 100 днів. Шкодять личинки до настання заморозків. А за позитивних денних і нічних температур повітря (від 0° до 5°С), у так звані лютневі вікна, може відбуватися переміщення личинок на поверхню ґрунту та відновлення їхнього живлення», - наголошує Микола Сучек.

І додає, що стосується багатоїдних шкідників, то озимим зерновим шкодять дротяники (переважно личинки), личинки травневого, червневого хрущів, хлібних жуків, які живляться підземними частинами рослин. За словами експерта, для захисту посівів від ґрунтових шкідників найефективніше — дотримання сівозміни, а також агротехнічні заходи — лущення стерні, культивація, дискування після збирання зернових культур. Також слід висівати насіння, оброблене системними інсектицидами із фумігаційним ефектом, які створюють захисний бар’єр навколо насіння, а потім і проростка.

В осінній період хімічні заходи захисту від хлібної жужелиці доцільні за наявності 1-2 личинок/м2 у фазах сходи — 3-й листок, початок кущіння — 2-3 екз./м2 і більше. За порогової чисельності (злакові мухи 40-50 екз./100 помахів сачком, злакові попелиці — 100-400 екз./м2, цикадки — 50-100 екз./м2) згаданих шкідників у фазі сходи — кущіння Микола Сучек рекомендує обприскування осередково чи всього поля інсектицидом із системною дією Шокер (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л). Цей препарат забезпечує ефективну пролонговану дію із «нокаут-ефектом».

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

Захист посівів озимого ріпаку

Для посилення ріпаку в конкурентній боротьбі з бур’янами передусім застосовують агротехнічні заходи  —  оптимальні терміни сівби, якісну підготовку насіннєвого ложа, густоту посівів. Важливими чинниками також є час появи сходів ріпаку і бур’янів та їх видовий склад. При цьому навіть правильно проведені заходи в умовах посухи можуть нівелюватись — стрес ослаблює культурні рослини.

Через забур’яненість можна втратити від 15% і більше посівів, а за нестачі вологи ці втрати можуть сягати і 30-50%. Та навіть якщо усі посіви «вижили», їх засміченість бур’янами може вплинути на зимостійкість культурних рослин і належне відновлення вегетації навесні. Тому гербіцидний захист на початкових стадіях виходить на перший план.

Зокрема, актуальним питанням є захист посівів від падалиці злакових культур, які буквально «забивають» сходи ріпаку. Таке забур’янення призводить до надмірного виносу точки росту над поверхнею ґрунту та слабшого розвитку кореневої системи.

«Річ утім, що падалиця зернових культур погано контролюється ґрунтовими препаратами, тому треба передбачити в системі захисту внесення грамініцидів. З точки зору інтегрованої системи захисту найбільш вигідним є осіннє післясходове застосування такого гербіциду, як Аделіт. Цей гербіцид системної дії, діюча речовина якого акумулюється як в наземній, так і в підземній частинах падалиці культурних та злакових бур’янів (кореневища, підземні пагони). Діюча речовина руйнує синтез жирних кислот в точках росту. Внаслідок цього вже за кілька годин після внесення бур’яни припиняють ріст, а через дві доби вже можна спостерігати перші візуальні ознаки дії гербіциду: центральний пагін легко витягується і має характерне жовтувате забарвлення. Повна загибель бур’янів спостерігається через 7-10 (для однорічних) та через 14-20 (для багаторічних) днів. Повторне відростання бур’янів неможливе», — зазначає Микола Сучек.

Найвагоміші чинники, які спричиняють поширення хвороб на ріпаку — насичена цією та спорідненими культурами сівозміна, а також сприятливі для розвитку патогенів погодні умови.

Серед найбільш загрозливих хвороб — фомоз, склеротиніоз, альтернаріоз, борошниста роса, кореневі гнилі. Дослідження свідчать, що за  збільшення посівів ріпаку в сівозміні до 10% різко збільшується і шкодочинність хвороб. Тому, плануючи високий урожай культури, слід передбачати інтенсивний фунгіцидний та інсектицидний захист протягом усієї вегетації.

Почати, звісно, зі здорового насіння, належного обробітку ґрунту (цей фактор відіграє особливу роль у разі накопичення такого збудника, як склеротинія).

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

Свою ефективність у боротьбі із багатьма із зазначених хвороб буде довела така діюча речовина, як тебуконазол. Яка, окрім сильної системної дії на збудники хвороб, має ще властивість рістрегуляції. Досвід останніх років свідчить, що теплі дощові осені можуть спричинити переростання рослин і входження в зиму не в оптимальних для перезимівлі фазах.

«А якщо ще й сівба проводилася за надранніх та ранніх строків сівби (до 5 серпня), то з метою зменшення ризику переростання посівів, обов’язковим агрозаходом є декілька обробок фунгіцидом Фуріл (д.р. тебуконазол, 250 г/л) із властивостями регулятора росту. За обприскування озимого ріпаку цим препаратом восени (у фазі 3-5 листків) припиняється активне наростання наземної маси, при цьому точка росту не піднімається над поверхнею ґрунту, водночас триває фотосинтез, що сприяє накопиченню пластичних речовин у кореневій частині, прискорює ріст довгого і добре розгалуженого коріння та поліпшує зимостійкість», — зазначає Микола Сучек.

І додає, що в умовах осені поточного року за достатнього вологозабезпення була потреба провести другу обробку у фазу 6-8 листків. Норма внесення розраховується залежно від кількості листків на рослині (на 1 листок — 0,15 л/га препарату). Слід наголосити, що унікальна формуляція фунгіциду Фуріл, тобто концентрат суспензії, забезпечує швидке проникнення в рослину (за 1-2 години), тому ефективність гарантована навіть у випадку можливої зливи після обприскування.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Захист ріпаку від шкідників — невід’ємна частина всього захисного комплексу. Комахи завдають шкоди вегетативній масі, зменшують асиміляційну поверхню, погіршують шанси ріпаку на перезимівлю. В осінній період посіви пошкоджують хрестоцвіті блішки, пильщики, але найбільшої шкоди завдає група комах, шкодочинність яких щороку прогресує, — це стеблові прихованохоботники. Більша частина їх шкодять посівам навесні, але деякі види, наприклад капустяний стебловий прихованохоботник, пошкоджують їх вже в осінній період.

«Ці комахи надзвичайно небезпечні тим, що личинки розвиваються всередині стебла, виїдаючи внутрішні тканини та доходячи до кореневої шийки, що призводить до суттєвого підвищення ризику вимерзання посівів у зимовий або ранньовесняний період. Bayton™ має у своєму портфоліо високоефективний контактно-системний інсектицид подвійної дії — Шокер (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л). Норма його застосування — 0,1 л/га», — розповідає Микола Сучек, керівник відділу R&D компанії «VITAGRO PARTNER».

Зимовий період дедалі ближче. В якому стані рослини увійдуть у цей період та як вдало пройдуть його — турбота агрономів. Адже якість перезимівлі рослини залежить не тільки від метеорологічних факторів, а й від догляду за посівами під час осінньої вегетації. Тож головне — зробити усе вчасно, технологічно правильно і підібравши ефективні засоби — звісно, з урахуванням економічної вигоди.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com