Для чого вирощувати теф? Переваги як кормової, харчової та сидератної культури

Розповідаємо про нову для наших земель культуру — теф. Цікава вона може бути тим, що має різноманітне застосування — як в харчовій промисловості, так і вирощуватись як кормова культура та у складі сидератних сумішей.

Що таке теф?

Теф (тефф) — це однорічна трав’яниста пізньояра зернова культура, що належить до родини злакових (лат. Eragrostis tef).

Якщо заглибитись трохи в історію, то походить теф із Ефіопії, де він з'явився як зернова культура для споживання людиною десь між 4000 і 1000 роками до н.е. Разом із мігрантами ця культура потрапила до Північної Америки і спочатку застосовувалась лише у харчуванні етнічними групами. Але коли дослідження показали, що борошно з тефу не містить глютену, його застосування розширилось у дієтичному сегменті. Далі дослідження спрямувались на кормовому потенціалі культури, і вже в наш час цей напрям почав активно розвиватись, коли у США було виведено декілька нових продуктивних сортів кормового тефу, які набули комерціалізації.

Теф іще називають абіссінською травою. Це тонкостеблова, дрібнолиста трава з відносно неглибокою кореневою системою, яка виростає 40-45-60 см заввишки. Це найменша злакова рослина серед усіх представників цього сімейства. Добре кущиться й самозапилюється.

Ця злакова культура дуже невибаглива, росте на родючих супіщаних ґрунтах, але через неглибоку кореневу систему потребує достатньої кількості вологи в ранній період. Дефіцит вологи спричиняє затримку росту і призупинення всіх обмінних процесів у рослині.

Сівба тефу

Сіяти теф варто в середині травня — в червні, за температури ґрунту не менше 16-18°С. Бо ця культура дуже чутлива до прохолодного ґрунту і заморозків, тому можна не боятися сіяти її в більш пізні терміни. Хоча різні джерела стверджують, що насіння проростає і при +10... 12°С. Висота стебел тефа,як уже зазначалось, зазвичай досягає 0,4-0,6 м, суцвіття — поникла, «розпушена» волоть, на якій утворюється безліч дуже дрібних круглих насінин, за що тефф ще називають карликовим просом.

Маса 1000 насінин тефу лише 0,3-0,4 г. Тому сіяти його дуже важко, як і контролювати якість сівби. Ґрунт має бути добре підготовленим і очищеним від бур’янів. Норми висіву: в рядок — 5-7 кг/га (ширина міжряддя при цьому має бути 15 см і менше), для суцільного посіву — 8-10 кг/га. До слова, фахівці рекомендують обробляти насіння спеціальними фарбниками, щоб можна було зрозуміти, чи правильно витримано глибину сівби, і налаштувати сівалку.

Оптимальна глибина при цьому становить 0,3 см. Загалом вважається, що можна класти насіння і трохи глибше — на 0,6-0,7 см. Але в жодному разі не глибше 1 см, тоді сходи отримати навряд чи вдасться.

Вузькі міжряддя дають змогу мінімізувати появу бур’янів. Якщо звузити міжряддя неможливо, то можна застосувати перехресну сівбу.

За таких вимог для сівби тефу можуть підійти або зернові сівалки для no-till, або спеціальні сівалки для висіву трав. При цьому потрібно, щоб насіння мало максимальний «контакт» із ґрунтом, тому його потрібно ретельно загортати.

Сходи тефу з’являються повільно. Але якщо температура ґрунту достатньо висока, то можуть з’явитись і на 3-5-й день після сівби. Але перші фази росту проходять загалом нешвидко. Щоб досягти 10-12 см знадобиться близько 2 тижнів. Але після цього рослини швидко починають рости і розвиватись.

Живлення та захист тефу

Потреба тефу в поживних елементах схожі з іншими однорічними травами.

Калій і фосфор фахівці радять вносити відповідно до результатів аналізу ґрунту. Бажаний рівень рН ґрунту 6,0-6,5. Азотні добрива з розрахунку 35-55 кг/га азоту в діючій речовині (в іноземних джерелах — 30-60 фунтів N на акр) слід вносити при сівбі. Також для підвищення якісних показників сіна, якщо культуру вирощують на корм, її потрібно підживлювати фосфором і сіркою.

Леонід Центило, керівник ТОВ «Агрофірма «Колос», який наразі досліджує теф з точки зору можливостей його вирощування і застосування в умовах України, зазначає, що гербіцидний захист по культурі застосовували класичний — засобами на основі 2,4-д, зокрема вносили препарат Пріма. Збирали теф прямим комбайнуванням.

З переваг культури аграрій називає те, що завдяки дуже розгалуженому корінню теф структурує ґрунт, формує значний обсяг вегетативної маси, тому це гарний сидерат. Цей напрям використання тефу, тобто як складової суміші сидератів, вбачають перспективним фахівці кафедри землеробства та гербології НУБіП, які співпрацюють з Агрофірмою «Колос» у проведенні дослідів з сидератними сумішами та сівозмінами, які їх включають.

Читати також: АгроПолігон НУБіП: Досліди з сидератами

Застосування тефу

Як зелений корм теф і корисний, і смачний для тварин. Перший укіс проводять через 45-50 днів після сівби, наступний — через 30-35 днів після попереднього. Затримка зі збиранням врожаю або надмірне внесення азотних добрив може призвести до вилягання, що ускладнить збирання урожаю. Заготовляти його можна у вигляді сіна, силосу, сінажу. Сіно тефу, незалежно від умов вирощування, не містить нітратів, нітритів, синильної кислоти і відрізняється від інших видів сіна високим вмістом кальцію, фосфору, заліза, міді, алюмінію, барію і тіаміну. Рівень калію в сіні тефу досягає 2,5-3%.

Зерно тефу як харчовий продукт теж цінне, і зараз набуває поширення в Європі поряд із так званими суперфудами.

Зерна абіссінської трави містять значну кількість легкодоступного білка (6-9%) і вуглеводів (70-74%). Вміст жиру в них становить від 2,5 до 3,5%. Користі насінню тефу додають вітаміни А, Е, К, РР, групи В (В1, В2, В5, В6) і особливо вітамін С, який міститься в зерні тефу у великій кількості.

Серед інших круп теф виділяється високим вмістом заліза (в 2 рази більше, ніж у пшениці). Також він вирізняється багатим мінеральним складом (калій, кальцій, магній, цинк, мідь, селен та ін.), набором життєво важливих амінокислот (в тому числі лізин). Діоксид кремнію, що входить до складу зерен, сприяє зміцненню кісткової тканини і суглобів, поліпшує стан шкіри. Крім відсутності глютену, теф характеризується дуже низькою кількістю фітинової кислоти, що також визначає його харчову цінність. Їжа з тефу добре засвоюється організмом, добре впливає на травну систему, нирки і печінку, знижує артеріальний тиск. Теф рекомендують включати в меню людям з цукровим діабетом, а високий вміст міді сприяє поліпшенню енергетичних і ростових процесів, а також позитивно впливає на функцію кровотворення.

Зерна тефу мають оригінальний горіховий присмак, в чому авторка переконалася сама, скуштувавши їх безпосередньо в полі Агрофірми “Колос”.

На закиди, що теф — інвазійна культура і може негативно вплинути на «аборигенні», Леонід Центило, керівник Агрофірми «Колос», відповів, що зараз клімат змінюється, тому статус-кво у біорізноманітті все одно не вдасться зберегти. До того ж змінюються технології та економічні умови. Тому аграріям потрібно шукати нові підходи, зокрема й розглядати нові рослини для культивування на наших теренах.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: ТОП-9 найпоширеніших сидератів в Україні: переваги та недоліки