Відновлення зрошення після підриву дамби Каховської ГЕС: досвід господарства «Агро-Діло»

Таким позитивним месседжем поділилися в агрохолдинзі A.G.R. Group, що не може не радувати на тлі всього того, що відбувається зараз на Півдні України. Зокрема, на Миколаївщині в зоні річки Інгулець залишаються підтопленими близько 1000 га сільськогосподарських угідь у трьох територіальних громадах Баштанського району. 

І поки рятувальники ДСНС продовжують відкачувати воду з домоволодінь місцевого населення, все більше актуалізується питання як бути зі зрошенням в найближчі роки? Які альтернативи та як знаходять вихід із ситуації сільгоспвиробники просто зараз, коли сезон поливу сільгоспкультур розпочався?

Фото роботи дощувальних машин з дрону

Окупація і розмінування полів в «АТФ «Агро-Діло»

Господарство «АТФ «Агро-Діло» знаходиться на території Воскресенської ОТГ на Миколаївщині та входить до Миколаївського кластеру компанії A.G.R. Group.

Земельний банк господарства складає 13 тис. га, але через окупацію і мінування цього року вдалося засіяти лише 2,8 тис. га. Минулого року навіть ця площа була під питанням через активні бойові дії та мінування. У нашій розмові з керівництвом холдингу на початку весни, були висловлені надії на те, що цього року таки зможуть почати працювати, якщо встигнуть з розмінуванням. Так і сталося, чисті від мін 2,8 тис га засіяли соняшником (1,8 тис. га), ярим ріпаком (720 га) і соєю (150 га).

«Ця площа найменше постраждала від бойових дій. Минулий рік на території нашого господарства йшли бойові дії. І лише коли фронт зсунувся за Дніпро, ми змогли приступити до польових робіт. Ми продовжуємо розміновувати поля, але це відбувається не так швидко як би хотілося», — розповів Айк Ардуханян, керівник Миколаївського кластеру. 

Айк Ардуханян, керівник Миколаївського кластеру

Процес розмінування триває з лютого і за цей час вдалося визволити від мін і снарядів ще 2,3 тис. га сільгоспугідь. 

«Туди прийшли окупанти і через два тижні їх звідти вибили. А на іншій площі бойові дії тривали 8 місяців, прямо на полях. Можете уявити, що там робиться», — додав головний агроном Юрій Павлович.

Чистими від вибухонебезпечних предметів є 40% площ з 13 тис. га. Процес триває, але пан Юрій хвилюється за трактористів кожен раз, коли вони виходять в поле. В області вже були випадки, коли навіть після проведення розмінування механізатори натрапляли на міни. 

Читайте також: Аграрії війни. Вадим Дудка: В артрозвідці я по суті займаюсь тим, що і в мирному житті — збиранням даних та знищенням «шкідників».

Заміновані і окуповані землі — не єдина проблема господарства. Через бойові дії багато людей покинули домівки, чоловіки пішли воювати — серед працівників господарства п’ятьох мобілізували. Не вистачає трактористів, а також техніки, каже Юрій.

«Велику частину техпарку господарства розграбували окупанти, частина розбита обстрілами. На даний час із восьми 300-сильних тракторів Fendt 936 залишилося тільки три», — додає він.

Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Онлайн державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Відновлення зрошувального обладнання і підрив дамби Каховської ГЕС 

Приємною новиною став запуск зрошувальних систем в господарстві. Під зрошенням в цьому році соя, ріпак і, частково, соняшник. Зазвичай сезон поливу тут починається  в кінці квітня або на початку травня, та цього року розпочали із запізненням — у другій декаді червня. 

Головний агроном пояснив, система зрошення була непридатною для подачі води. Зрошувальне обладнання місцями було пошкоджено обстрілами і потребувало ремонту.

«На цьому відділенні в нас були практично цілі машини, але були й зруйновані від обстрілів, побиті або взагалі розкрадені. Треба було зварювати, ремонтувати. Були в каналах у нас прильоти і, як наслідок, розбиті плити, то ми бетонували. А на полях, де були інтенсивні бойові дії та зараз розміновуються, всі ці роботи ще попереду», — каже він.

Загалом з більше 100 дощувальних машин, які мали в господарствах холдингу до війни, зараз експлуатують 13. Ці системи покривають 1,85 тис. га. Всі інші перекинуті, розбиті,  обкрадені або знаходяться на нерозмінованих полях.

Читати по темі: Росіяни підірвали склад з селітрою, а в новинах показали, що це склад з боєприпасами. Репортаж із Миколаївського кластера A.G.R. Group

Так ремонт дощувальних машин затягнувся до червня. А потім, коли подали заявку на зрошення, окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС, що призвело до затоплення головної  насосної станції. Поки не відкачали воду, про зрошення не могло бути й мови.

З позитивного — до полів господарства вода не дісталася, однак дісталася сіл, де мешкають працівники господарства. Їхні будинки затопило, дехто через затоплення не мав змоги виїхати. Їх рятували. Нині вода сходить, але проблеми із затопленням досі присутні.

Минулого тижня водопостачання для зрошення відновили. В A.G.R. Group зазначають, що завдячувати потрібно колективу Управління каналів річки Інгулець. Їм вдалося зберегти насосне обладнання та допоміжне електроустаткування головних насосних станцій Інгулецької та Явкинської зрошувальних систем.

Власне насосне обладнання і допоміжне електроустаткування господарству вдалося зберегти частково, оскільки частина була на базах, які тривалий час були під окупацією. Росіяни приходили по дизельні генератори і відбирали обладнання. Були навіть випадки, коли окупанти вимагали, щоб потрібне обладнання їм доставили.

Після відновлення обладнання, перспективи зрошувального сезону сільгоспкультур в господарстві покращилися, втім залишається питання їхньої довгостроковості.

Ризики втратити зрошення залишаються

Ситуацію в зі зрошенням в господарстві головний агроном вважає більш-менш задовільною, зважаючи на те, що відбувається навколо. Однак є нюанс, який ставить під питання подальше майбутнє зрошення в районі.

Він пояснив, що господарство приєднане до Інгулецької зрошувальної системи, тобто, основний водозабір відбувається з Інгульця. Але проблема в тому, що в Інгульці присутній великий вміст солей, тому зрошувальну систему проєктували так, щоб вона розбавляла цю воду водами Дніпра.  Тобто, коли система працює на повну потужність, вона повинна забирати воду з Дніпра. Але після руйнування дамби Каховської ГЕС неможливо передбачити як буде далі. Наразі вода є, але є ймовірність, що Дніпро нижче за дамбою обміліє і цієї води буде недостатньо для розбавлення інгулецької.

Не додає позитиву підвищення ціни на воду.

«Вартість води цього року близько 5 грн/куб.м. Щоб зробити один полив на 1 га, не враховуючи втрати води під час проходу по каналах, треба 300 кубів, а це вже 1,5 тис. грн/га потрібно заплатити. У перерахунку на 1000 га, це десь 1,5 млн. грн. Дуже дорого виходить. Знаємо, що треба поливати, але починаємо рахувати і часом задаємося питанням, що вигідніше — зрошувати чи не зрошувати взагалі? Ще й ціни на електроенергію зростають», — додав пан Юрій.

Богарне землеробство та чи може воно стати альтернативою зрошенню?

Побутує думка, що в разі неможливості зрошення в найближчі роки альтернативою може стати повернення Півдня до богарного землеробства. Юрій Павлович, у свою чергу, відмітив, що такий розвиток подій можливий, але виллється значним зниженням урожайності.

«Південь — це зона ризикованого землеробства. У нас нормальний рік, коли більш-менш опади є, припадає раз на чотири або навіть п’ять років. Переважають посушливі роки. Буває таке, що урожай повністю згорає. Тому, як тимчасове вирішення проблеми відсутності зрошення, можливо перейти на систему «пар, зернові, соняшник». Інші культури тут вирощувати не можемо», — обґрунтував він.

На його думку, ланка під паром повинна становити до 30% для того, щоб відбувалося накопичення зимової вологи та, в результаті, отримати якийсь врожай. Втім, виникає інше питання: чи економічно вигідний пар?

Врожайність на зрошенні в господарстві «Агро-Діло» зазвичай мають таку: 10-12 т/га кукурудзи, 3-4 т/га ріпаку, 6 т/га озимої пшениці, 3-4 т/га сої.

Обсяги поливу в господарстві завжди розраховують під планову урожайність. Головний агроном каже, цього року націлені отримати 3-4 т/га сої, соняшник в таких самих обсягах, а ось по ріпаку отримати того, що хотіли вже не вийде через запізнення зі зрошенням.

Читайте також: Ярий ріпак. Технологія вирощування

До слова, ярий ріпак в господарстві посіяли вперше. Встигли посіяти вчасно до дощів, втім затримка зі зрошенням вже позначилася на потенціалі врожайності, каже агроном. Щодо решти культур, додає він, то все залежить від того, як буде з пальним та чи буде вода.

«Важко спрогнозувати, з якими викликами ще доведеться зіткнутися. Але радує, що керівництво тримається мети відновити зрошення у кластері на 100%, планують доставити ще одну дощувальну машину. А особисто я сподіваюся, що всі робітники нашого кластеру зустрінуть новий рік і будуть далі працювати. Бо найголовніше — це люди. Як будуть люди і бажання, то все решту зробимо», — підсумував Юрій Павлович.

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_