АгроПолігон Кернел: Сидерати — концептуальні експерименти з підвищення якості ґрунтів

Цього разу нашим партнером стала компанія «Кернел». Разом із фахівцями компанії ми слідкуватимемо за ситуацією на полях, на яких будуть випробовувати різні технології введення до сівозміни сидератів.

«Кернел» — одна з найбільших агровиробничих компаній в Україні. Сьогодні її земельний банк становить понад 600 тис. га. Кернел завжди серед лідерів у впровадженні інновацій. Компанія має власний Науково-дослідний центр (НДЦ) Агробізнесу, де розробляє та досліджує різноманітні технології у вирощуванні сільськогосподарських культур. Саме в НДЦ виникла ідея застосування сидератів і вже другий рік поспіль проводяться експерименти та випробовування для розробки методів упровадження їх у виробничий процес.

«Ми давно вже всерйоз почали займатися ґрунтом. Робили агрохімічні та структурні аналізи. Відповідно до них вносили добрива, застосовували різні способи обробітку. Також перевірили мікробіоту наших ґрунтів, після чого почали використовувати деструктори, обробляти насіння біопрепаратами або додавати їх в рідкі комплексні добрива. За рахунок застосування комплексних заходів вдалося поліпшити стан ґрунту, але залишилася одна проблема — мікроорганізмам, які поліпшують стан ґрунтів, потрібно чимось живитися. От тоді й постало питання сидератів», — розповідає Аркадій Лунгул, Керівник науково-дослідного відділу «Кернел».

У «Кернел» розробили 4 концепції, за якими проводять дослідження безпосередньо на полях. При цьому мета — не просто поліпшення якості ґрунтів загалом. Стоїть завдання зменшення витрат і водночас підвищення прибутку. Ще одна важлива мета — збереження вологи й підвищення врожайності навіть за несприятливих погодних умов.

«Один зі способів накопичення вологи у ґрунті — наявність якомога більшої кількості рослинних залишків. Тоді й біота розростається, і ущільнення не утворюється, — стверджує Аркадій Лунгул. — Якщо у ґрунті залишається багато решток, вони стають продуктами харчування для мікроорганізмів. Ми їх підсилюємо, додаючи деструктори. Тобто застосовуємо цілий комплекс заходів. І сидерати відіграватимуть тут чималу роль. Таким чином значно менше залежатимемо від таких кліматичних факторів, як відсутність опадів чи високі температури».

У форматі АгроПолігону ми слідкуватимемо за трьома полями. Одне — це комплекс із випробувальних ділянок, а ще два — промислові посіви. На кожному застосовано різні технології у вирощуванні сидератів. Власне, спочатку ми спостерігатимемо саме за їхнім розвитком, а потім — за розвитком основної культури, яку буде висіяно після них, аж до збирання врожаю. Отже, шлях довгий, етапів на ньому багато, тож буде цікаво.

Та спочатку — про концепції, за якими Науково-дослідний центр Агробізнесу «Кернел» проводить дослідження сидератів.

Передусім потрібно зрозуміти саму технологію висівання.

Спосіб перший. Сіяти одразу, щойно зібрали попередник. Роблять це спеціально сконструйованими агрегатами на базі Case IH True-Tandem. Окрім цього вносять КАС і біологічний деструктор стерні із вмістом триходерміну. Одночасно йде сівба — саме завдяки унікальній конструкції агрегату. Коли сидерати підростуть, уже восени за допомогою важкої борони їх зароблять у ґрунт і відразу внесуть добриво.

Спосіб другий (за словами Аркадія Лунгула, таку технологію застосовують у Європі). Культуру-попередник зібрали. Проводячи лущення, заразом внесли КАС-мінералізацію. Почекали 2-3 тижні, поки зійде падалиця (зазвичай, попередник — озима пшениця). Провели культивацію падалиці з одночасним висіванням сидерату. Тут є один нюанс. Якщо в цей період вологи недостатньо, то отримати сходи буде важко. Тому на цей варіант Керівник науково-дослідного відділу Агробізнесу «Кернел» не дуже покладається. Але у процесі дослідження вже побачимо результат.

Наступне завдання — оцінка техніки сівби. З одного боку — підбирають найліпшу норму висівання. З другого — перевіряють, чим найкраще сіяти — традиційною сівалкою чи розробленим агрегатом? Також важливо для розробки технології визначити, які саме сидерати та в яких ситуаціях підходять найбільше. Чи це має бути монокультура, чи суміш сидератів.

Власне, різноманіттям концепцій і пояснюється те, що в проекті АгроПолігону ми будемо спостерігати не за одним, а відразу за декількома полями. Процес сівби ми не застали, приїхали, коли вже зійшли сходи. А тепер детальніше розкажемо про них і про те, що ми побачили у свій перший візит, який відбувся 5 вересня.

Поле сидератів 1. Експериментальне

Перше поле — експериментальне. Розташоване біля смт Варва (Чернігівська обл.) на підприємстві «Дружба-Нова» (тут один із пунктів Науково-дослідного центру Агробізнесу «Кернел»). Площа самого наділу — 6 га. На них розміщено 15 дослідних ділянок (включно з контрольною). Цього року тут був полігон із випробування методів живлення рослин і закладені посіви озимої пшениці. Вона й стала попередником для експериментів із сидератами.

Випробування тривають одразу в декількох напрямах, перелічених вище. Частину сидератів висіяли на наступний день після збирання пшениці — із внесенням деструктора й добрив (сіяли 20.07.). Частину — після того, як зійшла падалиця і її заробили у ґрунт (09.08.). На деяких ділянках сидерати висівали агрегатами, на деяких — сівалками. На окремих ділянках висіяли монокультуру сидератів (а саме ріпак — ярий або озимий), на решті — суміші, причому різні.

Варіанти дослідів на ділянках

За словами Аркадія Лунгула, тут відпрацьовують не лише технологію, яка дасть кращі сходи сидератів чи поліпшить стан ґрунту. Не менш важливою є економічна складова — як отримати кращий ефект і водночас зменшити витрати.

Керівник науково-дослідного відділу порахував, що серед найбільш бюджетних варіантів суміші — ярий ріпак і фацелія або гірчиця і фацелія. Вони коштують десь 200 грн/га. При цьому виконуються декілька функцій: набирається біомаса, накопичується азот і ґрунт «дезінфікується».

«Щодо сумішей сидератів, то культури в них розподіляються на три умовних «блоки». Перший — це хрестоцвіті, які дають біомасу і сприяють розущільненню ґрунту. До них належать, зокрема, ярий та озимий ріпаки, редька олійна тощо. Другий блок — для поліпшення фітосанітарного стану ґрунту. Зазвичай із цією метою застосовують гірчицю та гречку. І третій блок — бобові, які збільшують азотфіксацію. Тут ми використовуємо сою, горох або фацелію. До слова, раніше наші дослідження показали, що саме фацелія найкраще насичує ґрунт мікроорганізмами, які беруть участь в накопиченні азоту. Їх кількість збільшується в тисячі разів!», — ділиться досвідом Аркадій Лунгул.

Такий потрійний блок дає змогу моделювати суміші відповідно до проблеми, яку треба вирішити: чи це значне ущільнення, чи бідні на мікроелементи ґрунти, чи просто потрібно підняти вегетаційну масу. Для цього, до слова, в наступному сезоні планують додати у варіанти сумішей таку культуру, як буркун однорічний.

Повертаючись до дослідного поля, зазначимо, що навесні на всіх 15 ділянках посіють кукурудзу, адже вона найкраще «відгукується» на стан ґрунту. Тож можна буде побачити плюси й мінуси кожного варіанту досліду протягом усієї вегетації та за результатами врожаю.

А в перший візит ми вже помітили, як відрізняються сходи сидератів на кожній із ділянок. Зокрема, ярий ріпак і гречка на той час зацвіли. Готувався цвісти горох. Найбільш густим і зеленим виявився варіант, де сівалкою було висіяно суміш озимого ріпаку, гречки і сої. За словами Аркадія Лунгула, за весь період вегетації сидератів на цьому полі (як і на двох наступних) практично не було дощів. Тому сходи не такі активні. Однак саме в день візиту АгроПолігону тут випало 15 мм опадів. Це має дати «поштовх» посівам.

Поле сидератів 2. Промислове

Із другим полем нас ознайомив Федір Куртєв, заступник директора з виробництва кластера «Пальміра» компанії «Кернел». Це вже промисловий посів. Розміщений в одному з відділів кластеру в с. Подільське. Площа — 65 га. Попередник — озима пшениця. Як сидерат застосували монокультуру — гібрид озимого ріпаку Абакус. Насіння взято з товарних посівів власного виробництва F2. Тут було застосовано метод сівби відразу після збирання врожаю.

Після комбайну слідом заходили глибокорозпушувачем — одночасно робили глибоке рихлення і локальне внесення НПК (фосфору-калію). Обробіток здійснювали на глибину 35 см, а добрива вносили на 15—20 см. Наступного дня сіяли сидерат агрегатом True-Tandem Turbo, оснащеним аплікатором, у нормі 20—22 кг/га. І робили коткування.

До слова, агрегат цей — унікальний, розроблений за конструкцією фахівців «Кернел». Вони удосконалили борону Case True-Tandem 330 Turbo, завдяки чому за один прохід можна виконувати декілька операцій: на початку прилаштовано обприскувач, який вносить деструктор, потім диски у 2 ряди для закриття деструктора, далі трубопровід сівалки, який розкидає насіння, і останніми — котки.

Під час візиту АгроПолігону на полі вже були сходи.

«Як бачимо, сходи отримали майже 100% від висіяного. І вони досить-таки нормально виглядають. Далі плануємо до настання заморозків обробити це поле групою гліфосатів і залишити як снігозатримання на зиму. Навесні коткуванням покладемо як покривну культуру. Наступного року тут основною культурою буде кукурудза. Внесемо азот у рідкій формі КАСу і відразу проведемо прямий посів», — розповів Федір Куртєв.

Варто також додати, що задля експерименту на частині поля післяпосівне коткування не робили.

Після отримання сходів було добре видно, що там, де проводили коткування, сходи значно дружніші та швидші, а якість і густота сидератів набагато вища.

За словами Федіра Куртєва, застосування на цьому полі сидерату мало на меті розущільнення ґрунту, збереження в ньому вологи та накопичення корисної біоти.

Поле сидератів 3. Промислове

Третє поле, на яке завітав АгроПолігон, має площу 120 га. На ньому висіяно суміш сидератів із досить різноманітним набором складових. До них іще додалося чимало пророслої падалиці пшениці, яка була попередником. Адже посіви цієї культури постраждали від буревію, який пройшов у цій місцевості в перших числах липня. Що зумовило й застосовану технологію обробітку.

Спершу зробили лущення — для провокації падалиці, а вже за 10—12 днів провели повторне лущення разом із висіванням сидератів (агрегатом Case True-Tandem Turbo, ширина захвату 15 м). Трохи мали проблему з сівбою, адже насіння різнокаліберне, тому довелося додатково пристосовувати сівалку. На час сівби тут також була проблема з вологою, але буквально вранці того дня випало 12 мм опадів, тому очікується, що сходи все ж дадуть 100%.

«Суміш сидератів ми брали готову — під наше замовлення. Вона містить близько 10 культур. Тут є гречка, кукурудза, соняшник, горох, вика, редька олійна, ріпак тощо. Найперше завдання було — зменшити ущільнення ґрунту. Розраховуємо, що із цим впорається коренева система кукурудзи й соняшнику, плюс за їхній рахунок додасться біомаси. Звісно, бобові мають збагатити ґрунт азотом, а гречка — поліпшити його фітосанітарний стан. Надалі ми плануємо заробляння сидератів як зеленої маси, адже на цьому полі не було внесено добрив», — пояснив Федір Куртєв.

На одній частині поля як сидерат висіяли монокультуру гірчиці. Також дивитимуться — який результат це дасть. Після сидератів на всьому полі будуть сіяти кукурудзу.

Як бачимо, цей проект АгроПолігону в партнерстві з «Кернел» буде досить насиченим. Спостерігатимемо за трьома полями з різноманітними посівами і протягом тривалого періоду. І сподіваємося, що результати наших спостережень будуть цікавими й корисними.

Отже, до наступної зустрічі з сидератами на полях компанії «Кернел».

Нагадаємо, що «Кернел» — найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. На частку компанії припадає близько 8% світового виробництва соняшникової олії. Свою продукцію вона поставляє більш ніж у 60 країн світу. З листопада 2007 року акції Kernel Holding торгуються на Варшавській фондовій біржі (WSE).

 Алла Гусарова, SuperAgronom.com