Захист соняшника в умовах трьох змінних: клімат, резистентність шкідливих організмів, євроінтеграція

Про те, як змінюється система захисту соняшника і до чого варто готуватися господарствам уже зараз, розповів Олександр Мигловець, керівник департаменту агротехнологій Ukravit. Особливу увагу приділили темі розвитку в шкодочинних організмів резистентності і тому, які пестициди опиняться під забороною у разі гармонізації українського законодавства із регламентами ЄС. 

Головні проблеми в захисті соняшника у 2026 році

Соняшник дуже довго сходить і через це піддається ураженню бактеріозами, фузаріозами, зазначає фахівець. Окремо він відзначає проблему несвоєчасності внесення ЗЗР внаслідок війни і дефіциту працівників у господарствах.

На сезон 2026 Олександр виділяє три основні проблеми в захисті культури: 

• Контроль бур'янів у контексті неправильного підбору ґрунтових гербіцидів, а також завищення / заниження норм внесення;
• Контроль хвороб, особливо у центрально-північних і західних областях України, де у сівозмінах поєднуються соняшник, соя і ріпак, які мають низку спільних хвороб, зокрема склеротиніоз.
• Надранні строки сівби – тема, актуальна в областях, які страждають від нестачі вологи. 

Резистентність бур’янів до гербіцидів визначає вибір діючої речовини

Соняшник, посіяний у ранні строки (перша-друга декади квітня), вже перебуває у фазі від 2-3 пар справжніх листків. У цей час починають з’являтися перші хвилі злакових і дводольних видів бур’янів. 

Залежно від гідротермічних умов є три ефективні грамініциди для соняшника: 

• Селеніт Макс (клетодим) – найм’якіший щодо культурних рослин
• Кельт (флуазифоп-п-бутил) – має ширше технологічне вікно застосування порівняно із наступним гербіцидом
• Квін Стар Макс (хізалофоп-П-етил) — проти однорічних і багаторічних злакових бур'янів (пирій, мишій тощо).

Окремо фахівець виділяє ґрунтовий та, за необхідності, страховий гербіцид Кайліс (аклоніфен) — проти однорічних дводольних видів. Препарат є надзвичайно ефективним проти капустяних бур’янів.

Під гібриди, стійкі до трибенурон-метилу, проти дводольних бур’янів за необхідності рекомендовано застосовувати Голд Стар (трибенурон-метил), а під гібриди, стійкі до імідазолінонів, — Генезис (імазамокс, імазапір) або Імі-Віт (імазамокс). 

У виборі та черговості діючої речовини фахівець радить зважати на домінуючі у полі бур'яни, а також на види, які набули резистентності до гербіцидів.

Сьогодні вже у 5 видів бур’янів в Україні виявлена резистентність до гербіцидів. Йдеться про амброзію полинолисту, щирицю, мишій зелений, лободу білу та куряче просо, внесені до міжнародної бази HRAC (The Herbicide Resistance Action Committee).

Ґрунтовий захист соняшника за такої ситуації має залишатися базою.

Які шкідники найбільше загрожують соняшнику?

Станом на сьогодні, коли соняшником засіяно понад 75% від запланованих площ, і рослини починають сходити та розвиватися, загрозливих проблем зі шкідниками чи хворобами немає. Локально є поширення довгоносиків та первинного пероноспорозу. Однак традиційно найпершою загрозою для посівів є ґрунтові шкідники. 

Говорячи про них у контексті поточного сезону, варто відзначити першу в Україні за останні 10-15 років справжню зиму, коли ґрунт промерзав на доволі велику глибину. За припущенням Олександра Мигловця, чисельність шкідників, які ховаються на зимівлю неглибоко, зменшилася, що є безумовним плюсом. Однак усе ж слід очікувати на довгоносиків і попелиць, адже ці шкідники є олігофагами і починають заселяти поля, як тільки температура повітря буде суттєво підвищуватися.

Складніше спрогнозувати поширення лускокрилих видів, тому їхню появу і чисельність варто постійно моніторити. Особливо, якщо у попередні роки вже були випадки їх масового поширення та пошкодження ними культур.

До прикладу, в окремих областях «традиційними» шкідниками соняшника є шипоноска, бавовникова совка, лучний метелик, вогнівка, клопи. Подекуди навіть можуть шкодити кліщі. 

Шкідники соняшника

Дивитись: Інфографіка: Розвиток соняшнику. Всі фази розвитку

Агробізнес України 2024/2025

Інфографічний довідник

Завантажити

Як на розвиток шкідників і хвороб соняшника впливає зміна клімату?

Видова структура шкідників і хвороб під впливом кліматичних викликів майже не змінилася, зазначає Олександр Мигловець. А ось відсоток присутності того чи іншого виду в посівах сільгоспкультур – ще й як. 

«Останніми роками ми спостерігаємо збільшення кількості лускокрилих шкідників. Наприклад, бавовникова совка для західних областей України — це вже норма. Якщо ж брати ріпаки, то два роки тому тамтешні аграрії вперше відчули, що таке капустяна міль. Збільшується чисельність попелиць», — розповів фахівець. 

Крім того, підвищення температурного режиму зі швидким наростанням суми ефективних температур навесні призводить до більш ранньої активізації шкідників і хвороб у посівах. До прикладу, два роки поспіль у посівах соняшника на ранніх фазах розвитку рослини мали проблему із розповсюдженням кліщів. 

У такому випадку для захисту посівів Олександр радить орієнтуватися не на економічний поріг шкодочинності (ЕПШ), а на суму ефективних температур. Сукупно зі знанням видового складу шкідників поля це дозволить передбачити появу того чи іншого виду в посівах та запобігти його масовому поширенню.

Щодо хвороб, то для розвитку кожної з них потрібні оптимальні гідротермічні умови (зволоження, температура). А також наявність збудника в ґрунті чи на рослинних рештках. До прикладу, у східних та південних областях на соняшнику частіше розвивається вугільна гниль та іржа, коли у середині цвітіння для цього складаються сприятливі умови, тоді як у західних — домінує біла гниль (склеротиніоз). А кошикова форма склеротиніозу — не типова для півдня і сходу України, де не вистачає вологи. 

Чи ефективно працювати однією фунгіцидною обробкою на соняшнику?

У південних та східних областях на соняшнику цілком можна обійтися однією обробкою, адже відсутність опадів не створює оптимальних умов для розвитку збудників хвороб». Це дозволяє відсутність опадів, а відповідно — й оптимальних умов для збудників хвороб.

Традиційно ж соняшник варто обприскувати проти хвороб двічі у критичні фази росту і розвитку: 4-5 пар справжніх листків та у фазі «зірочки». За сприятливих для розвитку сірої та білої гнилей умов проводять ще й третє обприскування — від початку до середини цвітіння культури. 

Несправжні гриби, такі як пероноспороз, біла іржа, традиційно контролюються спеціалізованими діючими речовинами, до прикладу — цимоксаніл, металаксил, диметоморф. Триазоли, стробілурини і SDHI – оптимальні для контролю широкого спектра справжніх грибів. Проти склеротиніозу застосовують SDHI (флуопірам, боскалід), проти іржі — триазоли. 

Позакореневі підживлення соняшника зменшують вплив стрес-факторів

Позакореневі підживлення препаратами на основі амінокислот зменшують імовірність негативного впливу приморозків. 

Для соняшника найчастіше застосовують бор- та цинковмісні продукти. Для підвищення стресостійкості культури найкраще обирати продукти, що містять калій і кремній. Саме ці елементи допомагають нівелювати наслідки підвищених температур. 

Фосфіти є хорошими стимуляторами росту (стимулюють ріст) і за рахунок природного захисного механізму вироблення фітоалексинів можуть забезпечувати профілактичну дію на несправжні гриби, до яких відноситься пероноспороз. Крім того, вони допомагають рослинам швидко відновлюватися після перепадів температур, посухи, заморозків та фітотоксичності. 

«Очевидно, що чим повніше рослина забезпечена всіма мікро-, мезо та макроелементами, тим вища її опірність хворобам і несприятливим погодним умовам. Втім, жодне фоліарне застосування азоту, фосфору, калію чи сірки не замінить основного удобрення», — наголосив фахівець. 

Резистентність шкідників і збудників хвороб до пестицидів

Серед шкідників резистентними до інсектицидів є колорадський жук, ріпаковий квіткоїд, капустяна міль, у короткоротаційних сівозмінах — довгоносики. Попри відсутність в Україні бази резистентних шкідників (за аналогією з бур’янами), досвід Олександра свідчить: неонікотиноїди і піретроїди втрачають ефективність проти цих комах. 

Уникнути появи резистентності можна чергуванням інсектицидів із різними механізмами дії. Тобто заміна однієї діючої речовини на іншу в межах однієї хімічної групи не завжди матиме такий самий ефект, як заміна на препарат, який діє зовсім по-іншому. 

І тут виникає природне питання: як же діяти у випадку, якщо під час євроінтеграції в Україні заборонять 89 діючих речовин? 

Європейські агровиробники вже зіткнулися зі зростанням резистентності шкідників, розповідає Олександр Мигловець. Річ у тім, що коли перестають працювати стандартні рішення, існують два найпростіші шляхи вирішення проблеми: замінити діючу речовину або збільшити норму витрати. Якщо замінити діючу речовину немає чим, залишається тільки збільшувати дозу. 

Які пестициди можуть заборонити через норми ЄС та як це вплине на схеми захисту рослин? 

Певні хвилювання від очікування заборони 89 діючих речовин у контексті гармонізації законодавства відповідно до норм ЄС вже мають аграрії, які займаються вирощуванням цукрового буряка. 

«Я дотичний до роботи з вимогами і нормами ЄС, оскільки ми експортуємо нашу продукцію до Грузії і Молдови, які давно їх прийняли. Тому, якщо в 2028 році Україна імплементує європейські норми (а це складний процес, адже у нас наразі відсутні інституції, які мають здійснювати контроль за цим), то із дозволених нині в нашій країні 245 діючих речовин залишиться 156. І, враховуючи історію переходу Молдови, я бачу великі ризики для певних культур», — зазначає фахівець.  

Для захисту соняшника критичної ситуації, імовірно, не буде, адже залишиться достатньо діючих речовин, які передбачають варіативність комбінування. Єдине — гербіцидний захист може потенційно подорожчати на 10-15%. Страхові гербіциди, такі як імазамокс, трибенурон-метил, тифенсульфурон-метил, галауксифен-метил залишаться доступними.

Щодо інсектицидів та фунгіцидів Олександр Мигловець теж не бачить ризиків. Інсектициди для контролю лускокрилих залишаться, і рішення проти хвороб теж буде з чого вибрати. 

А ось у захисті цукрового буряка та ріпаку потрібно буде змінювати схеми.

Із гербіцидів для класичного цукрового буряка залишиться метамітрон, етофумезат, клопіралід, з ґрунтових препаратів — кломазон, ленацил. Класична «бетанальна» група повністю випадає.

Найбільші зміни, які торкнуться багатьох культур, — у групі інсектицидів. 

«Під заборону потрапляють загалом 29 діючих речовин інсектицидів, залишається 27. Із трьох хімічних груп, які традиційно використовують аграрії, майже повністю зникне фосфорорганіка. Із піретроїдів залишиться лямбда-цигалотрин, циперметрин, дельтаметрин і тау-флювалінат. Із неонікотиноїдів, до яких відноситься імідаклоприд, тіаметоксам, тіаклоприд, — тільки ацетаміприд», — наголошує Олександр Мигловець.

Повертаючись до досвіду Республіки Молдова, фахівець наголосив: заборона багатьох діючих речовин не знімає проблему пестицидного навантаження на навколишнє середовище, а навпаки — інколи посилює, породжуючи ще більше негативних наслідків. 

Збільшення норми діючої речовини — це дорога в нікуди 

Багаторазове використання лямбда-цигалотрину з ацетаміпридом на різних культурах у Молдові призвело до формування в окремих видів шкідників резистентності. Норми цих діючих речовин, які застосовувалися раніше, більше не працюють. 

«Якщо сьогодні норма 0,3 л/га працює, а через три роки — ні, аграрій вимушений збільшувати її до 0,5 л/га. А ще через три роки вже і 0,8 л/га не буде працювати. І мало того, що зростає пестицидне навантаження на довкілля, так ще й з'являються «супермутанти» — високостійкі до діючих речовин бур'яни, хвороби і шкідники», — пояснює Олександр. 

Якщо на ріпаку дозволеним до використання залишиться один ацетаміприд, доведеться збільшити кратність обробок і підвищити норму. В результаті за вегетаційний період отримаємо замість 4-6 обробок на ріпаку до 12. 

Рішення — інтегрований захист рослин

Єдиним робочим рішенням у випадку заборони великої кількості діючих речовин може стати інтегрований захист рослин із застосуванням як хімічних обробок, так і механічного захисту у вигляді культивацій та використання біологічних препаратів. 

Яким буде захист соняшника через 5 років? 

Незалежно від того, чи долучиться Україна до Європейського Союзу, чи ні, розвиток сільського господарства йтиме шляхом екологізації, висловлює думку Олександр Мигловець.

Основними напрямами в захисті рослин будуть:

• генетика — створення сортів і гібридів культур, стійких до хвороб і шкідників;
• біологічний захист із залученням до схем захисту біопрепаратів. 

Ці два напрями інтегруються до технологій із використанням хімічних засобів. 

Система захисту соняшника в Україні поступово змінюється під впливом кліматичних факторів, резистентності шкідливих організмів та євроінтеграційних вимог. У найближчі роки аграріям доведеться більше уваги приділяти інтегрованому захисту рослин, моніторингу полів, правильному чергуванню діючих речовин у просторі та часі та використанню біологічних препаратів. За словами Олександра Мигловця, саме поєднання технологічності, адаптації до нових умов і своєчасного аналізу ризиків стане основою стабільного вирощування соняшника в майбутньому. Для цього агровиробникам вже зараз варто розібратися із заборонами, зробити аналіз власних схем захисту, зважаючи на видовий склад шкодочинних організмів та їхню резистентність. 

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com