Поширення
Батьківщина шкідника — Північна Америка, звідки він був завезений у Європу. Небезпечний шкідник у південних і західних областях України.
Шкідливість
Пошкоджує понад 140 видів деревних і чагарникових рослин. Породи, яким віддає перевагу, — шовковиця, клен ясенелистий, волоський горіх, плодові дерева. Гусениці, відроджені з однієї кладки яєць, можуть повністю оголити плодове дерево 10 – 15річного віку.
Зовнішній вигляд
Метелик з розмахом крил 40 – 50 мм; крила білосніжні з шовковистим полиском; тіло вкрите густими білими волосинками; вусики чорні з білим нальотом, у самки ниткоподібні, у самця перисті; ноги світложовті. Яйце розміром 0,6 – 0,7 мм, кулясте, гладеньке, блакитнувате, іноді жовтувате. Гусениці молодших віків світложовті; голова, грудний щиток і грудні ноги чорні; вздовж спини два ряди чорних або світложовтих бородавок, по боках — чотири ряди; на кожній бородавці чорні й білі волосинки. Гусениця, яка завершила живлення, — 30 – 40 мм завдовжки, зі спинного боку оксамитовокоричнева, по боках тіла — жовті смуги з оранжевими бородавками, на яких розміщені тонкі світлі волосинки й двітри волосинки чорного кольору; голова і ноги чорні. Лялечка — 10 – 15 мм, спочатку лимонножовта, з часом — темнокоричнева, у темному пухнастому коконі сіруватого кольору.
Розвиток
Зимують лялечки під відмерлою корою дерев, під рослинними рештками, в тріщинах і щілинах парканів, під навісами та в інших захищених місцях. Виліт метеликів навесні відбувається недружно, розтягуючись іноді до місяця. Перші метелики з’являються наприкінці квітня — на початку травня. Тривалість їх життя — 6 – 14 діб. Вони ведуть сутінковий спосіб життя. Самки відкладають яйця на верхній і нижній бік листків та на трав’яну рослинність групами по 300 – 500 яєць, укриваючи кладку тонким прозорим пушком. Плодючість — 1200 – 1500 яєць. Ембріональний розвиток триває 5 – 10 діб. Відроджені гусениці скелетують листок, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки. До третього й четвертого віків ведуть спільний спосіб життя, обплітаючи павутиною листя. Починаючи з п’ятого віку, розповзаються і переходять до одиночного способу життя. Активні вночі й на світанку, вдень сидять на нижньому боці листка. Зі зниженням температури до 5 – 6 °С живлення припиняється. Без живлення гусениці можуть існувати до 15 діб. Тривалість розвитку гусениць — 45 – 54 доби. За цей час вони линяють 6 – 7 разів. Заляльковуються в різних захищених місцях. На розвиток лялечки потрібно 9 – 14 діб. У липні — серпні відбувається літ метеликів другого покоління. Самки відкладають 2000 – 2300 яєць. Гусениці, які завершили розвиток, у серпні — вересні заляльковуються і залишаються до весни наступного року. В південних областях шкідник розвивається у двох поколіннях. В прохолодну й дощову погоду спостерігається масова загибель гусениць від ядерного поліедрозу та гранульозу. Лялечки гинуть у зимовий період при зниженні температури нижче –30 °С.
Відкладені яйця заражають Trichogramma cacoeciae March., T. pintoi Voegele, T. evanescens Westw., T. telengai Sorok. Яйцями живляться клопи з родин Nabidae і Myridae, скорпіонові мухи, золотоочки, оси, туруни, павуки. Нині виявлено понад 60 видів комахпаразитів із 12 родин, які відіграють важливу роль у зниженні чисельності американського білого метелика. До них входять іхневмоніди — Gregopimpla inguisitor Scop., Iseropus stercorator F., Apechtis conpunctor L., Itoplectis alternans Grav., Pimpla instigator F., Theronia atalantae Poda., Netelia testacea Grav.; браконіди — Meteorus pulchricomis Wesm., M. versicolor Wesm., Apanteles glomeratus L., A. liparidis Bouche.; хальциди — Brachymeria intermedia Nees., B. podagrica F., птеромаліди — Dibrachus cavus Walk., Habrocytus dispar Curt.; тахініди — Bessa parallela Mg., Compsilura concinnata Mg., Zenillia libathrix Panz., Ceromasia rubrifrons Mcg., Euristhaea scutellaris R.D.
Заходи захисту
Застосовують організаційні, агротехнічні та хімічні методи. До організаційних віднесені зміна шляху руху транспорту, контроль за перевезенням вантажів, агротехнічних методів - збір та знищення гусені та кладок яєць. Гілки з гніздами обрізають і спалюють. На уражених деревах видаляють мертву кору, стовбури обмазують вапном. На присадибних ділянках застосовують ловильні пояси із картону чи гофрованого паперу, який перед заляльковуванням гусені знімають і спалюють. Винищувальні методи: 2–3-кратна обробка гусені 1–2-х поколінь інсектицидами з інтервалом 7–10 днів препаратами Карате, 5% к. е. (0,2–0,4 л/га); Дімілін, 25% с. п. (0,1–0,2 кг/га); Фосбецид, 50% к. е. (0,5–1,5 л/га) тощо. Витрати робочого розчину - 2–10 л на 1 дерево, залежно від розміру крони. Біологічна боротьба: використовують підвиди Bacillus thuringiensis та препарати на основі грибів Beauveria bassiana і B. globulifera, яйцевого паразита трихограма (Trihogramma dendrolimi) і нематоди.
