Технологія вирощування соняшнику: етапи, нюанси від сівби до збирання

Соняшник культура адаптивна. Навіть у складних умовах має силу рости і розвиватися, щоб забезпечити бажаний урожай. Проте технології вирощування дотримуватись таки варто.

Обробіток ґрунту під соняшник

Головним завданням зяблевого обробітку під соняшник є нагромадження достатньої кількості води в кореневмісному шарі, мобілізація поживних речовин, активізація біологічних процесів ґрунту, знищення бур'янів.

• Якщо попередник зернові: проводять одноразове лущення стерні (6-8 см) або дворазове: перше на 6-8 см; друге на 8-12 см.
• Якщо попередник кукурудза: дворазове дискування та оранка.
• За потреби вносять гліфосати та через 2-3 тижні проводять оранку.
• Оранка: легкі ґрунти — 20-22 см; важкі ґрунти — 27-30 см.

Традиційний обробіток ґрунту можна замінити безвідвальним обробітком, який полягає в глибокому рихленні ґрунту на глибину 30-35 см знаряддями чизельного типу, що сприяє руйнуванню плужної підошви, кращій аерації ґрунту та накопиченню вологи в осінньо-зимовий період.

Поради щодо весняного обробітку ґрунту від фахівців:

• Боронування (закриття вологи) — рано навесні.
• Проводять ранню культивацію з одночасним боронуванням та шлейфуванням (гл.8-10 см). Орієнтир — фізична стиглість ґрунту.
• Краще використовувати комбіновані агрегати, оскільки соняшник негативно реагує на переущільнення ґрунту, особливо вологого.
• Завжди потрібно проводити передпосівну культивацію на глибину загортання насіння та за мінімального розриву до часу висіву.
• Рекомендується внесення ґрунтових гербіцидів під передпосівну культивацію.

Читати по темі: Особливості вирощування соняшнику в умовах посухи

Сівба соняшнику

Важливо дотримуватись рівномірності загортання насіння на потрібну глибину, на однаковій відстані одне від одного, що дозволяє одержати дружні, вирівняні сходи і одночасний розвиток рослин впродовж вегетації.

Швидкість руху сівалки під час сівби не повинна перевищувати 5 км/год. Глибина сівби має становити 4-6 см. Загортання глибше 6 см призводить до зниження польової схожості. На важких грунтах у прохолодну і вологу весну насіння соняшнику висівають на 5-6 см. При посушливих умовах — доцільніше заглибити (6-10 см). Насіння дрібнонасінних гібридів при вологому грунті висівають на глибину 4-5 см.

Проте без потреби насіння заглиблювати не можна, попереджають досвідчені практики. Основною умовою одержання високого врожаю соняшнику є дотримання рекомендованої густоти стояння рослин перед збиранням. Необхідно враховувати, що польова схожість насіння менша за лабораторну на 10-15%.

Оптимальний строк сівби соняшнику та, особливо, високоолеїнових гібридів — температура на глибині загортання насіння досягає 10-12°С. Сівба в цей строк дає можливість одержувати дружні сходи на 9-12 день.

За ранньої сівби період до появи сходів розтягується на 3-4 тижні, сходи бувають недружними, зрідженими. При пізній сівбі верхній шар ґрунту часто висушений, що теж впливає негативно на схожість. В окремих випадках, коли весна пізня, сіють і за температури ґрунту 6-8°С.

Перевагу раннім строкам сівби (одночасно з ранніми ярими культурами) віддають у північному Лісостепу. Це пояснюється тим, що при пізньому строку сівби в умовах достатнього зволоження посилюється розвиток вегетативної маси на шкоду генеративним органам.

Удобрення соняшнику

Кількість потрібних елементів живлення для соняшнику залежить від:

•         особливостей гібриду
•         тривалості вегетаційного періоду і асиміляційної активності листків
•         погодних і грунтових умов
•         вологозабезпеченості та родючості грунту
•         технології вирощування

 Найкраще соняшник росте на чорноземних грунтах з рН 6,0-7,0.

 

У соняшнику період засвоєння поживних речовин розтягнутий та нерівномірний, тому він потребує їх значно більше (особливо калію), ніж зернові культури.

У живленні соняшнику виділяють 3 періоди:

1. Від появи сходів до формування кошика, коли рослини помірно засвоюють азот і калій та посилено — фосфор.
2. Від початку формування кошика до початку цвітіння, коли рослини посилено засвоюють усі елементи живлення.
3. Від початку цвітіння до початку наливання насіння і достигання, коли рослини знову помірно засвоюють азот і фосфор та посилено — калій.

Азот — посилює ріст рослин.  Азот рівномірно засвоюється рослинами соняшнику впродовж вегетації. За перший місяць вегетації соняшник використовує 15% азоту. Починаючи з фази 3-4 пар листків і до кінця цвітіння використовується 70-80% азоту. Особливо негативно позначається нестача азоту під час формування кошика. Надлишок азоту зменшує вміст олії, призводить до надмірного вегетативного росту.

Фосфор — сприяє розвитку кореневої системи та закладанню репродуктивних органів.  Фосфор поглинається рослиною від сходів (10-15%) до цвітіння, нагромаджується до цвітіння в стеблі та листках, пізніше переміщується в кошики і в кінцевому результаті у сім'янки. 60-70% від всієї потреби у фосфорі рослини поглинають у період формування кошика-завершення цвітіння.

Нестача фосфору негативно впливає на формування та налив сім'янок і обмежує продуктивність соняшника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість рослин та олійність насіння.

Калій — відповідає за фотосинтез та вуглеводний обмін. За перший місяць вегетації споживається соняшником на рівні 10%. У період формування кошиків і до кінця цвітіння споживається 50% калію, а від фази наливання насіння до початку достигання — решта 40%.

Калій підвищує посухостійкість рослин, допомагає утримати вологу і зменшує її випаровування. Він відіграє велику роль у регулюванні балансу вологи в рослині. Соняшник дуже калієфільна культура: якщо вміст рухомих сполук калію в ґрунті низький, то рівень його врожаю перебуває у прямій залежності від норм внесення калійних добрив.

Проте, незважаючи на високу потребу, калій має середню дію на рівень врожаю.

Соняшник часто висівають на одному полі через кожні 3-4 роки, що призводить до появи симптомів дефіциту мікроелементів і зниження продуктивності. Критичними щодо цього є фаза 2-3 пар листків та фаза бутонізації (8-10 листки), тобто коли формується корінь та закладається кошик. Нестача вже в перший період бору, цинку, мангану призводить до недобору врожаю.

Потребу рослин в мікроелементах добре забезпечують позакореневі підживлення у вигляді хелатів. Рекомендується поєднувати їх внесення з обробкою посівів пестицидами. Соняшник дуже чутливий до браку бору, особливо за низьких температур та під час посухи, на піщаних та карбонатних ґрунтах.

Манган активізує ферментні системи, бере участь в азотному обміні, процесах фотосинтезу та синтезу білків. Нестача Мангану помітна на грунтах з високим вмістом гумусу, нейтральною або лужною рекцією гр.середовища.  Потреба —250 г/га.

Магній забезпечує обмін азоту та фосфору та синтез білків. Нестача у магнію помітна на піщаних і кислих грунтах, а також за високого вмісту калію в грунті та за низьких температур. Магнієві добрива вносять в грунт у дозі 50-80 кг/га МgО або проводять листкові підживлення.

Сірка покращує засвоєння рослинами азоту, підвищує вміст олії та врожай соняшнику. Нестача сірки замітна на грунтах легкого гранулометричного складу, з кислою реакцією гр.середовища, погано аерованих, з низьким вмістом гумусу.

Іншими важливими мікроелементами є молібден, мідь і залізо.

Система удобрення соняшника складається з трьох прийомів: основного, рядкового та підживлення.

Основне удобрення соняшнику

Фосфорні і калійні добрива застосовують під оранку, азотні навесні під культивацію.

Більш ефективне є внесення азотних та фосфорних добрив, ніж калійних, оскільки грунти містять достатньо калію, а коренева система соняшнику досить добре його засвоює.

Соняшник досить добре реагує на післядію органічних добрив. Орієнтовні норми макродобрив становлять по 50-100 кг/га NPK.

Основними видами добрив, що використовують для основного удобрення соняшнику, є: діамофоска (N10P26K26); нітроамофоска (N16P16K16); амофос (N12P52); сульфоамофос (N20P20S16); суперфосфат (Р14-32); калій хлористий (К60) та різні види тукосумішей.

В інтенсивних технологіях вирощування соняшнику застосовують комплексні добрива, які додатково до азоту, фосфору та калію містять мезо- та мікроелементи в одній гранулі.

Припосівне удобрення

Високі результати забезпечує рядкове внесення добрив під час сівби, зокрема, на ґрунтах з низьким вмістом рухомих сполук елементів живлення. Найчастіше застосовують повні складні мінеральні добрива (нітроамофоску - N16P16K16, нітрофоску -N13P13K13) у нормі 50-100 кг/га фізичної ваги. Це підвищує врожайність соняшнику на 0,2-0,3 т/га.

Навіть невеликі дози добрив, внесені безпосередньо в лунки, знижують схожість насіння (їх треба вносити збоку рядка і на 4-5 см глибше загорненого насіння). За сівби в рядки можна вносити також невелику дозу суперфосфату чи амофосу (Р10 кг/га діючої речовини).

Підживлення соняшнику

Раннє підживлення — під час утворення 2-3-х пар листків. Водночас, як правило, вносять азотно-фосфорні добрива, з розрахунку 20-30 кг/га діючої речовини за достатніх запасів вологи в ґрунті.

Добрива вносять на відстані 20-25 см від рослини на глибину 10-12 см. Традиційне підживлення соняшнику в початкові фази росту азотно-фосфорними добривами в умовах нестабільного зволоження часто буває малоефективним, тому його рекомендується замінити на позакореневе (листкове) підживлення мікродобривами у вигляді хелатів. Цей захід гарантовано забезпечує рослини мікро-елементами у найдоступніших формах, завдяки чому стимулюється коренеутворення і закладання кошика, а, відповідно, і підвищується продуктивність.

Хвороби соняшнику: симптоми та діагностика

Оскільки рентабельність соняшнику висока, в останнє десятиріччя його почали вирощувати по всій території України. Відповідно, разом зі збільшенням площ також і поширюються і грибні хвороби, які раніше були не характерні для певних регіонів. Чималу роль тут відіграє і нехтування сівозміною, адже більшість збудників хвороб соняшнику зберігають свою життєздатність на рослинних рештках та в ґрунті упродовж декількох років.

Слід також враховувати, що більшість хвороб з’являються на соняшнику вже на ранніх етапах росту і розвитку. Тому поля потрібно постійно обстежувати на ураження шкідливими організмами, серед них і хворобами, починаючи вже із фази сходів.

Несправжня борошниста роса

Симптоми

•       Зупинка росту, хлороз листя, біла споруляція на нижній частині листя, загибель рослин
•       Горизонтальне розміщення кошиків під час дозрівання
•       Вторинна інфекція, дискретні плями хлорозу на верхній частині листя

Фактори, що сприяють розвитку;

• Холодні ґрунти та опади незабаром після посіву, що приводять до заболоченості ґрунтів
•       Холодні ночі із прохолодною росою або дощем (приводять до вторинного місцевого ушкодження)

Варто знати про хворобу:

•       Вторинна інфекція не спричиняє втрату врожаю
•       Патоген може на протязі багатьох років може бути життєздатним в ґрунті
•       Хвороба характерна для соняшнику
•       Фунгіцидне протруєння насіння та стійкі гібриди можуть сприяти позитивному вирішенню ситуації.
•       Можна сплутати із пошкодженням гербіцидами

Справжня борошниста роса

Симптоми

•       Білі плями грибного міцелію на верхній частині листя, які можна легко стерти
•       Білий міцелій, що в кінцевому рахунку покриє всю листову поверхню
•       Чорні плями (клейстотеції), що можуть розвиватися в більш пізній сезон

Фактори сприяння розвитку

•       Висока вологість
•       Зрілі рослини та старіння листя

Варто знати про хворобу:

•       Зазвичай не з’являється до фази цвітіння (R5)
•       Білий пухнастий наліт на верхівці листя і пізнє ураження захворюванням допомагають відрізнити від несправжньої борошнистої роси
•       Можна сплутати із місцевими ураженнями від несправжньої борошнистої роси

Септоріоз

Симптоми

•       Круглі плями на листі до 0,5 см в діаметрі, з темними полями, коричневого кольору та сірими в центрі
•       Плями на листі, часто, але не завжди можуть бути оточені жовтим ореолом
•       Гриб знаходиться на рослинних рештках, інфекція поширюється знизу вгору
•       Ознаки хвороби чорні плями,або пікнідії, на верхній частині листя. Зрілі листові плями випадають

Фактори сприяння розвитку

•       Прохолодна температура та дощ, весною і восени
•       Найшвидше симптоми розвиваються після цвітіння, але може бути і на сходах.
•       Часте зволоження під час або після цвітіння, в тому числі дощ, туман, важка роса

Варто знати про хворобу:

•       Як правило,проходить повільно під час сухої, жаркої погоди
•       Проблеми рідко виникають в більш сухих районах виробництва соняшнику
•       Можна сплутати із альтернарією. Більш закруглені ураження із пікнідами допомагають відрізнити септорію від альтернаріозу.

Альтернаріоз на соняшнику

Симптоми

•       Молоді листові плями маленькі, темні, з нерівними кутами
•       •Плями на листі, як правило, зустрічаються між основними жилками листків, по краях і кінчиками листків і зливаються
•       Велике пожовтіння (хлороз) відбувається, після чого побуріння та загибель листків
•       Дефоліація відбувається знизу
•       Враження стебла темні, вузькі, еліптичні, близько 1,5 см, до 3 см завдовжки

Фактори сприяння розвитку

•       Опади незабаром після посіву
•       Тепла волога погода

Варто знати про хворобу:

•       Розвиток захворювання дуже залежить від дощу і роси
•       Рослини на етапах цвітіння та наливу насіння більш чутливі, ніж молоді рослини
•       Гриб виживає на рослинних залишках
•       Сівозміна та обробка залишків зменшує ризики
•       Можна сплутати з септоріозом листя

Фомоз соняшнику

Симптоми

•       Чорні ураження стебла 2,5-5 см, звичайно поверхневі
•       Ураження зосереджено на місцях входу черешків в стебло
•       Кілька уражень можуть виникати на одному стеблі

Фактори сприяння розвитку

•       Часті грозові дощі
•       Комахи, можуть сприяти інфікуванню
•       Залишки соняшнику поблизу або коротка соняшникова сівозміна

Варто знати про хворобу:

•       Рідко економічно важливий
•       Зараження починається з листя і переходить на стебло
•       Іноді плутають із фомопсисом

Фомопсис

Симптоми

•       Покоричневіння листя
•       Великі (часто більше 15 см) коричневі ураження стовбура які зосереджені навкруги черешка
•       Стебло стає порожнистим , його легко проколоти великим пальцем
•       Передчасне старіння та вилягання рослин

Фактори сприяння розвитку

•       Часті зливові дощі
•       Інфіковані залишки соняшнику та коротка сівозміна

Варто знати про хворобу:

•       Зараження починається з листя і поширюється в стебло
•       Високий тиск захворювання може спустошити врожай
•       Можна сплутати з фомозом і склеротинією стеблової форми

Склеротиніоз соняшнику (базальна форма)

Симптоми

• Покоричневіння на лінії ґрунту
• Біла форма міцелію та чорні склероції при базальному ураженні
• Під час подібного базального ураження відбувається зморщення, що може призвести до вилягання

Фактори сприяння розвитку

• Історія поля при захворюваннях склеротинією
• Коротка сівозміна із широколистими культурами

Варто знати про хворобу:

• Той же збудник викликає хворобу на інших широколистих культурах
• На відміну від стеблової та кошикової форм, грибок проникає в коріння через ґрунт
• Склероція може вижити в ґрунті на протязі багатьох років
• Можна сплутати з Verticillium wilt та вугільною гниллю

Склеротиніоз (стеблова форма)

Симптоми

• Велика, більше15 см, коричнева пляма на стовбурі, орієнтована на черешок
• Можуть бути видні білі форми (міцелій) та тверді чорні структури склеротія) стовбур, під час ушкодження може зморщитися, а потім поляже

Фактори сприяння розвитку

• Вологі ґрунти до цвітіння (розвиток апотецій)
• Температура +30С, або нижче
• Затяжні вологі умови вирощування (дощ, туман, роса)

Варто знати про хворобу:

• Той же збудник викликає хворобу коріння та кошика
• Інфекція починається на листі після колонізаціїї аскоспорою, старіючої листової пластинки
• Можна сплутати із фомопсисом

Склеротиніоз (кошикова форма)

Симптоми

• Ушкодження починаються як м‘які коричневі області на задній частині кошика, які перетворюються на більш кремовий колір, зазвичай без запаху
•  У кошику утворюються білі прожилки (міцелій) та тверді чорні структури (склероції)
•   Кошики будуть розрихлюватися, або взагалі відпадуть

Фактори сприяння розвитку

•  Вологі ґрунти до цвітіння (розвиток апотецій)
•  Затяжні вологі умови до та після цвітіння (дощ, туман, роса)
•  Температура +30С,або нижче

Варто знати про хворобу:

•  Той же збудник викликає хворобу стебла та кореня
•   Склероція може вижити в ґрунті на протязі багатьох років
•   Інструменти управління обмежені
•   Можна сплутати з Rhizopus

Вертицельоз (Вертициліозне в'янення) 

Симптоми

•  Міжжилковий хлороз та некроз, починається із найнижчих листків рухається вгору.Пошкоджена судинна тканина, спочатку може бути коричневе кільце на зрізі стебла
•  В’янення відбувається під час цвітіння, зазвичай, у вигляді плям або між жилками
•   Серцевина зморщується та чорніє під час дозрівання

Фактори сприяння розвитку

•       Водний стрес (піщаний ґрунт,спека, посуха)
•       Історія поля з Verticillium wilt

Варто знати про хворобу:

•       Той самий патоген викликає Verticillium у інших культур (картопля, тощо). Може бути економічно руйнівним з високим тиском захворювання. Симптоми на листі можна сплутати із фомопсисом
•       Також можна сплутати із вугільною гниллю та склеротинією

Ризопус соняшнику

Симптоми

•  Спочатку на кошиках з'являються темні плями різного розміру внаслідок ураження, а потім водяниста, м'яка гниль, яка пізніше висихає і перетворюється на темно-коричневу
•  Ризопус відрізняється від інших гнилей кошика за наявністю сіруватого, ниткоподібного міцелію в ушкоджених кошиках; також може містити маленькі чорні репродуктивні структури розміру шпильки

Фактори сприяння розвитку:

•       Грози з градом; пошкодження від комах або птахів на кошику
•       Теплі температури з високим рівнем вологості

Варто знати про хворобу:

•       Механічна травма (від комах, птахів або граду) – це умова для зараження
•       Патогени зустрічаються повсюдно в ґрунті, і інфекційні спори легко викидаються в повітря
•       Можна сплутати з бактеріальною гниллю та склеротинією кошика

Іржа соняшнику

Симптоми (спори)

•       Пікніди –жовті/помаранчеві плями на верхівці листя (ранній сезон)
•       Ацидії -cluster із помаранчевими чашками навпроти пікнід (ранній сезон)
•       Уредії - густо темно коричневі пустули (протягом усього сезону, спори можна легко змити, жовтий ореол загальний)
•       Tелейто спори – тверді чорні пустули(дозрівання врожаю)

Фактори сприяння розвитку

•       Часте зволоження листя: роса, туман, невеликий дощ і т.ін.
•       Температура між 13°С та 30°С
•       Близьке розміщення до сусідніх полів із соняшником, що був ушкоджений іржею

Варто знати про хворобу:

•       Соняшникова іржа специфічна для соняшнику
•       Економічні втрати можуть бути руйнівними
•       Фунгіцидний захист 1% на верхніх листках, або перед цвітінням (R5)
•       Можна сплутати із іншими листковими хворобами

Вугільна гниль соняшнику

Симптоми

•       Від сірого до сріблястого кольору, починаючи із ґрунтової лінії
•       Передчасне старіння та загибель рослин
•       Схожі на пил чорні мікросклероції всередині нижньої частини стебла (видно із ручною лінзою)
•       Судинна тканина стискається в пластинки схожі на монети

Фактори сприяння розвитку

•       Сівозміна із вугільною гниллю, включаючи сою, кукурудзу та інші культури
•       Волога погода навесні , а потім гаряча, суха на стадіях репродуктивного зростання
•       Водний стрес (злива після посухи –розтріскування коренів і заселення), піщаний ґрунт,спека, посуха, загущеність, надмірне азотне живлення

Варто знати про хворобу:

•       Той самий патоген викликає хворобу в сої, кукурудзи і ін.
•       Інфікування відбувається на початку сезону, але проявляється на пізніх стадіях (репродуктивних)
•       Можна сплутати із вертицельозом та склеротинією

Біла іржа

Симптоми

•       Підняті хлоротичні пустули до 1 см в діаметрі у верхній частині листа
•       Спори на нижній стороні листа, навпроти хлорозні пустули
•       Ураження на стеблі, черешку та кошику темні, як синці

Фактори сприяння розвитку

•       Прохолодні ночі (від 10°С до 15°С) і теплі дні (від 20°С до 25°С)
•       Дощі

Варто знати про хворобу:

•       Хвороба зустрічається дуже рідко в США і в Україні
•       Коли її виявляють, вона часто спостерігається в одному горизонтальному ярусі листя
•       Можна сплутати з локальним ураженням несправжньої борошнистої роси

Бактеріальна листова плямистість

Симптоми

•       Кутасті, некротичні плями різного розміру
•       Плями на листі утворюють лінійні ураження, що тріскаються
•       Некротичні плями можуть бути оточені жовтим кольором

Фактори сприяння розвитку

•       Рани, створені градом, піскоструминними та іншими формами механічного пошкодження
•       Теплі температури з високим рівнем вологості

Варто знати про хворобу:

•       Часто обмежується нижніми листками ,і, таким чином, не є загалом економічно шкідливою
•       Може бути в насінні в ґрунті розповсюджується бризками дощу і сильних вітрів
•       Можна сплутати з альтернарією та септорією

Бактеріальна гниль стебла

Симптоми

•       Заражені стебла розм'якшуються і висихають, стають темно-коричневими аж до чорних і можуть розщеплюватися
•       Рослини часто полягають під вагою дозріваючих кошиків
•       В інфікованих тканинах може з'явитися піна в результаті бактеріального бродіння цукрів у рослині

Фактори сприяння розвитку

•       Грози з градом
•       Теплі температури з високим рівнем вологості

Варто знати про хворобу:

•       Механічна травма (від комах, птахів або граду) – це умова для зараження
•       Збудник зустрічається всюди у ґрунті, розкидається дощовими бризками та вітром
•       Cхоже на хвороби що викликають хлороз точки росту
•       Можна сплутати із іншими стебловими гнилями

Бактеріальна гниль кошика

Симптоми

•       Злиття уражень стебла розвиває водянисті м’які гниючі симптоми що стають темно-коричневими з прогресуванням хвороби
•       Кошики виділяють запах гнилої картоплі, а слизових масах бактерії присутні в заражених тканинах

Фактори сприяння розвитку

•       Грози з градом; пошкодження комахами або птахами кошиків
•       Теплі температури з високим рівнем вологості

Варто знати про хворобу

•       Механічна травма (від комах, птахів або граду) – це умова для зараження
•       Збудник зустрічається всюди у ґрунті, розкидається дощовими бризками та вітром
•       Можна сплутати з іншими хворобами (Sclerotinia, Botrytis або Rhizopus)

Фузаріоз кореня та стебла

Симптоми

•       Передчасне старіння
•       Внутрішній рожевий, помаранчевий, червоний або фіолетовий колір або знебарвлення серцевини

Фактори сприяння розвитку

•       Водний стрес (піщаний ґрунт, спека, посуха, тощо)

Варто знати про хворобу:

•       Виявлено, що багато видів Fusarium завдають шкоди соняшнику
•       Економічний збиток вважається обмеженим, але може виникати
•       Часто зустрічається з вугільною гниллю
•       Можна сплутати з іншими хворобами стебла

Вірусні хвороби соняшнику (NMRV/SMV)

Симптоми NMRV

•       Починається як маленькі жовті плями на новому листі
•       Хлоротичні кільця можуть розвиватися до дозрівання рослини
•       Мозаїчні симптоми листя

Фактори сприяння розвитку невідомі

Варто знати про хворобу:

•       Віруси, як правило, не є економічною проблемою через низький рівень захворюваності
•       Ідентичність вірусного патогену та потенційних векторів невідомі в багатьох вірусах
•       Вірус соняшникової мозаїки може бути поширений попелицями

Щоб не втратити жодного відсотка потенційного врожаю, агроному слід скласти для себе цілісну картину стану рослин на полі та чинників, що можуть на них впливати.

Читати по темі: Олександр Акулов: 8 найнебезпечніших хвороб соняшника

Захист соняшнику від шкідників 

До основних шкідників соняшнику належать багатоїдні — совки, або нічниці (Noctuidae), яких ще називають «орденськими стрічками» за характерний рисунок на задніх крилах, що нагадує різнокольорові орденські планки.

Більшість совок літає вночі. Гусениці голі, з малопомітними волосками. Поліфаги живляться листками, інколи стеблами. В переважної більшості видів зимує лялечка, інколи інші стадії. У деяких видів немає фіксованої зимуючої стадії.

Совки поділяються на:

• підгризаючі — їхні гусениці з третього віку переходять із рослин у поверхневий шар ґрунту, де живляться стеблами. До них належить озима совка (Agrotis (Scotia) segetum Schiff.) та інші.
• листогризучі — їхні гусениці грубо скелетують листки, пошкоджують генеративні органи, виїдають зерна, насіння. Це бавовникова (Helicoverpa armigera Hbn.) та совка гамма (Autographa gamma L.).

Поширені також геліхризова попелиця, клопи, соняшникова вогнівка, південний сірий довгоносик. Крім них, зараз активно поширюється «новий-старий» шкідник — південна соняшникова шипоноска.

У будь-якому разі для правильного вибору заходів боротьби та досягнення їх ефективності потрібен постійний моніторинг ситуації на полі, а також розуміння економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). Для кожної групи чи окремого виду шкідників є методи обліку та ЕПШ.

Південний сірий довгоносик — Для визначення необхідності проведення захисних заходів на сходах вранці й увечері обліковують чисельність жуків методом облікових ділянок розміром 50X50 см, як і при ґрунтових розкопках. На ділянках оглядають поверхню ґрунту і його шар до 5 см, рослинні рештки та інші вкриття, де можуть переховуватись жуки. Виявлених особин підраховують і визначають середню їх чисельність із розрахунку на 1 м2. Якщо вона досягає економічного порогу шкідливості, що становить 2-3 особини/м2, сходи обробляють відповідним інсектицидом.

Підгризаючі совки  — навесні контрольними обстеженнями полів, на яких восени розкопками була встановлена значна кількість зимуючих гусениць, методом ґрунтових обстежень визначають фактичну чисельність гусениць після перезимівлі та відсоток їх загибелі з різних причин (ураження хворобами, паразитами, вплив низьких температур тощо).

Листогризучі совки — наявність гусениць цих совок на посівах встановлюють, проводячи сачком по верхівках рослин. А їх чисельність визначають безпосереднім підрахунком гусениць під час огляду рослин на 12 облікових ділянках 50X50 см на полях площею до 100 га, або на 100 рослинах (по 5 у 20 місцях поля). Середню кількість гусениць обчислюють із розрахунку на 1 м2 або на одну рослину, визначаючи також їхній віковий склад і кількість та інтенсивність пошкодження рослин (за 5-бальною шкалою). У разі досягнення економічного порогу шкідливості поле обробляють відповідними інсектицидами.

Південна соняшникова шипоноска (Mordellistena parvulliformis Stshegol.), соняшниковий вусач (Agapanthia dahli Richt.) — їхні личинки розвиваються у стеблах, виїдаючи вміст. Обліковують їх чисельність та пошкодженість стебел соняшнику після збирання врожаю. Для цього не менш як у 20 місцях поля на ділянках 1х1 м збирають стебла і прикореневі частини, які розтинають ножем уздовж і підраховують кількість личинок та їх кількість у кожному стеблі. В результаті вираховують середню чисельність личинок на 1 м2.

Читати по темі: Вусач соняшниковий на сої. Чому варто звернути на нього увагу? (Поради американських фахівців)

Захист соняшнику від бур’янів

Бур’яни створюють конкуренцію за світло, поживні елементи та вологу. При цьому соняшник — світлолюбна культура що належить до рослин короткого дня. Для цієї культури характерний тривалий гербокритичний період (до 50 діб) — аж до фази зірочки, коли культура нарешті закриває поверхню ґрунту. Зниження урожайності через конкуренцію з бур’янами може становити аж до 70%.

Також в останні роки слід враховувати значні коливання температур під час сівби та проростання сходів. Широкий вибір гербіцидів як для класичного соняшнику, так і для соняшнику за технологіями Clearfield та Express дозволить створити схему захисту під кожне конкретне поле і кожен окремий гібрид. Найбільш поширеними діючими речовинами для грунтового захисту соняшника залишаються ацетохлор, прометрин, та S-метолахлор з тербутилазином. Страхові схеми залежать здебільшого від виду гібридів та стану поля. Щоб досягти ефективності, потрібно врахувати тип сівозміни, забур’янення, переважаючі види всіх можливих шкодочинних організмів місцевості.

Збирання соняшнику: головні аспекти для уникнення втрат

Основним критерієм початку збирання соняшнику є вологість насіння, яка залежить від фази дозрівання і погодних умов. Визначається зрілість соняшнику за кольором кошика. Розрізняють 3 ступеня зрілості: 

•  Жовта: листя і зворотна сторона кошика мають лимонно-жовтий колір. Кошик має вологість  в межах 85-88%, вологість насіння - 30-40%.
• Бура.  Кошик має темно-бурий колір. Вологість кошика становить 39,5-50%, насіння — 10-12%.
• Повна. Всихання рослини. Вологість кошика — 19-20%, насіння-7-10%.

Оптимальні строки збирання врожаю  наступають,  коли 20-25% всього посіву має жовте і жовто-буре забарвлення, а інші рослини  сухі і бурого кольору. На цьому етапі ступінь вологості насіння знижується до 11-13%, кошиків — до 69-75%, стебел — до 60-70%.

З метою швидшого (на 5-7 діб) достигання насіння і якісного збирання врожаю застосовують десикацію — неодмінний елемент технології вирощування багатьох сільськогосподарських культур, зокрема, й соняшнику.

За 2-3 дні до початку збирання поле обкошують і розбивають на загінки, прокладають транспортні й розвантажувальні магістралі. Важливою умовою збирання соняшнику без значних втрат і механічного пошкодження є правильна комплектація агрегатів, а також ретельна підготовка збиральної техніки. Підготовка повинна проводиться заздалегідь, інакше існує ризик простою і, як наслідок, буде завдано шкоди врожаю. Для збирання врожаю слід використовувати комбайни з частотою обертання барабана 280-300 об/хв.