Агрознавці: Особливості азотного живлення і гербіцидного захисту сої та інші тонкощі технології вирощування (ч.1)
Проект АгроЗнавці повернувся! У новому випуску ми розглянули особливості технології вирощування і захисту сої. Як спланувати систему живлення, чи потрібно проводити інокуляцію сої в монокультурі, які гербіциди вносити на сої по no-till — на ці та інші важливі питання дають відповіді менеджер технічної підтримки BASF Agricultural Solutions Павло Материнський та менеджер з розвитку продуктів компанії Сергій Братущак.
Як вміст протеїну нижче 33% у перерахунку на суху речовину впливає на схожість насіння?
Відповідь: Протеїн є джерелом надходження азоту у вигляді білкових чи небілкових форм. Відповідно, якщо його вміст незначний, є ризики, що в подальшому насіння буде отримувати елементи живлення у недостатній кількості. Це певною мірою може вплинути на схожість та енергію проростання насіння сої. Наприклад, коли через нестабільні погодні умови період проростання розтягується.
Якщо ми говоримо про державний стандарт для посівного матеріалу, то вміст протеїну не лімітується (див. ДСТУ 2240-93). В першу чергу лімітується сортова чистота, наявність домішок у вигляді насіння інших культур, наявність бур'янів, польова схожість та вологість насіння. Є певні вимоги стосовно присутності хвороб, зокрема, фузаріозу, ураження яким допускається на рівні не більше 5%, бактеріозу — не вище 10%. Якщо ж ми говоримо про продовольче чи фуражне насіння, яке реалізується на кормові цілі, тоді вміст протеїну має бути не менше 42%.
Який вплив на схожість і врожайність має маса 1000 насінин?
Відповідь: у державному стандарті для посівного матеріалу вимоги щодо цього показника відсутні, втім, більшість насіннєвих компаній реалізують насіння сої з масою 1000 насінин не менше 160 г. Вважається, що за такого показника рослина буде мати достатній запас поживних речовин в сім'ядолях для забезпечення високої енергії проростання, схожості.
Чи можна симбіотичний азот замінити мінеральним?
Відповідь: Теоретично можливо, але є ризики пов’язані в першу чергу із проблеми вологозабезпечення. Крім того, переважно всі азотні добрива вносяться або під передпосівну або ранньо-весняну культивацію і частково під сівбу. Але якщо ми говоримо про внесення азотних добрив і переведення сої повністю на мінеральне живлення, в нас є загроза того, що до настання критичного періоду використання азоту, який припадає на другу половину вегетації, внесений азот буде використаний мікробіотою ґрунту, піде на розкладання рослинних решток. Також відбуваються процеси денітрифікації, вимивання і велика частка азоту стане недоступною для рослин. Тому використання симбіотичної фіксації азоту є більш економічно вигідним ніж застосування мінерального азоту.
Як спланувати дробне або комплексне азотне живлення для сої?
Відповідь: Всі випробування, проведені науково-дослідними установами, підтвердили, що симбіотична фіксація азоту для сої є найбільш оптимальною з точки зору забезпечення цим елементом, бо цикл розвитку бактерій і активна азотфіксація співпадають із циклом потреби рослин в азоті. Потрібно враховувати, що мінеральний азот і симбіотичний азот — антагоністи. Тому для старту при сівбі чи під передпосівну культивацію слід дати до 30 кг азоту в діючій речовині, чого достатньо, щоб компенсувати живлення рослин до першого трійчастого листка, коли формується бульбочки на коренях сої. Це той азот, який буде використаний мікробіотою ґрунту для розкладання рослинних решток попередника. Ще один момент, де в нас може бути задіяне внесення азотних добрив, — це внесення по вегетації, коли відбувається активний перерозподіл пластичних речовин на формування врожаю. Тоді ми можемо через листок за рахунок використання, наприклад, карбаміду дати позакореневе підживлення. Це подовжить функціонування листків та симбіотичного апарату.
Чи потрібна щорічна інокуляція насіння сої, якщо вона вирощується в монокультурі?
Відповідь: Коли соя вирощується по сої, ми, викопуючи рослини, можемо бачити, що там присутні бульбочки навіть без інокуляції. Але питання в тому, наскільки ефективний такий симбіоз через те, що бактеріям притаманне виродження. Як показує практика, проведення інокуляції високоселективними і високоефективними штамами бульбочкових бактерій завжди забезпечує прибавку врожайності. Коли ми тільки розпочинаємо вирощувати сою, ці прибавки суттєві — 6, 7 і навіть 10 ц/га. А потім, коли соя повертається на другий-третій чи четвертий рік на попереднє місце вирощування, віддача від інокуляції поступово зменшується. Втім, проводити інокуляцію навіть за умов монокультури рекомендовано, адже дуже часто нестабільні погодні умови впливають на якість формування симбіотичних зв’язків між бактеріями і рослиною, плюс проблема кислотності ґрунтів. У такому випадку, інокуляцією сої якісними продуктами як Хайкот Супер Соя чи Хістік Соя можна досягти бажаного результату.
Яку ґрунтову гербіцидну схему порадите при сівбі сої після соняшника?
Відповідь: Питання є досить таки складним через те, що ґрунтові гербіциди, які використовуються на сої належать до хімічних класів хлорацетаміди і триазини. Ті ж самі діючі речовини використовуються для захисту посівів соняшника. А тому немає гарантії, що ґрунтова схема проконтролює падалицю соняшника. Можна спробувати кломазон, проте власного досвіду не має. Втім, у контролі падалиці соняшника варто зробити акцент на страхових гербіцидах, якими можна ефективно контролювати першу, другу і третю хвилі соняшника у посіві сої фактично до фази бутонізації. Це гербіциди на основі бентазону як Базагран. Якщо мова йде про традиційний соняшник, то використання імідазолінонів теж досить потужно відпрацює. У портфелі компанії BASF це гербіциди Корум і Пульсар Флекс, які легко вирішать питання. У виборі ґрунтового гербіциду ми радимо орієнтуватися на ключові бур'яни в полі, а з падалицею соняшника боротися страховими гербіцидами.
Які гербіциди краще застосовувати на сої по no-till?
Відповідь: У цьому випадку найкраще відпрацює сегмент страхових гербіцидів. Через те, що поверхня ґрунту вкрита росдлинними рештками, період появи сходів культури буде відтермінований, відповідно, і сходи бур’янів вийдуть пізніше. Тобто, буде кілька хвиль бур'янів, оскільки насіння буде потрапляти в різні умови для проростання. Високу селективність по відношенню до культури і пристойний спектр контрольованих бур'янів має Базагран, Корум, який успішно знижчує навіть важко контрольовані бур'яни, такі як амброзія і лобода біла. Пульсар Флекс теж ефективно спрацює.
Загалом для no-till варто розглядати дробне внесення гербіцидів. Оскільки за no-till зазвичай ми маємо не дуже вирівняні сходи, так само недружно сходять і багаторічні бур'яни. Наприклад, для першого внесення застосувати Базагран, він високоселективний і прекрасно відпрацює по першій хвилі бур'янів. Далі за появи основної маси сходів бур’янів, зокрема, багаторічних — використовується Корум, або Пульсару Флекс — двічі по 1 л/га.
Післядія гербіцидів на сої: як правильно підійти до цього питання?
Відповідь: Не працювати поза регламентом виробника щодо кожного препарату. Слід уважно ознайомитися з рекомендаціями виробника щодо застосування, за необхідності звернутися до менеджера за консультацією. Обов’язково планувати сівозміну таким чином, щоб уникнути ризиків післядії.
Який гербіцид (окрім Базаграну М) контролюватиме всі види бур'янів на горосі і не матиме фітотоксичної дії на основну культуру?
Відповідь: Базагран М — це комбінація бентазону з МЦПА, тож можливо зробити бакову суміш цих діючих речовин, яка буде плюс-мінус відповідати властивостям Базаграна М, втім, є невпевненість в результаті, оскільки на ринку є недобросовісні виробники ЗЗР.
З огляду на це, ми би рекомендували звернути увагу на Корум, який зареєстрований для застосування на горосі і дає змогу контролювати як дводольні, так і злакові бур'яни. Крім того, цей продукт із ефектом ґрунтової дії, що дасть можливість контролювати кілька хвиль бур'янів, що актуально для гороху, який ми висіваємо рано.
Чому соя має міжвузля 15-17 см?
Відповідь: Якщо мова йде про нижні міжвузля, то це можна трактувати як позитивну рису. Тому що тривалий час проблемою сої були короткі нижні міжвузля, що призводило до того, що найбільш продуктивні боби розміщувалися дуже близько до землі і при збиранні втрачалися.
Якщо ж мова за всі міжвузля, це може створити проблему вилягання. Якщо це не генотипова особливість гібриду, тоді це може бути наслідком надмірного азотного живлення, досить часто у поєднанні з підвищеною густотою рослин, що обумовлює високу конкуренцію між рослинами. Крім вилягання це призводить до того, що соя скидає квітки, зав’язі та навіть боби.
Всі випуски проекту АгроЗнавці за посиланням.
©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
