9 помилок в роботі з сільгосптехнікою, про які має знати кожен агроном

24 січня 2024
765
9 помилок в роботі з сільгосптехнікою, про які має знати кожен агроном
1

Обробіток грунту починається через кілька днів після збирання культури

Окрім технологій вирощування сільгоспкультур, роботи з грунтами та знання їх особливостей, агроному потрібно також знати особливості роботи з технікою. Адже будь-які знання без практики мало чого варті. І от саме в польовій роботі з технікою інколи трапляються помилки, яких можна було б уникнути

Якщо диски заходять на поле через кілька днів після комбайна, це дійсно помилка, особливо в тих посушливих умовах, що склалися останніми роками.  Дискатор повинен слідувати за розкидачем мінеральних добрив, який, у свою чергу, слідує за комбайном, розрив може становити кілька годин. Отримуємо два ефекти: закладаємо добрива плюс створюємо дрібногрудкуватість ґрунту із збереженням вологи. Якщо господарство висіває сидерат, його слід розкидати паралельно з добривами.

 
2

Не налаштований культиватор

Часто агрономи вважають, що налаштування культиватора на передпосівну культивацію — турбота механізатора. Звичайно ж, ні. Насамперед агроном — технолог виробничого процесу, і як він поставиться до виконання своїх службових обов'язків, таку якість ріллі отримаємо. Якщо лапки культиватора встановлені на «п'яту», то вони погано заглиблюватимуться і бур'яни не підріжуться. Якщо ж лапки будуть встановлені на «носок», навпаки, відбуватиметься їх надмірне заглиблення, вивертання вологого ґрунту, а оброблена поверхня поля матиме підвищену гребнистість. Тобто в результаті ми отримаємо на полі підвищену засміченість або велику втрату вологи з неякісно підготовленим грунтом для висіву польових культур.

Також культиваторні лапки можуть бути встановлені на різну глибину, в одному місці вивертатиме вологий ґрунт, в іншому місці дрібно заглиблюватиметься і не забезпечуватиметься підрізання бур'янів. Про ті регулювальні майданчики, про які пишуть у багатьох підручниках, посібниках та брошурах, слід забути. У 99% господарств цих регулювальних майданчиків немає. В умовах реального виробництва, по можливості, варто вибрати найбільш вирівняне місце і зробити попереднє налаштування культиватора. Остаточне налаштування культиватора слід проводити безпосередньо у полі. Перевірити заглиблення кожної лапки, перевірити перекриття між лапками у секції та між секціями.

3

Шаблонний підхід

Найнебезпечніший ворог агронома — шаблон. Потрібен підхід до кожного поля індивідуально, врахування різноманітних умов та факторів, що впливають на систему грунт-рослина. Раз по раз робляться елементарні помилки, що мають значний вплив на урожай. Простий приклад: поруч два поля, на одному планується вирощувати соняшник, на іншому — сою. Перше поле з осені зорали і одноразово вирівняли, але залишилася значна брила, гребені, борозни. Друге поле з осені глибоко розпушили, двічі задискували та ще раз вирівняли культивацією. Поле вирівняне та гладке. Що роблять навесні? Навесні проводять боронування на першому полі та на другому. Навіщо? На першому полі, зрозуміло, вирівняти, закрити вологу, бо є борозни та гребені. Навіщо проводити додаткове ранньовесняне боронування на вже вирівняному полі? Закрити вологу? Ні, не закриєте, а проґавите. Наскільки йтиме зуб борони, настільки вологи і втратите. Наводять начебто науковий аргумент — «боронуємо, щоб зруйнувати капіляри і зменшити випаровування вологи». Кажуть правильно, але при цьому не враховують, що вирівняний з осені грунт сформував структуру і навесні поверхня такого ґрунту розпадається на пісок, не тріщини утворює, а, саме, розпадається на дрібні агрегати, які перешкоджають випаровуванню вологи з ґрунту, створюють свого роду природну «ковдру». На такому прикладі видно, що таке шаблон в дії. У результаті одержуємо витрати на дизпаливо, втрату цінної весняної вологи та вплив на кінцевий результат праці агронома — урожай,  тобто його зниження.

 
4

Втрата вологи через непотрібні операції

Ось приклад: після соняшнику на полі заплановано сіяти озиму пшеницю. Зібрали соняшник, дочекалися появи падалиці соняшника, сходів бур'янів, задискували у два сліди. Все, поле під сівбу озимини практично готове, хіба що ще культивацію треба зробити. Що інколи роблять? Заганяють в поле плуги та орють, готують ґрунт під озимі. Це зазвичай відбувається в спеку, притаманну для такої пори року. Втрати вологи величезні, а накопичити її після оранки в осінній період складно.

 
5

На обприскування сільгоспкультур допущено ненавченого механізатора

Обприскування польових культур є дуже важливою та відповідальною агротехнічною операцією, яка потребує знань механізатора, досвіду, навичок. Завдання агронома в зимовий період навчити та підготувати механізаторів та різноробочих із заливання засобів захисту рослин та приготування робочих розчинів пестицидів. Механізатор повинен знати основні правила підготовки поля під обприскування, правила змішування пестицидів, органо-мінеральних добрив, мікродобрив, регуляторів росту. В першу чергу, перед обприскуванням, механізатору та різноробам потрібно пояснити, з чим вони працюють: гербіцид, інсектицид, фунгіцид або мікродобрива та регулятори росту. Донести до механізатора небезпеку поводження з пестицидом, яку дію може мати на здоров'я у разі недотримання правил поводження.

Часто агрономи забувають про ці свої обов'язки, і просто читати інструкцію тут не треба, ця процедура викликає відторгнення сприйняття. Найгірше, коли агроном допускає до роботи непідготовлених механізаторів. Зараз, через брак кадрів, досить поширена практика. Крім вищеперелічених вимог механізатор зобов'язаний вміти працювати з навігатором: обов'язково потрібно навчити, посадити з досвідченим професіоналом і нехай покатається день і вникне у всі деталі. Якщо людина не навчена, не проінструктована, не знає елементарних правил роботи з пестицидами та навігатором, треба чекати на огріхи на полі, недовнесення або надмірну норму внесення пестицидів, опіки рослин або заростання бур'янів. А найгірше, коли через незнання, механізатор втратить здоров'я.

 
6

Забув відрегулювати комбайн на збиранні зернових, зернобобових, олійних культур

Восени або ранньою весною почнуть з'являтися плоди праці агронома. На одному полі побачиш падалицю озимої пшениці, ячменю, вівса, гороху, таку, що й сіяти не треба, на іншому полі побачиш падалицю соняшнику, залишиться тільки нарізати рядки та чекати на врожай. Картина досить поширена на полях колективних та приватних господарств. Що заважає агроному оптимально налаштовувати комбайн для прибирання без втрат?

 Виключати втрати не можна, але їх кількість має бути мінімальною. Причинами можуть бути забудькуватість агронома, незнання регулювань або звичайне перекладання своєї роботи на плечі механізаторів. Але не всі механізатори мають досвід та достатню кваліфікацію, щоб правильно відрегулювати комбайн. Є такі, що проїде 50 метрів, вийде із комбайна і сам подивиться, що в нього летить із подрібнювача. Але таких грамотних та відповідальних не надто багато. Основний кістяк спочатку їде з краю в край поля, а потім починає думати, чому він менше намолочує, ніж його сумлінний колега.

Суть регулювання комбайна зводиться до двох найважливіших показників — якість зерна та мінімізація втрат. Є, звичайно, другорядні показники — прямолінійність руху, правильна розбивка поля на загонки, висота зрізу (залежно від технології, що застосовується). Які основні регулювання має виставити агроном? Насамперед – обороти барабана, обороти вентилятора, зазор між барабаном і підбарабанням, відкриття верхнього та нижнього решіт, відкриття подовжувачів. Це стандартний набір регулювань, які агроном зобов'язаний поставити на мехдворі, у бригаді чи будь-якому іншому місці стоянки техніки. Виїхали в поле, необхідно виставити висоту зрізу культури, висоту підйому мотовила, швидкість обертання мотовила, швидкість руху комбайна. І головним завданням агронома має стати остаточне встановлення регулювань при обмолоті культури. Щоб не було втрат, агроному потрібні дві речі. Перша — покопатися у подрібненій соломі, подути на землю, солома розлетиться, втрати залишаться. Порахуйте та зробіть висновки, чи можливе подальше зменшення втрат? Друга — проїхати в комбайні з механізатором, подивитися в бункер, визначити чистоту зерна і зробити кілька коригувань для отримання чистого зерна, якщо це буде потрібно.

 
7

У бункер йде обрушене насіння соняшнику

Відповідно до технічних вимог базисна норма щодо олійної домішки становить 3%. Обмежувальна норма щодо олійної домішки має бути не більше 7%. Якщо ця домішка вища, варто перевірити усі налаштування комбайна. Зазор між барабаном та підбарабанням збільшувати чи зменшувати не завжди допомагає вирішити проблему, потрібно також звернути увагу на частоту обертання барабану і зменшити її за потреби. На деяких комбайнах обороти нижче певних значень зменшити вже неможливо, в такому випадку може допомогти розведення варіатора приводу барабана, що дасть змогу знизити обороти до потрібних.

 
8

Агроном не заглядає до майстерні та не знає стан сільгоспмашин та агрегатів

«Моя робота у полі». Досить часто таку фразу можна почути від агрономів у період зимового спокою та глибокої сплячки. Це не відмовка, це ухилення від виконання своїх посадових обов'язків. А в результаті це груба помилка агронома, коли він не показується в майстерні, не розмовляє з механізаторами, не знає, в якому стані знаходяться трактори на ремонті, яких запчастин потребують трактористи, на якій стадії знаходиться ремонт борін, культиваторів, сівалок, обприскувачів та іншої сільськогосподарської техніки. Агроному треба памятати, що йому завтра в поле і стан техніки потрібно знати. З несправною технікою зірвуться всі плани робіт, а зірвуться плани та терміни виконання робіт — гарного врожаю не отримаєш. Фермера не треба підганяти, він сам знає, що йому в полі з несправною технікою робити нема чого. У великих же господарствах роль фахівця-агронома та фахівця-інженера значна. Від їх знання та розторопності залежить підготовка машинно-тракторного парку та сільгоспмашин до весняно-польових робіт. Інженер, по суті — тил агронома. Слабкий тил — непідготовлена техніка, сильний тил та грамотний агроном — всі у виграші.

 
9

Самовпевненість чи сподівання, що «може, пронесе»

Така картина зустрічається досить часто у різних підприємствах. Хто крайній? Звичайно ж — агроном. Саме агроном відповідає за стан пожежної безпеки та охорони праці на полі. Чому агрономи ігнорують вимоги пожежної безпеки та охорони праці, зрозуміти дуже складно. Думаю, що все разом узяте. Така самовпевненість може обернутися матеріальними збитками для господарства чи людськими жертвами, що докорінно неприпустимо. Адже все можна передбачити. На зернозбиральному комбайні встановити 100-літрову діжку для води, наповнити її. Навіщо? Стане в нагоді. І руки помити, і щось підварити під комбайном. Не треба смикати пожежний трактор із бочкою. 

Обов'язково повинні бути: кошма, цебро, лопата, волоті, вогнегасники, хлопавка. Найчастіше багато хто обходиться цебром, лопатою, вогнегасниками. Інколи траплялися випадки, коли обидва перевірені вогнегасники не спрацьовували. Кошма дуже зручна для гасіння пожежі, накинули, доступу повітря немає, все, проблема вичерпана. Волоть потрібне для очищення комбайна від соломи, пилу та іншого бруду. Що таке хлопавка, багатьом невідомо. А все дуже просто — держак, до держака кріпиться пластина, на пластині кріпляться нарізані смужки використаної стрічки з транспортної дошки звалювальних жниварок або їх називають ременями, кому як зручно. Такими хлопавками дуже зручно збивати полум'я зі стерні, що горить. За аптечки першої медичної допомоги краще промовчати. Немає аптечки-не їдь у поле. 

Горять зазвичай комбайни на збиранні гороху, на збиранні соняшника. Горять поля озимої пшениці та ярого ячменю після вантажівок, не обладнаних іскрогасниками. Автомашини без іскрогасників на поле краще не пускати. Щоб не ганятися за ними у полі, треба заздалегідь у автопарку все підготувати. Є, звичайно, господарства, де пожежна безпека та охорона праці перебувають на найвищому рівні, але є дуже багато господарств, де все це тільки видимість. Траплялися випадки, коли один і той же комбайн за день гасили по 3-4 рази. Загорялися й нові комбайни, замикала електропроводка.

Здавалося б, деякі з описаних проблем не стосуються агрономів напряму, проте без контролю таких «дрібниць» можна втратити дуже багато. А витративши трохи часу на перевірку подібних нюансів можна, навпаки, багато отримати.

Олена Басанець, SuperAgronom.com

 
Популярне