Осіння посівна: дефіцит вологи і дефіцит коштів

Вересень перетнув свою середину, тож сезонні посівні роботи в самому розпалі. Прогнозується, що озимими зерновими під урожай 2019 року буде засіяно 7,2 млн га (це приблизно на рівні минулого року). За даними Мінагропроду, станом на 12 вересня, цими культурами вже засіяно 412 тис. га (6% до прогнозу).

Погода «змішує карти» аграріям

Найперший чинник, що вплинув і на темпи сівби, і на очікування щодо отримання сходів - це погодні умови. Увесь цьогорічний сезон погода «змішувала карти» аграріям. Про мінливу весну вже можна і не згадувати. А літо виявилося не менш «нестабільним». Тривалу посуху і спеку якось пережили, вже озимі дозріли й аграрії налаштувались жнивувати дещо раніше, ніж зазвичай, як тут дощі завітали, зламавши плани та принісши активізацію хвороб. Потім наче вже і ґрунт підготували під наступну посівну, як знову посуха висушила вологу. А чекати було ніколи, бо досягати стиглості почала решта культур, і за що «хапатися»?

Експерти в один голос стверджували, що в кінці серпня — на початку вересня склалася вкрай несприятлива погода для сівби озимих зернових під урожай наступного року. Наприклад, фахівці Інституту рослинництва НААН встановили, що в Харківській області на полях, відведених під сівбу озимих культур, орний шар ґрунту сухий — лише місцями вміст вологи становить 3-11 мм, тоді як середня багаторічна величина — 14-21 мм.

Водночас у південних областях у першій декаді вересня пройшли інтенсивні дощі. Вони відтермінували як збиральну кампанію, так і посівну, але дали невелику надію, що трохи вологи у ґрунті залишиться. За даними Укргідрометцентру, сильні опади тут спричинив циклон, який певний час стояв над Кримом, вплинувши на ближні території. Однак його вологи не вистачило на північні та східні регіони.

Наприклад, Донеччину лише трохи «зачепило» його краями, тож продуктивність таких опадів була досить низькою.

«Із 1700 га запланованих під озиму пшеницю 1140 га вже висіяли. Вологи немає. Сіємо в суху землю. Але й відтерміновувати сівбу вже не могли — занадто великі площі, щоб дозволити собі чекати «з неба дощу». А тут вже і соняшник збирати пора. Тож ризикнули сіяти. Тепер залишається лише сподіватися, що природа все-таки змилостивиться», — з сумною іронією зазначає Григорій Козлов, агроном ПП «Лактус» (Донецька область).

Вологи не вистачає навіть у західній частині України, яка восени зазвичай не скаржиться на відсутність дощів. Принаймні, ріпак тут сіяли також в посушливих умовах. Трохи поліпшилась ситуація в середині вересня, зокрема на Львівщині. Тож, як відзвітувала облдержадміністрація, погодні умови станом на другу декаду місяця сприяли здійсненню польових робіт. А сівба в оптимальні строки забезпечить добрий ріст і розвиток та високу продуктивність рослин.

Решті областей пощастило менше. Але аграрії — народ ризикований, тож, як показало онлайн-опитування, проведене у статті на сайті SuperAgronom.com, майже 60% відповіли, що сіють у сухий ґрунт та очікують на чудо…

«Прогноз погоди показує ранні похолодання, вже в листопаді. Грудень -14°C, без снігу в першій декаді. Виходячи з даних моментів, посів потрібно завершити до кінця вересня.Жовтень буде теплий і пшениця може встигнути розкущитися. Потрібно контролювати густоту, краще добавити 0.5 млн (по пшениці). На сьогодні досвід показує, що повноцінна густота забезпечить врожай навіть при меншій масі 1000 насінин. Тим паче, так зване весняне кущення декілька років підряд відсутнє. Ріпак посіяли з запізненням, маємо зріджені сходи, також проблема з падалицею пшениці та ячменю, умови збирання були екстремальні через дощі. Можна вже прогнозувати зниження врожаю на даних площах. Осіння структура не думаю, що кардинально поміняється, десь в рамках 5% різниця з роками. Ціни на олію мають тенденцію до зниження, але соняшник навіть при цій маржі залишається однією з найприбутковіших культур. Посіви його точно не зменшяться, а будуть рости. Також до зниження ціни може призвести високий врожай в США. Вже така тенденція спостерігається щодо обвалу цін на кукурудзу, що може зменшити посівні площі. Україна досить різко реагує на ринок, змінюючи структуру посівних площ. По осінній структурі змін не бачу великих. Весняна посівна може мати зміни. Врожай кукурудзи в 2018 році прогнозується досить високий в Україні. Собівартість виробництва має тенденцію до збільшення, оптимізована зросте до 20%, 2018 до 17 мав зростання до 25%», — говорить Віталій Ставнічук, екс-директор направлення Агробізнес в компанії «Епицентр К».

Запит на якісне насіння зростає

Погода — це чинник, на який людина вплинути не може. Тоді як решта передумов для кращого врожаю — цілком в її руках. Наприклад, вдалий вибір насіннєвого матеріалу.

Загалом українські аграрії не можуть поскаржитись на дефіцит чи на обмежений вибір насіння на ринку. Цьогоріч хіба що була певний час напружена ситуація з ріпаком саме під час його посівної. За словами Сюзанни Григоренко, виконавчого директора Насіннєвої асоціації України, завдяки досить успішному нинішньому сезону по цій культурі (і врожайність непогана була, і ціна достойна), сільгоспвиробники на наступний сезон значно розширили посівні площі під ріпаком. Тож попит на насіння різко підвищився, особливо на якісну зарубіжну селекцію. Постачальники були трохи не готові до цього, але швидко зорієнтувались і загалом задовольнили цей попит.

«Якщо раніше у структурі посівних площ було до 1 млн га по озимому ріпаку, то в цьому році, думаю, ця цифра вже мільйон перевищить. Причому запит на насіння був саме іноземної селекції, адже виробники останнім часом стали більш вимогливими до якості насіннєвого матеріалу. Крім того, вважається, що для цієї культури важливим є такий чинник, як якісна сортозаміна», — зазначає Сюзанна Григоренко.

Що стосується решти озимих культур, то, наприклад, по пшениці українська селекція має свою чималу частку ринку і загалом задовольняє попит аграріїв, які віддають їй перевагу. Але їй дедалі важче конкурувати з зарубіжною не лише за генетикою, а й за якістю насіннєвого матеріалу та сервісом, який можуть надати відомі іноземні компанії.

«Головні постачальники насіння озимої пшениці зарубіжної селекції — Німеччина. Австрія, частково - Франція. Для цієї культури одна з відправних точок для отримання високого результату — якість насіннєвого матеріалу. І наші агровиробники в більшості своїй це усвідомлюють, а ринок реагує на їхній запит», — додала експерт.

На її думку, в нинішню посівну слід звертати також увагу на обробку насіння. Ризик зараження його хворобами — підвищений.

«На момент збирання зернових склалися погодні умови, які сприяли накопиченню інфекцій. Тому відповідне протруювання і правильне збереження насіннєвого матеріалу до сівби — обов’язкові умови для дотримання високої якості», — підкреслює Сюзанна Григоренко.

Добрива: подбати вчасно і не забути про якість

Напевно, чимало аграріїв із жахом згадують минулорічний сезон, коли саме на час посівної утворився жорсткий дефіцит добрив на ринку. Щоб не повторювалась така ситуація, багато хто намагається завчасно закупити необхідну їх кількість. Наприклад, за словами Григорія Козлова, господарство «Лактус» практично увесь обсяг живлення під осінню посівну придбало ще навесні.

«Під озиму пшеницю вносили добриво під час сівби. Для цього у травні закупили сульфоамофос 20:20:14. На полях, де попередником був горох, застосували норму 100 кг/га, по решті попередників — по 150 кг/га»,— зазначив агроном.

Втім, не усім так пощастило. За умови анонімності нам «вилив душу» агроном одного з господарств Сумської області.

«Цього року карбаміду ще не використовували, оскільки не знайшли доступного. Купували білоруський КАС, але ціна не дуже вигідна, та ще й логістика проблемна — поставки затримали майже на місяць. Фосфорно-калійні добрива придбали виробництва Тунісу і Польщі. Ціни вищі за минулорічні майже удвічі, при цьому якість дуже низька. Добрива з Тунісу взагалі страшні — таке враження, що їх із землею і гірською породою перемішали. Але і вітчизняні виробники недалеко пішли. Брали суперфосфат нашого «Сумихімпрому», то якість дуже погана, а ціна вища за минулорічну в 1,5 разу. Таке враження, що продукція, яку нам реалізували, насправді — контрабандна», — зазначив агроном.

І додав, що наразі знайти нормальні добрива і домовитися про своєчасне їх постачання — вкрай складно. Наприклад, коли сіяли ріпак, вчасно внести азотні добрива так і не вдалося, склади були пусті. Внесли вже після сівби, коли нарешті отримали хоч щось.

І такі ситуації не поодинокі.

Однак не всі господарства мають можливість, не продавши попередній урожай, вже скуповувати матеріали під наступний. І вільних коштів може не вистачати, і місць для зберігання.

Дехто диверсифікує джерела постачання і технології живлення, аби зменшити залежність від нестабільності ринку. Наприклад, Зігмунд Лампка, керівник господарства «Лампка Агро» на Хмельниччині, зазначив, що на живленні вони не економлять, але переходять на різні форми удобрення.

«Наприклад, що стосується фосфору, то тут є різні варіанти. Застосовуємо і гранульовані форми фосфорних добрив, і рідкі. Також намагаємо використовувати технології, завдяки яким він акумулюється безпосередньо у ґрунті. Коли є можливість — застосовуємо органіку. Стараємося виходити з різними варіантами, аби рослини отримали достатньо доступних поживних речовин. Наразі під нинішню посівну вже закупили сульфат амонію, сірку — достатньо для всіх посівів озимого ріпаку та пшениці. А зараз розпочнемо акумулювати азотні добрива, зокрема, карбамід і селітру», — розповів Зігмунд Лампка.

За його словами, господарство має надійних постачальників, тож за нестачу необхідного обсягу «живильної» продукції — не турбується.

Щоб знизити напругу на ринку і забезпечити аграріїв якісними мінеральними добривами, ПАТ «Аграрний Фонд» ще з 1 серпня розпочав продаж мінеральних добрив під урожай 2019 року.

Зараз у компанії в наявності чотири види добрив вітчизняного виробництва:

•    аміачна селітра (марка Б);
•    карбамідно-аміачна суміш (КАС);
•    карбамід (марка Б);
•    вапняково-аміачна селітра (ВАС).

З логістикою теж проблем не має виникнути, адже у 18 областях розміщено 33 склади компанії, а крім того міндобрива можна забирати безпосередньо на хімзаводах у Рівному і Черкасах.

Читати по темі: Програма з продажу мінеральних добрив від ПАТ «Аграрний Фонд»

До слова, станом на 14 вересня, за даними Інституту охорони ґрунтів НААН, загальна забезпеченість аграріїв мінеральними добривами становила 73%. І якщо порівняти обсяги, закуплені на цей же період минулого року, то виявиться, що цьогоріч українські сільгоспвиробники придбали значно менше добрив. Зокрема, на 14.09.2018 закуплено 424,6 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, тоді як на середину вересня 2016-го ця цифра становила 521,8 тис. т. Фактично різниця майже у 100 тис. т. Отже, попит іще не задоволений.

Трохи про гроші

За словами Зігмунда Лампки, цьогорічна осіння посівна обходиться на 25-30% дорожче, аніж весняна. Насамперед через підвищення цін на добрива, паливно-мастильні матеріали та на операційні витрати.

До слова, в такій ситуації зекономити можна, шукаючи акційні пропозиції від продавців або моніторити ринок на предмет знижок. Наприклад, за словами представників ПАТ «Аграрний Фонд», компанія запровадила гнучку систему знижок для постійних клієнтів, а також можливість відстрочки платежу за умови укладання форвардного контракту. Більш детальну інформацію можна отримати на сторінці mindobryva.agrofond.gov.ua.

Також дещо знизити затрати на посівну можуть агровиробники, які використовують насіннєвий матеріал вітчизняної селекції. Держава компенсує 80 відсотків вартості насіння (без ПДВ), але не більше  30 тис. грн на одне фермерське господарство або сільськогосподарський обслуговуючий кооператив.

Хоча, за словами Сюзанни Григоренко, на загальній вартості цьогорічної посівної  фактор насіння не дуже позначився.

«На ціни насіннєвого ринку впливають лише валютні коливання. Звісно, незначне підвищення, в межах 5-10%, присутнє. Бо від інфляційних процесів нікуди не дінешся. Плюс зміни по інших витратах, які формують собівартість насіння. Починаючи від затрат на саме виробництво, на доставку, на оплату праці тощо. Але на загальне здорожчання посівної кампанії цей фактор вплине незначною мірою», — зауважила експерт.

Складно, з перепонами, з нервами, але осіння посівна-2018 триває. Наші аграрії вже загартовані в боях за урожай у попередні роки, тож бажаємо їм просто закінчити сезон із мінімальними втратами, а потім отримати достойну винагороду за свої зусилля у вигляді чудового врожаю-2019.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com