32-й рік Незалежності України: чим запам’ятається українським аграріям

SuperAgronom.com зібрав головні меседжі року у дайджесті матеріалів.

Відсіялися, або Розмінували, тоді відсіялися

Весняна посівна цього року відзначилася затяжними дощами. Здивувала така незвичайна погода всю Україну та найбільше аграріїв Півдня, де, як і всюди, сівбу розпочали і завершили на 2 тижні пізніше.

Набагато складніше було аграріям прифронтових та звільнених від окупантів територій. Запорізькі фермери розпочали посівну під кулями, на Херсонщині, Миколаївщині і  Харківщині тривали роботи з розмінування земель. На жаль нерідко механізатори знаходили «подарунки» від ворога: міни, боєприпаси, касетні бомби. 

Розмінування складний процес та відбувається повільно, а тому деякі фермери вдавалися до самостійного розмінування власних угідь або модернізацію тракторів для цієї потреби. Так, наприклад, вчинив аграрій з Харківщини Олександр Кривцун, який модифікував трактор Т-150 системою автопілотування. Фермер зміцнив техніку частинами російської БМП, зробив захисні екрани, встановив отужний відвал спереду і додаткову гідравліку.

Лише на Миколаївщині станом на 14 березня було заміновано близько 300 тис. га сільгоспугідь, а в плані розмінування на першому етапі було 3,5 тис. га для овочівництва. Ті ж господарства, яким пощастило розмінувати свої землі або якусь частину з них, сіяли пізні ярі культури. Решту земель, з надією їх подальшого розмінування, планували зайняти озимими. Так, наприклад, зробили у Миколаївському кластері агрохолдингу A.G.R. Group. Розміновану площу 2,8 тис. га з 13 тис. га засіяли соняшником, ярим ріпаком і соєю. 

Багато господарств зробили ставки на олійні. В нішеві йшли лише ті, хто добре знає ринки збуту або заради насичення сівозміни. 

У нашому проєкті АгроЕкспедиція Посівна, який відродився цієї весни, ви дізнаєтеся як змінилися підходи до вирощування сільгоспкультур в умовах війни. Узагальнюючи, можна відмітити спільні тенденції для всіх господарств України:

• З озимих культур домінував ріпак, з ярих — соя і соняшник.
• Площі під кукурудзою зменшували, обирали гібриди з ФАО, що не перевищує 300.

Читайте: Круте піке кукурудзи 2023: ставки на олійні та обсяги виробництва

• Скорочували норми внесення азотних добрив.
• Масового переходу на нішеві культури не було.

З великих компаній у нішеві культур вперше подалися холдинги ПАЕК і A.G.R. Group. В Лохвицькому кластері останнього вирощували коріандр, жовтий горох і квасолю, у Сумському і Чернігівському кластерах — гірчицю білу і чорну. В ПАЕК, чиї землі зосереджені у південних областях, теж сіяли коріандр, а також льон по 3 тис. га кожної культури. 

Мотивацією для обох компаній стала потреба в насиченні сівозміни культурами, які швидко звільняють поле, щоб після збирання вчасно провести обробіток ґрунту. Крім того, коріандр і льон характеризуються посухостійкістю, що робить культури придатними для вирощуванні на Півдні і Центру, де присутні проблеми з вологою.

Нішеву культуру гірчицю вперше вирощували в TVK Seed і отримали врожайність навіть більшу, ніж очікували для першого разу — 1,5 т/га. За словами агротехнолога господарства Михайла Карленка, технологію вирощування гірчиці будували за зразком вирощування ярого ріпака, втім, є відмінності.

Читайте: Вирощування гірчиці в TVK Seed — технологія та результати 

Ще однією спільною проблемою для всіх господарств України став кадровий голод. Загальна кількість зайнятого населення у сільському господарстві становить 2,7 мільйона осіб. Втім, механізатори і комбайнери зараз на вагу золота. Ці люди або були мобілізовані, або ж добровільно пішли захищати Україну. З однієї сторони країні потрібні захисники, з іншої — фронт аграріїв тримає українську економіку. В сезоні-2023 з кризою бронювання працівників зіткнувся кожен другий власник господарства. 

Читайте: Чи буде кому працювати в полях, або Про кризу бронювання працівників агросфери

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

На війні зараз багато людей, які мирно працювали в агросекторі: агрономи, директори підприємств, бізнес-менеджери. З такими героями ми знайомимо вас у проєкті Аграрії війни:

• Ігор Омельченко: Ми нація хліборобів і воїнів. Маємо повернути землю, на якій жили та працювали!
• Михайло Якимчук: Я б хотів працювати агрономом на Сході в мирний час. Але зараз довелося воювати
• Олександр Астраханцев: Хочеться зробити більш вагомий вклад в захист України, в перемогу. Наразі він заключається в правильній підготовці
• Вадим Іванов: На війні ніколи не можна поспішати
• Вадим Дудка: В артрозвідці я по суті займаюсь тим, що і в мирному житті — збиранням даних та знищенням «шкідників»
• Дмитро Гірин: За безвідповідальне ставлення до роботи на війні — дуже велика плата

… Їдеш в полі і не знаєш, чи доїдеш до пункту призначення, чи ні — так можна описати роботу аграріїв у прикордонних, прифронтових і окупованих територіях. Там про спокійну роботу на своїй землі залишається тільки мріяти, адже росіяни за будь-якої нагоди нагадують про свою присутність. На окупованих територіях — це щоденні перевірки, примус до колаборації, навмисне знищення елеваторів, ферм і зерносховищ у разі відмови. Про крадіжки та віджим особистого майна людей годі й говорити. Той, хто називав себе «братом», за ці два сезони показав свої справжні наміри. 

Напевно кожен з вас вже чув історії від колег чи з новин про росіян і аміачну селітру за різних сценаріїв подій. Звучить як анекдот, та за торішніх цін на аміачну селітру, смішно всім, крім аграріїв.

Півроку окупації пережив Ізюмський хлібопродукт. Там, де було 12 тис. т продукції після росіян залишилося 8 т. Частину зерна окупанти навіть продали комусь з місцевих в обмін на їжу. Обміняти чуже на чуже — одна з виняткових рис росіян. Але зерном і розкраданням майна в районі вони не вдовільнилися. Свої блокпости воїни «другої армії світу» укріплювали мішками з аміачною селітрою.

Більше про це: Росіяни обкладали блокпости мішками з нашою селітрою. Як Ізюмський хлібопродукт пережив півроку окупації

Історія з селітрою на Миколаївщині була ще більш «захопливою». Росіяни підірвали склад з селітрою, який є власністю холдингу A.G.R. Group. Втім, в новинах вони розповіли, що знищили склад з боєприпасами. Нічого не нагадує? А, точно, це нагадує росіян! Більше про це дізнавайтеся з репортажу наших колег Latifundist.com.

Хтось був в окупації і коли виїхав, довелося починати все спочатку. Історію як війна та окупація можуть змінити життя розповів агроном Олексій Куриленко, який працював у м. Токмак, на Запоріжжі у компанії ТОВ «Геолан-Агро».

Рік видався насичений і масштабними бідами. Підрив дамби Каховського водосховища призвів до великої кількості смертей та екологічної катастрофи, яка позначиться на сільському господарстві Півдня. Зміна дзеркала випаровування, температурного балансу земель біля Дніпра, появи великих площ колишнього дна водойми, не покритих рослинністю, суховії, різкі зміни тиску, пилові бурі, неможливість зрошення і, як наслідок, ризик опустелювання частини південних територій — лише частка прогнозів на майбутнє.

Неможливість зрошення відкине аграріїв Півдня на 80 років назад до богарного землеробства, що виллється значним зниженням урожайності. На сьогодні в господарствах південних областей тривають жнива. Озимий ріпак, до прикладу, збирають з урожайністю 1,5 т/га, тоді як на зрошенні збирали 3 т/га. Попереду соняшник і соя. Звісно, варіанти виходу із ситуації є і різні фахівці називають сценарії розвитку землеробства на Півдні. Та всі вони потребують капіталовкладень, на які у воєнний час, коли собівартість вирощеної продукції ледь покриває або взагалі не покриває витрат, важко розраховувати. Потрібна допомога держави, зокрема, потрібно спростити систему дозволів на свердловини, наголошує керівник консультаційної компанії «Агроаналіз» Вадим Дудка.

Окремі фахівці вважають, що аграріям Півдня слід відмовитися від високомаржинальних культур і розвивати менш популярні напрями. З останніх озвучених пропозицій:

• Вирощувати енергетичну вербу на осушених землях колишнього Каховського водосховища
• Вирощування овочевих культур у парниках

Відновити зрошення після підриву дамби Каховської ГЕС змогли в господарстві «Агро-Діло» на Миколаївщині, яке постраждало від окупантів. Цьогоріч сезон поливу розпочали із запізненням — у другій декаді червня, бо зрошувальне обладнання місцями було пошкоджено обстрілами і потребувало ремонту, а потім відбулося затоплення головної насосної станції Інгулецької зрошувальної системи внаслідок підриву дамби. І хоч полив відновили, ризики його втратити залишаються через природні особливості Інгульця.

Ціни на добрива і зерно

Аналізуючи цей сезон, слід згадати про коливання цін на добрива і на зерно. У розпал посівної більшість виробників міндобрив, у т.ч. і OSTCHEM знизили ціни на аміачну селітру на 8,5 тис. грн до 20 тис. грн/т, на вапняково-аміачну селітру — на 9 тис. грн (16 тис. грн/т). Ціни на карбамід і КАС були на рівні 29 тис. грн/т та 19 тис. грн/т відповідно. 

Так з початку року ціни на ці мінеральні добрива знижено майже удвічі. При цьому виробник збільшував обсяги виробництва і лише за 1-й квартал 2023 року виготовив 515,5 тис. т мінеральних добрив, що на 36,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року (378,5 тис. т). В квітні почали знижуватися ціни на імпортний карбамід. КАС залишався найдешевшим за діючою речовиною добривом на українському ринку (18-19 тис. грн/т КАС-32). 

Ціни продовжували знижуватися, та до стрімкого зростання попиту це не призвело. У 1-му кварталі року рівень закупівель добрив в Україні сягнув 1,2 млн т, що втричі менше, ніж у довоєнний період, повідомляла Інформаційна Агенція Інфоіндустрія. Наприкінці липня OSTCHEM очікувано підняв ціни на азотні добрива. Рекомендована ціна на селітру зросла на 1000 грн до 17,5 тис. грн/т, на вапняково-аміачну селітру на 800 грн до 14,2 тис. грн/т.

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива

Не надто радує динаміка цін на зерно. Станом на 20 квітня індикативні ціни пропозиції на пшеницю з протеїном 12,5%, 11,5% та фураж знизились до 270-280, 265-275 та 240-260 $/т FOB відповідно. В травні орієнтири цін нового врожаю пшениці були навіть ще нижчими, особливо порівняно до цін врожаю-2022, повідомляли брокери «Спайк Брокерс». Ціна у FOB Україна (Дунай) коливалася від 200-205 до 208-210 $/т (з протеїном 11,5% і 12,5% відповідно), DAP Німеччина (пн.) ~€227-229/т (12,5%).

Ціни на інші культури (дані УУБ на 4 травня) теж знижувалися: кукурудза — 5 842,27 грн/т (-3,71%), соняшник — 13 645,34 грн/т (-1,35%), соя — 16 070,67 грн/т (-0,52%), ріпак — 14 300,42 грн/т (+4,00%).

Великою проблемою залишається реалізація та експорт зерна, що власне тисне на ціни на внутрішньому ринку. Дія зернового коридору, який працював в чверть сили, закінчився. І одразу почалися обстріли морських і річкових портів росіянами. Схоже на те, що зернова угода їм потрібна навіть більше, ніж нам. 

Обстріли українських портів і проблеми з логістикою спровокували спершу незначне підвищення світових цін на зерно, потім зниження, що не вплинуло на ціни українського ринку. Наші колеги з Latifundist.com опублікували кілька цікавих матеріалів на тему перспективи експорту зерна:

• Як прорвати морську блокаду росіян в Чорному морі. Дослідження польських експертів 
• Румунія, Болгарія, Польща, Чорногорія та країни Балтії. Рахуємо з логістом, скільки коштує доставка в європейські порти

Зіграли ставки на ріпак. Глобальний тренд до зростання цін відчули і в Україні у зв'язку з новинами про зниження обсягів валового збору культури в Канаді. Аналітики прогнозують зростання цін на ріпак на малих річкових портах, де функціонує лише спотовий ринок і пропозиція ріпаку низька. Переробники поступово підтягують рівень закупівельних цін до 14 тис. грн/т, в окремих областях цінники сягають 14200 грн/т. Згідно з прогнозами, у найближчий тиждень умовні ціни в малих річкових портах України можуть зрости до 380-390$/т, закупівельні ціни переробників — до 14,4 тис. грн/т.

Ціни на сою теж мають потенціал з огляду на обмежену пропозицію, нині коливаються на рівні 18 000–18 300 грн/т. Ціну на соняшник нового врожаю прогнозують на рівні 370$/т, очікується, що закупівельні ціни у серпні-вересні будуть триматися у діапазоні 14500-15000 грн/т.

Водночас ціни на пшеницю не радують взагалі. Якщо в квітні за зернову з вмістом протеїну 11,5% в DAP Дунай давали 200-205 $/т, то до серпня ціна знизилася до 174 $/т. Минулого місяця аналітики прогнозували підвищення цін на зернову до рівня 200 $/т вже у вересні, оскільки пропозиція зерна знизиться. Минулорічні запаси вичерпуються, а нового врожаю пшениці наразі намолочено лише 20,82 тис. тонн при урожайності 4,62 т/га. Що ж, вересень покаже!

Та незважаючи на складнощі року, аграрії України попрацювали на славу з урахуванням всіх перешкод. Тривають жнива, у ході яких зібрано 27,3 млн т зерна нового врожаю. Розпочата посівна озимих культур.

Читайте також: Готуємось до посівної озимих: які новинки пшениці та ріпаку представлено в Україні у 2023 році

За серпневими прогнозами Мінагрополітики, у сезоні-2023 Україна має потенціал зібрати близько 56,4 млн тонн зернових та 20,3 млн тонн олійних культур. На початку весни 2023 року прогноз валового збору на поточний рік був на рівні 63,5 млн тонн зернових і олійних. Однак, вегетація пізніх ярих ще триває. І як погода сприятиме, побачимо. 

Є в українців така риса: незважаючи на проблеми, перепони, погані новини — продовжувати працювати та досягати ще більших результатів! А люди, які працюють в агросекторі знають це як ніхто. 

Любі аграрії! Команда SuperAgronom.com вітає вас з Днем Незалежності України! Дякуємо вам за те, що тримаєте аграрний фронт і наповнюєте українську економіку, сприяючи нашій незалежності! Бажаємо вам міцного здоров’я, наснаги, врожаїв як у плані та з вологістю, яка потрібна. Будьте почутими, не здавайтеся, процвітайте!