Соя та біопрепарати: результати по врожайності, рентабельності та якісних показниках ґрунту

Загалом дослідження були проведені на трьох культурах. Про результати на кукурудзі та соняшнику ми вже розповідали. Наразі черга за соєю.

Нагадаємо, що випробувальний полігон розташовувався на полях НДП «Дружба Нова», що на Чернігівщині. Як розповів керівник підприємства  Олександр Омельяненко, погодні умови 2024 року були не дуже сприятливими. весна була теплою і достатнього вологою, але далі настали травневі заморозки, а липнева спека до 40°С продовжилася традиційною вже навіть для цього регіону посухою.

Під сою також провели глибоке розпушування, але без внесення добрив. Лише з сівбою внесли 40 кг/га добрив.

Детальніше базову технологію для сої дивіться на схемі:

З препаратів, які випробовувались на сої, Ярослава Бухонська, фізіологиня рослин компанії BTU, передусім назвала біологічний інокулянт Різолайн Соя.

«Це специфічний для бобових культур продукт. У нашій компанії є окремі біоінокулянти для сої, гороху та інших бобових культур. Вони відрізняються видами мікроорганізмів, які утворюють бульбочки на коренях. Нагадаю, що бульбочки необхідні для того, щоб ефективно фіксувати атмосферний азот і переводити його в біологічно доступну форму, яку може засвоїти рослина. І звичайно, це дає змогу нам економити на застосуванні азотних добрив, і загалом позитивно впливає на ріст і розвиток рослин та якісні показники урожаю», — додала експертка.

Також на сої досліджували біологічний фунгіцид Фітоцид на основі бактерії Bacillus velezensis, яка має широкий спектр дії проти збудників як грибних, так і бактеріальних хвороб. Препарат можна застосовувати як для обробки насіння, так і по вегетації, а дослідження проводили саме з першим способом застосування.

Одним із головних завдань блоку досліджень на сої було з’ясувати ефективність поєднання хімічного протруйника з біопрепаратами компанії BTU.

Порівнювали декілька варіантів: хімпротруйник з препаратом Біоінокулянт-т у нормі 2 кг/т; хімпротруйник і Мікофренд-т у нормі 1,5 кг/т (нагадаємо, що це мікоризний препарат на торфовій основі). Також досліджували поєднання хімпротруйника та Різолайн соя 3 л/т і Різосейв 1 л/т (обробку насіння ними провели за 5 діб до сівби). А ще досліджували ефективність суміші Біоінокулянт-т у нормі 2 кг/т та Мікофренд-т у нормі 1,5 кг/т.

«Якщо брати як контрольний варіант обробку насіння лише хімічним протруйником, то тут отримана найнижча урожайність — 1,9 т/га. Застосування ж в обробці насіння торфових форм як інокулянта, так і Мікофренд сприяло зростанню урожайності, збільшенню кількості продуктивних бульбочок на рослині у варіанті з інокулянтом. Якщо ж брати варіант із застосуванням Мікофренд-т, то там спостерігалось збільшення кореневої системи — порівняно з тим варіантом, де насіння було оброблене хімічним протруйником. І найкращий результат отриманий на варіанті із застосуванням хімічного протруйника з інокулянтом Різолайн і протектором Різосейв», — розповів Олександр Шморгун, провідний агроном компанії BTU.

За його словами, ефективність зазначеного варіанту пояснюється тим, що, можливо, рідкі форми дають більш рівномірну обробку насіння, тоді як торфова, тобто суха форма, десь не повністю огортала насіння.

Читати також: Дослідження біопрепаратів у посівах сої на полігоні Kernel — що продемонструвала Польова студія

Окрім підвищення урожайності, визначали також економічну ефективність застосування комплексу біопрепаратів порівняно з хімічним протруюванням.

«Як видно з таблиці, обробка насіння сої інокулянтами або Мікофренд-т сприяє зростанню рівня рентабельності на 30-40%», — наголосив фахівець.

Наступний блок досліджень пов’язаний із застосуванням біологічного фунгіциду.

Як зазначив Олександр Шморгун, компанія проводить аналіз насіння для господарств, із якими співпрацює. І якщо хвороби на насінні виявлені в незначній кількості, то рекомендують замість хімічного протруйника використовувати біологічний.

«У разі застосування біологічного фунгіциду та інокулянта сходи рослин менш пригнічені, краще стартують та розвиваються. А результати випробувань показали, що обробка біопродуктами (інокулянтами, фунгіцидами, мікоризними препаратами) сприяє досить істотному зростанню рівня урожайності сої порівняно з обробкою лише хімічним протруйником», — пояснив він.

І додав, що при цьому рівень рентабельності підвищується на 20-30%.

За словами фахівця, якщо підсумувати усі проведені досліди, то можна зробити висновок, що істотний приріст урожайності показали варіанти із застосуванням інокулянтів та Мікофренд-т. Вони дають змогу збільшити урожайність сої щонайменше на 0,25-0,3 т/га.

А найкраще показав себе варіант із застосуванням Різолайн соя + протектор Різосейв + хімічний протруйник. Тут різниця становила майже 0,53 т/га. На варіантах із застосуванням біологічного фунгіциду й інокулянта рівень урожайності зростав на 0,2-0,3 т/га.

«Зазначу, що під час проведення Польової студії влітку безпосередньо на полігоні учасники мали змогу побачити, що ділянки, на яких застосовувались біопрепарати по вегетації, рослини сої виглядали найкраще. Але за рахунок того, що в липні не було опадів, зросла випаровуваність і була висока температура вдень та низька у вечірню годину, то рослини не сформували повною мірою ту продуктивність, яка була закладена на початку. Вегетаційну масу отримали хорошу, але під час критичних температур абортація була дуже висока. І зерно повністю не сформувалось», — наголосив Олександр Шморгун.

Що ж до економічної ефективності, то варіанти з біофунгіцидом показали підвищення цього показника на 9-24%, а інокулювання насіння сої комплексом біопрепаратів — на 25-40%.

Дослідження на Польовій студії не обмежуються лише визначенням прибавок урожайності та відсотків рентабельності: у ході випробувань також проводили агрохімічні та мікробіологічні дослідження. Наводимо узагальнені висновки по ділянках, де вирощувалися кукурудза, соняшник та соя.

«Зокрема, при застосуванні препаратів Граундфікс та Мікофренд ми спостерігали, що впродовж вегетаційного періоду на 20% підвищується забезпеченість рослин доступними формами фосфору. І до +10-30 кг/га додатково доступного фосфору було накопичено за рахунок застосування цих препаратів. Мікробіологічні дослідження показали, що за застосування біопрепаратів залежно від типів продуктів, отримано зростання показника активності дихання ґрунту на 16-43%. Це означає, що стимулюється діяльність мікробіологічного компонента ґрунту. І водночас знижується потенційна денітрифікація ґрунту на 3-14%. Тобто ґрунт менше втрачає азот, що в ньому міститься», — пояснила Ярослава Бухонська.

Також виявлено позитивну дію біопрепаратів з оздоровлення ґрунту. За внесення біопрепаратів Екостерн Триходерма, Мікофренд і комплексу Граундфікс + Азотохелп, кількість патогенів зменшилась на 4-10%.

«Щодо активності трансформації органічної речовини ґрунту, то в разі застосування препаратів Мікофренд, Граундфікс та Азотохелп цей показник зростає у 1,5-2 рази», — додала експертка.

На завершення прямого ефіру Ярослава Бухонська зазначила, що біологія — це та сфера, яка має ще дуже великий потенціал для досліджень, і для сільського господарства попереду ще багато позитивних відкриттів і напрацювань. А Польова студія показала реальні результати від застосування біотехнологій та готові рішення, які можна вже й у поточному сезоні впроваджувати на своїх полях.

А ще анонсувала, що Польовій студії 3.0 — бути. Тож чекайте на подальші оголошення.

Служба новин

Читати також: Відновлення унікальних українських ґрунтів — співпраця науки та бізнесу