Кукурудза в 2026 році програє через логістику, ціни та врожайність

SuperAgronom.com розбирався в поточній ситуації на ринку кукурудзи та в полях разом з науковцями та представниками виробничих компаній.

Початок жнив: темпи збирання та ціни

В Україні станом на початок жовтня 2026 року збирання кукурудзи нового врожаю виконано на 6,5% площ з прогнозованих 4,56 млн га (обмолочено 294,22 тис. га) із загальним намолотом 1,622 млн т зерна.

Середні показники урожайності на старті жнив коливаються в межах від 3,59 т/га до 6–8,4 т/га залежно від регіону та господарства, загалом же середня урожайність по Україні становить 5,52 т/га. Це вище за середній показник минулого року (4,3 т/га), проте жнива кукурудзи тільки розпочалися і кінцеві показники можуть суттєво змінитися.

Цінові орієнтири на кукурудзу врожаю 2026 на старті збиральної кампанії були такі: декларативні ціни покупців на кукурудзу нового врожаю сформувалися в межах 6400–6700 грн/т без урахування доставки, тоді як ціни зернотрейдерів у західних та центральних областях становлять близько 6700–7000 грн/т. Проте це не остаточні ціни: за останній тиждень ціни попиту на кукурудзу в Україні знизилися до 5000–5800 грн/т на умовах EXW-елеватор у східних та центральних областях. У західних регіонах попит зберігається на рівні 6000–6500 грн/т.

Читати також: Чиста кукурудза? Які приховані хвороби зерна ви не бачите

Загалом, як зауважують експерти зернового ринку, саме ринок кукурудзи в Україні залишається одним з найбільш волатильних на тлі просування жнив, збільшення фізичної пропозиції зерна та необхідності для аграріїв звільняти складські потужності. Різницю між внутрішніми та експортними цінами збільшує висока вартість логістики.

«Внутрішня ціна на кукурудзу на сьогодні є значно нижчою за рівні, які закладалися в початкові економічні розрахунки виробництва. При плануванні ми орієнтувалися на рівень близько $180–200/т FCA. Фактично сьогодні ринок, залежно від регіону, базису та конкретних умов реалізації, може пропонувати близько $130–150/т FCA. Тобто навіть без урахування раніше укладених форвардних контрактів поточна внутрішня ціна вже є значно нижчою за планову», — розповів Антон Бесараб, директор з агрокомерції МХП. 

Водночас зростає і фактична собівартість логістики вже на першому етапі — від поля до елеватора. Через суттєве подорожчання дизельного пального та, відповідно, автомобільних перевезень витрати на доставку зерна з поля значно перевищують рівні, закладені до бюджету та собівартості на початку сезону. Для виробника це означає додаткове скорочення маржі ще до моменту подальшого зберігання або експорту зерна. 

«Окремим фактором залишаються форвардні контракти, значна частина яких укладалася в період від зими до літа 2026 року, до суттєвого ускладнення морського експорту. На момент їх укладання в економіку угод закладалися значно нижчі логістичні витрати та можливість виконання контрактів через морські порти. Сьогодні, коли частину таких контрактів доводиться виконувати через дорожчі альтернативні логістичні маршрути, це безпосередньо знижує маржинальність кожної тонни зерна. За поточних умов запропоновані ціни на кукурудзу суттєво відрізняються від економічних параметрів, які закладалися під час планування сезону. Подальша ситуація значною мірою залежатиме від темпів збирання врожаю, швидкості вивільнення складських потужностей, експортного попиту та, найголовніше, стабільності роботи морської логістики», — каже Антон Бесараб.

Урожай кукурудзи 2026: прогнози помилялись?

Цього року, зауважують виробники, на рекордний, чи навіть просто великий врожай кукурудзи сподіватися не варто. У першу чергу через погодні умови вегетаційного сезону.

«Нині ми обмолотили близько третини площ кукурудзи. Цю частину вдалося обмолотити за вологості зерна, близької до базової. Решту площ поки не збираємо, адже після дощів вологість зерна дещо підвищилася. На жаль, урожайність кукурудзи цього року невисока. За попередніми результатами, це найгірший урожай за всю історію нашого господарства. Основна причина – тривала посуха в критичний період розвитку культури. Хоча до кінця липня погодні умови були сприятливими: випадали дощі, у ґрунті було достатньо вологи, а посіви кукурудзи мали добрий вигляд і значний потенціал урожайності. За попередніми оцінками, можна було розраховувати навіть на 7-8 т/га», — розповів Дмитро Титар, агроном ФГ «Авангард-Т» (Кіровоградська область).

Однак наприкінці липня, приблизно в період цвітіння кукурудзи випав останній дощ, після цього майже місяць опадів не було. До того ж на початку серпня близько п’яти днів поспіль температура повітря перевищувала +35°C. За таких умов рослини не витримали температурного стресу, а запасів ґрунтової вологи для формування врожаю не вистачило. Фактично посіви просто згоріли.

«Поки що ми зібрали лише третину площ, тому остаточні висновки робити зарано. Втім, уже зараз бачимо, що тенденція до недобору врожайності простежується на більшості полів. Можливо, результати на решті площ дещо поліпшать середній показник, однак суттєвого зростання врожайності не очікується. Цьогорічні результати спонукають переглянути підхід до вибору гібридів за ФАО. Остаточні висновки зробимо після завершення жнив і аналізу врожайності на всіх полях, утім, уже зараз схиляюсь до того, що частку гібридів із меншим ФАО варто збільшити. Зокрема, гібриди з ФАО 220-260, на мою думку, мають певні переваги за таких погодних умов. Їм потрібно менше часу та нижча сума активних температур для достигання, тому вони встигають краще реалізувати свій потенціал до настання сильної спеки», — зауважує Дмитро Титар.

Для формування нормального врожаю озимих зернових культур та ярих зернових культур на переважній території України була достатня кількість опадів, чого не скажеш про умови для формування врожаю пізніх культур — кукурудзи, соняшнику, сої. Друга половина вегетації цих культур відзначилася складними погодними умовами, особливо для кукурудзи.

Про це розповів доктор с.-г. наук Сергій Авраменко, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН.

«... коли кукурудза цвіла і утворювався качан, активно випадали дощі. А після цього в більшості областей опадів або взагалі не було, або випадали непродуктивні опади. І лише локально, де-не-де, кількість опадів була достатньою, — прокоментував він.

Науковець додав, що у Харківській області спостерігалося передчасне висихання листової поверхні внаслідок аномальної спеки в період від утворення волоті і до кінця вегетації. На тлі відсутності опадів це призвело до передчасного всихання листового апарату верхнього і нижнього ярусів. 

Гібриди кукурудзи на Superagronom.com

В окремих випадках качани не утворилися. У більшості випадків качани утворилися, проте їхня маса і кількість рядів зерен незадовільні.

«Відповідно, саме зерно буде некрупним. І все це призведе до того, що загальна кількість урожаю буде недостатньою. Звичайно, для України вистачить і цього урожаю. Але якщо говорити за експортний потенціал, то я б не давав оптимістичні прогнози. Ситуація така, що урожай кукурудзи в цьому році буде, за моїми прогнозами, менший, ніж в попередньому році (прим. ред. — у 2025 році зібрали 30,68 млн т кукурудзи), — обґрунтував Сергій Авраменко.

Аналогічна ситуація, з його слів, буде з урожаєм сої і соняшнику. Соняшник постраждав менше, втім, все ж очікується недобір урожаю відносно 2025 року.

Ліпша ситуація з урожаєм кукурудзи буде в зонах достатнього зволоження та за інтенсивних фонів удобрення, підсумував він.

Як проходять жнива кукурудзи в агропідприємствах

Однією з перших жнива кукурудзи 2026 розпочала компанія НІБУЛОН. На даний момент в  НІБУЛОНі жнивує Черкаський кластер, де  кукурудза вирощується як монокультура. Площа до збирання — близько 10 тис. га, повідомили в компанії.

«З середини вересня вже було декілька короткочасних  зупинок, коли техніка не могла працювати в полях через дощі. Однак, як тільки з’являється можливість, збирання врожаю поновлюється. Відразу після збирання проводимо обробіток ґрунту — strip-till або рихлення. Врожайність кукурудзи на Черкащині 6 т/га. Збиральна вологість 16-18%, тож витрати на досушування невеликі», — зазначили фахівці НІБУЛОН.

У сезоні 2027 посівні площі кукурудзи в НІБУЛОНі дещо збільшаться до  рівня 30 тис. га (в 2026 році — 28 тис. га).

«НІБУЛОН працює з гібридами кукурудзи з ФАО 260–300. Суттєвих змін у виборі гібридів за групами стиглості не плануємо. В технології вирощування кукурудзи наступного сезону також не буде різких змін. Важко говорити про економіку культури з нинішніми рівнями цін всередині України, але глобально — так, кукурудза залишається для «НІБУЛОНу» економічно привабливою культурою. Це головна експортна зернова культура України. Водночас, рентабельність вирощування кукурудзи визначається не лише врожайністю — важливими є собівартість вирощування, витрати на сушіння та логістику. Агровиробничий підрозділ компанії зосереджений на підвищенні ефективності кожного гектара: збільшуємо продуктивність техніки, зменшуємо витрати палива тощо», — розповіли в компанії.

Збирання кукурудзи в МХП, розповіли в агродепартаменті компанії, відбувається відповідно до запланованого графіка польових робіт. Станом на сьогодні немає суттєвих проблем, які могли б вплинути на темпи збиральної кампанії, на відміну від минулого року, коли проведення жнив було складнішим. 

«За попередніми результатами, урожайність кукурудзи залежно від погодних умов у період вегетації становить 5–10 т/га. Вологість зерна кукурудзи, яку наразі збираємо, становить 16–22%. Щодо витрат на досушування, очікуємо, що вони будуть приблизно на рівні минулого року. Остаточний результат залежатиме від фактичної вологості зерна під час збирання та обсягів, які потребуватимуть додаткового сушіння. Загалом оцінюємо не лише врожайність, а й витрати на доробку зерна, оскільки вони безпосередньо впливають на собівартість та кінцеву економіку виробництва», — каже Федір Куртєв, директор з агровиробництва у рослинництві МХП. 

Суттєвого скорочення площ під кукурудзою у 2027 році в компанії не планують, оскільки МХП споживає значну частину цієї культури для власних потреб. Це дає змогу забезпечувати стабільний внутрішній попит на кукурудзу та планувати її вирощування з урахуванням потреб компанії. 

«Як і в попередні роки, плануємо використовувати гібриди різних груп ФАО. Такий підхід дає змогу враховувати особливості різних зон вирощування, оптимізувати строки достигання та планувати збирання врожаю з урахуванням конкретних умов. Істотних змін у технології вирощування наразі не плануємо. Водночас аналізуватимемо результати цього сезону та, за потреби, коригуватимемо окремі технологічні рішення, щоб підвищувати ефективність виробництва», — повідомляють в департаменті з агровиробництва МХП. 

Читати також: На яку кукурудзу дивляться аграрії в 2026 році? Площі та ФАО (коментарі компаній)

За попередніми оцінками, додають фахівці, кукурудза залишається рентабельною культурою для підприємства, хоча фактична прибутковість є нижчою за ту, яку прогнозували на початку сезону. 

«У сучасних умовах важливо оцінювати не лише отриману врожайність, а й сукупні витрати на вирощування, збирання, досушування та логістику. Саме співвідношення витрат і кінцевого результату визначає економічну ефективність вирощування культури. Тому під час планування наступного сезону будемо враховувати фактичні результати 2026 року, щоб ухвалювати зважені рішення щодо технології вирощування та оптимізації витрат», — підсумовують в МХП.

У «Волинь-Зерно-Продукт» обмолот кукурудзи ще не розпочинали, але через значну посуху, яка спостерігалася в цьому році, та зниження закупівельних цін вийти на прибуток не розраховують, повідомив Ярослав Мазуренко, керівник департаменту аграрного виробництва. Він зауважив, що рішення про структуру посівних площ будуть приймати в лютому 2027 року, за підсумками цьогорічних жнив. Проте вже зараз дещо скоротили площі під кукурудзою на користь соняшнику та сої. Змінювати ФАО гібридів не планують, сіятимуть як і раніше: Основні площі ФАО 280-320, в зоні Полісся ФАО від 240 до 300.

«Остаточну рентабельність назвемо після жнив і продажу зерна. Уже зараз очевидно: її визначає не одна закупівельна ціна. Насіння, добрива, захист, сушіння та логістика мають скластися в економічно обґрунтовану технологію. Саме так ми працюємо і як дистриб’ютор у «Волинь-Зерно-Продукт»: підбираємо для клієнта не окрему позицію з прайсу, а рішення під його поле, бюджет і запланований результат. Сьогодні аграрію потрібні якісне насіння, своєчасне постачання добрив і засобів захисту та фахова порада, де вкладення справді окупиться», — додала Лілія Шумська, керівник напрямку дистрибуції.

«Західний Буг» лише розпочинає жнива кукурудзи, розповів Дмитро Кисельов, заступник директора з аграрного розвитку компанії.

«Дозрівання культури відбулось істотно раніше планових термінів. Типовою датою старту жнив кукурудзи в господарстві є 15-20 жовтня. Наразі вологість кукурудзи в межах 22%. Проте планова вологості збирання — 25%, отже перевитрат на досушування не понесемо. Залікова врожайність в межах 10 т/га», — каже він.

За рахунок збільшення вартості логістики маржинальність культури зменшується. За словами Дмитра Кисельова, ситуація наразі виглядає так, що рентабельність кукурудзи у 2026 році буде близькою до нуля.

«Планово зменшуємо кукурудзу до мінімально необхідного рівня ( залишаємо в межах 30% від попередніх років). Збільшуємо площі посівів цукрового буряка на 5 тис. га та сої на 2,5 тис. га. Здебільшого розглядаємо на наступний рік гібриди кукурудзи з ФАО 240-290, диференційовано для кожного типу ґрунту/попередника. Планово зменшимо норму висіву на 3-5%», — додав фахівець.

Логістика «їсть» ціни та ускладнює збиральну кампанію

Активізація збирання кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику, застерігають фахівці. Зокрема, аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради, кажуть: найбільші логістичні ризики на ринку кукурудзи зараз зосереджені у східних регіонах України.

«Через значну відстань до західних кордонів перевезення зерна залізницею потребуватиме суттєвих витрат, що ускладнюватиме його реалізацію. Фактично виробникам зі сходу доведеться враховувати велике логістичне плече під час вибору напрямку збуту кукурудзи. За таких умов альтернативою західним кордонам може бути транспортування зерна через Дунай. Ще один варіант — реалізація зерна внутрішнім переробникам», — зазначають аналітики кооперативу ПУСК.

Різниця у вартості доставки вже позначається на закупівельних цінах залежно від регіону. В центральній частині країни цінові рівні помітно вищі, тоді як на сході логістичний фактор сильніше тисне на ринок.

«Спостерігається досить значна регіональна різниця в цінах. У центральних регіонах на елеваторах вони становлять близько 6500 грн/т, тоді як на сході озвучують рівні 5500-5800 грн/т. У портах ціни на великі партії кукурудзи перебувають приблизно в діапазоні $170–180/т. Водночас ті високі цінові рівні, які ще донедавна були доступні виробникам, поступово зникають з ринку. Тому можливості реалізувати кукурудзу за більш привабливою ціною звужуються», — підкреслюють в аналітичному департаменті ПУСК.

Агровиробники також повідомляють, що логістика наразі є однією з головних проблем жнив кукурудзи-2026.

«Безумовно основна проблема полягає в логістиці. Логістичних потужностей очевидно не вистачає, щоб відвантажити необхідні об’єми зерна. Наша компанія здійснює практично всі постачання через сухопутний залізничний перехід Ягодин/Дорогуськ. Основні напрямки: ріпак — DAP Німеччина, пшениця — FOB Гданськ або CIF Африка/Великобританія, соя — DAP Польща/Німеччина, кукурудза — DAP Нідерланди або FOB Гданськ. Наразі цими напрямами нам вдається відвантажувати 30-40 тис. т. в місяць. Це приблизно 50% від нашої реальної потреби. Дисбаланс між попитом і пропозицією на перевезення призводить до їх швидкого здорожчання, що повністю нівелює для нас зростання світових цін на ту ж кукурудзу. Як наслідок ми отримуємо відчутно гіршу економіку по цій культурі ніж планували», — розповів Тарас Коваценко, комерційний директор «Волинь-Зерно-Продукт».

Ситуація з реалізацією та вивезенням зерна сьогодні залишається складною, зазначили в МХП, насамперед через безпекові ризики та обмеження морської логістики. Експорт продовжується, однак його можливості значною мірою залежать від стабільності роботи портової інфраструктури. Альтернативні маршрути — через Дунай, західні прикордонні переходи та європейські порти — дозволяють частково диверсифікувати потоки, але мають обмежену пропускну спроможність і суттєво вищу вартість логістики.

Читати також: Збирання кукурудзи: помилки під час обмолоту або як не втратити врожай?

Додатковий тиск на ринок створює ситуація зі складськими потужностями. Через затримки з вивезенням зернових та олійних культур ранньої групи значна частина елеваторних і складських потужностей сьогодні залишається зайнятою пшеницею та ріпаком. Це ускладнює приймання та розміщення пізніх культур, насамперед кукурудзи, і формує додатковий тиск на внутрішні ціни в період масового збирання.

Зимуюча кукурудза та відмова від неї у 2027 році

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю. Через очевидну економічну невигідність частина виробників може свідомо відкласти збирання культури до весни, розраховуючи на покращення ринкової кон’юнктури.

Водночас така стратегія відтермінування створює додаткові системні ризики для всього агросектору: тривале зберігання нереалізованого зерна і так уже перевантажує обмежені потужності зберігання, а невирішена проблема з експортом залишає аграріїв без обігових коштів, необхідних для проведення наступної посівної кампанії.

Зокрема, як повідомили у ФГ «Грига» (Полтавська область), найімовірніше, кукурудзу тут будуть збирати навесні. Якщо і сіятимуть кукурудзу наступного року, то площі під нею зменшать на 60% і обиратимуть для сівби гібриди з ФАО не більше 260.

Залишати кукурудзу на перезимівлю в полі є вимушеним кроком через сукупність економічних, логістичних та погодних обмежень, а не є вдалою агротехнологічною стратегією, зазначив провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,  д.е.н. Дмитро Людвенко.

За його словами, повномасштабним або домінуючим явищем це не стане.

Великі господарства з власною інфраструктурою сушіння і зберігання будуть уникати такої практики через ризик зниження якості зерна. Водночас залишати кукурудзу в полі будуть змушені переважно дрібні та середні фермери, які не мають постійного доступу до елеваторів або не можуть дозволити собі додаткові витрати на сушіння.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при песимістичних сценаріях прогнозу, наприклад, за умов різкого погіршення погоди восени, дефіциту палива або інших непередбачуваних обставин, у низці регіонів тимчасово може спостерігатися збільшення площ, де кукурудза залишиться в полі на перезимівлю.

Офіційної статистики щодо площ, які свідомо залишатимуть на перезимівлю, наразі немає, оскільки збиральна кампанія лише розпочинається. Водночас з огляду на дефіцит потужностей для зберігання та очікуваний урожай потенційний масштаб може становити до 1 млн га. Це прогнозна оцінка, а не фактично зафіксований показник.

Враховуючи загальну картину в полях та на ринку кукурудзи, деякі компанії повністю відмовляються від вирощування культури.

Через дороговизну логістики в компанії «Ландекс Агро» відмовилися від кукурудзи на користь культур, які дають менший вал урожаю — сої, льону. Торік отримали гарний врожай кукурудзи, розповів генеральний директор компанії Гліб Гаврилов, але вивезти і висушити його було дорого.

«Кукурудза покинула наше підприємство ще минулого сезону. У нас достатньо вологи для її вирощування тільки в Бурлуцькому кластері, проте він знаходиться в дуже віддаленій та ризикованій зоні, найманий транспорт туди їхати відмовляється, тому, в тому числі через високу кількість накладних затрат, було прийнято рішення працювати там з малотонажними культурами, як соя», — пояснив він.

Також «Аграрна технологічна компанія» наступного року практично відмовиться від вирощування кукурудзи. На півночі близько 90% площ компанія планує відвести під сою та квасолю через проблеми зі збутом кукурудзи. Про це розповів засновник компанії Юрій Дробязко.

За його словами, цього року підприємства компанії очікують зібрати близько 300 тис. т кукурудзи — 200 тис. т на заході та ще 100 тис. т на сході України. Однак Дробязко сумнівається, що до наступного врожаю вдасться реалізувати навіть більшу частину цього обсягу.

«Я впевнений, що я її просто фізично не продам. Я продам всю сою, яка в мене буде, і, напевно, якщо мені пощастить, продам відсотків 60 кукурудзи до наступного збирання. Який сенс мені її сіяти, якщо я все одно не можу продати?» — пояснив він.

Повернути кукурудзу в сівозміну компанія готова після відновлення нормальної роботи портів та експортної логістики.

Цілком можливо, що підприємств, які будуть відмовлятися від кукурудзи у сезоні 2027, стане більше з ходом жнив. Хтось повністю перейде на олійні, хтось скоротить площі. Наразі спрогнозувати майбутні площі складно.

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу

Олена Басанець, SuperAgronom.com