Сидерати — природні помічники ґрунту: дайджест матеріалів
Вибір сидерату залежить від цілей, які ставить перед собою агроном. Для поліпшення структури верхнього шару ґрунту підійдуть злакові культури та гречка, для збагачення азотом — бобові, для фітосанітарних цілей — сидерати з родини Капустяних.
Застосовувати сидерацію окремі фахівці рекомендують як мінімум один раз на 5 років.
Люпин, вика, конюшина, фацелія, еспарцет, кінський біб, озиме жито, гірчиця біла, ріпак ярий — найбільш популярні сидерати в Україні. Які проблеми допомагають вирішити ці культури в якості сидератів — розповідаємо у матеріалі: ТОП-9 найпоширеніших сидератів в Україні: переваги та недоліки.
В інтенсивних технологіях вирощування практикують проміжну сидерацію (післяукісну чи післяжнивну). Для післяукісної сівби, яка відбувається після збирання кукурудзи на зелений корм, гороху або зеленої маси озимих, підходять люпин, буркун, ріпак ярий та редька олійна. Для післяжнивної сидерації після збирання ранніх зернових підійдуть люпин, гречка, овес, горох, вика та вівсяні суміші.
Бобові сидерати
Коли назустріч вам йде дівчина з відром урану — це до збагачення, каже популярний в мережі жарт. Схожа ситуація з бобовими культурами в якості сидератів. Вони збагачують ґрунт азотом. А ще — поліпшують ситуацію з ущільненням, розпушуючи ґрунт кореневою системою. Це сприяє збереженню в ньому вуглецю і підвищенню вмісту органічної речовини.
При заорюванні 35 т/га зеленої маси люпину як зеленого добрива, ґрунт збагачується на 180-200 кг/га біологічного азоту та на 35-40 т/га органічної речовини, що рівноцінно 45-48 т/га гною. Люпин підходить для вирощування в умовах Полісся й північних Лісостепових областях. Серед трьох видів люпину (жовтий кормовий, синій вузьколистий, білий) для післяукісного і післяжнивного розміщення рекомендовано вирощувати саме синій вузьколистий. Він не дуже вибагливий до ґрунтових умов, хоч краще росте на більш зв’язних ґрунтах — від супіщаних до суглинкових. Проте й на пісках за умов достатнього зволоження формує гарні врожаї зеленої маси і насіння.
Оптимальною кислотністю ґрунту для нього є рН 5,0-5,5 (витримує рН від 4,5 до 7,0). Більше деталей про вирощування люпину на сидерат і кормові цілі дізнавайтеся у матеріалі: Люпин: все про технологію вирощування, застосування та вигоду.
Люцерна за оптимальних умов здатна фіксувати до 600 кг/га атмосферного азоту, що еквівалентно застосуванню 40-60 т гною. Порівняно зі злаковими травами люцерна накопичує в 3 рази більше азоту, в 2-3 рази більше фосфору і в 2 рази більше калію. А післядія люцерни у сівозміні простежується упродовж 3-4 років, залежно від типу ґрунту та рівня вологозабезпеченості. Перевага ще й у тому, що люцерна швидко росте і забезпечує до 4-5 укосів впродовж вегетаційного періоду. Вона може забезпечувати урожайність зеленої маси до 60 т/га, сіна — 5-12 т/га і більше.
Найкраще розвивається в умовах Лісостепу та Степу за умови зрошення. Про технологію вирощування люцерни від А до Я розповів науковець-луківник, кандидат сільськогосподарських наук, Юрій Векленко у матеріалі: Зелений щит ґрунтів України: роль люцерни в сівозміні і технологія вирощування.
Кінський біб залишає після себе близько 200 кг/га азоту, 30 кг/га фосфору і 100 кг/га калію і за врожайністю вегетативної маси перевершує вику, горох та люпин. Його краще всього застосовувати для основної сидерації. Ця культура — оптимальне рішення для прихильників no-till, адже коренева система рослини сягає до 1,5-2 м вглиб, створюючи ефект рихлення. І вона ж допомагає рослині діставати і засвоювати вапно, фосфор та калій з нижніх шарів ґрунту.
Цікавою культура є на полях, які страждають від слимаків. Вони, до слова, кінський біб не люблять. Про переваги кінського боба в сівозміні і аспекти технології його вирощування читайте у матеріалі: Кінський біб — любов ноутільщиків, гурманів і просто гарний сидерат.
Хорошим рішенням для основної сидерації може стати еспарцет. Перевага цієї бобовою культури в тому, що він може цілком добре розвиватися на піщаних, тонких крейдових, вапнякових чи кам’янистих ґрунтах з рН вище 6. Також добре культура розвивається у посушливих областях і в посушливі періоди. Можна висівати еспарцет як підсівну культуру з ярим ячменем і це позитивно позначиться на фітосанітарному стані поля і врожайності наступної культури. У ПП «Агроекологія» в 2016 році мали змогу порівняти якість зерна озимої пшениці після еспарцету і після кукурудзи:
- якщо попередником була кукурудза, вміст білка у зерні становив 13,5-14,6%, клейковини — 25-29%;
- якщо попередником був еспарцет, вміст білка у зерні становив 14-15,8%, клейковини — 28-32%.
Більше про сівозміну господарства і роль сидератів в якості врожаю читайте у матеріалі: Три складові успіху органічного вирощування на прикладі ПП «Агроекологія».
Теф і амарант як сидерати
Теф — це однорічна трав’яниста пізньо яра зернова культура з родини злакових, яку ще називають абіссінською травою. Зважаючи на походження культури, вона невибаглива і росте на родючих супіщаних ґрунтах. Достатньої кількості вологи вона потребує лише в ранній період розвитку.
Більше деталей про особливості технології вирощування тефу: Для чого вирощувати теф? Переваги як кормової, харчової та сидератної культури.
Амарант теж можна застосовувати як сидерат для відновлення родючості ґрунту. У це важко повірити з огляду на родинні зв’язки культури з ненависною більшості агрономам щирицею, однак це правда. Практика показує, що амарант є хорошим попередником для ярих культур і озимини пізньої сівби. До того ж, амарант підходить як для основної сидерації, так і післяжнивної.
Про технологію вирощування амаранту, зокрема, як післяжнивної культури, розповів голова ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції» Олександр Дуда у матеріалі: Амарант: Як вирощувати, чим збирати та скільки коштує технологія?
Застосування сидератів у сумішах
Гарною практикою в сидерації є висів сумішей. Суміші сидератів як люпин, кінські боби, гірчиця, редька олійна, фацелія, гречка і теф можуть суттєво покращити як стан ґрунту, так і врожайність наступної культури. Кінські боби і люпин у суміші виконують азотфіксуючу функцію, а розкладаючись, забезпечують співвідношення вуглецю до азоту зазвичай нижче 24:1. Гірчиця та редька олійна формують хорошу вегетативну масу, руйнуючи плужну підошву і захищаючи ґрунт від бур’янів і ґрунтових шкідників. Гречка допомагає ґрунту засвоювати важкодоступні сполуки фосфору. А теф фтруктурує ґрунт.
На дослідній станції НУБіП у с. Пшеничне Фастівського району Київської області в 2023 році проводили досліди із застосування трьох сумішей сидератів. Про результати дізнавайтеся у матеріалі: АгроПолігон НУБіП: Досліди з сидератами.
У сумішах також висівають покрівельні культури, адже і в цьому випадку підбір рослин з різних родин дозволяє досягти декілька агрономічних цілей одночасно. Секрет хорошої суміші у правильно підібраних видах рослин за їх функціоналом, зважаючи на синергію та антагонізм. Відповідно, в суміші не має бути культур, які систематично «перетинаються» з основними культурами сівозміни. Цей принцип необхідний, щоб не накопичувати спільні хвороби і спільних шкідників. Якщо ж все-таки з певних причин рослини належать до однієї родини, то принаймні вони мають бути якомога віддалені систематично, каже Віктор Філатов, фермер, співзасновник бренду FD Seeds і підприємства, яке вирощує насіння для сумішей сидератів. Наприклад, кукурудза і суданська трава — обидві злакові. Але в них практично немає спільних хвороб, тож їх цілком можна поєднувати як основну і в суміші покривних культур.
За 4-6 циклів покривних культур протягом 10-12 років в госплдарстві Віктора Філатова досягли підвищених норм фосфору і калію в ґрунтах. Аграрій поділився власним розумінням ролі та переваг покривних культур/сидератів. А також надав декілька порад щодо уникнення помилок у застосуванні цієї технології у матеріалі: Сидерати можуть зробити доступними для рослин поживні елементи як від 100-400 кг/га міндобрив.
Проміжні культури: вибір і застосування з мульчуванням
Якщо використання проміжних культур має на меті зменшити споживання мінеральних добрив, найважливішим параметром є фактична кількість поживних речовин, які вони залишають для наступної культури. Механізм дії в цьому випадку різноманітний. Деякі рослини фіксують атмосферний азот, інші витягують поживні речовини з глибших шарів ґрунту на поверхню. Інша група рослин обмежує вимивання попередньо накопичених у ґрунті макро- та мікроелементів, які були би втрачені без рослинного покриву. Про те, як вибрати проміжну культуру для свого господарства, читайте у матеріалі: Який вид проміжних культур вибрати — поради польських фахівців.
Мульчування і вирощування проміжних культур позитивно впливають на властивості ґрунту. Так чому б не поєднати ці дві операції? Адже біомаса покрівельних культур є чудовим органічним матеріалом для створення захисного ґрунтового покриву, стверджують польські фахівці.
Є кілька варіантів мульчування проміжними культурами, але незалежно від обраного способу така культура має відповідати певним умовам. На питання які покрівельні культури придатні для мульчування, коли мульчувати, як довго тримати в полі озимі покрівельні культури та чи можливий їх висів пізно восени, шукайте відповіді у матеріалі: Проміжні культури та їх мульчування: як, чим, коли — поради польських експертів.
Застосування сидератів у системах землеробства Древлянська і Овсінського
Цікаву та в своєму роді унікальну система ведення землеробства «Древлянська» було розроблено ще наприкінці минулого століття, коли про органічне вирощування в Україні ще не йшлося. Її суть полягає у відсутності застосування добрив і хімічного захисту рослин, а урожайність сільгоспкультур досягається шляхом підбору різноманітних культур, часто нетрадиційних. При цьому в сівозміні кожна наступна не бобова культура повинна сіятися після бобових, причому, важливо урізноманітнювати спектр бобових культур. Тобто, в системі повинні вирощуватися до 50% бобових, але для кожної зони вони будуть іншими, пристосованими до ґрунтово-кліматичних умов. Якщо на Поліссі може вирощуватися вика, пелюшка, люпин, то на Полтавщині це буде горох, соя, сочевиця, а Херсон отримає маш, нут, камут.
Детальніше про особливості системи, її переваги і результати розповів консультант з агрономії Володимир Іванюк у матеріалі: Система «Древлянська»: землеробство, яке відновлює родючість ґрунту.
Ще один цікавий підхід землеробства, який передбачає введенння сидеральних культур в сівозміну, — технологія Овсінського. Перше, що вона передбачає, — смуговий висів: смуга 20-30 см — рядок культури, далі смуга 20-30 см — міжряддя. Друге — зменшені норми висіву культури. Обробіток ґрунту проводиться на глибину не більше 5 см, максимум 6 см. Третє, як і в системі «Древлянська», відсутність живлення хімдобривами. І, що не менш важливе, сівозміна має бути якомога ширша із застосуванням сидератів. Передусім — щоб накопичувалась додаткова мульча, а по-друге, розущільнити поверхню ґрунту.
«Адже найкращий стан ґрунту не тоді коли він м’який, а тоді, коли він пронизаний отворами. Сидерати разом із основною культурою своїм корінням пронизують ґрунт, утворюючи пори-капіляри. Ґрунт має виглядати, як мокрий ракушняк. Бо ракушняк він хоч і твердий, але якщо ми наллємо води, то вона просочується вниз. Відповідно і ґрунт, що має схожу структуру, краще вбирає і віддає вологу. Це взагалі природний стан ґрунту. А суть методу якраз у тому, щоб наблизити його до цього стану. Тоді й біота краще розвивається, й азот накопичується, — розповів Олександр Дмитрук, голова ФГ «ВІТАМ» у матеріалі: Система землеробства Овсінського: як вирощують рослини з імунітетом.
Зменшення витрат на добрива і підвищення прибутку після сидерації
«Без органічної речовини ми не можемо говорити про ґрунт, у нас є тільки мертва суміш подрібненої вивітреної породи. Органічна речовина містить в собі тисячі різних речовин, отриманих з розкладання листя, коренів, мікроорганізмів тощо. Різні рослини в процесі розкладання залишають після себе різні види органічної речовини, тому вибір сидеральної культури або їх сумішей багато в чому визначатиме, які переваги для ґрунту ви отримаєте», — зазначив Сергій Хаблак, тодішній заступник керівника науково-дослідного пункту «Дружба-Нова» з методології та аналітики.
Сидерацією як шляхом зниження витрат виробництва і підвищення прибутку зацікавилися в агрохолдинзі «Кернел». Ще одна важлива мета — збереження вологи й підвищення врожайності навіть за несприятливих погодних умов. В компанії розробили 4 концепції, за якими проводили польові дослідження. Детальніше про них можна дізнатися у серії матеріалів і відео:
- Сидерати — концептуальні експерименти з підвищення якості ґрунтів: про підбір сидеральних сумішей, визначення найбільш бюджетної суміші, варіанти дослідів, техніку і очікування.
- Сидерати: експеримент триває: тестування сидеральних сумішей на 15 дослідних ділянок, одна з яких була контрольною. Перші висновки.
- Сидерати. Остання декада жовтня: демонстрація результатів щодо щільності ґрунту після застосування сидератів, а також вологість ґрунту, вміст макро- і мікроелементів, метаболічний коефіцієнт.
- Сидерати: Друга декада квітня — настав час сіяти: на кожній ділянці фахівці компанії провели вимірювання ґрунту за кількома параметрами: щільність ґрунту та його вологість у всіх 15 варіантах, а також вміст макро- і мікроелементів, метаболічний коефіцієнт. З метою подальшого відстеження динаміки змін цих параметрів.
А які сидерати цікавлять вас?
©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
