Як працює дигестат — для живлення і поліпшення ґрунту: досвід МХП

Особливо актуальні ці питання в умовах змін клімату, тож поговоримо про вигоди і переваги такого продукту як дигестат, що потроху набирає поширення — з розвитком біогазового напряму в енергетиці.

Основні функції дигестату, підходи до його застосування

Дигестат як продукт з’явився на українському ринку й поступово розвивається останні 10 років, відтоді як в Україні розпочали будувати біогазові установки і сформувалось законодавство, яким упроваджуються правила поводження з органічними відходами. Серед великих компаній, що започаткували й тепер розвивають цей напрям, — МХП.

Як розповів Андрій Кравчук, менеджер з продажу органічних добрив МХП, виробництво дигестату стартувало разом із запуском біогазового комплексу «Біогаз Ладижин» у 2019 році. А вперше його розпочали застосовувати після виробництва біогазу як органічне добриво в 2020 році.

«Наразі обсяг усіх видів дигестату, що використовується для підживлення і поліпшення ґрунту, здатен забезпечити потребу на площі 40 тис. га. Йдеться про 350 тис. тонн рідкого та 90 тис. тонн твердого дигестату. Потужність нашого виробництва є сталою і становить близько 1 тис. т рідкого та 250 т твердого дигестату щоденно. Таким чином ми забезпечуємо і себе, й інші компанії, які вже знають всі переваги цього продукту. До того ж маємо потенціал до збільшення виробництва ще удвічі», — зазначає фахівець. 

За його словами, основною сировиною для виробництва є курячий послід з додаванням невеликої кількості жому, гною ВРХ, соломи, силосу та води.

Рідка фракція містить близько 5% сухої речовини (50 кг на 1 тонну), в яку входить близько 30 кг органіки (вуглець, гумінові й фульвові кислоти) та 20 кг мінеральної складової (NPK, Ca, Mg, S і мікроелементи).

Тверда фракція містить понад 25% сухої речовини (250 кг на 1 тонну), в яку входить близько 200 кг органічної складової та 50 кг мінеральної. Продукція має контрольований вміст і щотижня відбирається для аналізу в сертифікованих лабораторіях, додає Андрій Кравчук.

З огляду на наявність поживних елементів у зазначеному продукті, його можна певною мірою застосовувати з метою підживлення, забезпечення ґрунту відповідними речовинами. При цьому важливо розуміти, що дигестат не можна розглядати як класичне органічне добриво й відповідно порівнювати з хімічними добривами, рахуючи вміст конкретних елементів, того ж азоту. 

Такий підхід неправильний, каже Микола Биков, консультант з органічного виробництва та агротехнологій. У деяких європейських країнах підходи зовсім інші, там уже напрацьована культура живлення, в якій економічний фактор — лише одна зі складових. В Україні також повільно, але починає формуватись відповідна культура.

«Наприклад, всі починають розуміти, що азотні добрива за неправильного застосування, не в тих умовах, чи коли ґрунт деградований — не дають результату. Це ключовий момент. А по-друге, нарешті біоті ґрунту віддають належне і про неї говорять усі. Й коли вже доходить до того, що добрива не працюють або значно знижується їх ефективність, то тоді починають працювати з біотою», — каже Микола Биков.

Він наголошує, що той же дигестат слід розглядати більш широко, не лише з точки зору постачання макро- чи мікроелементів.

Основна перевага дигестату — багатофункціональність

Якщо розглядати мінеральну частину дигестату, то за кількісними параметрами цей продукт начебто «відстає» від міндобрив. Але тут слід враховувати кілька аспектів.

По-перше, поживні елементи, як містяться в ньому, — водорозчинні. Коли вони потрапляють у ґрунт, швидко поглинаються ґрунтово-вбірним комплексом. І рідка фракція стає стимулюючим елементом.

«Рідкі фрагменти таких органічних продуктів це, власне, метаболіти розкладання. У біогазових установках відбувається такий собі біологічний процес — бактерії з'їдають всю органічну масу і потім виділяють велику кількість продукту, який є тим самим стимулюючим елементом», — пояснив Микола Биков.

Коли органічний продукт вносять у ґрунт, починає інтенсивно працювати ґрунтова біота. Як наголошує експерт, таким чином усі процеси починаються з біоти. Тоді як з мінеральними добривами навпаки — живильні процеси починаються вже у рослині, а на розвиток біоти міндобрива впливають негативно.

Саме у процесі розвитку біоти поліпшується структура ґрунту, його як біологічні, так і фізичні властивості. І вже наступний етап — впливають на розвиток рослин.

«Важливо саме те, що відбувається на початковому рівні. Ми запускаємо біологічний процес, біота стає кращою і рослина потрапляє у сприятливі умови. Це важливий компонент. Ми даємо поживу корисній біоті (грибам, бактеріям, актиноміцетам тощо) і змушуємо її працювати. Мінеральні добрива цього не забезпечать, бо це прості солі. Щоб стати доступними, вони мають розчинитися. Так, можуть створювати певні сприятливі умови для живлення біоти, фон для розвитку рослин. Але це не така швидка дія, та й реакція може піти в інший, несприятливий для біоти бік», — каже експерт.

Що стосується розвитку кореневої системи, то, як додає Микола Биков, у рідкій фракції, як уже було сказано, містяться гумінові й фульвові кислоти. Їх невелика кількість, але цього достатньо для стимуляції росту коріння.

Тобто загалом основними функціями дигестату можна назвати певне забезпечення рослин поживними елементами, поліпшення ґрунту, стимулювання біологічних процесів, розвиток кореневої системи.

Особливості внесення дигестату

Як зазначає Микола Биков, у випадку, коли в структурі сівозміни господарства переважають інтенсивні культури, такі як кукурудза, соняшник, цукровий буряк, оптимальним режимом внесення дигестату вважається один раз на два роки. Такий підхід враховує також економічні чинники впливу на урожайність інтенсивних культур.

Щодо термінів внесення, експерт зазначає, що, наприклад, у центральних та південних областях України доцільно застосовувати цей продукт безпосередньо перед настанням зими. Оскільки зими в цих регіонах зазвичай теплі, ґрунт не промерзає, а отже, біологічні процеси продовжуються: ґрунтова біота залишається активною, розкладає рослинні рештки, покращує структуру ґрунту, переводить поживні елементи з важкодоступної форми в доступну тощо.

Велике опитування

Анонімне опитування: Врожайність основних культур у сезоні 2025

Загалом, за наявності відповідних технічних можливостей, дигестат можна вносити також і весною, за 10 днів до сівби. Це сприяє пришвидшенню проростання насіння та активнішому розвитку кореневої системи.

Практика застосування дигестату

В МХП дигестат як додатковий продукт виробництва біогазу застосовують і у власних господарствах, і у співпраці з сусідніми фермерами. За словами Андрія Кравчука, близько 60% обсягу виготовленого дигестату використовується на полях ПрАТ «Зернопродукт МХП».

Внесення проводиться за допомогою тракторів високого класу потужності (понад 350 к.с.), сучасних бочок Samson для вивезення рідких добрив, які мають необхідні налаштування для роботи з картами завдань для точного землеробства та «розумних» дозаторів, які самостійно регулюють заданий вилив залежно від швидкості.

«У літньо-осінній період продукт вноситься дисковою бороною на глибину 7-8 см, а у весняний період штангою під час вегетації, рівномірно розподіляючи дигестат у прикореневій зоні. Для кращої ефективності ми використовуємо мобільні лагуни — контейнери та дизельні насосні станції, що подають продукт вглиб поля, знижуючи загальну кількість проходів техніки», — розповідає фахівець.

Норма внесення дигестату становить від 12 до 25 т/га (залежно від сівозміни, особливостей ґрунту та агротехнології), додає він.

Компанія також тісно співпрацює з місцевими фермерами, які придбали техніку для внесення рідкої фракції і забирають продукт із заводу самостійно, а також заохочує до цього інших, хто розташований поруч. За потреби, компанія також може забезпечити внесення і своєю технікою.

«Додатково після внесення дигестату в багатьох клієнтів ми закладаємо досліди, робимо відбори ґрунту до та після внесення, формуємо NDVI карти протягом вегетаційного циклу, ділимось інформацією з клієнтом та надаємо консультації», — зазначає Андрій Кравчук.

Він наводить декілька успішних кейсів використання дигестату господарствами, розташованими недалеко (до 40 км) від біогазових комплексів МХП у Вінницькій та Дніпропетровській обл.

• СТОВ «Нива», Вінницька обл. Бершадський район, 2024 р. Внесено 15 т/га під соняшник. Без додаткових мінеральних добрив отримано врожайність 3,79 т/га. Середня врожайність соняшника по господарству на мінеральній системі живлення становила 3,21 т/га.
• ФГ «Терра», Дніпропетровська обл., 2024 р. Внесено 30 т/га на площі 300 га, під озимий ріпак. Порівняно зі стандартною схемою живлення, поля із внесеним дигестатом дали приріст урожайності 0,5 т/га (орієнтовно 15%) озимого ріпаку.
• ТОВ «Іванівка», Дніпропетровська обл. Внесено 25 т/га на поля з озимою пшеницею. Порівняно зі стандартною схемою живлення, отримали приріст урожайності 0,3 т/га, а вся пшениця на органо-мінеральній схемі живлення була реалізована 1-м класом. Натомість на полях з мінеральною схемою живлення зібрана пшениця реалізовувалась 2-3-м класом.

Як додає фахівець, по успішних кейсах видно, що продукт допомагає саме в посушливих регіонах.

«Основним результатом роботи з даним продуктом є стійкість до зниження врожайності в умовах зменшення кількості опадів. Тобто використання дигестату мінімізує втрати в умовах нестійкого зволоження», — каже він.

Дигестат у посушливих умовах

Сьогодні в розмові про будь-які аспекти сільського господарства не уникнути теми зміни клімату та дефіциту вологи. Як уже зазначалось, однією з причин зниження ефективності внесення мінеральних добрив є відсутність вологи у ґрунті. Щоб вони працювали, потрібен високий відсоток вологи. Причому, за словами Миколи Бикова, це також стосується і рідких міндобрив. Проблема не лише в неефективності, а й у тому, що в деяких випадках, через концентрацію в одному місці, мінеральні добрива можуть бути «отруйними» для рослин.

Натомість органічні продукти, навіть коли немає вологи і вони потрапляють близько до рослини, не становлять загрози й не є токсичними для неї. Це по-перше. По-друге, при внесенні органіки — як рідкої, так і твердої фракції — підвищується активація біоти у ґрунті, він стає більш структурованим. Утворюються агрегативні частинки, завдяки чому наявна волога затримується, накопичується і зберігається краще.

«Зрозуміло, що це не за один рік відбувається. Бо ґрунт достатньо складна структура, вона повільно розвивається, повільно відновлюється. Але органіка сприяє цьому, запускаючи процес розвитку мікробіоти. І в комплексі з рослинними рештками, яким органічні продукти також допомагають швидше розкладатись, отримаємо кращий ефект і з точки зору поліпшення ґрунту, і накопичення вологи», — пояснив Микола Биков.

Він додав, що такий продукто як дигестат найбільше сприяє розкладанню рослинних решток і відповідно пришвидшує зазначені процеси.

Звісно, це не миттєвий результат, і для поліпшення структури ґрунту має бути планомірна постійна робота, але вже зараз очевидна подальша перспектива посилення посух та інших явищ, спричинених кліматичними змінами. Та якщо є бажання продовжувати працювати на землі, то мусимо розвивати ґрунт і таким чином протистояти кліматичній кризі.

Головні завдання, які можна вирішити застосуванням дигестату

Як зазначив Андрій Кравчук, використання дигестату дає змогу істотно покращити ґрунтовий комплекс завдяки цілій низці переваг:

• збільшення ефективності й доступності мінеральних добрив за рахунок покращення біопроцесів у ґрунті (органічний продукт від  МХП підсилює дію мінеральних добрив, це дає можливість зменшувати загальну кількість міндобрив, що використовує господарство);
• підвищення вмісту гумусу;
• підвищення рівня pH на підкислених ґрунтах (як наслідок — посилення активності ґрунтової біоти та збільшення посухостійкості ґрунтового комплексу);
• можливість отримувати СО2 сертифікати на площах, де було внесено дигестат.

Він також додав, що використання дигестату для поліпшення ґрунту знижує вуглецевий слід, що є однією з головних складових на шляху до кліматичної нейтральності для МХП, як і для всіх, хто застосовує цей продукт.

Застосування дигестату наразі можна назвати ще молодим напрямом у технології вирощування культур. Поки що він обмежений рамками розвитку біогазової галузі. Але якщо господарствам пощастило з розташуванням в ареалі логістичної досяжності від такого виробництва (як от згаданих підприємств МХП), то варто пильніше придивитись до цих можливостей. І передусім не лише з точки зору вдосконалення своїх систем живлення, а й з погляду на перспективи підвищення якості ґрунту і виживання в умовах кліматичних змін та економічної нестабільності.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com