7 порад агрономів, як зберегти вологу

Вода є джерелом життєдайної енергії для всього живого. Поглинаючи її, рослини таким чином поновлюють запаси вологи й отримують природний температурний регулятор. У процесі терморегуляції рослина випаровує до 99% усієї отриманої води, при цьому на формування вегетативної маси використовує лише 0,2-0,5%. Тому зрозуміло, що рослина має різні потреби у зволоженні, залежно від погодних умов та фаз її розвитку.

Останні 30 років середньорічна температура повітря в Україні майже кожного сезону перевищує норму. Наразі це підвищення вже подолало критичну межу у 2 °С. Ситуація з опадами також погіршується, кожного року для ефективного землеробства не вистачає 100–150 мм до норми. Якщо середньорічна температура підвищиться ще на 1 °С, в Україні може зовсім зникнути зона достатнього зволоження. Є висока ймовірність зниження кількості опадів до настільки низького рівня, що територія України стане зоною нестійкого зволоження. Очевидно, що це позначиться на всьому, і на землеробстві в тому числі.

Аби дізнатись, як аграрії рятують свої посіви від посухи, ми звернулись за коментарями до господарств із різним географічним розташуванням, ґрунтами і кліматичними умовами.

1. ПОСП «Кіпті», Чернігівщина

Чернігівська область, Козелецький район. Агроном Унучко В’ячеслав розповів про технологію збереження вологи у своєму господарстві.

«Ґрунти у нас піщані, а опадів мало, тому питання втримання вологи стоїть для нас надзвичайно гостро. Літо було сухе, за 3 місяці випало 45-50 мм опадів. Дощі пішли вже у вересні і жовтні, за цей час їх випало 90 мм. Щоб закрити вологу, в основному, проводимо боронування. У передзимовий період робимо зяблевий обробіток для кращого проникнення вологи у ґрунт. Навесні проводимо приблизно ті самі дії. Взагалі, докладаємо максимум зусиль. Під час весняно-польових робіт намагаємось відмовитись від культивації. Після збирання культури услід запускаємо дисковий агрегат. Далі проводимо глибокий безполицевий обробіток (лущення стерні). Після збирання урожаю за комбайном рухається трактор, що дискує ґрунт на глибину 5-12 см. Знаєте, агрономи, які вирощують переважно озимі культури, кукурудзу, соняшник, вважають, що найефективнійший обробток ґрунту — це дискування», — розповів агроном.

2. ТОВ «АгроЕксперт», Харківська область

Як обробляють землю на Харківщині, ми дізналися у Сергія Долі, директора підприємства.

«У нашому господарстві чорноземи середнього гранулометричного складу. Тому зазвичай урожайність хороша. Але опадів у цьому році було абсолютно недостатньо: випало 35 мм, не враховуюючи зимову вологу. Тож останніми роками стали задумуватись над тим, що вологу треба берегти. Головне у цій справі не ущільнювати ґрунт. Накопичити вологу можна виключно технічним способом. Восени ми проводимо оранку. Весною прибираємо кірку і, культивуючи, підтримуємо до посіву поле чистим. На деяких полях переходимо на мінімальний обробіток ґрунту. Не всюди, бо технологія потребує ідеальної чистоти поля. Проводимо також дискування на глибину 5-6 см, після цього боронуємо, і як наслідок, маємо непогані результати», — деталізував Сергій Миколайович.

3. ФГ «Світанок», Сумська область

Ще одним не менш важливим способом боротьби з посушливими умовами є технологія no-till, про застосування якої розповів аграрій Сумщини.

«Я вважаю, що лише з no-till можна впоратися з проблемою нестачі вологи. Вона дає змогу не ворушити землю, таким чином поля завжди накриті рештками попередніх культур. Часто кажуть, що у технології є мінуси, наприклад, сильний дощ може змити залишки і ті лежатимуть на полі нерівномірно. Теоретично це може бути, але з такою ситуацією ми жодного разу не стикались», — зазначив Владислав Кривченко, головний агроном господарства.

4. ПП «Октан», Полтавська область

Полтавська область завжди вирізнялась якісними ґрунтами і високою врожайністю, але й тут погодні умови погіршуються з кожним роком. Про це розповіла Катерина Іванівна Шубіна, головний агроном господарства.

«Скажу, як кажуть зараз усі, — вологи немає. Усього 30 мм, і ті випали лише нещодавно. Для озимих тепер це нормально, але запізно. Тим більше, що тепла вже не буде.
Стосовно обробітку ґрунту, то з осені робимо вирівнювання, щоб якнаймілкіше закрити вологу, особливо це стосується цукрового буряку. Після збирання пшениці, ячменю й інших культур зразу дискуємо для провокації сходів бур’янів. Потім іде основний обробіток або глибоке розпушення на глибину від 35 до 40 см — для накопичення вологи, яка буде зимою. Або ж це оранка: під цукрові буряки 32 см, під кукурудзу і соняшник 27 см. Ранньою весною, як тільки з’являється можливість зайти в поле, закриваємо вологу на 5 см. Зараз дуже важливо її зберігати, адже важко передбачити, коли піде наступний дощ», — зазначила пані Катерина.

5. ФГ «Теллус-Юг», Херсонська область

Останнім часом навіть північним областям не вистачає вологи, годі й говорити про південну частину нашої країни. Власник господарства Андрій Щедрінов описував ситуацію в найгарячіших точках Херсонської області.

«Ґрунти в нашій місцевості піщані з домішками глини, а опадів немає зовсім. Дощі стали настільки рідкісним явищем, що собаки їх вже лякаються. За останній рік випало 180 мм. Через те, що вологи катастрофічно не вистачає, ми взагалі не можемо сіяти такі культури, як кукурудза або соя.
Останніми роками за все літо може не випасти жодної краплі дощу, тому більш-менш середню урожайність культур може забезпечити дотримання сівозміни з обов’язковим утриманням парів. Для накопичення вологи потрібно проводити безполицеве глибоке розпушування ґрунту. Завдяки такому обробітку врожайність зростає в середньому на 10% проти оранки. Аби зберегти вологу, ми залишаємо поживні рештки у вигляді мульчувального шару. А ранньої весни проводимо боронування. У найближчому майбутньому плануємо придбати ротаційну борону, за допомогою якої розбиватимемо утворену верхню кірку, тим самим не дістаючи вологу на поверхню», — розповів Андрій Миколайович.

До слова, науковці Інституту зрошуваного землеробства провели аналіз даних метеорологічних спостережень на Півдні України за останні 24 роки та встановили, що середньодобова температура підвищилася на 1 °С порівняно з попередніми роками. При цьому річна кількість опадів у регіоні зменшилася за цей час на 20 мм.

6. ФГ «Анна», Миколаївська область

Поряд із сучасними технологіями стоять і ті, що застосовувались сотні років тому. Мова йде про снігозатримання, яке забезпечує накопичення зимової вологи у ґрунті. Що треба робити, аби якнайдовше вберегти сніг на полях, розповів фермер з Миколаївщини Юрій Руденко.

«Основним нашим помічником в утриманні снігу на полях завжди були лісопосадки. Але останнім часом маємо велику проблему з цим, бо їх стали вирубувати браконьєри. Нові дерева не встигають рости, тому вітри здувають велику частину снігового покриву. Дуже хочеться вберегти культури від вимерзання під час великих морозів. Тож тільки-но випаде сніг, застосовуємо снігозатримувачі, які утворюють валки поперек руху основних вітрів. Також для затримання снігу можна використовувати куліси з високостеблевих рослин, таких як соняшник чи кукурудза. Головне, щоб зима була сніжна, бо тоді й затримувати нічого буде», — зауважив пан Юрій.

7. ПП «Агрофірма Дзвони», Львівська область

Поспілкувавшись із представниками господарств, розташованих на Заході України, можна зробити висновки, що там волога не є в дефіциті. Тому — «хвилинка заздрості». Львівська область. На запитання, як у господарстві зберігають вологу, розповів Ярослав Бай, головний агроном.

«Проблем з вологою немає, нам її вистачає. Є нюанси, але неістотні. Якщо у багатьох господарств нестача вологи, то у нас цього року надлишок. І все, що ми в цьому плані робимо, це навесні закриваємо вологу культиватором. Накопичувати також не маємо потреби, сніг лежить майже всю зиму, а допомагають утримувати його на місці лісосмуги», — повідомив пан Ярослав.

Методів накопичення і збереження вологи досить багато, але у будь-якій частини країни знають, що і як краще застосувати, аби отримати позитивний результат. 

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com