Ознаки ураження
Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках, стеблах і стручках. На листках з обох боків пластинки з'являються невеличкі за розмірами світло-зелені плями. Пізніше вони збільшуються, часто зливаються, центр їх блідне, а на межі здорової та ураженої тканини формується лапатий, мохнатий білий наліт у вигляді білих облямівок - спороношення гриба. Пізніше плями стають коричнево-іржасті й мають вигляд опіків від азотних добрив. На стеблах, квітконіжках і стручках плями видовжені, коричневі або світло-бурі з темною облямівкою. Ріст стебел, квітконіжок і стручків припиняється, вони деформуються, стручки передчасно розкриваються. На квітконіжках у місцях плям тканина звужується, здорові стручки відриваються і падають на грунт.
Умови поширення
Під час вегетації рослин гриб поширюється конідіями. Джерелом інфекції є уражені рослини озимого ріпака та уражене насіння, в яких зимує грибниця патогена, а також рослинні рештки, де зберігається сумчасте спороношення. Хвороба розвивається у загущених посівах за вологої прохолодної погоди.
Заходи захисту
Заходи захисту посівів та збереження врожаю грунтуються на традиційних підходах дотримання сівозміни: чергування культур (ріпак після цукрових буряків варто висівати не раніше ніж через два роки; соняшник є джерелом накопичення хвороб, що в подальшому завдають шкоди посівам ріпаку), просторова ізоляція, застосування агротехнічних заходів, знищення бур’янів. Має значення і добір високопродуктивних сортів.
Ефективними в боротьбі з циліндроспоріозом ріпаку є фунгіциди «Орбіт» та «Орбіт Про». Обробки варто проводити в період вегетації з розрахунку 0,8-1,2 л/га.