Фунгіцидний захист ріпаку: шкодочинність хвороб та схеми внесення

Вибір фунгіцида базується на відомостях про джерела первинної і вторинної інфекції, часу зараження і швидкості наростання інфекції. При обґрунтуванні вибору фунгіциду слід ретельно проаналізувати видовий склад збудників захворювань і зупинитися на препараті, який пригнічує патоген, що викликає найбільші втрат и врожаю.

Основні хвороби та фази проведення фунгіцидних обробок

За шкодочинністю хвороби ріпаку розміщуються в такому порядку:

• альтернаріоз,
• фомоз,
• циліндроспоріоз,
• бактеріоз коренів,
• снігова пліснява,
• пероноспороз,
• чорна ніжка,
• біла гниль,
• сіра гниль,
• біла плямистість,
• фузаріозне в’янення,
• вертицильозне в’янення.

Останніми роками порушення сівозміни сприяє поширенню сірої і білої гнилей, фузаріозного і вертицильозного в’янення, снігової плісняви, чорної ніжки, кили, вірусних і мікоплазмових хвороб.

Система захисту від хвороб може містити обробки фунгіцидами протягом вегетації та протруювання насіння протруйниками в такі фази:

Т00 — передпосівне протруювання насіння,

Т0 — перша обробка фунгіцидом-ретардантом (4-6 листків (розвиток розетки листя) / ВВСН 14-16),

Т1 — друга обробка фунгіцидом-ретардантом (6-8 листків (ВВСН 16-18 ),

Т2 — третя обробка фунгіцидом-ретардантом (8-10 листків / ВВСН 18-20),

Т3 — перша обробка фунгіцидом (розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39),

Т4 — друга обробка фунгіцидом (ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59),

Т5 — третя обробка фунгіцидом (початок-кінець цвітіння / ВВСН 60-69).

Посіви ріпаку, що цвіте

Важливу роль має друга обробка фунгіцидом Т4, що проводиться у фазу 40-49 до 50-59, та третє обприскування Т5 у період 60-69, яке зменшує ураження стручків та підвищує олійність в 1,3-3,4 разу.

Першу обробку фунгіцидом Т3 у період 20-29 до 30-39 рекомендують проводити у разі дощового літа та сильного інфекційного навантаження хворобами, що пошкоджують молоді рослини, або за відсутності висококліренсових обприскувачів, а також при технологіях no-till і strip-till.

Важливо звернути увагу, що обробку посівів проти фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу, циліндроспоріозу слід проводити в Т0 — перша обробка фунгіцидом-ретардантом (4-6 листків (розвиток розетки листя) / ВВСН 14-16) та Т3 — перша обробка фунгіцидом (розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39).

Схеми захисту озимого ріпаку від пероноспорозу

Зазначу, що від вторинного (локального) ураження листя пероноспорозом не діють триазоли з ретардантним ефектом. А профілактично захищають фунгіциди з д.р. диметоморф, металаксил, цимоксаніл, фосетил алюмінію, азоксистробін, пікоксістробін, димоксистробін, пропамокарб гідрохлорид. Це такі препарати: азоксистробін, 250 г/л (Тейзер, 0,5-1 л/га, ), диметоморф, 180 г/л + цимоксаніл, 125 г/л (Фрегат 0,6-1,0 л/га), карбендазим, 200 г/л + металаксил, 100 г/л (Метакарб 1-1,2 л/га), металаксил, 80 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг (Цілитель 2,5 кг/га), пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л (Аканто Плюс 0,5-1 л/га). Тільки д.р. фосетил алюмінію, 800 г/кг (Альєтт 1,2-1,8 кг/га) може рухатися базипітально від пагона до кореневої системи, де відбувається первинне зараження через кореневі волоски патогеном пероноспорозу.

Первинне зараження озимого ріпаку пероноспорозом відбувається приховано у ґрунті через кореневі волоски кореневої системи. Далі збудник вільно проникає в коріння, стебла, листя, поширюється в міжклітинному просторі, а назовні через отвори продихів з нижнього боку листків виносить спороношення (зооспорангії з зооспорами), які ми бачимо у вигляді світлого нальоту. Такі хворі рослини не піддаються лікуванню і вже не дадуть урожаю. Від уражених первинним зараженням рослин інфекція поширюється дощем, вітром, комахами та водами на великі відстані (до 500 м), викликаючи вторинне (локальне) ураження листя при дуже високій вологості, проникаючи у здорові рослини через продихи листків.

Головний захист від насіннєвої та ґрунтової інфекції пероноспорозу — це ефективні протруйники з діючих речовин або їх комбінацій (металаксил-м, флуопіколід, флуоксастробін, тирам): флуопіколід, 120 г/л + флуоксастробін, 90 г/л + клотіанідин, 300 г/л (Модесто Плюс 8 л/т), металаксил-м, 350 г/л (Металакс 2 л/т), металаксил-м, 116 г/л + тіабендазол, 20 г/л + тирам, 400 г/л (Фаер 2,5 л/1т).

Протруєне насіння ріпаку

Наступний захист від несправжньої борошнистої роси (НБР) — захищати посіви фунгіцидами від вторинної інфекції від фази 4-6 листків.

Кратність внесень від основних хвороб

Обробку посівів озимого ріпаку проти фомозу, сірої гнилі, борошнистої роси слід проводити в Т4 — друга обробка фунгіцидом (ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59). Від сірої гнилі, борошнистої роси, склеротиніозу (білої гнилі), альтернаріозу, циліндроспоріозу обробку слід проводити в Т5 — третя обробка фунгіцидом (початок-кінець цвітіння / ВВСН 60-69). Причому проти склеротиніозу фунгіциди можна вносити на початку цвітіння головної китиці, а проти альтернаріозу можна проводити в більш пізні терміни — в кінці цвітіння, коли доцвітають верхівки суцвіть.

Залежно від фунгіцидної програми захисту від хвороб можливі наступні схеми застосування фунгіцидів на озимому ріпаку:

• 1-разове внесення (варіант А) — ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59 (Т4),
• 1-разове внесення (варіант Б) — початок-кінець цвітіння/ ВВСН 60-69 (Т5),
• 1-разове внесення (варіант В) — розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39 (Т3),
• 2-разове (варіант А) — розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39 (Т3)+ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59 (Т4),
• 2-разове (варіант Б) — розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39 (Т3) + початок-кінець цвітіння/ ВВСН 60-69 (Т5),
• 2-разове (варіант В) — ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59 (Т4) + початок-кінець цвітіння/ ВВСН 60-69 (Т5),
• 3-разове — розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39 (Т3)+ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59 (Т4)+початок-кінець цвітіння/ ВВСН 60-69 (Т5).

Типи діючих речовин фунгіцидів за характером дії

За характером дії (не плутати з механізмом дії та мобільністю в рослині) фунгіциди поділяються на: профілактичної дії, вони ж «захисної дії», лікувальної, викорінюючої та імунізуючої. Всі контактні фунгіциди захисної дії (манкоцеб, міді гідроксид, тирам) та фунгіциди з малою системністю (трансламінарні або локально-системні) з групи стробілуринів, бензамідазолів (беноміл), дикарбоксимідів (іпродіон), фенілпіроли (флудіоксоніл) застосовуються профілактично на початкових стадіях захворювання (проростання спор на листку), початок проникнення в лисок (подовження зародкової трубки, утворення апресорію).

Лікувальні (куративні, терапевтичні) системні фунгіциди (ксилемно-мобільні та флоемно-мобільні) діють на збудника хвороби зсередини рослини, від моменту проникнення. Найбільша ефективність приблизно до середини латентного (прихованого) періоду розвитку захворювання та проростання в листку поки що не з'явилися видимі ознаки. До них відносяться триазоли, імідазоли, феніламіди (мефеноксам), деякі стробілурини (азоксистробін, флуаксостробін) та ін. Активність триазолів від хвороб зменшується за низхідною: іржа — септоріоз — борошниста роса. Імідазоли: септоріоз — фузаріоз. Морфоліни: борошниста роса — іржа.

Найефективнішими препаратами від борошнистої роси є фунгіциди з групи морфолінів (спіроксамін, фенпропідин, фенпропіморф). Відмінною особливістю морфолінів є їх висока летючість (тиск пара при 20 ⁰С), у того ж спіроксаміну вона вища в 500 разів, ніж у найбільш летючого стробілурину. Біологія розвитку борошнистої роси така, що міцелій розміщується на поверхні листка, а не всередині, і щоб ефективно боротися з таким поверхневим патогеном, використовують або контактні фунгіциди, або системні з високою летючістю. Це так званий ефект «парової фази», коли діюча речовина фунгіциду активна не тільки в місці безпосереднього нанесення, а й за його межами. Активністю в паровій фазі також володіють пікоксістробін і трифлоксистробін, але у них вона набагато менша.

Фомоз на ріпаку

Викорінюючі фунгіциди (антиспорулянти) пригнічують утворення спор. До них належать стробілурини, деякі контактні фунгіциди.

Імунізуючі фунгіциди активізують захисні механізми в самій рослині, інша назва — еліситори. До них належать деякі контактні фунгіциди (на основі міді), фунгіциди групи фосфонових кислот (фосетил алюмінію).

У складі багатьох комбінованих фунгіцидів здебільшого поєднуються діючі речовини профілактичної і лікувальної дії з різними механізмами впливу на патоген: стробілурини з триазолами, карбоксаміди з триазолами, триазоли з бензімідазолами. Це дозволяє розширити спектр активності фунгіцидів і дає можливість більш гнучко розподіляти час обробки.

Особливості застосування

Часто виникають питання стратегії застосування двокомпонентних препаратів з різних класів із профілактичними та лікувальними властивостями або однокомпонентних фунгіцидів із профілактичною (карбоксаміди, стробілурини) або лікувальною дією (триазоли). Фунгіцид захисно-лікувальної дії з широким спектром і тривалим захисним ефектом (стробілурини + триазоли, карбендазими + триазоли) кращий для обробки в період росту у довжину бокових пагонів — бутонізації / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59 (Т4), оскільки такий фунгіцид дозволить згладити післядію помилок при виборі і внесенні першого фунгіциду навесні в період розвитку бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39 (Т3), і дасть час для аналізу фітосанітарної обстановки.

Стробілурини і карбоксаміди зазвичай застосовують профілактично в Т3 або в Т4 від листових хвороб. Триазоли застосовують в Т4 або Т5, як правило, лікувально за досягнення ЕПШ листових хвороб. За відсутності хвороб внесення триазолів зазвичай не ефективне.

Стробілурини застосовують профілактично, вони не дають проростати спорам збудника, але не лікують, коли гриб уже проник усередину. Триазоли, навпаки, лікують, але на проростання спор не впливають. Стробілурини можуть профілактично працювати до 6 тижнів, триазоли значно менше (2-3 тижні). Водночас застосування однокомпонентних стробілуринів чи двокомпонентних фунгіцидів із захисно-лікувальною дією (стробілурини + триазоли, карбендазими + триазоли) на озимому ріпаку в Т4 — друга обробка фунгіцидом (ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59), Т5 — третя обробка фунгіцидом (початок-кінець цвітіння / ВВСН 60-69) часто при високих температурах призводять до закриття продихів листків контактними компонентами препарату та порушення їх транспірації, в'янення листя.

Температурні мінімуми, при яких можна застосовувати фунгіциди:

5 °С — морфоліни (д.р. фенпропідін, фенпропіморф); дитіокарбамати (д.р. манкоцеб); імідазоли (д.р. прохлораз); квіназоліни (д.р. проквіназид);

10 °C — стробілурини (д.р. азоксистробін, пікоксистробін тощо);

10-12 °С — триазоли (д.р. пропіконазол, тебуконазол, ципроконазол, протіоконазол, метконазол тощо).

Вказані температури є граничними, в межах яких вони є ефективними. В ідеалі їх слід застосовувати при температурі 18-20 °C в похмуру погоду без дощу.

Цвітіння ріпаку

Триазоли більш розчинні у воді, тож у них вища системність, ніж у стробілуринів та морфолінів. У стробілуринів вища ліпофільність, отже, вони краще здійснюють захист у місці проникнення гриба в рослину. Морфоліни більш леткі, це означає, що захист здійснюється не тільки того місця, куди потрапив фунгіцид, а й навколо, що важливо для боротьби з поверхневими патогенами.

Також є питання щодо ефективності поєднання триазолів зі стробілуринами у двокомпонентних препаратах, а також триазолів із карбоксамідами зі зменшеними дозами діючих речовин порівняно з однокомпонентними триазолами, стробілуринами, карбоксамідами у повній нормі. Наприклад, що ефективніше діє однокомпонентний фунгіцид у більшому дозуванні Азоксин 0,6-0,8 л/га (азоксистробін, 250 г/л) порівняно з багатокомпонентним фунгіцидом із меншими дозами діючих речовин Капітал 1-1,2 л/га (азоксистробін 150 г/л + ципроконазол, 60 г/л + епоксиконазол, 50 г/л). При профілактичному використанні в Т3, Т4 за відсутності хвороби триазоли у складі двокомпонентних препаратів будуть марними, оскільки триазоли застосовують за наявності хвороби. Діятиме профілактично лише другий компонент препарату (стробілурини або карбоксаміди), який, більше того, перебуватиме у зменшеному дозуванні порівняно з однокомпонентним фунгіцидом. Є думка, що однокомпонентні фунгіциди краще діють, оскільки там дози діючих речовин більші, ніж у половинних дозах діючих речовин двокомпонентних препаратів.

Крім того, не слід забувати про резистентність хвороби до фунгіциду. Найшвидше виникає стійкість хвороби до діючої речовини, а потім до всіх діючих речовин цього хімічного класу через один сайт дії в клітині, коли беруть двокомпонентні фунгіциди з різних класів з меншими половинними нормами порівняно з однокомпонентним препаратом з повною нормою д.р. Така політика у розробці фунгіцидів призводить до виникнення швидкої резистентності хвороб до д.р. препаратів. Наприклад, якщо до азоксистробіну з класу стробілуринів виникла стійкість у хвороби, то і до інших представників класу стробілуринів (димоксистробін, пікоксістробін тощо) хвороба матиме стійкість. Водночас до односайтових однокомпонентних препаратів грибні організми також дуже швидко пристосовуються. Через це з'явилися стійкі форми хвороб до чистих стробілуринових фунгіцидів. Після цього стали стробілурини застосовувати у поєднанні лише з іншими хімічними класами, але з половинними зменшеними нормами з метою економії. На мою думку, двокомпонентні фунгіциди з різних класів з повними нормами, як і в однокомпонентних фунгіцидах, з позиції вартості не вигідні.

Сергій Хаблак

Закупівлю фунгіцидів наперед для нового сезону бажано проводити для комбінованих діючих речовин (стробілурини з триазолами, карбоксаміди з триазолом), які можна застосовувати універсально для обробки перед зараженням і по самому зараженню. Зазвичай придбання триазолів заздалегідь для економії і профілактичного використання не є ефективним заходом.

Волога погода в період дозрівання вимагає мінімум двократного внесення фунгіциду на озимому ріпаку. У суху погоду може бути достатньо й однієї обробки. Так, в областях України, для яких характерно 400 міліметрів опадів і більше за рік, краще внести фунгіцид двічі: Т3 — перша обробка фунгіцидом (розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39), Т4 — друга обробка фунгіцидом (ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59).

Для озимого ріпаку в Західному регіоні нормою є 2-3 фунгіцидні обробки за вегетаційний період, хоча більш поширена 3-кратна обробка: Т3 — перша обробка фунгіцидом (розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39), Т4 — друга обробка фунгіцидом (ріст у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59), Т5 — третя обробка фунгіцидом (початок-кінець цвітіння / ВВСН 60-69).

На сході й півдні України може виявитися достатньо одного внесення в фазі розвиток бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39 або в період росту у довжину бокових пагонів — бутонізація / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59.

На півдні України на озимому ріпаку, що вирощують на богарі, зазвичай застосовують тільки одну фунгіцидну обробку. Проте, якщо спостерігаються часті опади в період вегетації, можливе збільшення кількості обробок до двох.

Грибні інфекції на ріпаку та фунгіциди проти них

Деякі патогени проникають у рослину безпосередньо через епідерміс. Такі, наприклад, збудники справжньої борошнистої роси — гриби із класу сумчастих. Потрапивши на рослину, спори цих грибів проростають і своїми проростками пробуровують кутикулу, проникають в тканину, забезпечуючи живлення та утримуючись на ураженій поверхні. Цей гриб розвивається на поверхні рослин (екзопаразит). У більшості випадків інфекція, потрапивши в рослину, розвивається всередині нього, розташовуючись або в міжклітинниках, або в клітині (ендопаразит). Типові ендопаразити — збудники кили капусти, раку картоплі та гриби, що викликають несправжню борошнисту росу. Розвиток паразитів усередині рослини ускладнює їх знищення, тому застосовувані захисні заходи частіше спрямовані на запобігання зараженню рослин, ніж на знищення збудників, що вже проникли.

Усі фунгіциди за вибірковістю поділяються на дві групи: на фунгіциди, ефективні проти несправжньо-росяних грибів (Ооміцети), та фунгіциди, ефективні проти справжніх борошнисто-росяних грибів (Аскоміцети, Базідіоміцети, Дейтероміцети).

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Проти несправжньо-росяних грибів (пероноспорозу) на озимому ріпаку використовують такі фунгіциди: Азоксин 0,6-0,8 л/га (азоксистробін, 250 г/л); Капітал 1-1,2 л/га (азоксистробін, 150 г/л + ципроконазол, 60 г/л + епоксиконазол, 50 г/л); Сіметра 0,5-1 л/га (азоксистробін, 200 г/л + ізопіразам, 125 г/л); Арбалет 0,6-1 л/га (азоксистробін, 200 г/л + флутріафол, 120 г/л); Фрегат 0,6-1,2 л/га (диметоморф, 180 г/л + цимоксаніл, 125 г/л); Цілитель 1,8-2,5 кг/га (металаксил, 80 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг); Аканто Плюс 0,5-1 л/га (пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л); Кустодія 1-1,2 л/га (тебуконазол, 200 г/л + азоксистробін, 120 г/л); Болівар Форте 0,5-1 л/га (тебуконазол, 240 г/л + крезоксим-метил, 125 г/л); Альєтт 1,2-1,8 кг/га (фосетил алюмінію, 800 г/кг); Амістар Екстра, 0,75-1 л/га (азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л).

Від справжніх борошнисто-росяних грибів (Аскоміцети, Базідіоміцети, Дейтероміцети) на озимому ріпаку застосовують такі фунгіциди: Азоксин 0,6-0,8 л/га; Капітал 1-1,2 л/га; Сіметра 0,5-1 л/га; Арбалет 0,6-1 л/га; Спіріт 0,5-0,7 л/га (епоксіконазол, 160 г/л + азоксистробін, 240 г/л); Форсаж 0,5 л/га (карбендазим, 500 г/л); Камзол 1-1,5 л/га (метконазол, 60 г/л); Аканто Плюс 0,5-1 л/га; Піктор 0,5 л/га (боскалід, 200 г/л + димоксистробін, 200 г/л); Тіназол, 0,5 л/га (пропіконазол, 250 г/л); Тілмор 0,9-1 л/га (протіоконазол, 80 г/л + тебуконазол, 160 г/л); Талер 0,5-1 л/га (тебуконазол, 250 г/л); Супрім 1-1,5 л/га (тебуконазол, 133 г/л + прохлораз, 267 г/л); Кіпер 0,8-1 л/га (тебуконазол, 162, 5г/л + тіабендазол, 250 г/л); Кустодія 1-1,2 л/га; Болівар Форте 0,5-1 л/га; Акадія 0,8-1 л/га (тебуконазол, 200 г/л + азоксистробін, 120 г/л + біологічний комплекс Актів 350); Ютака 1-1,4 л/га (тіофанат-метил, 350 г/л + тебуконазол, 100 г/л + цифлуфенамід, 6,3 г/л); Байзафон 0,5-1 кг/га (триадимефон, 250 г/кг); Альтерно 0,5-1 л/га (піраклостробін, 130 г/л + метконазол, 80 г/л); Пропульс 0,8-0,9 л/га (флуопірам, 125 г/л + протіоконазол, 125 г/л); Флутривіт 0,5 л/га (флутріафол, 250 г/л); Імпакт Т 0,6-1 л/га (флутріафол, 117,5 г/л + карбендазім, 250 г/л); Фенікс Дуо 0,5-0,6 л/га (флутріафол, 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л); Амістар Екстра, 0,75-1 л/га.

Уражені хворобами рослини ріпаку

Практично відсутні фунгіциди, які б контролювали на високому рівні несправжню борошнисту росу (пероноспороз), склеротиніоз (білу гниль) і сіру гниль.

В період розвитку бокових пагонів (поновлення вегетації навесні) — ріст у довжину головного пагона / ВВСН 20-29 — ВВСН 30-39 (Т3) на озимому ріпаку рекомендується вносити однокомпонентні препарати профілактичної дії або двокомпонентні контактно-системні фунгіциди: Азоксин 0,6-0,8 л/га; Капітал 1-1,2 л/га; Сіметра 0,5-1 л/га; Арбалет 0,6-1 л/га; Фрегат 0,6-1,2 л/га; Спіріт 0,5-0,7 л/га; Цілитель 1,8-2,5 кг/га; Аканто Плюс 0,5-1 л/га; Кустодія 1-1,2 л/га; Болівар Форте 0,5-1 л/га; Альєтт 1,2-1,8 кг/га; Амістар Екстра, 0,75-1 л/га; Ламетил 0,5-0,6 л/га; Форсаж 0,5 л/га; Талер 0,5-1 л/га.

У стадію росту в довжину бокових пагонів — бутонізації / ВВСН 40-49 — ВВСН 50-59 (Т4) пропонується обприскувати рослини двокомпонентними контактно-системними препаратами або системними фунгіцидами: Капітал 1-1,2 л/га; Сіметра 0,5-1 л/га; Арбалет 0,6-1 л/га; Спіріт 0,5-0,7 л/га; Цілитель 1,8-2,5 кг/га; Аканто Плюс 0,5-1 л/га; Кустодія 1-1,2 л/га; Болівар Форте 0,5-1 л/га; Амістар Екстра, 0,75-1 л/га; Камзол 1-1,5 л/га; Талер 0,5-1 л/га; Флутривіт, 0,5 л/га; Байзафон 0,5-1 кг/га.

В період початок-кінець цвітіння / ВВСН 60-69 (Т5) рекомендується вносити системні фунгіциди або контактно-системні препарати: Капітал 1-1,2 л/га; Арбалет 0,6-1 л/га; Спіріт 0,5-0,7 л/га; Аканто Плюс 0,5-1 л/га; Кустодія 1-1,2 л/га; Болівар Форте 0,5-1 л/га; Амістар Екстра, 0,75-1 л/га; Камзол 1-1,5 л/га; Байзафон 0,5-1 кг/га.

Таблиця 1. Класифікація фунгіцидів, що використовуються на ріпаку, за хімічним складом та механізмом дії на патоген

Класифікація фунгіцидів, що використовуються на ріпаку, за хімічним складом та механізмом дії на патоген

Таблиця 2. Комбінація діючих речовин фунгіцидів, що використовуються на ріпаку

Таблиця 2. Комбінація діючих речовин фунгіцидів, що використовуються на ріпаку

Від ред. Дочекайтеся останньої частини статті Сергія Хаблака про технології вирощування озимого ріпаку. Мова йтиме про інсектицидний захист.

Шукаєш, що сіяти під урожай-2023?

Якісне насіння

СОНЯШНИКУ, КУКУРУДЗИ, НІШЕВИХ КУЛЬТУР