Розпізнавання дефіциту елементів живлення на сої та проявів хвороб, етапи інсектицидного захисту — поради АгроЗнавців

Фунгіцидний захист сої: дієві продукти

Відповідь: Фунгіцидний захист сої потрібно розбивати на декілька етапів. Адже хвороби сої заходять не разом, а впродовж усього періоду вегетації.

Починаючи від кореневих гнилей, які активізується під час проростання насіння, і закінчуючи такими хворобами як антракноз, фомопсис, біла гниль, які зазвичай візуалізуються лише наприкінці вегетації, хоч інфікувати рослину можуть ще на етапі появи сходів. Відповідно без повноцінного моніторингу посівів сої неможливо правильно сформувати систему захисту, тим більше однократним внесенням. Крім того, не всі діючі речовини контролюють однаково всі види хвороб, тобто є певна специфіка, яку слід враховувати.

У початковий період вегетації найбільшу загрозу становлять такі хвороби, як несправжня борошниста роса (пероноспороз), септоріоз. Вони першими з’являються у посівах (якщо відкинути кореневі гнилі).

Щодо септоріозу, то він добре контролюється триазолами, стробілуринами, SDHI-інгібіторами. Щодо пероноспорозу, то це несправжній гриб, який контролювати досить складно. Фактично лише стробілуринвмісні продукти, які активно використовуються на сої, мають профілактичний ефект. Для реального контролю потрібні засоби на основі манкоцебу, диметоморфу, металаксил-м, тобто спеціалізованих діючих речовин, які застосовуються проти несправжніх грибів і які входять до складу фунгіцидів, що активно застосовуються в овочівництві. Але тут є свої виклики, зокрема, ціна таких продуктів.

У період цвітіння та формування бобів активно заходять церкоспороз, антракноз, фомопсис. Перші два непогано контролюються триазолами.

Фомопсис (який тривалий час був карантинною хворобою в Україні), за американськими і канадськими джерелами, контролюється лише препаратами з сегменту SDHI, якщо йдеться про обробку по листку. Водночас фомопсис може передаватись із насінням, тоді мова йтиме про протруйники на основі стробілуринів і SDHI.

Біла гниль стоїть окремо серед хвороб сої. Наразі вона набирає обертів, оскільки склеротинія уражує також соняшник і ріпак — ми маємо значне насичення наших сівозмін цими культурами.

Якщо говорити про справді ефективний контроль збудника склеротиніозу, то поки що кращої діючої речовини, ніж боскалід, як на ринку України, так і в світі, — немає.

Загалом, тим, хто шукає ефективні рішення, варто пройтися сайтами зарубіжних видань, зокрема Crop Protection Network. Це групи з вивчення хвороб, що публікують масиви даних стосовно порівняння діючих речовин, які використовуються в фунгіцидному захисті різних культур, зокрема сої.

До слова, у більшості випадків ефективні рішення виявляються в сегменті поєднання триазолів і стробілуринів. У портфелі компанії BASF у цьому сегменті присутній Абакус®, який уже тривалий час на ринку, прекрасно себе зарекомендував і активно використовується на сої. Дає змогу контролювати широкий спектр хвороб — згадані вже септоріози, антракноз, церкоспорози (звичайний та пурпурний). Але тут важлива кратність внесення, адже при однократному застосуванні вирішити усі проблеми не вдасться.

Для контролю білої гнилі рішення знаходиться в сегменті боскаліду. Ця діюча речовина є складовою такого продукту як Ентарго Дуо.

Стосовно кратності обробок, то для регіонів із достатнім вологозабезпеченням, де поширення хвороб зазвичай більш активне, має бути 2 фунгіцидні обробки. Наприклад, перше внесення (початок-середина цвітіння) — Абакус® у нормі 0,75-1,0 л/га; друге внесення (фаза початку формування бобів) — або той самий Абакус®, або Ентарго Дуо, щоб закрити поширення білої гнилі.

Як відрізнити хворобу від нестачі елементів живлення по листку?

Відповідь: Як виглядає дефіцит макро- та мікроелементів можна побачити на слайді:

А також ознайомитись детальніше за такими посиланнями:

Symptom Identification Key for Nutrient Deficiencies in Soybeans | CropWatch (unl.edu)

Identifying Nurtrient Deficiency Symptoms in Soybeans (no-tillfarmer.com)

Identify and diagnose soybean nutrient deficiencies | Yara UK

Але, якщо вже є певні симптоми і певна підозра, що це нестача якихось елементів, то краще переконатись, провівши або листкову, або ґрунтову діагностику, які вже дадуть чітку відповідь чи є дефіцит і яких саме елементів.

На наступному слайді вже можна побачити прояви деяких хвороб на сої.

А за цими посиланнями є більш детальні описи та зображення, які допоможуть правильно ідентифікувати проблему:

Soybean Disease Diagnostic Series (PP1867) (ndsu.edu)

Soybean Disease Diagnostic Series | NDSU Agriculture

СОЯ (Glycine max (L.) Merr.) (yuriev.com.ua)

Але, крім ознак на листках, є й інші фактори, які допоможуть краще розібратися — чи це хвороба, чи «голодування».

По-перше, нестача елементів живлення часто проявляється на рослинах, що активно ростуть, коли відбувається активне споживання вологи та поживних елементів. І якщо якийсь із цих чинників в мінімумі, то рослина реагує. При цьому нестача фосфору, калію, азоту, марганцю, хлору, то в більшості випадків вона проявляється на нижніх або старих листках. Бор, молібден, цинк, залізо та інші мікроелементи – симптоматика нестачі цих елементів проявляється на молодих листках. Тобто якщо симптомам притаманна «ярусність», то найімовірніше це дефіцит елементів.

Також нерідко проблематика із забезпеченням елементами «прив’язана» до мікрорельєфу поля. Десь улоговина, десь пагорб, відповідно є змивання чи промивання, або ж виходять на поверхню підстилаючі породи. Тоді прояви дефіцитів будуть концентруватись саме в таких місцях.

Крім того, слід враховувати погодні умови. Зокрема, якщо наявна посуха, то це означає відсутність в достатній кількості поживних елементів в розчиненому стані, рослина не може поглинати їх в необхідних обсягах. З’являються ознаки так званого «псевдо дефіциту». Нерідко в такому разі відбувається редукування нижніх листків.

Не слід забувати і про стан кореневої системи. Адже через поширення кореневих гнилей (фузаріозної, ризоктоніозної) припиняється надходження елементів живлення, що відображається на зовнішньому вигляді рослин.

Якщо говорити про ознаки хвороб, то вони часто також мають певну локалізацію. Зазвичай хвороба «заходить» з місць, де зберігається більше вологи, — від лісосмуг, улоговин тощо. Якщо ж поле більш-менш вирівняне, то поширення хвороби більш-менш рівномірне по площі.

Серед хвороб, які за зовнішніми проявами можна сплутати з дефіцитом поживних елементів, — наприклад, жовта мозаїка. Це вірусна хвороба, першою ознакою якої, крім плямистого пожовтіння листків, є наявність попелиці, яка є переносником збудника цієї хвороби. Крім того, жовта мозаїка сої часто локалізована в певних місцях — саме там, де поширений шкідник.

Перелічені фактори — це опосередковані прикмети хвороб чи дефіциту елементів. 100% впевненість у тому, з чим маємо справу, може дати лише лабораторний аналіз — ґрунту або листкової маси, проведення фітопаталогічного аналізу.

Склеротинія в посівах сої: як позбутися?

Відповідь: Загалом досить багато запитань щодо білої гнилі (склеротиніозу) стосуються того, як правильно визначити час застосування фунгіцидів проти цієї хвороби.

Передусім слід зазначити, що біла гниль може передаватися як з насінням, так і може залишатися в ґрунті, на рослинних рештках, і при цьому поширюватись як міцелієм, так і за допомогою склероцій. Крім того, джерелом інфекції не обов'язково може бути поле, де висіяно сою. Таким джерелом можуть бути і сусідні поля, на яких у попередній період вирощували соняшник чи ріпак, і також заражені збудником. Тому до цієї проблеми завжди потрібно підходити комплексно.

При цьому висока мікробіологічна активність ґрунту є однією з головних складових у комплексній боротьбі з білою гниллю. Сюди входить і фактор сівозміни. Зокрема, раніше насичення сівозміни багаторічних бобових трав, зернобобовими культурами, сприяло підтриманню високого рівня мікробіологічної активності ґрунту. Це сприяло швидкому розкладанню рослинних решток та склероцій білої гнилі.

Оскільки інфікування склеротиніозом може відбутися на етапі сходів, тобто через заражене насіння, інфікування сходів, то тут варто задіяти фунгіцидний протруйник. Однак слід зазначити, що спеціалізованих протруйників для сої, які на 100% гарантували б, що обробивши ними насіння можна зняти проблему білої гнилі — на сьогодні, на жаль, немає.  Крім того період інфікування досить розтягнутий, а протруйник покликаний забезпечити близько 30 днів початкового росту без проблем, а далі має включатися вже імунітет самої рослин, або фунгіцидні внесення по вегетації.

У профілактиці інфікування сходів білою гниллю основний акцент припадає на сегмент фунгіцидних протруйників на основі стробілуринів або SDHI-інгібіторів. У портфелі компанії BASF є фунгіцидний протруйник Мерівон® Про (піраклостробін, 250 г/л + флуксапіроксад, 250 г/л), від якого можна очікувати хорошу віддачу з точки зору профілактики склеротиніозу на початкових етапах вегетації.

Наступний етап, під час якого поширення білої гнилі може відбуватися на стебло, на листок, і навіть досягнути боба, інфікуючи насіння, охоплює більшу частину вегетації. На відміну від соняшнику чи ріпаку, в яких фунгіцидні обробки проти білої гнилі прив’язані до початку — середини цвітіння, для сої цей принцип не працює. Адже ця культура може мати детермінантний та індетермінантний типи росту, коли нижній ярус уже формує боби і триває налив насіння, а верхній продовжує цвісти. Відповідно наявне постійне джерело живлення для гриба (а саме опала оцвітина квіток, на яких залишається запас пилку).

Ще один фактор — поширення у посівах сої клопів-сліпняків. Краплинки рослинного соку, які виділяються в місцях укусів шкідників, є ідеальним місцем для інфікування спорами гриба, і відповідно — відбувається зараження.

Тому період інфікування сої білою гниллю дуже розтягнутий. Важливо встановити найбільш ймовірний період інфікування цією хворобою. Для цього важливо систематично оглядати поля сої та сусідні на наявність апотецій, формування плодових тіл у вигляді грибів при проростанні склероцій, які надалі виділятимуть спори, — це перша симптоматика, яка свідчить про високий ризик поширення склеротинії.

Як зазначалося, у контролі склеротинії дієвими засобами є боскалідвмісні продукти. З урахуванням перелічених факторів, застосовувати їх слід у 2 етапи. Перший — на початку цвітіння, другий — завершення цвітіння та формування бобів у верхньому ярусі, коли відбувається перехід до наливу насіння.

Системність д.р. боскалід дає можливість краще «закрити» рослину, але незважаючи на це такі фунгіциди потрібно вносити превентивно (якщо склалися відповідні сприятливі для розвитку хвороби умови — волога, насичення сівозміни відповідними культурами, наявність спор) — убезпечить від катастрофічних для рослин уражень, на які здатен збудник білої гнилі.

Накопичення збудника вугільної гнилі у сівозміні кукурудза-соя та як її контролювати?

Відповідь: Проблема вугільної гнилі стосується не лише згаданої у запитанні сівозміни. Сьогодні ця хвороба у великій кількості присутня й у посівах соняшника. І хоч латинські назви вказуються зазвичай різні, але по суті своїй це один і той самий збудник, який здатен уражувати і сою, і кукурудзу, і соняшник. Тому у сівозміні кукурудза – соя слід очікувати накопичення збудника вугільної гнилі.

При цьому небезпека ще й в тому, що наявні фунгіцидні продукти проти цього збудника не працюють.

Тому основні рекомендації у відповідь на запитання — дотримання сівозміни. І ще один шлях — підбір гібридів кукурудзи і сортів сої, стійких до ураження вугільною гниллю.

Інсектицидний захист сої: продукти з широким спектром дії, кратність обробок

Відповідь: Поява шкідників у посівах сої відбувається в декілька етапів.

Перший етап — від сівби і до проростання насіння. В цей період типові шкідники, з якими стикаємося на багатьох культурах, це личинки коваликів (або дротяники), личинки чорнишів (мідляків), травневого та червневого хрущів. Сходи також може пошкоджувати паросткова муха. Також на етапі появи сходів листя можуть обгризати зелений коник і бульбочковий довгоносик. Kичинки останнього надалі можуть пошкоджувати бульбочки, які формуються на коренях сої. На цьому етапі проти шкідників непогано працюють неонікотиноїди (імідаклоприд, клотіанідин тощо).

Але компанія BASF робить ставку на фіпроніл. Ця діюча речовина міститься у протруйнику Стандак® Топ. Його перевага у тому, що період захисту фіпронілу — до 120 днів. Перелічені шкідники не в один день прийдуть харчуватися на посіви, тому загроза розтягнута у часі. За рахунок того, що фіпроніл тривалий період перебуває у прикореневій зоні, та здатен навіть у невеликій кількості зберігає високу токсичність стосовно шкідників, Стандак Топ забезпечує високоефективний захист проти ґрунтових шкідників сої.

Другий етап, на який потрібно звернути увагу, плануючи інсектицидний захист сої, це період вегетації до цвітіння. Тут шкоди завдають клопи-щитники, клопи-сліпняки. Їх не можна недооцінювати. Хоча пошкодження ними посівів не настільки яскраво виражене, проте в місця укусів можуть заходити такі важко контрольовані хвороби, як та ж біла гниль, фомопсис, антракноз.

Також в останні роки на посівах сої часто зустрічається тютюновий трипс. Сисний шкідник, що харчується на нижній частині листка. Тому для боротьби з ним потрібні системні продукти. Якщо для контролю клопів можна використовувати піретроїди, то для трипсу вони будуть неефективними. Так само під листком харчується і бобова попелиця, яка зустрічається дедалі частіше. Для контролю таких шкідників застосовують неонікотиноїди, фосфорорганіку.

В суху погоду і за високих температур на посівах сої може поширюватися павутинний кліщ. В окремі роки проблема з цим шкідником стоїть дуже гостро і впоратися з ним нелегко. Тут потрібно звертати увагу на декілька факторів. Зокрема те, що він також харчується з нижнього боку листка. Тобто потрапити на нього інсектицидом складно. Також із ним нерідко працюють по-старому — застосовуючи фосфорорганіку або піретроїди. Так, певну ефективність ці діючі речовини мають, але повністю проблему не вирішують.

Сьогодні слід використовувати спеціалізовані продукти — акарициди, вибір яких на ринку широкий. Але врахуйте наступне — павутинний кліщ швидко набуває резистентності, тому використання одного продукту навіть двічі за сезон — ризиковане, бо висока вірогідність, що продукт втратить надалі свою ефективність.

Тому акарициди краще комбінувати, застосовуючи почергово різні діючі речовини.

Наступний сегмент шкідників — лускокрилі: акацієва вогнівка, чортополохівка, люцернова совка, совка гамма, американський білий метелик. Це ті шкідники, які можуть завдати шкоди на завершальних етапах вегетації, обгризаючи листову поверхню, відповідно порушуючи налив насіння. Окремі харчуються насінням.

Однак на цьому етапі використання проти них класичних засобів — тих же піретроїдів та фосфорорганіки — помилкове. Вони ефективні проти цих шкідників або коли це метелик, або коли личинка І-ІІІ віку (навіть ІІІ трохи запізно). Тому на даному етапі проти перелічених шкідників слід використовувати спеціалізовані продукти, зокрема з д.р. флубендіамід, хлорантраніліпрол, які застосовують саме проти лускокрилих на різних культурах і які забезпечують стабільний результат.

Які препарати для захисту посівів генетично модифікованої сої

Відповідь: Насамперед варто зазначити, що законодавчого дозволу на вирощування ГМ-сої в Україні немає, але запитання задано, тож очікує на відповідь.

Вся різниця у вирощуванні такої сої полягатиме в гербіцидному захисті. Тобто в цьому разі акцент робиться на гліфосатну групу гербіцидів, яка контролює широкий спектр бур'янів. У США, до речі, є вже гліфосатно-дикамбо-стійка соя.

Хоча, якщо господарство і висіває насіння ГМ-сої, то її цілком можна вирощувати і за класичною технологією. Тобто використовувати ґрунтові гербіциди. Для прикладу, це може бути Акріс®. Далі використовувати страхові гербіциди — Базагран®, Корум®, Пульсар® Флекс. ГМ-соя їх добре витримує. Усе решта, що стосується захисту — від протруєння (тим же Мерівон® Про), інокуляції (ХіСтік Соя, ХайКот Супер Соя) і далі до фунгіцидного захисту, про який була мова вище, — не відрізняється від класичної сої.

Причому ГМ-соя уражується хворобами на порядок більше, ніж класична. Особливо якщо мова іде про сорти середньої та пізньої групи стиглості. Такі посіви потребують двох фунгіцидних обробок (в допомогу — Абакус®, Ентарго Дуо). Інсектицидний захист — так само.

Записала Алла Гусарова, SuperAgronom.com