Євроінтеграція для України у сфері використання ЗЗР: як працюють європейські фермери та чого очікувати українським аграріям

Україна пройшла оцінку законодавства в агросекторі на відповідність європейським нормам, і продовжує гармонізацію окремих напрямків. Ймовірно, найскладнішим етапом стане перехід на європейські агрохімікати, препарати та засоби захисту рослин. І навчитись застосовувати іноземний досвід — лише півбіди для аграрія. Головна проблема в тому, що дозволені в ЄС засоби вимагають зміни базових технологій в сільському господарстві Україні.

Чого очікують українські аграрії на початкових етапах євроінтеграції?

Кандидат сільськогосподарських наук Микола Косолап (НУБіП) окреслив ключові ризики та можливі наслідки євроінтеграційних реформ у сфері засобів захисту рослин:

•         Необхідність перегляду значної частини зареєстрованих діючих речовин: із зареєстрованих на сьогодні 251 д.р. потрібно буде заборонити 101.
•         Масове вилучення препаратів із ринку може мати серйозні економічні наслідки для агровиробників: заборона лише 13 гербіцидів може призвести до втрат урожаю на 6–8 млрд доларів щорічно. Відмова від окремих діючих речовин у технології вирощування соняшнику автоматично зменшить площі під культурою на третину, цукрова галузь опиниться під загрозою зупинки.
•         Зростання резистентності шкідників і хвороб до препаратів, що залишаться на ринку.

Читати по темі: Євроінтеграція і ЗЗР: в Україні доведеться заборонити третину діючих речовин

На думку Владислава Седика, експерта аграрних ринків, екс головного фітосанітарного інспектора України, питання не зводиться до простого копіювання європейських норм — вони мають бути адаптовані до українських реалій.Про це експерт розповів на форумі «Агро Інновації 2025».

Окремий важливий фактор — структура українського агровиробництва, пояснює експерт. Наприклад, Україна вирощує соняшник у масштабах, які в ЄС просто не зустрічаються. І це не питання частки в посівах — це зовсім інший рівень тиску шкідників, інша динаміка розвитку хвороб, підвищені ризики резистентності та принципово інші вимоги до систем захисту. Якщо ці особливості не враховувати, Україна просто скопіює європейську модель для своїх умов, в яких вона просто не працюватиме.

Читати по темі: Ризики одномоментної заборони діючих речовин пестицидів суттєво недооцінені — свідчать дані досліджень

Ще один важливий аспект — спроможність самої європейської агрохімічної індустрії забезпечити потреби України у разі швидкого переходу виключно на «дозволені в ЄС» діючі речовини.

Каталог гербіцидів на SuperAgronom.com

Чим «живе» Європа у галузі захисту рослин?

Хімічний захист рослин дедалі частіше стає темою публічних дискусій як з боку споживачів, так і з боку політиків. Однак не слід забувати, що продовольча безпека більше не гарантується без захисту рослин. Зокрема, вологі роки показали, що грибкові захворювання, такі як фітофтороз, можуть призвести до значного зниження врожайності. Технології застосування ЗЗР можуть зробити значний внесок у цю суперечливу сферу. Зрештою, головна мета полягає в тому, щоб застосовувати постійно зменшувану кількість засобів захисту рослин ще точнішим, ефективнішим та екологічнішим способом.

У цьому відношенні політики ставлять перед фермерами серйозні виклики, такі як «Зелена угода» та стратегія «Від ферми до виделки». Це означає, що необхідно досягти економії коштів на засобах захисту рослин, зберігаючи при цьому той самий біологічний ефект та високу врожайність, оскільки, незважаючи на всі зусилля щодо досягнення економії, вирощені культури необхідно підтримувати здоровими, щоб отримувати відповідну врожайність.

Скорочення застосування хімічних ЗЗР, заборона багатьох діючих речовин та ускладнене виведення на ринок нових продуктів змушує європейських аграріїв шукати альтернативи. Сподіватися на послаблення регуляторного тиску найближчими роками не доводиться: наразі в ЄС зареєстровано понад 200 діючих речовин, і за останні 5 років майже половина була вилучена. За цей же період не було зареєстровано жодної нової речовини. На жаль, хвиля вилучення триває. Ще 20% діючих речовин можуть зникнути протягом наступних 5 років.

У 2025 році під забороною опинилися ще кілька діючих речовин:

метрибузин

тритосульфурон

аклоніфен

флурохлорідон

бромоксиніл

нікосульфурон

трифлурсульфурон-метил

прохлораз

тритіконазол

трифлоксістробін

флуопірам

Окрім того, нові регуляторні зміни в Євросоюзі можуть призвести до вилучення ключових діючих речовин у протруйниках насіння, таких як дифеноконазол, флудіоксоніл, флуопіколід, металаксил, тебуконазол та тирам. Рішення щодо більшості з них будуть прийняті у 2026 або 2027 роках.

Читати по темі: Ринок ЄС втрачає важливі діючі речовини, не маючи альтернатив

Наразі пропонується, щоб перелік активних речовин у засобах захисту рослин, призначених для фумігації, які можуть становити особливий ризик для здоров'я людини або тварин, або для навколишнього середовища, включав:

фосфід алюмінію;

фосфід магнію;

сульфурилфторид.

Згідно результатів дослідження HFFA Research, до 2030 року для виробництва сільськогосподарських культур у ЄС буде схвалено значно менше діючих речовин, переважно «постраждають» протруйники насіння. Залежно від культури,  може бути вилучено від 5 до 20 речовин. Загалом це означає втрату приблизно 30 засобів захисту рослин.

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

У багатьох випадках кількість доступних варіантів захисту впаде нижче рівня, який дозволяє ефективно боротися зі стійкістю до патогенів. Це реальний ризик для сталого виробництва. З такою потенційною втратою активних інгредієнтів виробництво знижується. Згідно зі звітом, втрати становитимуть від 7,7% для цукрового буряка, 13,1% для картоплі, 14,1% для ріпаку та до 16,5% для пшениці. Це серйозні цифри, що викликають занепокоєння у фермерів.

У світлі цього, такі галузі, як технологія міжрядного рихлення, стрічкове обприскування, точкове обприскування та штучний інтелект тощо, стають значно важливішими для досягнення цілей агровиробництва. Наразі сільськогосподарський сектор стоїть на порозі того, щоб зробити захист рослин, який і так є дуже точним, ще точнішим. Саме тут сільськогосподарська техніка пропонує багато нових або вдосконалених ідей для виведення вже високого стандарту точності нанесення на нові висоти.

Поєднання механічної боротьби з бур'янами та технології стрічкового обприскування на просапних культурах вже використовується фермерами. Точкове обприскування наразі розглядається як логічний розвиток і пропонує величезний потенціал для економії засобів захисту рослин.

Дуже високий рівень активності спостерігається в галузі автономних систем, або, простіше кажучи, роботів. Окрім відомих компаній, цією темою також займаються численні стартапи. Кілька систем вже представлені на ринку в галузі технологій розпушування, тоді як роботів-обприскувачів на полях дуже мало. Причина цього полягає в тому, що, окрім численних правових перешкод, зусилля моніторингу, необхідні під час застосування засобів захисту рослин, все ще є головною перешкодою для прийняття фермерами.

Європейський ринок агрохімікатів: основні тези міжнародного дослідження

Європейський ринок агрохімічних речовин переживає двосторонні зміни, що керуються регулюванням та технологіями. Про це свідчать дані дослідження, яке оприлюднив Дерек Оліфант, партнер та старший аналітик із захисту рослин Agbioinvestor.

Хоча частка продуктів, що не запатентовані, перевищує 75%, технологія рецептур перейшла від своєї «додаткової ролі» до ключового фактора, а тепер і до диференційованої розробки продуктів. Завдяки суворому екологічному регулюванню традиційні рецептури модернізуються до безпечніших та ефективніших типів рецептур, таких як OD та CS.

Читати по темі: Заборонені діючі речовини пестицидів в Україні та ЄС

Водночас, через суворіший регуляторний моніторинг, зростання популярності біологічних препаратів та популяризацію точного землеробства, з'явилися біопестициди, засоби для обробки насіння та наднизькооб'ємні формуляції для роботи БПЛА, які стали важливими джерелами зростання.

Отже, європейські компанії створюють стійку систему формуляцій, адаптовану до потреб сценаріїв застосування. З огляду на зростаючу складність та вищу вартість розробки нових активних інгредієнтів, галузь зосереджується на інноваціях у технологіях формуляцій та розробці біологічно-хімічних сумішей для підвищення ефективності пестицидів та управління стійкістю, щоб досягти нових ринкових цінностей.

У Європі напрямок інновацій у рецептурах змінюється низкою регуляторних політик та ринкових сил: біорозкладні добавки, низька екотоксичність, зменшення використання діючих речовин та вимоги до зменшення залишків більше не є просто політичними обмеженнями, а стали орієнтирами для досліджень та розробок рецептур.

Наприклад, традиційний склад на основі EC зараз стикається з проблемами, оскільки він залежить від органічних розчинників, тоді як водні рецептури, такі як EW та ME, швидко проникають на ринок завдяки нижчим викидам летких органічних сполук та вищій безпеці експлуатації. Хоча склад CS стикається з проблемою мікропластику, його модернізують до біологічних полімерів, використовуючи крохмаль та хітозанові матеріали, щоб бути як з контрольованим вивільненням, так і біорозкладними.

Читати по темі: Агрохолдинги змінюють стратегію захисту рослин, використовуючи біологічні препарати дедалі більше

Згідно з даними, середня вартість виведення на ринок нових активних інгредієнтів з 2014 по 2019 рік сягнула 301 млн доларів, при цьому високі витрати на дослідження та розробки змушують виробників досліджувати «інновації сумішей» — поєднання нових діючих речовин з інгредієнтами, що не захищені патентом, що може продовжити термін дії патентного захисту, а також заощадити робочу силу фермерам. Такий спосіб ведення бізнесу стане практичним та популярним способом розвитку.

Селекція, сівозміна та біопрепарати як альтернатива хімічним ЗЗР

Враховуючи регуляторний тиск та необхідність підлаштовувати під екологічні вимоги технології вирощування, у фермерів залишається досить небагато інструментів:

•         Сівозміна. Дотримання сівозміни є однією з найкращих практик для перешкоджання розвитку стійкості патогенів і їх розповсюдження на наступну культуру. Для дуже багатьох аграріїв агрономічно обґрунтована сівозміна, на жаль, давно стала просто сторінкою з підручника, а не реальним інструментом. Проте доведеться згадувати цю сторінку на практиці.
•         Агротехнічні заходи. Велику увагу європейські фермери приділяють техніці: культивація, міжрядний обробіток, механічне прополювання. Сюди ж варто віднести і нові лазерні технології боротьби з бур'янами, автономних роботів та інші технологічні досягнення.  Там, де неможливо провести хімічний контроль бур'янів, на сцену виходять механічні методи.
•         Селекція. Створенням нових сортів, стійких до ураження шкідливими організмами, або принаймні менш сприйнятливих до них, можна частково вирішити проблему захисту рослин. До прикладу, великою проблемою цукрових буряків є церкоспороз, і саме на неможливості захистити посіви від цієї хвороби через заборону діючих речовин часто наголошують експерти. Проте вже існують стійкі до церкоспорозу гібриди, які дають змогу вирощувати цукрові буряки з мінімальним фунгіцидним навантаженням і досить продуктивно.
•         Біологічні препарати. До них належать біологічні засоби захисту рослин, біостимулятори та підсилювачі поглинання поживних речовин. Наразі шлях реєстрації продуктів на основі мікроорганізмів коротший, ніж хімічних засобів захисту рослин. І є ще одна «шпаринка»: якщо продукт зареєстровано як біостимулятор, біорегулятор, біодобриво тощо, він проходить ще коротший шлях. Це означає, що вони можуть мати схожі механізми антибіозу, конкуренції, індукції резистентності або утворення біоплівок для захисту поверхні рослини від пошкоджень.

Також серед ключових напрямків — інновації та цифровізація сільського господарства. Сюди включатимуться правила щодо точного землеробства та сучасні технологічні рішення, системи GPS та закриті системи передачі, які дозволяють використовувати засоби захисту рослин без прямого контакту з речовиною.

Читати по темі: Через заборону багатьох діючих речовин ЗЗР на перший план виходить селекція — польські експерти

У баченні ЄС щодо сільського господарства та харчової промисловості оголошено про прискорення процесу впровадження біопрепаратів. Брюссель також декларує створення інструментарію для пом’якшення наслідків поступового виведення з обігу подальших активних речовин.

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

У баченні експертів аграрного ринку покликання біологічних препаратів — не витіснити інші засоби захисту рослин. Їх еволюційна задача — замінювати більш токсичні засоби біологічними аналогами там, де це можливо, але без втрати ефективності. В ідеалі господарство має застосовувати інтегровані системи захисту рослин. В деталях це виглядає так:

• Соя — зняття насіннєвих бактеріозів біологічними метаболітами, такими як касугаміцин
• Цукрові буряки — використовуються різні штами триходерми, стрептококів, бацилюсів, щоб нівелювати ризики кореневих гнилей
• Кукурудза — використовуються мікоризи для відновлення біому грунту після цукрових буряків
• Біологічні нематоциди проти нематод цукрових буряків та кукурудзи

Власне, стати біологічним захистом можуть і самі нематоди: окремі представники здатні ефективно контролювати грунтових шкідників, і не тільки їх.

Слід зазначити, що Україна вже займає дуже суттєву частку на ринку біостимуляторів на ринку Європи.  Про це розповів Манель Серверa, керівний партнер та директор з комерційних питань компанії DunhamTrimmer  на конференції «Здорові ґрунти — здорове агро: свідоме управління та практичні підходи для покращення стану ґрунтів і підвищення ефективності сільського господарства». За його прогнозами Україна буде одним з найбільш швидкоростучих учасників ринку біопрепаратів у Європі.

До слова, необхідність маневрувати між регуляторними заборонами ЗЗР та ефективністю агровиробництва з інтегрованим захистом рослин спонукає аграріїв та виробників препаратів шукати складні і суперечливі рішення. Наприклад, пестициди, що працюють за принципом РНК-інтерференції. Одним з таких є діюча речовина Ledprona — це дволанцюговий продукт рибонуклеїнової кислоти (dsRNA), який працює на природному механізмі РНК-інтерференції (RNAi), що використовується рослинами та тваринами для захисту від хвороб. Ця речовина вже має реєстрацію в Україні, вона дозволена в США для обробки проти колорадського жука. Що побідні технології принесуть в перспективі та чи не виявляться вони більш небезпечними за «страшну токсичну хімію», поки що невідомо.

Або, наприклад, Lipostar, перший у світі фунгіцид на основі проліпосомальної матриці, був створений компанією Synthos Agro у співпраці з SyVent. Це продукт у формі концентрату для приготування водної емульсії, що містить 90 г/л дифеноконазолу.Ключовим компонентом формуляції є проліпосомальна матриця, яка, змішуючись з водою, утворює активні ліпосоми – нано-рівневі носії, які дозволяють швидко та ефективно проникати активній речовині в клітини рослин. Дифеноконазол інгібує утворення клітинної стінки у патогенів, зменшуючи ріст і розвиток грибного міцелію, а також проростання спор. Ліпосоми досі не використовувалися в сільському господарстві через їхню низьку стабільність та чутливість до низьких температур.

Як себе проявлять подібні технології, покаже майбутнє. Важливо розуміти що не всі продукти, які виглядають безпечними, насправді є такими. У 60-х роках ХХ століття і ДДТ вважався цілком безпечним засобом боротьби зі шкідниками, ним на вулицях діти гралися.

До чого готуватися українському аграрію?

ЄС любить передбачуваність, збалансованість і прогнозованість. Саме тому будь-яке виробництво регулюється великою кількістю актів, ліцензій та сертифікатів. І хоч самі європейські фермери не надто задоволені ситуацією в галузі захисту рослин, активно змінювати її на рівні законодавчих актів вони майже не намагаються. Натомість часто йдуть на «чорний ринок» за речовинами, які були вилучені з переліку дозволених. Тобто або пошуки альтернатив вилученим діючим речовинам, або нелегальна купівля, інших варіантів у фермера практично не існує.

Експерти, компанії та організації, які сьогодні кажуть, що Україні доведеться прискореними темпами пройти той шлях у вилученні діючих речовин, який ЄС проходив кілька десятків років, безумовно праві. Як слушною думкою є і те, що Україні потрібен перехідний період принаймні в 5 років для переходу на європейські стандарти захисту рослин.

Читати по темі: Україна втрачатиме до 14 млн тонн урожаю щороку після євроінтеграції сільського господарства — думка

Проте реальність підказує, що ніхто Україні цей період давати не буде, змінювати умови всього ЄС заради «зручностей» однієї країни ніхто не буде. А тому доведеться або приймати умови євроінтеграції такими, як вони є зараз, або відмовитись від ідеї власне інтеграції в Євросоюз.

Фактично, перехідний період в українського аграрія є вже зараз: доки тривають переговори, узгодження та погодження, він має кілька років на адаптацію технологій під нові заборони та обмеження. Якщо ми хочемо зберегти цю прибутковість виробництва, ми повинні розглянути пошук економії на виробничих витратах. Це включає альтернативні інструменти або точне землеробство, яке сприяло б використанню універсальних та автономних рішень. Сьогодні проблема не лише в інструментах захисту, а й у самій присутності фермерів, які готові виконувати цю роботу.

Ну і завжди є надія на спрощення суворих вимог. Очікується, що кінець 2025 року принесе новий початок європейському сільському господарству — пакет Omnibus може стати основою для спрощення та реальної підтримки агропродовольчого сектору. Це не окремий законодавчий акт, а широкий набір скоординованих дій Європейської Комісії, спільною метою яких є підвищення конкурентоспроможності ЄС та зменшення надмірного адміністративного навантаження. 

У відповідь на давні заклики сільськогосподарського сектору та держав-членів, 16 грудня Європейська Комісія представила довгоочікуваний пакет законодавчих змін у рамках ініціативи Omnibus — Omnibus Food & Feed Safety.

Головною метою пакету щодо безпеки харчових продуктів та кормів є усунення непотрібних адміністративних бар’єрів, які перешкоджали впровадженню інновацій у європейському сільському господарстві в останні роки. Пропозиція Комісії передбачає внесення змін до ключових правових актів, включаючи Регламенти 1107/2009 та 396/2005, які регулюють ринок засобів захисту рослин.

Серед пріоритетних дій є прискорення процесу реєстрації біологічних засобів захисту рослин шляхом запровадження чітких визначень та спеціальних механізмів оцінки. Не менш важливим є оптимізація процедур затвердження та поновлення реєстрації всіх засобів захисту рослин — як хімічних, так і біологічних — щоб зробити ці процеси більш цілеспрямованими та ефективними. Комісія також планує скоригувати стандарти щодо залишків засобів захисту рослин в імпортованих продуктах, що забезпечить рівні умови для європейських фермерів.

Велике опитування

Анонімне опитування: Врожайність основних культур у сезоні 2025

Олена Басанець, SuperAgronom.com