АгроПолігон Кернел Сидерати. Остання декада жовтня

Загалом ми спостерігаємо за трьома полями. Перше — це суто експериментальна ділянка, на якій посіяно 14 варіантів самих сидератів, плюс 1 контрольний. Друге та третє поля — вже промислові. На одному сидератом був ріпак як монокультура, а на іншому — суміш, котра складалася аж із 10 складових. Останнє вже пройшло етап заробляння сидератів.

Про те, як відбувався цей процес, можна прочитати у матеріалі про наш другий візит: АгроПолігон Кернел. Сидерати: експеримент триває. Тож до весни ми залишаємо його у «спокої».

А промислове поле з монокультурою, можливо, залишиться зимувати — ці посіви планують використати не лише як зелену масу, а й для снігозатримання та накопичення вологи.

Нагадаємо, що під час другого візиту (26 вересня) стан полів не дуже тішив, адже склалася критична ситуація з вологою. Мінімальна кількість опадів завадила отримати очікувані темпи розвитку рослин. Втім, як зазначають фахівці компанії Кернел, навіть така ситуація для експериментаторів має свою користь. Бо моделює можливі умови, а отже, можна буде врахувати їх на майбутнє.

Сьогодні ж ми детальніше поговоримо про перше поле — з 15 експериментальними ділянками.

Поле №1. Дослідне

Черговий візит у рамках АгроПолігону відбувся 19 жовтня. Нам вдалося побачити досить важливий технологічний етап — заробляння сидератів у ґрунт.

Але для початку Сергій Хаблак, заступник директора Науково-дослідного центру Кернел з методології і аналітики, нагадав нам мету експериментів, які проводилися на першому об’єкті — дослідному полі пункту «Дружба-Нова» біля смт Варва (Чернігівська обл.).

Передусім тут випробовували ефективність монопосівів сидератів (за які правили озимий та ярий ріпак) і сумішей сидератів у різних варіаціях.

Детальніше, які саме суміші були застосовані, дивіться у матеріалі: АгроПолігон Кернел: Сидерати — концептуальні експерименти з підвищення якості ґрунтів.

Загалом було посіяно 6 сидеральних культур. Окрім уже згаданого ріпаку, це були гречка, фацелія, горох і соя. 7 із 14 ділянок засіяні 20 липня — майже одразу після збирання озимої пшениці, яка була попередником. А решту засіяли після того, як проросла падалиця, а саме — 9 серпня. Таким чином хотіли зрозуміти, за яких термінів сівби сидерати проявлять себе найкраще.

А ще на різних ділянках випробовували технології сівби: окремо — спеціальним агрегатом, у якому об’єднано кілька агротехнічних функцій, і окремо — сівалкою. Тут, зокрема, враховували економічну складову.

«У частині ділянок при сівбі ми поєднали кілька операцій: лущення стерні, внесення КАС-деструктора та безпосередньо висівання сидератів. Причому, все це відбувалося одночасно — завдяки застосуванню спеціально переробленої дискової борони True-Tandem, оснащеної аплікатором», — зазначив Сергій Хаблак.

Слід сказати, що за час від нашого останнього візиту посіви зазнали відчутного впливу погодних умов. Адже, за словами Сергія Хаблака, останні три тижні нічна температура тут періодично знижувалася майже до 0°С, а денна в ці періоди не перевищувала 6—8 °С. При цьому за добу могло випасти до 10—15 мм опадів. Тож менш витривалі культури вже закінчили вегетацію і, по суті, відмерли. Це — гречка, соя і горох. Зате ярий ріпак почувався цілком непогано, яскраво цвів і вже утворював стручки, відповідно, нарощуючи біомасу. Продовжувала цвітіння і фацелія, озимий ріпак перебував на фазі утворення розетки.

Підсумки самого експерименту можна буде підбивати лише за результатами отримання врожаю основної культури, попередником якої стануть сидерати. Але деякі висновки вже можна зробити. Зокрема, на думку фахівців Науково-дослідного центру, найкращий термін висівання сидератів — практично зразу ж після збирання попередника.

«Ми дуже задоволені тими ділянками, які були засіяні 20 липня, тобто відразу після збирання врожаю озимої пшениці. Тоді залишилося ще достатньо вологи у ґрунті, плюс імовірність опадів протягом вегетації досить висока. Крім того, триваліший період вегетації до заробляння дає змогу рослинам набрати більше біомаси. Водночас ділянки, посіяні у серпні, не виправдали сподівань. Передусім підвела погода — практична відсутність опадів на основних етапах вегетації. Отже, у промислових посівах така технологія точно не застосовуватиметься», — запевнив Сергій Хаблак.

Також тут вважають, що при застосуванні сидератів варто віддавати перевагу сумішам культур. Хоча в цьому разі потрібно прораховувати економічну частину технології.

Перед зароблянням сидератів на експериментальних ділянках на кожній із них було проведено аналіз низки ґрунтових показників. Їх проаналізують у динаміці, розподіливши на декілька груп:

1. Щільність ґрунту. Визначають спеціальним пенітрологером, оснащеним ІТ-системою. Під час вимірювання дані зразу передаються через супутниковий зв'язок на сервер і спеціальна програма їх обробляє, подаючи у вигляді графіків і діаграм. Такі вимірювання досить важливі. Адже після проїзду агрегату утворюється ґрунтова підошва, яка може на 25—30% знизити родючість. Відповідно, знижується й урожайність. Тоді як коріння сидератів розпушує ґрунт, відбувається краща аерація вологи, активніше працюють мікроорганізми. Вимірювання щільності дає змогу з’ясовувати, які сидерати чи суміші виконують цю функцію краще.

Показники щільності ґрунту за варіантами дослідів сидератів перед їх зароблянням (станом на 18.10.17 р.)

2. Вологість ґрунту. Один із головних показників. Він показує забезпеченість рослин вологою і залежить від властивостей ґрунту (гранулометричний склад, вміст гумусу та обмінних катіонів), стану його поверхні (тип обробітку та стан рослинності, мікрорельєф), кількості атмосферних опадів, а також факторів, що зумовлюють інтенсивність випаровування вологи (температура повітря, сила вітру тощо).

Відомо, що сидерати мають властивість зберігати вологу у ґрунті. Її рівень порівнювали із контрольною ділянкою за допомогою ґрунтового бура. Вимірювання вологості на цьому полі проводили 29 серпня. Запаси вологи у ґрунті на варіантах з сидератами загалом були вищі, ніж на контролі (15-й варіант без посіву сидератів).

Запаси вологи у ґрунті по сидератах у шарі 0—20 см на 30-й день після сівби (29.08.2017 р.), мм*

Запаси вологи у ґрунті по сидератах у шарі 0—100 см на 30-й день після сівби (29.08.2017 р.), мм*

*1 — ріпак озимий 12 кг/га; 2 — ріпак ярий 8 кг/га + гречка 20 кг/га + фацелія 5 кг/га; 3 — ріпак озимий 10 кг/га + гречка 20 кг/га; 4 — ріпак ярий 10 кг/га + фацелія 5 кг/га; 5 — ріпак ярий 8 кг/га + гречка 25 кг/га + фацелія 5 кг/га; 6 — ріпак озимий 8 кг/га + гречка 25 кг/га + горох 80 кг/га; 7 — ріпак озимий 8 кг/га + гречка 25 кг/га + соя 50 кг/га; 8 — ріпак озимий 10 кг/га + гречка 20 кг/га; 9 — ріпак ярий 8 кг/га + гречка 25 кг/га + фацелія 5 кг/га; 10 — ріпак ярий 10 кг/га + фацелія 5 кг/га; 11 — ріпак ярий 10 кг/га; 12 — ріпак ярий 15 кг/га; 13 — ріпак ярий 8 кг/га + гречка 25 кг/га + соя 50 кг/га; 14 — ріпак ярий 8 кг/га + гречка 25 кг/га + соя 50 кг/га; 15 — контроль. 

3. Вміст макро- і мікроелементів у ґрунті. Зразки ґрунту відбирають на кожній ділянці та надсилають до випробувальної агрохімічної лабораторії, яка розміщена поряд — на базі кластера «Дружба-Нова». Там визначають склад гумусу, кислотність ґрунту, вміст азоту легкогідралізованого, нітратного й амонійного азоту, рухливих форм фосфору і калію. Всі результати потім відслідковуватимуться у динаміці.

Вміст органічних речовин, рН та макроелементів у ґрунті за варіантами дослідів на 47-й день після сівби (перед зароблянням) у порівнянні з їх вмістом на 30-й день після сівби

Вміст мікроелементів у ґрунті за варіантами дослідів на 47-й день після сівби (перед зароблянням) у порівнянні з їх вмістом на 30-й день після сівби

Ці показники дуже важливі, адже після заробляння у ґрунт і мінералізації сидератів усі макро- і мікроелементи, що в них містяться, переходять у мінеральну форму і використовуються наступними рослинами. При цьому посилюється мікробіологічна активність, поліпшується структура ґрунту, його поглинальна здатність і поступово збільшується вміст гумусу. В результаті підвищується родючість ґрунту та врожайність наступної культури.

4. Вміст мікроорганізмів у ґрунті. Після заробляння сидератів вони стають поживним середовищем для мікроорганізмів. Збільшення їх кількості свідчить про позитивні процеси, спричинені сидератами.

Метаболічний коефіцієнт перед зароблянням сидератів у ґрунт (18.10.2017 р.)

Результати аналізу метаболічного коефіцієнту, здійсненого до заробляння сидератів, показують, що на той момент питома швидкість метаболізму мікроорганізмів, віднесена до одиниці біомаси до швидкості споживання субстрату культурою, була низька. Отже, мікробіологічна активність мікроорганізмів слабка і розкладання органічної речовини відбувається повільно. Метаболічний коефіцієнт у межах від 0,2 до 0,3 свідчить про сприятливий кліматичний і антропогенний вплив на органічну речовину. Це означає, що процеси гуміфікації переважатимуть над процесами дегуміфікації. При цьому зберігатиметься позитивний баланс гумусу ґрунту.

«Звісно, за одну ротацію сівозміни ми й не розраховуємо на значний стрибок у якості ґрунту. Але попередні випробування показали, що завдяки цій технології можна підвищити урожайність основної культури, зокрема кукурудзи, до 20%. Водночас безпосередні зміни ґрунту, його збагачення — це тривалий процес. Наприклад, в Австрії за 30 років активного використання сидератів вдалося збільшити вміст гумусу на 0,5%. І це дуже добрий результат. Натомість в Україні за останні 20 років його вміст зменшився на 0,3-0,4% і становить за оптимістичними даними у середньому 3,1%. Тепер доводиться надолужувати», — зазначає Сергій Хаблак.

Те, що після нашого останнього візиту вегетативна маса сидератів значно збільшилася, було помітно й неозброєним оком. Це підтвердили і проведені вимірювання.

Біометричні показники посівів сидератів

У наступні приїзди будемо слідкувати за тим, як змінюються перелічені параметри упродовж періоду проведення експериментів.

А тепер ми були свідками, як спеціальний агрегат заробляє всю цю біомасу у ґрунт. Під час цього процесу трактор проходив кожну смугу, рухаючись під кутом 10 градусів.

«Це агрегат Väderstad Top Down TD-500 зі стрілчатими лапами, яким ми також можемо виконати локальне внесення добрив, але сьогодні для чистоти досліду цього не робили. По суті, це мініатюра більш широкозахватного та високопродуктивного агрегату Case IH 870 Ecolo Tiger, який зараз працює на виробництві на великих площах. Окрім заробляння сидератів, він також здійснює рихлення ґрунту на глибину до 25–35 см, згідно з даними про ущільнення ґрунту, з метою руйнування «плужної підошви», — пояснює Олександр Омельяненко, керівник науково-дослідного пункту «Дружба-Нова».

На другій частині поля, на якій розміщені експериментальні ділянки, було закладено ще один дослід, де посіяно монокультуру озимого ріпаку – також як сидерат. Але його заробляння планується у більш пізні терміни. У разі різкого зниження температур (заморозків) вказані посіви будуть своєрідною кулісою для затримання снігу і накопичення продуктивної вологи у ґрунті. Навесні здійснять пряме висівання наступної культури. Нам також пощастило побачити процес обробки гербіцидом цього поля з сидератом.

«Наразі за допомогою самохідного оприскувача проводиться внесення Гліфосату — це препарат Раундап Макс у нормі 2,5 л/га, плюс препарат Ліпосам, як прилипач, у нормі 0,2 л/га», — пояснив Олександр Омельяненко.

Що ж, поле з експериментальними ділянками зароблене і відпочиватиме до весни. Ми обов’язково навідаємося сюди знову, щоб розповісти, що відбуватиметься на дослідних полях далі.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com