Ігри погоди з агрономами: як пройшла збиральна кампанія 2025 та що з якістю зерна

У цій частині аграрії вже діляться тим, як проходив безпосередньо процес жнив, яку якість урожаю отримано, та що планують на наступний сезон, з урахуванням досвіду нинішнього.

Як проходили жнива-2025 та яку якість урожаю отримано

Тарас Корнієнко, головний агроном «Агрейн»:

«У цьому сезоні вегетація озимих культур на півдні України відбулася швидше, ніж зазвичай — приблизно на 2 тижні раніше. Через це жнива в цих регіонах почалися достроково. Старт збору озимого ріпаку дещо затримався через рясні дощі, які ускладнили роботу техніки та підвищили вологість культури. Щойно погода стабілізувалася, ми змогли оперативно завершити жнива без тривалих перерв.

Загалом сезон пройшов успішно: завдяки грамотному плануванню та адаптації до погодних умов вдалося зібрати більшість полів у рекомендовані строки та зберегти потенціал урожайності.

Озимі культури показали стабільну якість, незважаючи на погодні випробування. Пшениця на півдні країни виросла високоякісною — з показниками білка та клейковини, що відповідають другому або третьому класу. Навіть у Харківській області більшість врожаю класифікується як 2–3 клас, що підтверджує стабільність і надійність продукції. Основними чинниками, що вплинули на якість, стали своєчасне підживлення, контроль шкідників і хвороб та дотримання агротехнічних норм під час посіву і вегетації.

Ячмінь цього сезону справді «вистрілив» — порівняно з попередніми роками його якість перебувала на доволі високому рівні. Вдале поєднання кліматичних умов, збалансованого внесення добрив та своєчасного захисту від бур’янів і хвороб дало змогу отримати крупні зерна з високою енергетичною цінністю.

Озимий ріпак зазнав впливу приморозків навесні, через що не сформував повноцінну вегетативну масу, а на деяких ділянках спостерігалися абортації стручків. Проте ці фактори не вплинули на якість насіння: воно виявилося крупним, а маса тисячі зерен залишилася високою. Мала кількість насіння дозволила ріпаку ефективніше використовувати елементи живлення під час наливу та дозрівання, що позитивно вплинуло на олійність та загальну якість продукції».

Юрій Лисак, головний агроном ГК «Агро-Регіон»:

«Жнива цьогоріч були з затримкою, бо рослини недобрали тепла. Травень розпочався з достатніх температур, але надалі включно з червнем було прохолодно. Так, для розвитку озимих це було добре, але порівняно з попередніми роками збирання відтермінувалось, хоча не критично. Якщо ж брати за сумою ефективних температур, то цей рік тримається в рамках середніх показників за останні 10 років. Але якщо порівнювати з 2024 роком, коли ми у червні вже розпочали жнива, то у 2025-му стартували на 10-12 днів пізніше. А на півночі Чернігівщини та на Житомирщині ще пізніше — через дощі, що трохи зтягнулись. Зате тепер тут по волозі сприятливі умови для ріпаку наступного врожаю.

Щодо якості зерна, то в поточному році отримали трохи гіршу, ніж минулого. Тоді було 75% пшениці ІІ-ІІІ класу, а цьогоріч лише 35%. Думаю, це тому, що не очікували сприятливих умов під час формування врожаю, тому й не додали азоту. Урожайність пшениця витягнула, а от нестача азоту позначилась на якості.

Але є ще один момент. Зерно у нас переважно сірого кольору. Й елеватори цим фактом зловживають, заявляючи, що воно уражене сажкою, і знижують параметри якості й відповідно ціну. Але ми проводили мікологічні дослідження і сажки не виявили. До слова, навіть знані експерти пишуть, що якщо опади затяжні, то буде сажка. Насправді ж дощі і сажка ніяк не пов’язані. Зерно сіре, тому що на ньому розвиваються сапрофітні гриби (якщо і справді багато вологи і пізнє збирання), які на якість не впливають».

Тут варто додати, що подекуди в північних регіонах тривалі дощі все ж мали не дуже позитивний вплив передусім на пшеницю.

Наприклад, у ФГ «Аделаїда», що на Житомирщині, такі погодні умови спричинили відчутні втрати врожаю.

«Під час збирання пшениці спостерігали наслідки нещодавніх інтенсивних дощів. Ще кілька тижнів перед тим здавалося, що пшениця цього року буде якнайкраща: сформовані колоски, щільне зерно, гарна висота. Але негода внесла свої корективи. Через проливні зливи не змогли вчасно вийти в поле. Частина зерна почала осипатися просто на землю, а подекуди вже й проростати в колосі. Усе те, що формувалося місяцями, буквально за кілька днів почало втрачати свою якість і ринкову цінність», — повідомили в господарстві.

До слова, було чітко видно, як різні сорти пшениці відреагували на аномальні обсяги опадів.

«На жаль, вже бачимо, що пшениця української селекції, яка до дощів показувала чудові результати, не змогла повноцінно пережити перезволоження. Зерно почало проростати просто в колосі, якість істотно впала. При огляді виявилось, що відсоток пророщеного в колосі зерна дуже великий, 40-50%. На жаль, українська селекція не витримала цю історію із дощами. І от ми бачимо, скільки порожньої пшениці і вже вона фактично непридатна. Потенціал урожайності чималий, але можна вважати, що врожай хоч і великий, але він весь знищений», — наголосили фахівці господарства.

У «ТАС Агро» також зазначають, що дощова погода в розпал збирання стримувала темпи робіт та могла вплинути на якість зерна. Проте кажуть, що компанія використала усі можливості для оперативного обмолоту врожаю, а елеватори агрохолдингу забезпечили своєчасне приймання та якісне зберігання урожаю. Так, 50% пшениці тут отримано ІІ-ІІІ класу і 50% — IV класу. Увесь ріпак — І класу.

Читати також: Збирання врожаю озимих — наскільки важливі терміни

Олександр Вахній, заступник голови СК«Агробізнес»:

«Збирання урожаю ранніх культур в цьому році у нас дуже сильно відтермінувалось. По-перше, через згадані мною раніше чинники (відновлення після заморозків) відтяглася вегетація культури. Тому пшеницю ми збирали на 2 тижні пізніше, ніж зазвичай. А ще традиційно у нас, як тільки прийшов час жнивувати, так і дощі розпочинаються. Тож ми боялися втратити урожай на полі, щоб вона не посипалась, щоб не проросла в колосках, збирали з вищою вологістю і змушені були досушувати. А ще враховували фактор війни, бо й на Київщині тут «літає», збивають, а падає зазвичай на поля, підвищується ризик пожеж. Тому вирішили швидше зібрати урожай і вже не звертали уваги на собівартість досушки.

А під урожай наступного року будемо збільшувати площі під озимими. Додамо у структуру посівів озимий ячмінь. Передусім  для того, щоб нам розтягнути трохи навантаження на техніку. А щоб саме під час жнив можна було спочатку озимий ячмінь зібрати, а потім зайти у пшеницю. Бо в нас зазвичай останніми роками так збігається, що потрібно і ячмінь ярий молотити, й озиму пшеницю. Вважаємо, що зернові обов’язково мають бути у сівозміні — це і вигідно, і з соціальної точки зору важливо».

Дмитро Кисельов, головний агроном ПП «Західний Буг»:

«Жнива були розтягнутими в періоді, повільне достигання культур, проте ми вклались в планові 40 календарних днів для всієї озимої групи. Трохи заважали дощі, проте в цілому жнива пройшли добре.

Слід зауважити, що якісні показники отримали дуже високі. Для прикладу, 70% пшениць отримали ІІ класу, 30% — ІІІ класу; тверда пшениця — вся екстра класу (показники вище І класу ДСТУ). На якісні показники вплинули декілька факторів: підібрані сорти та гібриди, збалансовані системи живлення, використання листкової діагностики для раннього виявлення дефіцитів.

Загалом за підсумками зробили висновки, що сорти пшениць та ячменів підібрано оптимальні як і системи захисту та живлення. А щодо ріпаку, то ту відмовляємось від гібридів з інтенсивною ранновесняною вегетацією. Також іще будемо досліджувати декілька антистресових програм». 

Андрій Патрило, провідний агроном «Гудвеллі Україна»:

«У зв'язку з весняним похолоданням жнива в нас відтягнулись десь орієнтовно на 10 днів. Зазвичай, якщо ми розпочинали збирання озимого ячменю в кінці червня, то цього року ми стартували на початку липня. У свою чергу відтермінувались і жнива ріпаку та пшениці, навіть довелось ділити комбайни на дві групи, щоб збирати одночасно і пшеницю, і ріпак.

По захисту також значних викликів не було, працювали стандартними схемами, для нас головне, аби зерно було отримана відповідно до вимог як до сировини для кормів. Передусім, аби пшениця не була уражена фузаріозом, тобто не містила мікотоксинів. На це спрямовані заходи захисту і нам вдається отримувати зерно відповідної якості.

А сівозміна у нас розпланована до 2030 року, і ми стараємось особливо не змінювати її. Бо орієнтуємось не так на ринок, як багато хто, а на потреби свого тваринництва».

В’ячеслав Наумчук, головний агроном агрооб’єднання «Теком Агро Групп»:

«Жнива у нас стартували 16 червня збиранням озимого ріпаку на півдні Одеської області, в «Агрофірмі «Південна», і завершились 6 серпня в ТОВ «Ясні Зорі» обмолотом озимої м’якої пшениці безостих сортів. Це стандартні терміни для нашого регіону. Жнива пройшли у нас дуже організовано. В збиральній кампанії було задіяно 19 власних комбайнів і 13 ще додатково винаймали. Погода була сприятливою, то ж нам

Озиму пшеницю ми всю практично зібрали ІІ-ІІІ класом. Невеликий обсяг маємо IV класу, але при цьому це зерно з високим вмістом білка. Ячмінь мав дуже хорошу натуру, не менше 750 г/л, олійність озимого ріпаку була 42-44%. Все це за рахунок правильно підібраної технології, вибору сортів та гібридів для кожного конкретного господарства, обробітку ґрунту (ми перейшли повністю на вертикальний обробіток) та своєчасності проведення необхідного комплексу щодо захисту та живлення».

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook

Висновки з сезону 2025 та плани на урожай 2026

Тарас Корнієнко, головний агроном «Агрейн»:

«Серед ключових висновків для наступного сезону: 

• Рання адаптація до погодних умов. Прискорена вегетація на півдні України продемонструвала важливість оперативного реагування на зміни клімату, щоб не пропустити оптимальні строки жнив та агротехнічних робіт.

• Збалансоване живлення та захист посівів. Своєчасне підживлення та контроль хвороб і шкідників показали високий ефект на якість зерна та врожайність. В наступному сезоні ці заходи будуть проведені ще більш точково та диференційовано під різні регіони.

• Гнучкість у технологіях збору врожаю. Навчились швидко адаптувати строки жнив, враховуючи локальні погодні умови, що дозволяє мінімізувати втрати та зберегти якість продукції.

• Фокус на якість насіння та олійність ріпаку. Погодні обмеження навесні показали, що навіть при стресових факторах правильне використання живлення та технологій формує високу олійність і крупне насіння. Це стане пріоритетом у плануванні добрив та підживлень.

Сезон дав чітке розуміння, які елементи технології працюють найефективніше в різних регіонах і за різних погодних умов, що дозволить оптимізувати роботу та підвищити стабільність урожаю в наступному році.

У наступному сезоні ми плануємо розширити посіви озимої пшениці та озимого ячменю. Водночас заплановано зменшити площі під озимий ріпак. Але таке рішення прийняте відповідно до стратегії сівозміни. Загалом під озимі культури під урожай 2026 в планах засіяти площу понад 32 тис. га».

Юрій Лисак, головний агроном ГК «Агро-Регіон»:

«На 20 серпня ми вже 80% озимого ріпаку під урожай 2026 посіяли. Заплановано відвести площі такі самі як початково були під урожай цього року — 6 тис. га. Площі під пшеницю відведено також як і минулоріч — 6,5 тис. га.

І які б умови не були, хто б що не казав, а озимі — перспективні культури. Ріпак вирощуємо 5 років поспіль і він у топі за прибутковістю. Десь для нього більш сприятливі умови, десь працюємо «на грані фолу», але загалом ця культура, як і пшениця, — обов’язково буде в сівозміні. Принаймні в тих регіонах, де працюємо, ризики для них невисокі. Головне отримати сходи. І навіть цьогоріч навесні, де густоти не було достатньої, ми розуміли, що ріпак культура продуктивна, тож залишали поля, на яких бачили, що 2 т/га можна буде отримати. І навіть приморозки сильно не вплинули на цей результат, який все одно краще, ніж пересівати, знову нести витрати і без гарантій на сприятливіші умови для нової культури».

В’ячеслав Наумчук, головний агроном агрооб’єднання «Теком Агро Групп» (Одеська область):

«Проаналізували як позитивний, так і негативний досвід року. Під урожай наступного року плануємо орієнтовно посіяти такі ж площі по озимій групі, як і цього сезону. Плюс у структуру посівних площ додаємо бобові, будемо висівати зимуючий горох. Щодо переходу на verti-till, то вважаємо, що це був правильний вибір. Попри неймовірну посуху, рослини краще вегетували і розвивались на тих площах, де був вертикальний обробіток, аніж там де була, наприклад, оранка (поля сусідніх господарств). Якість отриманого зерна підтвердила, що у нас підібрана хороша лінійка сортів озимої пшениці, як м’якої, так і твердої, та гібриди ріпаку.

Вплинути на зміни клімату ми не в змозі, тож будемо адаптуватись і в обробітку ґрунту, для вологозбереження, і у пестицидному навантаженні, й у підборі морозостійких, посухо- та жаростійких сортів і гібридів».

Отже, підсумки жнив ранніх зернових та ріпаку підведено, тепер чекатимемо на збиральну кампанію пізніх культур, щоб також розповісти вам про її результати.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Збирання врожаю зернових: як мінімізувати втрати