АгроЕкспедиція Посівна 2023 на Півдні: Сівба на 2 тижні пізніше і ставки на ріпак
АгроЕкспедиція Посівна 2023 побувала на Півдні, а саме на Миколаївщині та Одещині.
Південь у сівозміні дуже сталий — сіють культури, які можуть адаптуватись до посухи. До неї тут вже давно звикли і вміють ефективно працювати навіть на пустельних ґрунтах. Рослинництво на Півдні традиційно ризикове — окрім погоди в сезоні-2023 додався ще й економічний виклик.
«Класична фраза «зона ризикованого землеробства» — це якраз про південь України й, відповідно, це край найефективніших антикризових менеджерів. Звичайно, повномасштабне вторгнення мало свій негативний вплив, але сіятися без добрив з мінімальними затратами не є новим явищем для фермерів. З іншого боку, географічна близькість дозволила в минулому отримати виробникам хоч мінімальний, але прибуток, по основній культурі Півдня озимій пшениці. Стан озимих посівів виглядає дуже оптимістично не типово для регіону, але водночас терміново потрібні додаткові опади», — зауважив Василь Бєлозерських, заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank.
ФГ «Промінь»: Рослинництво спрямоване на потреби тваринництва
Господарство «Промінь» знаходиться на півночі Миколаївської обл. Головний напрям роботи — це тваринництво. В господарстві наразі 8 тис. корів голштинської породи. Кого з тваринників не запитай — всі були на фермі в Остапенка (Олександр Миколайович Остапенко засновник господарства). Він одним з перших в Україні встановив автоматизовані системи доїння карусельного типу. На господарстві споруджено ціле містечко для телят, добові надої корів та показники молока б’ють всі рекорди. Відповідно, в господарстві ніхто не приховує того, що рослинництво є обслуговуючою базою для тваринництва.
«Рослинництво в нас в першу чергу працює і забезпечує потреби тваринництва і є кормовиробничою базою. Це не завжди подобається агроному, але Олександр Миколайович завжди нагадує, що агрономічна служба в нас є обслуговуючою ланкою тваринництва», — розповів директор підприємства Сергій Ясевін.
Заступник директора Департаменту підтримки агробізнесу «Credit Agricole Bank» Василь Бєлозерських жартома каже, що банк працює з компанією ще з тих часів, коли та вирощувала буряки. Загалом історія співпраці вже понад 13 років.
«Це один з кращих представників агробізнесу в регіоні. Компанія постійно інвестує. Проєкти з розвитку молочного скотарства довготривалі, не всі банки наважуються на їх фінансування. Але цінності «Променя» і їхня система координат доводили ефективність, та і зараз дають віру в галузь», — зазначив представник банку.
Земельний банк господарства складає 6800 тис. земель. Максимальна кількість площ під кукурудзою. З них 2100 га відведено під силосну, майже 2000 під кукурудзою на зерно та майже 500 га — на корнаж. Щодо решти, то 1000 га займає люцерна, 634 га — соняшник, 578 га — озимий ячмінь, 523 га — озима пшениця, 253 га — жито озиме та до 200 га сої.
«Якщо в деяких регіонах ще не завершилась посівна, то у нас вже жнива. Зараз заготовляємо люцерну. А перед нею вже зібрали тритікале, по якому посіяли соняшник», — розповів Сергій Ясевін.
З його слів, кардинальних змін у сівозміні не буває — вони швидше ситуативні. От, наприклад, кукурудзу на зерно можуть збирати, як силос. Загалом, з такою кількістю кукурудзи важко проводити сівозміну. При цьому ще є 900 га люцерни, яка 3 роки росте на одному місці. Тому буває, що кукурудзу сіють на одному полі 2 роки.
Поточна весна для регіону видалась дуже нетиповою, через холод і дощі техніка господарства не могла вийти в поле. Головний агроном господарства Дмитро Малий каже, що за 40 років стажу такої весни не пам’ятає. Тому посівну почали на початку травня, коли в минулі роки починали 5-10 квітня. Завершили сіяти 15 травня.
Регіональний представник BASF Андрій Сулима розповів, що через дощі всі польові роботи потрібно було робити в один день. В нього склалось відчуття, що цьогоріч вся Україна як південь так і захід почала сіяти одночасно.
«Передпосівна підготовка та сівба проводились в один день. Ґрунт був настільки зволожений, що не можна було обробити його правильно, тому багато хто «нарвав» грудки, що вплинуло на нерівномірну схожість посівів. Початок сівби припав напочаток травня, що змістило його на 2-3 тижні, від оптимальних строків сівби для півдня. Для соняшнику це не страшно, а для кукурудзи є ризики, бо раніше в цей період вона вже мала 4-5 листки і входила в засуху підготовленою. На даний момент спостерігаємо масові сходи культури від 1 до 2 листків, тому якщо не буде дощів, то подальше грунтово-повітряна засуха може призвести до значного погіршення культури», — пояснив фахівець.
У «Промені» на посівній не економили. Тут ще кілька років тому почали думати про заміну мінеральних добрив органікою. В компанії встановили «пульпопровід» — розгалужену мережу трубопроводів, яка доставляє органічні добрива на поля. Також виділено ділянки під компостування. Хоча головний агроном господарства Дмитро Малий вважає, що органіка не може повністю витіснити мінеральні добрива.
Також тут помітна тенденція до зниження рівня ФАО на кукурудзі.
«Раніше сіяли кукурудзу з ФАО до 400. Останні роки погано було із забезпеченням добривами і через те перейшли на трошки нижче ФАО 340-360. Тобто чим пізніший гібрид, тим більший потенціал урожайності. А через те, що у нас бувають серпневі повітряні посухи, то важливо, щоб качан якомога швидше дійшов воскової зрілості», — розповів Дмитро Малий.
Озимі на полях господарства добре перезимували. Це підтвердив, як Сергій Ясевін, так і регіональний представник BASF Андрій Сулима.
«Озима група в умовах Півдня перезимувала на тверду 4. Якщо попередником був ріпак або горох, то посіви в чудовому стані, а якщо — соняшник або кукурудза, то стан трішки гірший. Але весна все поправила. Пройшли весняні опади й пшениця розкущилася. Натомість озимий ріпак перезимував «на пʼятірку». Рослини набрали потужну вегетативну масу, гарно розгілкувались, що зменшило випаровування вологи з ґрунту», — зазначив представник BASF.
З іншого боку, квітневі дощі могли вплинути на формування «ледачої» кореневої системи в озимої пшениці.
«Це момент, коли коренева система рослин знаходиться у верхньому шарі ґрунту, де знаходить всі необхідні елементи для росту і розвидку, але дана ситуація є вкрай небезпечною при відсутності подальших опадів, що може вплинути на врожайність— додав він.
Щодо ріпаку, то якщо не буде катаклізмів, врожаї будуть високими.
ФГ «Вікторія»: Строки посіву зміщуються на 2 тижні
Фермер Віктор Кожухаренко має 2 господарства на Одещині — «Вікторія» у Білгород-Дністровському районі та «Ягорлик» в Окнянському районі. Загальний земельний банк становить 8500 га. В цьому році 95% площ аграрій відвів під озиму групу: 4 200 га озимої пшениці, 2 600 га ріпаку, 1400 га озимого ячменю. Решту 5% засіяв льоном.
«Спочатку думали сіяти кукурудзу «по-одеськи» — з міжряддям 2,1 м. Таким чином, можна мульчувати міжряддя, не тріскає земля і не випаровується волога. За такою схемою також передбачена менша норма висіву — 27-30 тис. насінин на 1 га. Середня врожайність — від 2 до 4 т/га. Якщо волога вища, то можна вийти і на 6 т/га», — розповідає Віктор.
Площі під ріпаком фермер цьогоріч збільшив, зазвичай сіє від 800 до 1600 га.
«У нас так часто підходять: якщо у серпні дощ — сіємо ріпак, нема — пшеницю. Сіяли ріпак аж до 10 жовтня. Загалом строки посіву за останні роки зміщуються на 2 тижні. Культура більш ризикова, ніж пшениця: може не зійти, осипатися. Але дає більші прибутки», — додав Віктор Кожухаренко.
Що стосується економії при посіві, то на 30% скоротили внесення азотних добрив, зокрема селітри. На неродючих ґрунтах добрива взагалі не вносили.
«На виході з зими в Бессарабії не було вологи у метровому шарі, аграрії переживали, що буде тотальна посуха, коли у більшості аграріїв згоріли поля. На деяких полях було лише 40 мм вологи у метровому шарі. За квітень пройшло 100-150 мм опадів. Якщо ще пройде дощ, то врожай буде більш-менш хороший: до 5 т/га пшениці та 3,2 т/га ріпаку», — зазначив фермер.
Що стосується обробітку, то сіють по Verti-till, аби максимально зберегти вологу. Як зазначив Віктор, через посуху в його господарствах планують відмовлятися від соняшника. Окрім витягування вологи, він ще й найгірший попередник на Бессарабії. До того ж у цьому регіоні він дає хороший врожай раз на 5 років, а кукурудза — раз на 7 років.
Щодо стану озимих, то в Окнянському районі вони перезимували добре, бо був запас вологи. Весняні дощі стали рятівними, але, з іншого боку, різко наросла маса кореневої системи. І це може зіграти злий жарт. Тому фермер з нетерпінням чекає опадів.
ФГ «Земля»: Зробили ставку на ріпак
Фермер Олександр Шевченко обробляє близько 2 тис. га землі на півночі Миколаївщини. Зізнається, що минулого року четверту частину полів не засіяв, бо за десяток кілометрів до його полів вже стояла російська техніка.
«Минулого року на половині площ у мене були озимі, на решті посіяв соняшник. Не керувався жодною сівозміною — сіяв те насіння, що було», — розповів фермер.
В цьому році фермер в озимому клині збільшив площу під ріпак.
«В цьому році 600 га у мене під ріпаком, а 200 га під пшеницею. Спілкувався з друзями-фермерами, дивився аналітику, тому зробив ставку на ріпак», — зазначив він.
З коментаря регіонального менеджера зі збуту у Кіровоградській та Миколаївській обл. компанії BASF Андрія Сулими, за його відчуттями, площі під ріпаком в регіоні зросли на 10-15%.
«Регіон вирощування ріпаку — Запоріжжя, Херсонщина. Оскільки там зараз неможливо сіяти, то загальна кількість площ по Україні не зміниться. Але в регіоні справді багато фермерів посіяли ріпак. Чим керувались? Я думаю, погодними умовами, які були минулого серпня-вересня», — пояснив він.
Щодо ярої групи, то Олександр Шевченко цьогоріч посіяв кукурудзу на 700 га, ще 400 га — під соняшником. Хоча другу культуру фермер любить вирощувати більше, але змушений зменшити її площі, щоб не сіяти соняшник по соняшнику.
Серед іншого Олександр Шевченко зізнається, що в цьому сезоні довелось сильно економити. Кількість земель у нього невелика, їх він фактично обробляє самостійно. Тому дуже гнучкий
Північ Одещини: Фермери максимально економили на добривах та ЗЗР
В Подільському районі Одещини ми знайшли ще одне господарство, яке зробило ставку на озимі. Власник цього господарства має в обробітку 10 тис. га землі й все засіяв озимим ріпаком та пшеницею, хоча в попередні сезони вирощував кукурудзу та соняшник. На рішення вплинули проблеми з експортом, кліматичні умови регіони та внутрішнє відчуття.
Ми вирішили перепитати регіонального менеджера зі збуту компанії BASF в Одеській обл. Костянтина Куртєва, чи справді багато аграріїв в цьому сезоні роблять наголос на озиму групу. З його слів, сівозміна в регіоні дуже строката. Фермери обирали культури стихійно і до останнього не знали, що саме сіяти.
«Загалом тенденція в тому, що в цьому сезоні фермери Одещини максимально економили на купівлі ЗЗР. Знаю тих, хто озиму групу сіяв взагалі без добрив. Таких приблизно 40%. В них навіть було заготовлено насіння соняшнику, щоб якщо не зійде пересіяти культуру. Купівля ЗЗР відтягувалась до останнього. Також у цьому році фермери намагались зекономити, купуючи китайські неякісні ЗЗР. Економія значно більше, ніж попереднього року. І це відчувається», — зауважив представник компанії.
Він пояснив, що Одещина дуже специфічна: посіяти й в результаті передискувати незібраний врожай — буденна річ.
Вся причина в посушливості регіону. Тому фермери намагаються обирати вологозберігаючі технології обробітку ґрунт: вертикальний обробіток, пар, культивацію, No-till. До оранки звертаються або недосвідчені аграрії, або експериментатори.
«Цей рік унікальний для регіону дощами у квітні. Раніше Одещина починала сіяти яру групу першою. Але опади затримали цьогорічну посівну на 2-3 тижні, відтак виникла затримка і на внесенні добрив, агрохімічних обробках. Посівна відбувалась в перезволожений ґрунт, бур'ян почав активно рости й довелось проводити або додаткову агрохімічну або ґрунтову обробку. Наразі соняшник у фазі перша пара, кукурудза — 2-3 листки, хоча зазвичай — 3-4 листки», — розповів Костянтин Куртєв.
Щодо озимої групи, то пшениця зайшла в зиму в фазі від 2 листочків до кущення. Осінь була дуже сухою, тому той хто сіяв рано і той хто сіяв пізно отримали сходи в один день, коли пройшли дощі.
«Агропрайм»: Сіяли пізніше, ніж на Чернігівщині
Компанія «Агропрайм» входить в структуру агрохолдингу «Агрейн» та обробляє землі в 5 районах Одещини. Цьогоріч в регіоні прийняли рішення скоротити посіви соняшнику. Загалом в області зробили трипільну систему: озима пшениця, озимий ячмінь і соняшник з ріпаком.
«Соняшник з ріпаком йдуть одним полем. До їх співвідношення ми підходимо таким чином: якщо не отримуємо осінньої продуктивної вологи, то поля, які планували під ріпак, відводимо під соняшник. Це хороша ротація, бо олійні і технічні культури потрапляють через два роки на одне поле. Це чудова сівозміна для цього регіону», — пояснили в компанії.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна 2023 на Півночі: технології вирощування ярих та озимих культур на Чернігівщині і Київщині
Минулого року посіяли 2,5 тис. га ріпаку по технології Strip Till, а весною «нарізали» 1700 га соняшника за цією ж технологією. Іншу частину полів сіяли по класичній технології. Але результатами Strip Til були більше задоволені, тому прийняли рішення докупити ще агрегатів під цю технологію. З точки зору збереження вологи вона має гарні перспективи у регіоні. Працюючи по Strip Till, компанія на 40% скоротила норми висіву по ріпаку.
«У нас на Бессарабії структура посівів «7-7-7»: 7 тис. га пшениці, 7 тис. га ячменю та 7 тис. га під ріпаком та соняшником. Посіви соняшнику та ріпаку традиційно займають 33%. У нас щорічні витрати на насіння ріпаку сягали €50/га, а тепер — €30/га. І ще великий аргумент — дизпаливо. У порівнянні з класичною технологією, економія складає 30 л/га», — розповів заступник головного агронома компанії «Агрейн» Тарас Корнієнко.
В області багато аграріїв сіють ріпак F2. В «Агрейн» підтвердили цю тенденцію, хоча самі сіють F1. Тарас Корнієнко додає, що господарства, у яких є перенасичення сівозміни ріпаком, мають постійні проблеми з бур'янами. Щоб їх побороти, працюють по технології Clearfield.
Найбільше підприємство у структурі «Агрейн» — «Агрікор» знаходиться на Чернігівщині. Парадоксальна ситуація, але чернігівський кластер відсіяв соняшник раніше, ніж «Агропрайм» на Одещині. На Бессарабії посів почався 20 квітня, а закінчили 3-4 травня.
Щодо озимої групи, то наразі вона в чудовому стані. Щоправда, через погоду є передумови для появи хвороб, тому в компанії активно проводять фунгіцидні обробки. На пшениці фіксували іржу, а на ячменю плямистості. Компанія другий рік використовує протруйник ячменю Систіва® від BASF.
«Ми його інтенсивно використовуємо на всій площі ячменю. Цей продукт дозволяє стримувати весь спектр плямистостей на ячмені», — додав Тарас Корнієнко.
Основну частку добрив компанія використала на Чернігівщині, Житомирщині та Черкащині. Там багато ярих, тому була можливість дочекатися падіння цін на добрива. По озимому клину на Одещині внесли близько 30 кг/га діючої речовини азоту. Це менше від звичайної норми, адже тоді ціни на добрива були на піку. Але цей дефіцит пізніше змогли компенсувати.
Підсумки посівної на Півдні
Мандруючи Півднем, ми зрозуміли, що фермери регіону, які звикли до своїх кліматичних умов, підходили до вибору культур більш стихійно. Та й загалом рослинництво в регіоні дуже ризикове.
«Рецепт успіху фермера Бессарабії: крок 1 — оціни ризики, крок 2 — порахуй все, а потім перерахуй, крок 3 — оціни ризики, крок 4 — май запас міцності на 2-3 роки, а тільки тоді сій», — процитував Костянтин Куртєв одного з фермерів Бессарабії.
Щоб зібрати цілісну картину, ми звернулись до офіційних даних регіональних департаментів агропромислового розвитку.
Відтак, на Одещині в сезоні 2023 планують засіяти 726,5 тис. га. З них 410 тис. га під соняшник, 150 тис. га — під кукурудзу, 68,5 тис. га — ранні зернові та зернобобові, 37 тис. га — картоплю та овоче-баштанні культури, а решту під льон олійний, круп’яні, сою.
В Миколаївській обл. в обробітку 1,7 млн га ріллі, з яких під урожай 2023 року планується посіяти 1,276 млн га. Найбільша частка цих територій засіяна озимими — 555,2 тис. га (на 25,7% менше, ніж у 2021 р.і та на 11,1% менше, ніж збиральні площі урожаю 2022 року), в тому числі. Серед озимих найбільші площі займе пшениця — 350,0 тис. га. Щодо ярих, то їх очікується посіяти на площі 720,5 тис. га (на 22% більше до збиральної площі 2022 р.), з яких основні масиви під соняшником — 460 тис. га, кукурудзою на зерно — 85,0 тис. га. Тож бачимо в регіоні значно зросли площі під ярою і групою і культурою-фаворитом став соняшник.
Щодо строків посівної, то раніше Одещина та Миколаївщина починали сіяти яру групу першими. В цьому році бачимо, що посівна змістилась на 2-3 тижні. Якщо на соняшник зміщення термінів не вплине, то з кукурудзою можуть виникнути проблеми: вона відстає від стандартних фаз розвитку, тому в період посухи може увійти ослабленою.
Щодо інших тенденцій, то на Півдні більшість аграріїв все ж таки економило на внесенні добрив. Як розповів регіональний менеджер зі збуту компанії BASF в Одеській обл. Костянтин Куртєв близько 40% аграріїв сіяли озиму групу без добрив, а для ріпаку цей відсоток ще вищий.
Також за для економії фермери все більше надають перевагу генеричним засобам захисту рослин, а оригінали використовують тільки в певних напрямах, як от фунгіциди. І взагалі виграє той, хто пропонує бартерну систему, причому фермерів мало цікавить, яку ціну за збіжжя їм пропонують.
Площі під кукурудзою зменшуються, але не всі повністю відмовляються від культури. Втім, за високою врожайністю аграрії не женуться. Все частіше придивляються до гібридів ранньої групи з ФАО від 180 до 300. Такі гібриди зазвичай характеризуються високою вологовіддачею, що актуально у зв’язку з цінами на сушіння.
Втім, на вологовіддачу варто зважати як на окремий показник від ФАО, радить головний агроном Агрофірми Корнацьких Ярослав Каспрук.
«В нашій зоні, на Миколаївщині, ми орієнтуємося на ті гібриди, які можна зібрати сухими. Добираємо такі, що мають ФАО від 230 до 310. При цьому вологовіддача в кожного гібрида різна. Може бути ФАО 310, а вологість при збиранні на одному гібриді 14%, а на іншому 28%», — пояснив він.
Зважений підхід до вибору гібридів якраз-таки і врятував господарство від збитків. Зі слів Ярослава Каспрука, на Миколаївщині традиційно сіють гібриди з ФАО 340-360, та минулого року ставка на них не зіграла. У багатьох сусідів кукурудза залишилася зимувати, тоді як в Агрофірмі Корнацьких урожай зібрали вчасно і сухий.
«З 1200 га, які ми мали під кукурудзою минулого року, в нас лише 20 т було з вологістю 16%, решта — 14 і 14,3%. Йшли дощі, ми ловили момент і контролювали ситуацію. У нас мали збирати кукурудзу чотири комбайни, то ми збільшили кількість до семи і забрали кукурудзу сухою і вчасно. Якщо б ми ще її сушили, то $50 прибутку з’їла би сушка і логістика до елеватора», — додав головний агроном.
Крім вибору гібридів, отримати прибуток господарству дозволили мінімальні витрати на вирощування. Технологія не передбачала глибокого обробітку, тільки дискування на глибину 4 см, 100 кг/га азоту (NPK не давали), із захисту — тільки гербіциди. Ярослав Каспрук пояснив, що в господарстві орієнтувалися на врожайність, яка за мінімальних витрат забезпечує певний прибуток. Розуміючи, що з таким обробітком досягти 7-8 т/га неможливо, а залишитися в мінусах — цілком, орієнтувалися на врожайність 5 т/га, яку і отримали. Брали до уваги і те, що Миколаївщина — ризикований регіон для вирощування кукурудзи, при цьому багато аграріїв в області вже зіткнулися з діабротикою.
Під урожай-2023 площі під кукурудзою в господарстві збільшили з 1200 га до 2700 га, якою на сьогодні вже засіяли 1500 га. Велику площу також виділили під соняшник — 3500 га Під озимі виділили клин 9050 га (ріпак — 3650 га і пшениця — 5400 га).
Наступними регіонами, в яких побувала АгроЕкспедиція Посівна 2023, стали Черкащина, Полтавщина та Вінниччина. Тож вже скоро чекайте свіжий звіт з полів.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
