Пероноспороз соняшнику: особливості хвороби, діагностика та контроль
У зв’язку із різкими перепадами температур від високих до низьких, що спостерігаються в Україні протягом останніх декількох тижнів, значно підвищився рівень загрози масових уражень посівів соняшнику пероноспорозом. На даний момент повідомлення про спалахи хвороби надходять із різних регіонів.
Прояви пероноспорозу у посівах соняшника спостерігаються локально по всій території України. Але найбільше його поширення — у південних областях: Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, розповів Володимир Конограй, продакт-менеджер із напряму «Фунгіциди» Ukravit.
«Появі пероноспорозу соняшника сприяють помірні температури та висока вологість у період проростання та до 4 пар листків. Первинне зараження розпочинається з ґрунту, де збудник пероноспорозу може зберігатися декілька років. Вторинне інфікування відбувається від уже уражених рослин», — каже він.
Пероноспороз (несправжня борошниста роса) на соняшнику інтенсивно розвивається в Україні протягом останніх трьох років. Рівень зараження залежить від стійкості сортів та гібридів, кількості інфекції на полі та, звичайно, систем захисту. Складність боротьби зі збудниками пероноспорозу зумовлена їхніми біологічними особливостями. Застосування малоефективних препаратів призводить до накопичення патогенів у ґрунті, відтак щороку проблема набуває все більших масштабів.
За спостереженнями фахівців компанії Vitagro Partner, у сезоні 2026 пероноспороз на соняшнику найбільше проявляється у центральних та південних регіонах України, розповів Григорій Кобзар, менеджер з питань розвитку категорії МКД та інокулянтів Vitagro Partner. У західних областях він також фіксується на соняшнику, але рівень ураження рослин там значно нижчий.
«Розвитку пероноспорозу сприяють насамперед погодні умови: опади, висока вологість повітря та нестабільний температурний режим. Такі умови створюють сприятливий фон для розвитку хвороби, особливо на посівах, де захист був проведений із запізненням або не враховував фактичну ситуацію в полі», — зауважив фахівець.
Основні факти про пероноспороз соняшнику та особливості хвороби
Пероноспороз походить з Америки, а в Україні з’явився в 60-х роках. Викликає хворобу несправжній гриб Plasmopara helianthi. Типова ознака — поява світлих хлоротичних плям між жилок листків на верхній стороні, тоді як на нижній світле спороношення. Більш серйозні наслідки ураження — карликовість рослин внаслідок вкорочення міжвузля, при цьому яруси листків розташовані дуже близько одне до одного. Через це втрати врожаю від пероноспорозу можуть сягати від 30% до 100%, оскільки за сильного ураження карликова рослина не встигає сформувати насіння.
Первинне ураження рослин пероноспорозом починається з ґрунту. Саме там зимують ооспори гриба після мінералізації рослинних решток, на яких вони перебували до цього. Вражаючи кореневу систему, інфекція піднімається в стебло, потім до листків. Уражені рослини не формують урожаю та слугують вторинним джерелом вторинної інфекції як носії спор гриба. Завдяки вітру спори з однієї рослини можуть вільно переноситися на інші, внаслідок чого на листках утворюються дрібні локальні плями.
Читати також: Біла іржа (альбуго) — хвороба соняшнику, ріпаку та інших культур, що вміє маскуватися. Особливості і контроль
До прикладу, нерідко в полі можна побачити, що група рослин уражена хворобою, а решта, що знаходяться поряд, ні. Ураження окремих рослин відбулося тому, що в ґрунті біля зони коренів знаходилися ооспори.
Варто відмітити, що ооспори зберігають життєздатність протягом 8-12 років і проростають лише за наявності соняшника в полі та його кореневих виділень. На відміну від вовчка, ооспори збудника пероноспорозу ще більш перебірливі — на кукурудзу і сорго не поведуться. Крім того, для розвитку пероноспороз потребує зволожений ґрунт протягом тривалого періоду і прохолодну погоду з температурами 12-20°С, максимум 25°С. У насиченому водою ґрунті ооспори гриба проростають вторинними джгутиконосними спорами, які вільно плавають у воді, знаходять кореневі волоски та інфікують їх. Якщо весна прохолодна й волога, очікуйте побачити пероноспороз. Натомість спеки і посухи гриб не виносить. Коли температура сягає понад 25°С, а повітря стає сухим, пероноспороз зупиняється у розвитку. Через такі особливості найбільше поширений пероноспороз на Заході і Півночі, втім у зоні ризику вже знаходиться вся Україна.
У період проростання насіння соняшника варто звертати увагу на погодні умови, оскільки ґрунтове зараження пероноспорозом припадає на цей момент. Якщо під час проростання соняшника суха і спекотна погода, пероноспорозу не буде.
Ураження соняшнику пероноспорозом починається від проростання до появи 4 пар справжніх листків. Найбільш вразлива фаза — сходи в перші 5 діб, згодом рослини набувають стійкості. В цей момент добре, якщо температура повітря перевищує 25°С, а зайва волога відсутня. Втім, інфікування рослин може відбуватися навіть у пізніших фазах за вищевказаних ґрунтово-кліматичних умов. Швидкість перебігу хвороби теж залежить від фази, у якій відбулося ураження. Небезпека пізнього ураження пероноспорозом в тому, що рослини формують насіння, яке буде інфікованим.
Цього року надмірна вологість і часті опади спровокували стрімке поширення пероноспорозу. Без контролю хвороби не обійтися.
Контроль пероноспорозу соняшнику
Пероноспороз має два періоди розвитку: перший весняний, другий припадає на серпень, коли починаються нічні роси, тумани, а ночі стають холодними.
Відповідно, найчастіше ознаки пероноспорозу можна помітити на двох стадіях вегетації соняшнику:
- ранній — 3-4 пара листків
- пізній — фаза цвітіння.
В першому випадку розвиток хвороби характеризується утворенням щільного білого нальоту на нижній стороні листків, котрі, в свою чергу, стають дрібними і гофрованими. На пізніх стадіях розвитку на поверхні листкової пластинки себе проявить хлороз — пожовтіння навколо основних жилок і точки росту, на зворотньому боці листка — білий наліт.
Зважаючи на це, захист від пероноспорозу має бути спрямований, щоб зупинити первинне зараження, захистивши насіння. Важливо враховувати, що збудник пероноспорозу — ооміцети — за своїми біологічними властивостями відрізняються від більшості патогенних грибів. Багато фунгіцидів проти хвороби не працюють, оскільки в ооміцетів просто немає мішеней, на які націлені, наприклад, системні триазоли, імідазоли та інші д.р.
Читати також: Захист соняшника в умовах трьох змінних: клімат, резистентність шкідливих організмів, євроінтеграція
Для захисту насіння соняшнику від пероноспорозу слід застосувати протруйники на основі системних діючих речовин як металаксил, кіралаксил, флуопіколід, тирам. Протруєння дозволяє суттєво знизити старт хвороби, але для ефективного контролю потрібно мінімум 0,4 г/л металаксилу. Однак, покладати всі надії лише на ЗЗР не варто, адже гриб швидко розмножується.
«Для контролю пероноспорозу на соняшнику варто орієнтуватися на фунгіциди, ефективні проти ооміцетів, зокрема препарати на основі цимоксанілу, металаксилу або азоксистробіну. Але й тут рішення потрібно приймати після оцінки фази розвитку культури, інтенсивності ураження, погодного прогнозу та економічної доцільності обробки», — розповів Григорій Кобзар.
Зважаючи на це, допомагає знизити ризик ураження підбір стійкого гібрида. У комплексі із застосуванням ЗЗР, це працює як превентивний захист, який запобігає появі резистентності у гриба. Без застосування хімічного захисту надіятися на стійкість гібрида — це ризик, тому що гриб швидко долає стійкість і формує резистентність. Це врешті-решт може призвести до того, що за один-два роки гібрид втратить свою актуальність.
Джерелом пероноспорозу соняшника може слугувати амброзія, тому варто подбати про захист поля і лісосмуг від цього бур’яна. Слід подбати і про падалицю соняшника.
Фунгіцидний захист по вегетації менш ефективний для контролю пероноспорозу, але якщо інфекцію не вдалося зупинити на старті, цей метод залишається актуальним.
Читати також: Факти про 10 найбільш поширених хвороб соняшника
Якщо посів уражений менше, ніж на 10%, є сенс боротися фунгіцидами. Застосовувати можна диметоморф, цимоксаніл, фосетил алюмінію, пропамокарб гідрохлорид, манкоцеб, фамоксадон та його поєднання з цимоксанілом, поєднання карбендазиму і металаксилу. Окремо металаксил по вегетації використовувати варто лише, якщо речовина не використовувалася для протруєння насіння. В іншому разі є ризик виникнення резистентності у гриба.
«Для контролю пероноспорозу рекомендовано застосовувати фунгіциди Захист, Тройсет та Цілитель, які в своєму складі містять такі д.р.: цимоксаніл, металаксил, металаксил-М, диметоморф. Саме вони забезпечують надійний контроль цієї хвороби. При підвищенні температури і зменшенні вологості повітря можливе призупинення розвитку пероноспорозу, але варто все одно постійно проводити моніторинг посівів», — радить Володимир Конограй.
Як превентивний захист можна застосовувати стробілурини як окремо, так і в бакових сумішах. Втім, коли рослини вже уражені, застосування стробілуринів окремо може не спрацювати.
Надійну систему захисту, обравши діючу речовину або комбінацію діючих речовин, можна побудувати, враховуючи їх особливості.
Механізм дії діючих речовин для контролю пероноспорозу:
- Системний препарат металаксил ефективний протруйник для захисту насіння від інфекції, однак він має короткий період захисної дії, а активність речовини певною мірою залежить від вологості ґрунту.
- Більшу тривалість превентивної і лікувальної дії має металаксил М, але як і металаксил, до нього швидко формується резистентність.
- Диметоморф має тривалість дії 14 діб, але препарат контактний.
- Системний препарат цимоксаніл швидко втрачає активність в рослині через період напіврозпаду до 5 діб, через що має коротку захисну дію.
- Фосетил алюмінію має тривалу превентивну і лікувальну дію.
- Фамоксадон має контактну дію, але тривалу 14 діб.
Загалом у розрізі хвороб рослин особливістю цього сезону є понижені температури та різкі їх коливання в нічний і денний періоди доби. Місцями – надмірна кількість опадів. Такі гідротермічні умови були сприятливими для розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур, зокрема борошнистоїроси, септоріозу, а також фузаріозу колоса. У посівах ріпака спостерігався розвиток борошнистої роси, фомозу, циліндроспоріозу, розповів Володимир Конограй.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
