Ризики тривалого зберігання зерна найвищі для ріпаку та соняшнику

Сьогодні, 09:00

Фото: SuperAgronom.com

Урожай ріпаку

Ріпак і соняшник увійшли до трійки найбільш вразливих культур під час тривалого зберігання. Разом із ними — кукурудза. Таку оцінку дав Максим Юрченко з компанії ProPex, порівнюючи ризики зберігання п’яти культур — пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику та сої, пише Elevatorist.com.

Найвразливішим експерт вважає ріпак. Його дрібне насіння формує щільний насип, через який погано проходить повітря. Це ускладнює вентилювання та відведення тепла.

«Самозігрівання — найбільший ризик, і воно може проявитися вже за тиждень», — говорить Юрченко.

Шкідники можуть прискорити псування насіння. Тому, оцінюючи перспективи зберігання ріпаку протягом шести місяців і довше, потрібно враховувати як можливі втрати якості, так і складність контролю за станом насіння.

Для соняшнику самозігрівання також є однією з головних загроз і, за словами експерта, може призвести навіть до пожежі. Ризики зростають через рослинні домішки, які залишаються в насінні після збирання й очищення. Вони накопичують вологу та сприяють пошкодженню і пліснявінню насіння.

Крім того, під час зберігання може погіршуватися якість олії в насінні — зростати кислотне число та з’являтися гіркий присмак.

«Для тривалого зберігання соняшник підсушують до вологості нижче 8%, звичних для ринку. Але при цьому втрачають частину маси», — зауважує Юрченко.

У кукурудзи ризики значною мірою пов’язані із сушінням, охолодженням та механічним пошкодженням зерна. Під час сушіння й перевантаження воно може тріскатися, а пошкоджена оболонка робить його вразливішим до шкідників. Їхній розвиток може запустити самозігрівання та подальше псування.

Окремо експерт застерігає від закладання на зберігання недостатньо охолодженої кукурудзи. Навіть якщо після сушарки зерно здається сухим, у теплому насипі може початися самозігрівання. Особливо небезпечні ділянки, уражені комахами, які стають осередками тепла та вологи.

Водночас за правильної підготовки кукурудза може зберігатися роками. Як приклад Юрченко наводить господарство «Земля і Воля», де для цього забезпечували належне сушіння, активне вентилювання в усіх силосах та якісну фумігацію.

Сою експерт вважає найменш вразливою серед олійних за умови належного висушування. Основною загрозою для неї є пліснявіння. Для пшениці тривале зберігання створює ризик не лише псування зерна, а й погіршення хлібопекарських показників, від яких залежить його клас.