Посівна озимої пшениці: націлюємося на врожай — дайджест матеріалів

Слід сказати, що озима пшениця залишається серед основних у структурі посівів, хоч з точки зору прибутковості у порівнянні з іншими основними культурами для неї бували різні часи. Також свого часу великий вплив на рішення українських аграріїв щодо вирощування пшениці мала російська агресія та ситуація з так званим «зерновим коридором». Але після налагодження експортних потоків, почали спрацьовувати інші фактор — ринкові та погодні. Тим не менше, незважаючи на коливання у площах, з когорти лідерів культура не виходить. І навряд чи вийде. Як у коментарях щодо планів по озимих на наступний сезон зазначили фахівці компаній з різних регіонів, якщо і будуть якісь коливання по площах посівів, зокрема й пшениці, то зазвичай лиш у рамках сівозміни. А дехто навіть аргументує: «це ж хліб, як же ж без хліба?...».

За офіційною статистикою, станом на 8 вересня в Україні посіяно 39,9 тис. га озимої пшениці. Це 0,8% від прогнозованих 4 млн 778,3 тис. га. Й за цими ж офіційними даними, цьогоріч посівна культури стартувала саме з вересня, тоді як у 2024-му перші сівалки вийшли в поля в кінці серпня й до 9.09.2024 озимою пшеницею було вже засіяно понад 100 тис. га.

Взагалі, останніми роками основним фактором, що безпосередньо впливав на сівбу озимих, був погодний. А саме посуха. Якщо «підняти» матеріали, які виходили як актуальні проблемні про осінні посівні, то як ТОП-1 звучала тема нестачі вологи, причому винесена в заголовок.

Ця проблема була і в 2018-му: «Осіння посівна: дефіцит вологи і дефіцит коштів», і в 2019-му: «Осіння спека: що відбувається з посівною?», і далі історія повторювалась практично щороку. З 2022-го, звісно, додалося ще більше головних болей.

Звісно, кожна посівна — це стрес і «нерви». Які фактори «робили нерви» аграріям під час посівної озимих під урожай 2025, ми розбирались минулоріч. І скажемо прямо, більшість із них типові для кожного року. Тож певна ретроспектива нагадає досвід господарств, думки фахівців та підказки щодо технологічних аспектів.

Коли замислюєшся, з чого ж почати, розумієш, що важливо усе. Але все-таки, що вирощувати, тобто які сорти, — це перше рішення після визначення структури посівних площ. Дещо можна підглядати у нашому довіднику. Але власні демо-ділянки це «маст хев», як то кажуть. І як варіант — демонстраційні поля насіннєвих компаній в регіоні.

З того, що ми бачили на власні очі, це демо-полігон у ФГ «Грига» на Полтавщині. Як зазначив голова  господарства Володимир Грига, посухостійкість — це головна ознака, за якою у ФГ «Грига» обирають сорти озимої пшениці. Причому йдеться не лише про ґрунтову посуху, а й про повітряну.

Пшениці тут висіяно 1200 дрібних дослідних ділянок під номерами. Після обмолоту дані по номерах надають компаніям-виробникам і вони розкривають назви сортів. Ми розповіли, звісно, не про всі, але кілька десятків охопили.

Зараз широкі дослідження й сортовипробування проводять різні компанії в різних регіонах. Наприклад, дослідний полігон «Контінентал Фармерз Груп» дає широкий спектр даних по всіх елементах технології і по сортах передусім для заходу України. Наприклад, за підсумками випробувань минулого року поділились інформацією, які сорти озимої пшениці з низьким коефіцієнтом кущення навесні забезпечать високий урожай.

Якщо ми вже розпочали про насіння, то перед тим як «кинути його в землю», варто потурбуватись про захист від загроз та про поліпшення старту для сходів. Недарма протруюванню присвячено чимало матеріалів.

Вибір засобів захисту має ґрунтуватись на розумінні умов на полі, наявних загроз та роботи діючих речовин.

Наприклад, хвороби. Тут розкладено «по поличках» природу патогенів найбільш поширених, та яким чином наявні на українському ринку діючі речовини фунгіцидних протруйників можуть із ними боротись.

Хоча у ґрунті на насіння чатують не лише хвороби, доводиться і від шкідників «відбиватись», тому протруйник — це зазвичай комплексне рішення. І його вибір має певні нюанси.

Маємо поради і від фахівців компаній, які вже конкретизують, які проблеми можна вирішити певними продуктами.

Наприклад:

• За даними аналізів, 70% насіння зернових уражено збудниками хвороб: воно потребує обов'язкового протруювання
• Комплексне протруювання насіння зернових допоможе зберегти потенціал врожайності та запобігти хворобам восени
• Від озимої совки та інших шкідників сходи озимих захистить новий інсектицидний протруйник тривалої дії
• На початкових етапах росту основною загрозою зерновим будуть сажкові хвороби та озима совка: як протруювати насіння

Захист рослини на початкових етапах — важливий компонент технології. Але для майбутнього врожаю важливий не лише зовнішній щит від загроз, а й надання внутрішніх сил та енергії для допомоги реалізації генетичного потенціалу.

Мова про обробку насіння стимуляторами — що, по суті, є можливістю «посилити» насінину, дати їй потенціал для швидкого старту і, зрештою, знизити ті ризики (посуха або, навпаки, надмірні опади, неоптимальні терміни сівби з різних причин тощо), на які аграрій часто не має впливу.

Як уже зазначалось, урожай починається з генетики та якісного посівного матеріалу. Але досить важливо і те, як ви підготуєте ґрунт перед тим як покласти у нього насіння, щоб воно «почувалося комфортно» і ніщо не заважало йому проростати. Розбирались, які чинники потрібно врахувати, готуючи площі під сівбу озимих зернових.

Серед згаданих чинників — звісно, обробіток ґрунту.

Тут фермер з Одещини розповів, як готує ґрунт під висів озимих зернових в умовах нестачі вологи. Також фахівці переконують, що прямий висів пшениці агрономічно та економічно доцільніший за традиційну сівбу.

А в господарстві на Полтавщині поділились досвідом збільшення рівня максимальної врожайності озимої пшениці з 5 до 7,3 т/га завдяки поліпшенню якості висіву і дотриманню глибини загортання насіння.

Після визначення «що?» і «чим?» постає питання «коли?». Отже, строки сівби. Дуже важливий аспект. Особливо в умовах кліматичних змін та інших погодних і не-погодних впливів.

Терміни сівби зазвичай визнаються за ґрунтово-кліматичними умовами, місцем озимої пшениці у сівозміні господарства, наявністю та продуктивністю техніки. Найчастіше агроном господарства вираховує терміни сівби на конкретному полі як компроміс між оптимальними рекомендованими строками та умовами самого господарства.

А в останні роки включається як головний фактор — наявність вологи. Не поспішати з сівбою озимих з цієї причини українські науковці радили ще 5 років тому. А нині це вже тенденція:

• Сівба озимої пшениці у пізні строки: варто чи ні?
• Науковець пояснив, чи допустимо сіяти озимі зернові у пізні строки
• Аграріям Львівщини рекомендують перенести строки сівби озимих зернових на другу половину оптимального періоду

Минулоріч фахівці навіть стверджували, що і в кінці жовтня сіяти ще не пізно.

Але при цьому слід враховувати й інші ризики які можуть виникнути в разі пізьньої сівби:

• Пізня сівба озимої пшениці: фахівці розповіли на що звертати увагу
• Названо основні помилки при сівбі озимих зернових у пізні строки
• Нюанси захисту та живлення озимих зернових з урахуванням пізніх строків сівби

До речі, дискусії щодо термінів посівної не лише український тренд. Для британських фермерів це теж актуальне питання.

Згадаємо ще про норми висіву, тим більше, що в наявності свіжий дослід, проведений харківським науковцем Сергієм Авраменком.

Звісно, коло аспектів, які стосуються посівної озимої пшениці, значно більше, ніж ми означили в цьому дайджесті. Але як підсумок можемо згадати узагальнений матеріал, в якому визначено аж 15 факторів, які пов’язують сівбу (будь-якої культури) та можливі втрати врожаю, якщо не врахувати їх під час проведення цієї головної складової у вирощуванні врожаю.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій