Підготовка до сезону: обробіток ґрунту та насіння

Найперше, що варто сказати, це все-таки вже очевидна відмінність початку минулого й нинішнього сезонів. Зима 2019/2020 була малосніжною, теплою. Хоча загалом більшість аграріїв, з якими ми розмовляли рік тому, під кінець зими були задоволені станом своїх озимих. Початок відновлення ростових процесів на більшості території розпочався десь в кінці лютого. Але тривога «висіла в повітрі», адже відсутність снігового покриву означала нестачу вологи. Надія була на весняні опади, але й вона справдилася лише частково. Що було далі — усі знаємо, повторюватись не будемо.

Наразі ситуація зовсім інша. Хоч і під кінець зими, але опади таки порадували аграріїв.

«Сезон 20/21 поки що радує — наразі накопичено більше 100 мм вологи у 1 м шарі ґрунту. А отже, можемо розраховувати на щонайменше 3 т/га по зернових, навіть якщо вегетаційних дощів не буде. Соняшник теж до цвітіння буде забезпечений вологою», — каже Ілля Троїцький, агроном ГК «Прометей» (Миколаївська обл.).

Багато хто навіть згадав, як то воно — вносити добрива по мерзлоталому, цьогоріч навіть — безпосередньо по сніговому покриву.

Водночас, як наголошують науковці НААНУ, якщо подекуди в лютому були ранні відлиги і поля звільнялися від снігу й дехто проводив підживлення по мерзлоталому ґрунту, то треба пам’ятати, що ранні підживлення можуть призвести до втрати морозостійкості рослин. А нерідко за тривалим потеплінням (з температурою вище 4 °С тепла) настають сильні морози (нижче -12-14 °С). Випадків загибелі посівів від повторних весняних морозів буває багато, але в першу чергу гинуть посіви, що підживлені у лютому.

Загалом же оптимізм, що з’явився в аграріїв завдяки появі снігового покриву, дещо обережний. Бо вже усім зрозуміло: погода/природа стає дедалі примхливішою та «неврівноваженішою». Тож частіше звучать у парі вислови «зміна клімату — зміна технологій». Власне, в коментарях, які нам надали фахівці, яких ми опитали, не обійшлося без слів адаптація, підлаштування, оновлення…

Обробіток ґрунту

Зараз у цій царині йдуть, можна сказати, світоглядні зрушення. Так, оранка усе ще залишається основним і найпоширенішим способом. Але спрямування у бік більш щадних способів, мінімізація застосування обертання пласта — вже очевидне.

«Наразі ми робимо акцент на ощадливому обробітку ґрунту, без оранки. Скажімо, на Черкащині, Київщині, Сумщині оранка залишиться лише під соняшник. Під решту культур — щілювання, рихлення або комбінований обробіток. Щоб максимально зберегти структуру ґрунту, не погіршити її, залишити пожнивні рештки на поверхні — для мінімізації випаровування вологи, зменшення як вітрової, так і водної ерозії тощо», — каже Віктор Марценюк, начальник агрономічного відділу агроіндустріального холдингу МХП.

В A.G.R. Group, за словами начальника відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві Сергія Хаблака, від оранки відмовилися повністю і перейшли на безвідвальний обробіток, який поєднує зразу кілька операцій в одному проході техніки по полю. Головна мета — збереження вологи. А також зменшення вітрової та водної ерозії ґрунту.

«Виходить, що під час оранки ми десь у 1,5-2 рази більше втрачали вологи. Тоді як зараз ми, навпаки, зберігаємо вологу. Навесні її достатньо для того, щоб не лише зберегти врожай, а й підвищити десь на 0,5 т/га порівняно з оранкою», — каже фахівець.

Для безвідвального обробітку придбали дисколапові глибокорозпушувачі Case IH Ecolo-Tiger 875. А для весняних робіт використовують агрегати для вертикального обробітку CASE IH True-Tandem, які можуть здійснювати зразу три операції: закривати вологу та проводити першу і передпосівну культивації.

А агрогрупі «Агрейн» як основний обробіток ґрунту застосовують або оранку, або безвідвальний обробіток. Зокрема, Полісся переводять на безвідвальний спосіб, завдяки чому рештки кукурудзи перемішуються з ґрунтом, відбувається накопичення органіки в основному кореневмісному горизонті 25-30 см.

«Минулого року ми купили 6 агрегатів Horsch Tiger 4 MT, які дуже добре заробляють у ґрунт пожнивні рештки, і провели цю агрооперацію на піщаних ґрунтах. Також раз на 3-4 роки здійснюємо на полях глибоке рихлення. А ще цьогоріч на весну плануємо придбати Topsoil Mapper — систему для сканування ґрунту і визначення його щільності, наявності органіки та вологозабезпечння. Це дасть змогу розуміти, чи потрібно проводити глибоке рихлення та на яку глибину наступного року, чи не потрібно», — каже Тарас Корнієнко, заступник головного агронома «Агрейн».

А взагалі тут планують переходити на технологію strip-till. Минулої осені вже провели стрічкове внесення основних добрив на перших 150 га. Розпушили

рядки, в які безпосередньо лягатиме насіння, навесні посіють й подивляться на ефективність. Якщо результат задовольнить, що на осінь придбають 2-3 агрегати для strip-till і застосовуватимуть цю систему вже більш широко. 

Втім, універсальних рецептів немає. Який спосіб обробітку обрати, залежить від багатьох факторів — від типу ґрунту, кліматичних особливостей регіону, сівозміни, вирощуваних культур. Зрештою, від наявної у господарстві техніки. Якщо застосовувана технологія працює, досвідчений агроном може скористатися її перевагами і у складних умовах і загалом проявляти гнучкість, відповідно до ситуації.

«Обробіток ґрунту у нас диференційований — зернові та горох сіємо «напряму», під соняшник оремо. Однак в цьому сезоні довелось лущити під посів озимих — на нашу думку, за відсутності вологи у ґрунті це сприяє проростанню насіння навіть за незначних опадів. Загалом під соняшник застосовуємо оранку або глибоке рихлення раз на чотири роки», — пояснює вибір способу обробітку Ілля Троїцький, агроном ГК «Прометей».

Взагалі, аграріям Півдня сьогодні найскладніше. Останнім часом їм доводиться ловити вологу буквально по краплях, проявляючи іноді винахідливість.

«Я би радив звернути увагу на технології успішних господарств, яким таки вдалося отримати хороший урожай в Південних регіонах, що в минулому році були в епіцентрі катастрофи. Наприклад, у деяких підприємствах Одещини після випадання першого снігу запускали техніку в поля і заорювали сніговий покрив на глибину 20-30 см. Таким чином намагаючись зберегти вологу. Наскільки це ефективно, покаже час, але радує те, що вже почали шукати рішення і відходити від «застарілих технологій», — зауважує Руслан Войтович, генеральний директор ТОВ «Арус Трейд».

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Посівний матеріал

Минулий сезон навчив багатьох аграріїв тому, що слід бути обережними з вибором сортів/гібридів із тривалим терміном вегетації. Можливо, більше ФАО тієї ж кукурудзи і має потенційно вищу врожайність, та в нинішніх умовах залишається ризик, що рослинам не вистачить вологи не лише «протягнути» увесь термін, а навіть і качани зав’язати. Бо саме в цей період починаються спека та посуха.

«По кукурудзі ми останнім часом практикуємо зниження групи стиглості й перехід здебільшого на середнє ФАО. Переважно обираємо гібриди з ФАО від 280 до 330. Це стабільне ФАО, яке може гарантувати урожайність на рівні 10 т/га з прийнятною для нас вологістю. Минулий рік чітко показав, що велике ФАО потребує більше вологи. Для того, щоб сформувати стебло й листки, вологи вистачило, а коли вже настав час формувати качан, то волога й закінчилась…», — зазначає Віктор Марценюк, начальник агрономічного відділу МХП.

І додає, що по сої в холдингу також дещо зменшили групи стиглості саме на Західній Україні, щоб вона краще «вписувалась» як попередник для озимої пшениці. При тому, що з вологістю там краще. Однак у зв’язку з тим, що в кластерах Центрального регіону через посуху довелося практично відмовитися від сівби сої, відповідно і загалом переформатували структуру посівів. Тож на заході зменшення груп стиглості по сої зумовлене тим, що вона там у сівозміні йде як попередник для пшениці. Водночас, як зауважує пан Віктор, якраз минулого року в регіоні випробовували нові сорти і побачили, що з наявною в тій зоні вологою хороший урожай можуть формувати навіть ранньостиглі сорти.

«Пам’ятаючи уроки минулого сезону, ми все-таки підкоригували дещо в наших технологіях. Зокрема, будемо сіяти здебільшого гібриди з меншим ФАО. А саме від 250 до 320 максимум. Тоді як минулого року переважали гібриди з ФАО 450. Так, на тих полях, де хоча б на один дощ більше пройшло, ми по цих гібридах отримували і 11, і 14 т/га. Але все ж таки більшій частині площ кукурудзи з вищим ФАО урожайність була нижчою порівняно з гібридами із меншим ФАО. Крім того, у гібридів з ФАО 320 вологовіддача більш інтенсивна, відповідно, менше витрати на досушування», — у свою чергу зазначає Тарас Корнієнко, заступник головного агронома «Агрейн».

За його словами, минулого року провели досить потужний аналіз по зібраних гібридах та наявних на ринку гібридах, і повністю підібрали посівний матеріал на сезон-2021. На сьогодні вже усе розписано по полях: який гібрид де сіятимуть, залежно від ґрунтово-кліматичних умов, попередника, типу ґрунту тощо. Адже географія полів холдингу досить широка: від Савранського району Одеської області і до Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

У тих технологічних підходах, які практикують в A.G.R. Group, генетика, характеристики сортів та гібридів відіграють досить вагому роль. Відповідно кліматичні зміни спонукають звертати увагу не лише на заявлену врожайність, а й на адаптивність до умов, що складаються у відповідних регіонах. Загалом тут практикують так звану американську систему сівозміни, в якій «беруть участь» 2 культури — соя і кукурудза. Цьогоріч ще в одному з кластерів планують додати соняшник. Як зазначає Сергій Хаблак, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві A.G.R. Group, по кукурудзі загалом віддають перевагу селекції Monsanto і Pioneer. І якщо 2020 році переважав насіннєвий матеріал Pioneer, то під нинішній сезон, зокрема, планується сіяти як гібриди Monsanto, так і Pioneer: ДКС 4014 (ФАО 310), П8307 (ФАО 240), П8816 (ФАО 300), П9074 (ФАО 330), П9241 (ФАО 360), ПР39Б76 (ФАО 280), П8521 (ФАО 220), П8307 (ФАО 240) тощо. 

Загалом же намагаються в кожному з регіонів сіяти набір гібридів з різними групами стиглості, що дає можливість диверсифікувати ризики, якщо посуха трапиться у відповідальний період фази цвітіння. Таким чином, якщо постраждає один гібрид, то інший «проскочить».

По сої віддають перевагу середньостиглим та середньоранньостиглим сортам, основні сорти цієї культури, які сіють в компанії, — ОАЦ Медок, ОАЦ Страйв, ОАЦ Аватар.

Як зауважує Ілля Троїцький, агроном ГК «Прометей», аграрії півдня обмежені у виборі культур у сівозміні як економічними, так і агрокліматичними факторами. Тому тут складно проявляти гнучкість у структурі посівів. Однак у компанії експериментують: окрім основних — озимі зернові та соняшник — потроху пробують вводити, наприклад, озимий горох. Якщо є умови, сіють кукурудзу.

«Основним критерієм вибору тих чи інших сортів та гібридів є власний досвід. Звісно, брали до уваги і відгуки колег та результати демо-полігонів. Насіння озимих культур ми розмножуємо самі, тому проблеми з забезпеченням потреби не було. Насіння соняшнику і кукурудзи замовили заздалегідь, тому дефіциту ми не відчули. Однак легкий дефіцит на ринку насіння був завжди. Тож тут потрібно бути спритним», — додає Ілля Троїцький.

На згаданих вище тенденціях щодо вибору посівмату наголошують і дистриб’ютори. За словами Олексія Желєзнікова, керівника відділу насіння компанії «Ерідон», минулорічний дефіцит вологи та літня спека спонукали, зокрема, більш ретельно підбирати кукурудзу за стиглістю.

«Частина клієнтів, які постраждали від цих факторів, знижує ФАО на 30-70 одиниць. Хоча зараз, враховуючи зимову кількість опадів на більший частині території, це виглядає як перестраховка. По соняшнику продовжується суттєве зростання площі під сульфо гібридами. Відчувається незначне скорочення по високоолеїновому соняшнику (дещо нівелювались його переваги: ціна на звичайний в цьому сезоні була досить високою, а премія за ВО або незначна, або й зовсім відсутня). До речі, є клієнти, які охоче шукають та купують залишки насіння попередніх врожаїв, розуміючи, що якість насіння урожаю 2020 року навряд чи буде кращою. Звісно, якщо це «давніше» насіння зберігалося в гарних умовах. У нас, наприклад, з цим питань немає», — зазначає Олексій Желєзніков.

Він додає, що під цей сезон у компанії «Ерідон» є декілька нових пропозицій в лінійці IFAGRI: два нові гібриди кукурудзи — Блекрок (ФАО 340) та Мітинг (ФАО 380); а також один гібрид соняшнику— Санрок (сульфо, вовчок А…F). Загалом цьогоріч новинок на насіннєвому ринку є чимало, однак їх підбір слід здійснювати під конкретні ґрунтово-кліматичні умови, можливості та цілі господарства.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

У змінах в обробітку ґрунту та виборі посівмату під новий сезон ми розібралися. В наступному матеріалі з’ясуємо, як аграрії підлаштовують до нинішніх умов способи висіву, живлення та захисту.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com