Як стати агрономом: можливостей багато — тільки вчись!

Здається, досить непогано. Але всі розуміють, щоб отримати гідну заробітну плату, інші блага та перспективи зростання, потрібно трохи попрацювати, а до цього гарно вчитись. Проте, давайте по порядку. 

Ми вирішили розпитати викладачів, представників агрохолдингів та компаній виробників насіння і ЗЗР щодо підготовки молодого фахівця, аграрної освіти в Україні загалом та вимог до новоспеченого фахівця. 

Сьогодні агроном – це не просто людина, яка закінчила аграрний ВНЗ, знається на рослинах та має уявлення про технології вирощування й захисту культур. Крім цього агроном має: 

• володіти цифровими технологіями: GPS-моніторинг, дрони, автоматизовані системи внесення добрив і ЗЗР;
• мати навички економічного аналізу: оцінка рентабельності культур, вибір постачальників, розрахунок собівартості;
• розуміти основи метеорології: аналіз погоди, прогнозування ризиків посухи чи перезволоження;
• працювати з біологічними препаратами: розуміє механізм їхньої дії та доцільність застосування;
• бути в курсі всіх нових аграрних тенденцій…

Проте випускники часто мають завищені очікування саме на старті своєї професійної діяльності. Хочеться все та одразу: просторий кабінет, машину, комп’ютер і гідну зарплатню. Мало бажання йти працювати агрономом, бо це фізично важка робота, ненормований графік, низький рівень стартової зарплати, життя не в місті. Романтика просторів полів трохи відходить на задній план. 

Навчання агрономів

Яка зараз ситуація з підготовкою агрономів у ВНЗ, поділився Олександр Павлов, доцент кафедри землеробства НУБіП. 

«Зараз студенти хочуть мати все, є завищені очікування. Я пам'ятаю однокурсників, коли ми випускалися, то вони працювали по року-півтора спочатку в одному, потім в іншому господарстві, набирали досвід, відповідно рівень зарплати поступово зростав. Студенти, коли вони сюди вступають, то їм розказують, що в буклеті написано: зарплата агронома 50 тис. грн мінімум, машина тощо. Вони повинні розуміти, що до цього треба дійти і працювати. Спочатку ти на заліковку працюєш, а тоді заліковка на тебе», — зазначив він. 

За його словами, зараз зараз багато навчальних програм, багато можливостей. Компанії беруть і заточують під себе фахівця. Під час закінчення ним університету в 2009 р. таких можливостей було дуже мало.

«Зараз можна стажуватись в Syngenta, наприклад. До нас МХП звертались на виробничу практику. Тобто вони проводять співбесіди зі студентами, відбирають, починаючи з практики на третьому курсі. А далі багато хто вже під час цієї практики потихеньку влаштовується туди на роботу. Поєднує навчання з роботою. Але мінус в тому, що тоді людина менше фокусується на навчанні. В мене дипломники є, які на додаткових освітніх програмах, або проходять стажування в агрокомпаніях, подають своє резюме, пробують», — каже викладач.

На запитання: скільки студентів на початку навчання налаштовані бути в агро, Олександр відповідає, що часто це приходить у процесі. На першому курсі на ознайомчій практиці з 27 людей на запитання: чи хочуть працювати агрономом — можуть підняти руку п’ятеро. Часто школярі вступають за бажанням батьків. 

«Багато вже на 3-4 курсі знають свою мету, що вони хочуть і потихеньку до неї йдуть. Один курс, наприклад, випускники, це 15-20%  можуть планувати працювати в агро. А інший курс може бути і половина. Зараз студенти досить допитливі. І особливо ті, що прийшли сюди справді навчатися, воно їм потрібно. Буває, що вони такі запитання ставлять, що ти розумієш, що йдеш у якомусь правильному напрямку. Я їм кажу завжди: ставте ті питання, які вас цікавлять. Якщо не буду знати відповідь, то я підготуюся, скажу на наступний раз. Тоді в нас буде якийсь конструктивний діалог. Може, я розказую те, що вам не не треба, можливо, ви хочете інше почути», — каже він. 

Читати по темі: Прогноз від штучного інтелекту (ШІ): як буде розвиватись робота агронома через 50 років

Як зазначив Олександр Павлов, аграрна освіта досить непогана. Університет має базу, практику, дає знання і людина може вийти підготовленою. Проте є куди рости щодо фінансування та забезпечення матеріально-технічної бази. 

Яким би не був університет, викладачі, освіта — без бажання та цілеспрямованості студента нічого не вийде.  

Що ж кажуть самі здобувачі агрономічної освіти?

Про деталі навчання в НУБІП поділилась студентка 4 курсу агробіологічного університету Олена Загаєвська. 

«Я обрала агрономію усвідомлено. Проаналізувавши перспективи працевлаштування, потребу в спеціалістах в агрокомпаніях тощо. Вчителі у школі питали: як це ти, відмінниця, підеш на агронома? Йди на юридичний, на менеджмент, філологію… Була присутня стереотипна думка, що це якась «сільська» спеціальність. Існує такий вираз серед моїх однолітків, що взагалі є 3 сфери, де водяться гроші: крипта, ІТ і агро. У двох перших не пощастило (сміється —  ред. ), тому ось так і вибрала третє», —  каже вона. 

Олена додатково, окрім навчання, працює в компанії Кернел. Попередньо пройшовши проект Open Agro University. 

«Моя посада звучить як «фахівець з управління знаннями Агробізнесу». В мої обов'язки входить організація навчання студентів Open AgriTech University, а саме для агрономів та агроінженерів, крім цього й організація освітніх проектів для колег Агробізнесу», — зауважує Олена. 

За її словами, багато студентів уже працюють. 

«У нас на курсі близько 200 людей, 7 груп за спеціальністю Агрономія. Це без кафедри селекції та садівництва. Дві групи із семи англомовні. А ще є 1 група за спеціальністю Садівництво і виноградарство. Мені здається, що половина точно можуть пов’язати себе з агро», — зазначила вона.

Агроробота

Пошук роботи в агросфері

На що ж варто розраховувати студенту чи випускнику на початкових етапах роботи? 

«Я зараз на 4-му курсі агробіологічного факультету НУБіП, працюю вже понад рік в компанії «Енселко Агро» на Хмельниччині на посаді фахівця з технології. Я пройшов по програмі Open Agro University від Кернел. Так само мої знайомі пройшли від школи агронома в «Контінентал Фармерз Груп». Щодо очікувань, то особливо на початку треба себе оцінювати зі здоровим глуздом, що ти не сильний фахівець. Але я думаю, що в наших реаліях від 25 000 грн ЗП можна розраховувати. Ну є, звичайно, менші господарства, які можуть платити менше, але вони дають хороший досвід», — каже студент Богдан Касян.  

За словами Богдана, поєднувати роботу та навчання реально. Університет сприяє цьому, є індивідуальні графіки, досить гнучко все. Сам університет зацікавлений в тому, щоб студенти були працевлаштовані. 

«Я прийшов цілеспрямовано навчатись на агробіологічний факультет. Агросектор в Україні дуже стрімко розвивається. Це галузь, де можна рости та заробляти. Все йде стрімко вперед і ти не будеш стояти на одному місці». 

За словами Олександра Павлова, щодо нових технологій у НУБіП стараються тримати руку на пульсі. Зараз ввели вибіркові дисципліни: точне землеробство, органічне землеробство (його, наприкад, обирають стабільно 40 студентів), карбонове землеробство, система no-till і strip-till. На 3-4 курсах щонайменше 25% вибіркових дисциплін. 

«Є також загальноуніверситетські вибіркові дисципліни, коли студент може прослухати дисципліну з будь-якої кафедри, з будь-якого факультету. На 4 курсі одну дисципліну чи дві можна вибрати з переліку і прослухати. Багато тих, хто вступив не з метою стати агрономом, вибирають такі дисципліни, наприклад, як «кінь у житті людини» або «формула щастя»…». 

Що ж стосовно вимог до молодих фахівців-агрономів?

Багато планують влаштуватись в агрохолдинги. Але потрібно розуміти одразу, до чого готуватись. 

За словами Дмитра Кисельова, заступника директора з рослинництва компанії «Західний Буг», на сьогодні критерії до вчорашніх студентів виглядають таким чином:

• Знання біології культур на доволі глибокому рівні
• Іноземна мова рівень В1 мінімум
• Критичне мислення та здатність до навчання

«Вчорашній студент має бути готовим до зміни світогляду, повинен уміти зліпити докупи розʼєднані знання з різних дисциплін і намагатись скласти той пазл і заповнити порожні місця. Чи повинен він все забути? Однозначно ні. Але значну частину саме прикладних дисциплін, мабуть, має по-новому вчити з акцентами на стратегії роботи компанії. У нас працюють як випускники, так і студенти на посадах помічників агрономів, також ми проводимо виробничі практики для студентів 3-го курсу. Моя позиція — простіше навчити, ніж ламати та перенавчати. Ми активно долучаємо молодих спеціалістів до корпоративних навчань (професійні, економіка та менеджмент, управлінські навчання та вивчення іноземної мови)», — каже Дмитро Кисельов. 

Як він зазначив, основна проблема — це  змусити вчорашнього випускника перестати боятись відповідальності. Коли він починає свідомо брати на себе відповідальність, він може приймати рішення в компанії.

«Саме для підвищення кваліфікації спеціалістів як наших, так і сторонніх ми створили Центр аграрного розвитку, де інтегрували модульні навчання за різними напрямами, починаючи від біологічних основ, закінчуючи точними технологіями для агрономів, від базової інженерії та експлуатації сільськогосподарської техніки до мехатроніки», — підсумував він. 

Якщо подивитись на пропозиції роботи на сайті АгроРобота, то заробітна плата агронома коливається від 20 до 70 тисяч гривень. Але обов’язки і досвід також будуть дуже відрізнятись.

До чого готуватися, якщо хочеш працювати в насіннєвій компанії чи в компанії-виробнику ЗЗР?

«Порядність, відповідальність, бажання постійно вдосконалюватися. Щоб працювати агрономом в насіннєвій компанії, теоретична підготовка має бути на найвищому рівні. Практичні знання теж важливі, але для роботи агрономом треба бути самостійним і не боятися приймати рішення тут і зараз. Для того, щоб приймати правильні рішення, необхідно бути дуже прокачаним в плані знань та практичних навичок. Агроном має бути дотошним, він не має права на помилку, бо це складно виправити і не втратити рік врожаю», — каже Сергій Вакуленко, головний агроном компанії «Євросем». 

Пан Сергій зупинив увагу на цікавому моменті: для агронома важливо мати гарну фізичну форму, бо це передбачає постійне перебування в полях, які потрібно регулярно обходити і в холод, і в спеку, щоб не бути «крайовим агрономом», а чітко розуміти ситуацію на підпорядкованих ділянках. 

«В нашій компанії працюють агрономи, які займаються вирощування не товарних посівів, а полів гібридизації. Це зовсім інший набір hard- та soft-skills, ніж у звичайних агрономів. Агрономи із команди Євросем повинні не просто розумітися на вирощуванні, а вміти організувати роботу десятків людей із різних господарств (які, до речі, можуть змінюватися із року в рік). Технологічні процеси вирощування на полях гібридизації вимагають залучення сезонних працівників, роботу яких контролюють та організовують наші агрономи».

Як зазначив Сергій Вакуленко, знання, які дає ВНЗ, настільки мізерні та в основному теоретичні, що потрібно постійно самостійно навчатись та підвищувати рівень своїх знань.

Студентам аграрних вишів часто бракує практичних знань, жоден з них не проходить повний цикл по вирощуванню вибраної культури, де він опанує все — від моменту обробки поля до збирання врожаю.  

Наративу «забудь все, що вчив в університеті» — немає. Ці знання будуть гарним фундаментом. Свіжоспечений студент має бути готовим вчитися не наново, а додатково під час роботи. В жодному разі не боятися питати старшого агронома і сприймати адекватно критику. Випускник агрономічних спеціальностей має опановувати різні системи супутникового моніторингу (такі як CropWise, наприклад), системи точного землеробства, мати застосунки моніторингу погоди. За цим майбутнє й опановувати це зараз треба ще під час навчання. 

«Сам я вчився і вчуся багато вже понад 11 років своєї роботи в компанії. Постійно з'являються нові підходи, формуляції препаратів, нова техніка і застосунки, які справді працюють і допомагають досягти кращих результатів. Теоретична база потрібна, але не менше важать і знайомства, яких студенти набувають на практиці, тому я особисто проти онлайн навчання для агрономів та схожих спеціальностей», — зазначив Сергій Вакуленко. 

Через 3-4 роки агроном самостійно може приймати рішення. 

«Я покладаюся на свою команду із агрономів, з якими 5 і більше років. Після цього часу в компанії я їм довіряю на 99%, що вони зможуть оперативно приймати рішення щодо того, як сіяти, чим обробляти, коли збирати врожай тощо. Не всі молоді агрономи готові до реальних складнощів у роботі. Робота агрономом в Євросем, де займаються гібридизацією соняшнику та кукурудзи, це велика відповідальність, часті спілкування з новими людьми, постійні відрядження в різні куточки України, життя в полі, перебування в готелях та в сезон повністю ненормований графік, коли ти зайнятий 24/7. Не всі готові до таких викликів, але якщо ти розумієш філософію поля, готовий вчитися і працювати на землі, то земля щедро тобі віддячить», — підсумував Сергій Вакуленко.

Компанії виробники ЗЗР також розраховують, що випускник володітиме міцною теоретичною базою: знання фітопатології, ентомології, гербології, ґрунтознавства тощо. До того ж, важливо не просто «знати», а вміти застосовувати знання в польових умовах, адаптуючи їх до реальних викликів господарств. Комунікаційні навички, ініціативність та клієнтоорієнтованість це не просто слова в резюме. Багато пропозицій роботи у сфері ЗЗР передбачають роботу з агровиробниками. Це консультації, проведення демонстрацій, навчань, вміння будувати довірливе партнерство.

Ще один пункт, про який радимо подбати заздалегідь, — це водійське посвідчення. Це вже необхідність. Багато відряджень, робота в регіонах тощо. 

Найбільші гравці на ринку ЗЗР мають внутрішні програми навчання, менторства та росту. Вони готові інвестувати в молодь, якщо бачать наполегливість, знання та саморозвиток. 

Варто зазанчити, що вектори професійного зростання агронома можуть бути різними. Це:

• Фермерські господарства та агрохолдинги

• Компанії-виробники ЗЗР, насіння та добрив

• Агрохімічні лабораторії

• АгроIT та технологічні стартапи

• Сільськогосподарські кооперативи та консалтинг 

• Державні структури ( в обласних управліннях сільського господарства, службах контролю якості продукції чи екології. Часто це аналітична, інспекторська або координаторська робота).

• Міжнародні аграрні проєкти та грантові програми

• Наукова діяльність та викладання

• Власна справа

Сергій Вакуленко гарно підвів риску та описав роботу агронома

Аграрний сектор класний тим, що ти щороку бачиш результат своєї роботи, можеш вплинути на всі етапи вирощування, хоч і не маєш права на помилку. Аграрна сфера — це круто і модно. Тут можна заробити гроші, якщо вкласти в це свої сили, знання і ресурси. 

Яна Красновська, SuperAgronom.com