Вчасність проведення будь-яких технологічних заходів при вирощуванні будь-якої культури, в тому числі цукрових буряків, визначається в основному за фенофазами розвитку рослини.
За звичайних умов вирощування цукрові буряки характеризуються, як правило, дворічним циклом розвитку з одноразовим утворенням насіння наприкінці другого року життя. Інколи трапляються екземпляри рослин, у яких увесь цикл стадійного розвитку відбувається в перший рік життя, появою так званої цвітушності. Цвітушність — прискорений стадійний розвиток, пов’язаний із низкою чинників, зокрема зовнішніми умовами і сортовими особливостями. Масова поява цвітушності спостерігається у вологі роки. Схильність до прискореного утворення квітконосних пагонів за низьких температур пов’язують із південним походженням культурних форм буряків. Крім температури і умов зволоження ґрунту на збільшення кількості цвітушних рослин впливають одностороннє азотне живлення, зменшення густоти рослин, освітлення та інші чинники.
У перший рік життя в усіх культурних форм буряків виростає коренеплід, який містить елементи живлення, зокрема і цукор; головка коренеплодів утворює розетку листків, у пазухах яких закладаються бруньки, з яких на другий рік розвиваються квітконосні пагони. Характер росту і розвитку рослин буряків цукрових першого і другого років життя має специфічні особливості, які визначаються кінцевою метою вирощування, що, зі свого боку, визначається вимогами до умов агротехніки маточних буряків і насінників.
Існує кілька шкал, за якими розподіляють етапи розвитку цукрових буряків. Але в Україні наразі найбільш поширеною серед професіоналів є ВВСН — міжнародна, загальноприйнята шкала, розроблена в Німеччині.
Етапи росту та розвитку рослин можна розділити на дві секції. Перші 4 стадії росту відносяться до першого року розвитку, від проростання (BBCH 0) до розвитку органів вегетативного розмноження, стадії розетки (BBCH 4), а наступні стадії росту позначають другий рік розвитку, від появи суцвіття (BBCH 5) до старіння рослини (BBCH 9).
00 — Сухе насіння
01 — Набрякання — початок поглинання води насінням
03 — Кінець набрякання насіння: насіннєва оболонка відкрита. Дражоване покриття лопнуло
05 — Поява зародкового корінця
07 — Поява зародкового проростка
09 — Сходи, поява проростків на поверхні ґрунту
На тривалість фази сівба–сходи, крім температури і вологості ґрунту, суттєво впливають й інші чинники: система основного і передпосівного обробітку, крупність насіння, глибина загортання тощо.
За відносно сприятливих умов температурного і водного режимів через 8–10 діб після сівби з’являються перші асимілювальні органи рослини — сім’ядолі. Цей період від появи сім’ядолей до першої пари справжніх листків називається «вилочка». Сім’ядолі відіграють певну роль у засвоєнні молодою рослиною вуглекислоти повітря, потрібної для подальшого їх росту. Тому сходи буряків із крупними сім’ядолями синтезують більше органічних речовин, що витрачаються на ріст кореневої системи у початковий період розвитку рослин.
На цьому етапі розвитку цукрових буряків можливі наступні проблеми з насінням та проростками через хвороби і пошкодження:
10 — Фаза зародкових листків: зародкові листки в горизонтальному положенні. Перша пара справжніх листків має розмір головки шпильки
11 — Перша пара справжніх листків добре помітна, розмір горошини
12 — Два справжніх листки (перша пара справжніх листків) розпущені
14 — Чотири справжніх листки (друга пара справжніх листків) розпущені
15 — П’ять справжніх листків розпущені
16 — Шість справжніх листків розпущені
17 — Сім справжніх листків розпущені
18 — Вісім справжніх листків розпущені
19 — Дев’ять справжніх листків і більше розпущені
Через 8–10 діб після фази вилочки настає фаза першої пари листків, площа яких значно більша за сім’ядолі і становить 20–25 см. У рослин буряків цукрових виділяють також фазу другої (третьої) і п’ятої пар листків. Надалі листки з’являються не парами, а по одному, тому наступні фази будуть такими: змикання листків у рядках та міжряддях, розмикання листків у міжряддях. Фаза повні сходи – третя пара листків (перший період росту) у різних зонах проходить за неоднакових чинників довкілля. Середньодобова температура в цей період змінюється від 12°С до 22°С.
Тому тривалість цієї фази коливається від 15 до 30 діб. У роки з більшою кількістю опадів і відносно невисокою середньодобовою вологістю в цей період тривалість фази сходів — третя пара листків збільшується порівняно із засушливими роками на 2–11 діб.
31 — Початок змикання рядків: 10% рослин сусідніх рядків змикаються
32 — 20% рослин сусідніх рядків змикаються
33 — 30% рослин сусідніх рядків змикаються
34 — 40% рослин сусідніх рядків змикаються
35 — 50% рослин сусідніх рядків змикаються
36 — 60% рослин сусідніх рядків змикаються
37 — 70% рослин сусідніх рядків змикаються
38 — 80% рослин сусідніх рядків змикаються
39 — Змикання рядків: понад 90% рослин сусідніх рядків змикаються
За вегетаційний період на кожній рослині буряків виростає 50–60 і більше листків із загальною асиміляційною поверхнею від 3 до 6 тис. см. Водночас в урожайних сортів листкоутворення відбувається дещо інтенсивніше ніж у цукристих, особливо в першу половину вегетації.
Численними дослідженнями встановлено, що для наростання маси коренеплоду, накопичення у ньому сухих речовин, важливе значення має не лише величина асиміляційного апарата, а й якість листкової тканини. Особливу роль у житті буряків відіграють листки другого десятка як найбільші за площею і водночас найпродуктивніші щодо рівня врожайності і цукронакопичення. Якщо добре розвинутий листковий апарат розпочав рано відмирати через несприятливі погодні та агротехнічні умови в липні – серпні, а потім знову відростати, то це завжди супроводжується різким зниженням цукристості. Процес новоутворення листків відбувається з дещо більшими затратами енергії, ніж під час росту вже наявних листків. Крім того, затримується достигання коренеплодів та накопичення в них сухих речовин. Агротехнічні умови в першій рік життя мають бути спрямовані на збереження листкового апарата в активному стані якомога довше.
49 — Буряки досягли величини для збирання
Власне, на цьому періоді завершується перший рік розвитку цукрових буряків і агрономічний інтерес до шкали розвитку вгасає, адже другий рік вегетації цукрових буряків цікавий лише насіннєвим господарствам. Тож наступні 5 стадій ми тут не наводимо.
Буряки цукрові першого року вегетації мають досить тривалий вегетаційний період, що розпочинається в квітні та закінчується у вересні – жовтні. Характерною особливістю рослин є те, що інтенсивне накопичення цукру в коренеплодах відбувається під час настання так званої технологічної стиглості коренеплодів або ж їх придатності до механізованого збирання. Водночас коренеплоди вже не збільшуються в розмірах, а вміст цукру в них напряму залежить від погодних умов та строків збирання.
У технології вирощування буряків цукрових найголовніша проблема — знищення бур’янів. Навіть за незначної забур’яненості врожайність зменшується на 15–50%. Запаси насіння бур’янів в орному шарі ґрунту дуже великі (понад 1 млрд на 1 га). У шарі ґрунту товщиною 5 см, площею 1 м2 перебуває від 1100 до 2300 насінин різних видів бур’янів. Тому агротехнічні заходи не завжди забезпечують чистоту посівів. Рослини буряків цукрових є малоконкурентними щодо рослин бур’янів, особливо на перших фазах росту. За перші 90 діб із часу появи сходів у посівах просапних культур комплекс бур’янів може поглинати з ґрунту найдоступніші форми азоту — 160–200 кг/га, фосфору — 65–90 кг/га, калію — 170–250 кг/га.
Систему захисту цукрових буряків від бур’янів можна розділити на досходову і післясходову.
«Враховуючи розтягнутий період сходів цукрових буряків та формування першої пари справжніх листків, доцільно застосовувати гербіциди до появи сходів, які мають ґрунтову дію і забезпечують чисті посіви впродовж 30-40 днів, стримуючи появу сходів бур’янів шляхом пригнічення їх паростків в ґрунті. За внесення ґрунтових гербіцидів необхідно враховувати рівень забезпечення вологою, вміст гумусу і кислотність ґрунту», — радить Юрій Баранчук, менеджер з розвитку агротехнологій у Центральному регіоні LNZ Group.
Для контролю однорічних злакових (мишій, куряче просо, лисохвіст польовий, пальчатка, просо селянське) і деяких однорічних дводольних (грицики звичайні, лобода біла, види ромашки, види щириці, види гірчаку) бур’янів Юрій Баранчук пропонує вносити препарати Літерон (S-метолахлор, 960 г/л) у нормі 1,0-1,6 л/га, ДаблТрай (метолахлор, 960 г/л) у нормі 1,3-1,6 л/га або Сора-Нет (пропізахлор, 720 г/л) 2,0-3,0 л/га.
Для розширення спектру та підсилення дії проти дводольних видів бур’янів до перерахованих додають препарат Кушон (метамітрон, 700 г/л) 2,0-2,5 л/га, який є абсолютно нефітотоксичним для культури як за досходового (ґрунтового), так і за післясходового застосування у посівах цукрових буряків.
«Для ефективного контролю після сходів обов’язковою умовою є поява сходів культури (перша пара справжніх листків) та масова поява дводольних бур’янів, які повинні знаходитись в фазі від сім’ядолі до двох справжніх листків, що дає можливість застосовувати мінімальні норми препаратів, через відсутність фазової стійкості бур’янів до гербіцидів. На більш пізніх фазах розвитку бур’яни стають більш стійкими до гербіцидів за рахунок утворення більшого шару воску. Для контролю бур’янів в даний період використовують препарат Бетагард (фенмедифам, 91 г/л, десмедифам, 71 г/л, етофумезат, 112 г/л) 1,0 л/га. Для розширення спектру та підсилення дії проти дводольних видів бур’янів до перерахованих додають препарат Кушон (метамітрон, 700 г/л) 1,0-1,5 л/га, особливо за умов прохолодної весни», — розповів фахівець.
Через 6-12 днів після першого обприскування (індикатором може бути поява сім’ядоль бур’янів лободи білої чи будь-якого виду щириці) здійснюють друге внесення з використанням суміші препаратів Бетагард (фенмедифам, 91 г/л, десмедифам, 71 г/л, етаофумезат, 112 г/л) 1,0 л/га та Кушон (метамітрон, 700 г/л) 1,0-1,5 л/га і Панголін (трифлусульфорон-метил, 500 г/кг) 0,01 л/га з додаванням поверхнево активної речовини Мачо (етоксилат-ізодециловий спирт, 900 г/л) 0,2 л/га. Поєднання цих діючих речовин дає можливість ефективно контролювати щирицю звичайну, паслін чорний, гірчак березковидний, калачики непомітні, канатник Теофраста.
Через 10-12 днів після другого обприскування після чергової масової появи бур’янів здійснюють третє внесення з використанням суміші препаратів Бетагард (фенмедифам, 91 г/л, десмедифам, 71 г/л, етаофумезат, 112 г/л) 1,0 л/га та Панголін (трифлусульфорон-метил, 500 г/кг) 0,01 л/га з додаванням поверхнево активної речовини Мачо (етоксилат-ізодециловий спирт, 900 г/л) 0,2 л/га.
«Орієнтовно у цей час проростають однорічні злакові види, зокрема мишій сизий, мишій зелений, плоскуха звичайна також починають інтенсивний ріст багаторічні злакові види зокрема пирій повзучий. Багаторічні коренепаросткові види бур’янів такі як осот жовтий, осот рожевий, будяк польовий інтенсивно формують розетку тому через 7-10 днів після третього обрисування здійснюють четверте з використанням суміші препаратів Харума (хізалофоп-п-етил, 125 г/л) 1,0-1,2 л/га або Блейд (клетодим, 120 г/л) 1,4-1,8 л/га та Піраміда (клопіралід, 300 г/л) 0,4 л/га з додаванням поверхнево активної речовини Супер Мачо (модифікований поліефір трісілоксан 85% + аллілоксіполіетиленгліколь 15%) 0,1 л/га», — зазначає Юрій Баранчук.
У разі застосування гербіцидів поверхня ґрунту і міжряддя не розпушуються. За даними німецьких вчених, на добре структурованих ґрунтах за застосування до- і післясходових гербіцидів розпушення міжрядь не забезпечує приросту врожаю. У Німеччині в 1996 р. хоч би одне розпушення міжрядь проводили лише на 19% посівної площі буряків цукрових. Під час механічного обробітку руйнується плівка внесених гербіцидів на поверхні ґрунту і проростає нова хвиля насіння бур’янів.
Інсектициди застосовують з урахуванням передбачених чи фактичних економічних порогів щільності (шкідливості) основних шкідників буряків. Під час сівби для контролю ґрунтових шкідників (озима совка, личинки коваликів (дротяники), личинки хрущів та ін) використовують препарат Тефут (тефлутрин, 15 г/кг) 4,50-6,00 кг/га. Першу обробку проводять на початку появи сходів, коли небезпека пошкодження шкідниками найбільша.
Потреба в першій обробці найчастіше буває на крайніх смугах шириною 40–100 м, оскільки блішки і довгоносики спочатку заселяють краї посівів для цього використовують препарат Твікс (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) 0,80 л/га. За інтенсивних перельотів жуків і заселення ними всього поля його обробляють інсектицидами суцільно, для цього використовують препарати Альтрон (альфа-циперметрин, 200 г/л) 0,05-0,1 л/га, Бомбардир Аква (імідаклоприд, 200 г/л) 0,3 л/га, Бомбардир Дуо (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин,100 г/л) 0,15-0,25 л/га, Октант Турбо (тіаметоксам,141 г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л) 0,20-0,25 л/га, Престо (клотіанідин, 200 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) 0,30-0,40 л/га,з додаванням поверхнево активної речовини Супер Мачо (Модифікований поліефір трісілоксан 85% + аллілоксіполіетиленгліколь 15%) 0,1 л/га.
Хвороби уражують сходи, листки та коренеплоди, зумовлюючи під час вегетації великі втрати врожаю та погіршення якості сировини для цукрових заводів. Найбільш поширеними та шкідливими хворобами буряку є церкоспороз, борошниста роса, пероноспороз, іржа, гнилі коренеплодів та ін.
Для контролю хвороб на посівах цукрових буряків експерт рекомендує застосовувати препарати Абсолют (карбендазим, 500 г/л) 0,3-0,4 л/га, Дот (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л) 0,50 л/га, Меценат (пропіконазол, 250 г/л) 0,50 л/га, Парацельс (флутріафол, 250 г/л) 0,25 л/га, Сальто (тіофанат-метил, 500 г/л) 0,80-1,20 л/га, Спліт (дифеноконазол, 250 г/л) 0,50 л/га, Спліт Дуо (дифеноконазол, 125 г/л + азоксистробін, 125 г/л) 0,75-1,00 л/га. Для покращення покриття та подовження дії препаратів необхідно до робочого розчину додати поверхнево активну речовину Супер Мачо (модифікований поліефір трісілоксан 85% + аллілоксіполіетиленгліколь 15%) 0,1 л/га.
Для запобігання ураженню хворобами рослин буряків цукрових обов’язково необхідно дотримуватись основних агротехнічних вимог. Зокрема значно поліпшити фітосанітарний стан посівів можна за дотримання науково-обґрунтованого чергування культур у сівозміні, застосування напівпарового обробітку ґрунту, дотримання необхідної глибини оранки (28–32 см), правильного співвідношення азоту, фосфору і калію, забезпеченості мікроелементами тощо.
«Отже, завдяки препаратам від бренду DEFENDA можна забезпечити ефективний захист буряків цукрових протягом всієї вегетації, що дає можливість отримувати гарні врожаї з високими показниками якості», — підсумував Юрій Баранчук.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
