Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Посівна озимих під урожай 2025 стала черговим стресом для агрономів: фокус на головні проблеми
Кожна посівна кампанія — це стрес для агронома, адже практично завжди все йде не за планом, змінювати стратегії інколи доводиться буквально в останню мить. Тим більше останнім часом, коли то погода, то ринок, то загальна ситуація в країні підносять якісь «сюрпризи». Про особливості та перебіг осінньої посівної SuperAgronom.com дізнавався в аграріїв з різних регіонів.
Нестача вологи, посуха, високі температури — причини, через які сільгоспвиробники ризикують не досіяти частину прогнозованих площ під ріпаком, пшеницею та іншими культурами. На 70% площ, які треба засівати озимими культурами, триває літньо-осіння посуха, повідомила керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. До цього часу тільки в 2011 і 2015 роках спостерігаються такі масштабні літньо-осінні посухи. Це коли повністю сухі верхні шари ґрунту і відбувається зниження вологи метрового шару ґрунту до нульових значень, «тобто повністю сухий метровий шар ґрунту. Хоча проблеми з вологою на час осінньої посівної спостерігалися і в 2018, і в 2019 роках, і далі. Як-то кажуть, ніколи такого не було, і от знову.
Через посушливу погоду серпня та вересня в Україні сівба озимих культур йде дуже повільно. На Лівобережжі в оптимальні терміни озимим ріпаком не встигнуть засіяти заплановані 1,123 млн га.
Проте, незважаючи на погодні умови та проблеми з посухою, в Україні планується засіяти від 4,5 до 5 млн га озимими культурами. Очікується, що площа буде дещо більшою порівняно з минулим роком.
«Цей показник буде трохи більший, ніж минулого сезону. Тому що багато товаровиробників втратили перспективу заробітку на ярих культурах, вони будуть збільшувати посіви саме озимої пшениці чи озимого ріпаку. В наступному сезоні показники пшениці можуть бути навіть кращі, ніж в цьому сезоні, — повідомив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
За даними USDA, температура до 7°C вище норми в Україні у другий тиждень вересня погіршила умови для сівби озимих культур та їх проростання. Останніми днями в деяких регіонах таки почало дощити, проте опадів поки що явно недостатньо, щоб сприяти гарному зволоженню ґрунту для пшениці. Для значного покращення ситуації з тривалою посухою потрібно набагато більше опадів.
Вологи не вистачає навіть у західній частині України, яка восени зазвичай не скаржиться на відсутність дощів. Принаймні, ріпак тут сіяли також в посушливих умовах. Трохи поліпшилась ситуація в середині вересня, зокрема на Львівщині. Тож погодні умови станом на другу декаду місяця сприяли здійсненню польових робіт. А сівба в оптимальні строки забезпечить добрий ріст і розвиток та високу продуктивність рослин.
Решті областей пощастило менше. Але аграрії — народ ризикований, тож, як показало онлайн-опитування, проведене SuperAgronom.com, майже 50% відповіли, що сіють у сухий ґрунт та очікують на диво…
При цьому аналітики Bloomberg зазначають, що «у фермерів є час приблизно до жовтня або листопада, щоб наздогнати сівбу, якщо погода покращиться». Чи дійсно вона покращиться і чи встигнуть аграрії досіяти заплановані площі, поки що доводиться лише гадати. Тим часом прогноз Укргідрометцентру на жовтень виглядає наступним чином:
- Середня місячна температура повітря становить 6-13°С тепла, в Карпатах місцями 4-5°С тепла.
- Заморозки у першій половині жовтня — явище звичайне.
- Місячна кількість опадів очікується 31-67 мм, в Карпатах місцями 77-101 мм, що в межах норми.
Проте жовтень ще тільки на порозі, а яка ситуація з посівною наразі в регіонах України та різних господарствах, SuperAgronom.com дізнавався у аграріїв.
Центр: зменшення площ під ріпаком
Головними, як і в усі попередні сезони, залишаються проблеми несприятливих кліматичних умов, а також фінансові питання. Нестача обігових коштів, щорічне здорожчання посівної через підвищення вартості МТР, намагання аграріїв заробити більше і через те нехтування сівозміною — цього року причини «головного болю» агровиробників практично не змінилися.
І, звісно, однією з найбільших проблем регіону стала тривала відсутність опадів та посуха. Землі агрокомпанії HarvEast (розташовані у Київській та Житомирській областях) були занадто сухими для сівби озимих культур і проведення основних робіт з підготовки до сівби, повідомив генеральний директор Дмитро Скорняков.
«Вологи бракує на полях Київщини та Черкащини, ситуація на Хмельниччині значно краща, — тут вологи вистачає. У себе в господарстві технологію ґрунтообробітку принципово не змінювали. Через брак вологи ряд операцій зміщуємо в часі. Терміни сівби дещо відрізняються — сівбу ріпаку було призупинено з кінця серпня до 10-15 вересня та відновлено протягом кінця другої-початку третьої декади вересня через наявність дощів та аномально теплу для цього періоду погоду. Стосовно пшениці — строки висіву зміщуються на 1-2 тижні через брак вологи. Сходи отримали переважно дружні, на ряді площ через недостатню кількість вологи маємо нерівномірні сходи. Цього року через аномально високі температури у вересні (та досить мʼяку зиму) значно підвищилась кількість шкідників на ріпаку - переважно совка. тому + 1 інсектицидна обробка, особливо на полях з мінімальним обробітком ґрунту», — розповів Валерій Скорик, агроном компанії «Епіцентр-Агро».
На даний час, каже він, посівну ріпаку завершено, планується завершити посівну пшениці озимої на 100% запланованих площ. Технологія досить схожа з минулорічною, з поправкою на особливості погодних умов — додаткові інсектицидні обробки ріпаку + потенційно додаткова рістрегуляція ранніх посівів.
«Стосовно вартості цьогорічної осінньої посівної поки важко судити — не всі технологічні процеси завершено. Намагаємось витрати знижувати за рахунок оптимізації виробничих процесів (ґрунтообробіток, логістика), основні елементи технології — насіння, протруєння, захист та стартове живлення залишаємо повноцінними», — підсумував Валерій Скорик.
На півночі Чернігівської області посівна триває, незважаючи на посуху. Як розповів Іван Якуб, голова ФГ «Соната», в цій зоні останні продуктивні опади випали на початку серпня. Тож хто встиг посіяти озимий ріпак до 15 серпня, той отримав нормальні дружні сходи, адже в нижніх горизонтах ґрунту на той час ще була волога. А хто вже сіяв пізніше, у того сходи нерівномірні і зріджені.
«Щодо озимої пшениці, з її сівбою не поспішаємо через відсутність продуктивних опадів, але частину запланованих площ посіяли в сухий ґрунт. Звісно, це ризик, але маю надію, що в жовтні все ж підуть дощі. А на засіяних полях, здебільшого в низинах уже з’являються слабенькі сходи. Зазвичай пшеницю сіємо на глибину 2 см, а цього року сіяли на 3 см, щоб сильні вітри не повидували насіння. В цілому, думаю, нам вдасться засіяти озимим клином під урожай 2025 року всі заплановані площі. Озимих у нас цього року буде менше приблизно на 20%, але це пов’язано із сівозміною, а не з погодними умовами чи ще якимись чинниками», — розповів він.
Складна ситуація з вологою і на Полтавщині. Про це розповів Валерій Гавриленко, головний технолог СФГ «Відродження» у Лубенському районі.
«Волога присутня на деяких полях, але у малій кількості. Тож сіємо на межі сухого ґрунту. У зв'язку зі зміною керівництва відбувається кардинальна зміна ґрунтообробітку, перейшли з нульового обробітку на рихлення, під озимі застосовуємо дискування та прикотковування у звʼязку з дефіцитом вологи. Зміна технології зумовила більш ранні терміни сівби, десь на 2 тижні. Збільшуємо кількість площ під озиму пшеницю з 120 га (у сезоні 2024) до 300 га (сезон 2025). Сходи ще не отримали. Перехід з «нуля» на більш класичну технологію колосально збільшив витрати, амортизація техніки та агрегатів зросла, також в рази більша витрата пального на гектар», — повідомив він.
Річна кількість опадів на Житомирщині та Хмельниччині, де господарює підприємство «Агро-Регіон», є достатньою у кількісному вираженні, однак рівномірність їх випадання дуже строката. Про це розповів керівник Західного кластеру «Агро-Регіон» Юрій Степанчук.
Зважаючи на такі умови, у Західному кластері особливу увагу приділяють вологозберігаючим технологіям. Проте сталих рішень не мають, використовують різні підходи до обробітку ґрунту, посіву, захисту та живлення. Під урожай 2025 року тут посіяли на 1 500 га озимий ріпак. І хоча на більшості території Україні для цієї культури склалися не найкращі умови (велика площа не лише не засіяна, а вже і втрачена, адже отримані сходи недоотримали вологи), у господарстві Агро-Регіон озимий ріпак у гарному стані, культура розвивається згідно норм. На фінішній прямій посівна кампанія озимої пшениці під урожай 2025 року, під культуру відведено 1 660 га.
Читати по темі: Технологія вирощування озимої пшениці: етапи, нюанси та відмінності залежно від регіону
Тим часом вже завершено сівбу озимого ріпаку в Агрофірмі «Ольгопіль» на Вінниччині. Традиційно під озимину виділили найбільший клин. Це пояснюється тим, що господарство має власне насіння озимої пшениці і ячменю, а також агрофірма забезпечена сучасною технікою, щоб витримати необхідні норми для вирощування цих культур.
«Агрофірма має власний насіннєвий матеріал пшениці, адже з 2008 року є елітним насінгоспом та базовим господарством Інституту фізіології рослин генетики НААН України. Тобто ми маємо своє високоякісне насіння, яке використовуємо на своїх поляк та готуємо для реалізації. Площі під озимі культури виділили на рівні минулорічних показників, не збільшували і не зменшували. Посівну розпочали в оптимальні строки, щоб насіння «почувалося комфортно» і ніщо не заважало йому проростати. Наразі чекаємо на дощ, щоб культура набралася вологи», — каже Олександр Палайчук, головний агроном агрофірми.
У структурі озимого клину найбільше площ виділили цього року під озиму пшеницю, друге місце займає озимий ріпак, на третьому – озимий ячмінь. Усього під озимину господарство заклало більше половини своїх площ.
Схід: війна диктує структуру посівних площ
На сході країни до проблем з вологою і погодними умовами додається близькість лінії бойового зіткнення. Так, у прифронтових громадах Донецької області озимі переважно не сіють — чекатимуть весняної посівної. За словами заступниці начальника обласного департаменту агропромислового розвитку Олени Рибакової, у прифронтових громадах не засіватимуть восени озимі культури, бо невідомо чи зберуть врожай в наступному році. Будуть чекати весняну посівну.
Аграрії Донеччини засіяли озимими зерновими та ріпаком 4,27 тис. га, що становить лише 6,2% від прогнозованих площ (68,54 тис. га). На темпи сівби впливає відсутність достатньої вологи у ґрунті, але сільгосппідприємства Черкаської, Іллінівської, Олександрівської, Новодонецької, Добропільської та Курахівської громад розпочали осінню посівну.
Так, одне з сільгосппідприємств Краматорського району продовжує працювати, здійснює осінні польові роботи, збирає врожай соняшнику та розпочало сівбу озимих культур.
Читати по темі: Критерії успішної перезимівлі ріпаку та помилки в осінньому догляді посівів
У цьому році підприємство вирощувало сільгоспкультури на площі понад 5 тис. га. Це стало можливим після очищення сільгоспугідь від вибухонебезпечних предметів завдяки співпраці з підрозділами Головного управління ДСНС України в Донецькій області та власними зусиллями.
Директор сільськогосподарського підприємства в Іллінівській громаді Анатолій Поляцьковий зазначив, що цьогорі через наближення лінії фронту відмовилися від сівби озимого ріпаку.
«Ріпак озимий — дорога культура, і ми в цьому році робимо паузу. У зв'язку з обстрілами. Насіння десь на сто гектарів — треба буде 200 тисяч, плюс добриво — 250. Півмільйона відразу. Плюс з серпня треба дві-три обробки зробити хімічні, щоб його виростити, а це дуже затратно», — зазначив Анатолій Поляцьковий.
Запаси вологи в ґрунті на полях, призначених під сівбу озимої пшениці, на переважній території Дніпропетровської області залишаються вичерпаними, зазначили в регіональному гідрометеорологічному центрі. Погодні умови для проведення посівних робіт на переважній території області залишаються складними, сівби озимих культур проходить дуже повільно. На більшості площ, призначених під сівбу озимих, зберігається жорстка ґрунтова посуха, лише в деяких районах на сході області зволоження верхніх шарів ґрунту дещо покращилося і господарства проводять сівбу озимого ріпаку та озимих зернових.
На Харківщині прогнозують зменшення площ під озимими культурами порівняно з минулим роком, головною причиною стала посуха та відсутність опадів.
«У нас останній дощ 17 червня був, і більше в нас дощів не було. Прогноз погоди дивимося, але щось і найближчим часом дощів не планується. По Барвінківському району хлопці ризикують, сіють озимі. Через посуху ніхто не оре, рихлення нема. Деякі господарства пробували відразу після збирання озимих запускати оранку, але швидко стали через великі глиби, що утворювалися на полі. Озимини, скоріш за все, буде менше в регіоні знову ж таки через такі погодні умови», — розповів Костянтин Кармазін, агроном ФГ «Подолянка» з Харківської області.
За його словами, господарство планувало сіяти озимий ріпак, проте не посіяли через посуху.
«І по району, наскільки я знаю від колег, ріпак мало хто посіяв, зовсім мало. Ті, хто посіяв, так і не отримали сходів до цього часу. Ми замість ріпаку, мабуть, будемо планувати ярі. Але будемо дивитись по ситуації. Посівна озимих цього року, думаю, вийде дорожчою за минулорічну. Наприклад, ми плануємо трохи економити на посівному матеріалі. Частину насіння посіємо свого. На добривах не будемо економити. Правда, все сплануємо перед самою сівбою. В районі бояться завозити наперед все через обстріли. Але озимі все одно сіятимуться», — каже агроном.
Захід: багаті вологою теж плачуть
Найбільше пощастило з опадами західним областям. Хоча тут також відчувався дефіцит вологи, все ж невеликі дощі локально інколи випадали.
«Дедалі частіше на Заході України ми спостерігаємо нерівномірність розподілу опадів. У нас може бути «сезон дощів», коли за тиждень випадає понад 100 мм опадів, а потім за місяць-півтора може не випасти й міліметра. Це максимально проявилося цього року, коли ми мали кілька тривалих бездощових періодів протягом року, а влітку вони ще й супроводжувалися аномально високими температурами повітря», — зауважив Олег Білан, головний агроном ГК «Вітагро» (Рівненська, Хмельницька, Тернопільська області).
Раннє збирання озимих культур під урожай-2024 дало змогу раніше почати підготовку до осінньої посівної та сіяти ріпак і пшеницю під урожай-2025 приблизно на 1,5-2 тижні раніше.
«Категорично не практикуємо сівбу в сухий ґрунт, розуміючи всі ризики та можливість зниження ефективності протруювання. Перший і єдиний дощ 15.09-16.09 дав певний запас вологи. Ми здебільшого, це 5% площ, сіємо по strip-till. Терміни залишаються стабільними. Не сіємо пізніше 20 жовтня. Сходи ріпаку та ячменю отримано, проблем не виявлено. Отримуємо перші сходи пшениці. Закінчуємо посівну твердими пшеницями в обʼємі 5000 га. Порівняно з минулим роком посівна була дешевшою через збільшення відсотку посівів за strip-till, зменшення (обґрунтоване на основі агрохімічних аналізів та досліджень) норми стартових добрив, здешевлення ринку добрив в цілому (закупили вчасно)», — каже Дмитро Кисельов, агроном-аналітик компанії «Західний Буг» на Львівщині.
Юрій Черчик, агроном із захисту рослин в ПОСП «Імені Шевченка» Волинської області, розповів, що озиме жито таки довелося сіяти в сухий ґрунт.
«Ми знаходимось у центральній частині Волині, і з опадами впродовж цілого серпня була біда, у середині вересня випало 30 мм опадів, жито сіяли у сухий грунт, бо знали, що піде дощ, і зараз маємо дуже хороші сходи. Ріпак посіяли після дощу 16-18 вересня і маємо зараз перші сходи. З ґрунтообробітком проблем не було, тому що стараємось підлаштовуватися під погодні умови і бути гнучкими у цьому плані. Терміни висіву пшениці такі ж, як і минулорічні, заплановано 600 га площ під пшеницю, а ціна посівної на гектар зменшилась за рахунок економії на пальному. Оскільки стараємось оптимізовувати та здешевлювати виробництво. Ціна на добрива була невисока, бо знайшли те, що шукали, по вигідній ціні», — повідомив агроном.
Південь: звичні до посух
Незважаючи на надзвичайно тривалу посуху та високі температури повітря, південні області також сіють озимі.
В господарствах групи компаній «Агрейн» розпочали сівбу озимої пшениці врожаю 2025 року в Одеській області. Всього під озимі планують відвести 38 тис. га, що на 2,5 тис. га більше порівняно до минулого року.
«Оскільки жнива цьогоріч більш ранні, ніж зазвичай, то і площі звільняються швидше, даючи нам змогу зараз інтенсивно заходити в поля з сівбою. Ріпак вже посіяли в Чернігівській, Житомирській і Черкаській областях, частково в Одеській. Активно триває посівна ячменю на Одещині. На полях із більшою вологістю ґрунтів уже маємо перші сходи озимого ріпаку. Зараз перейшли до захисту культури, — прокоментував Славко Станішич, головний агроном.
Також він додав, що на наступний сезон збільшено посівну площу під пшеницю і ячмінь, порівняно з цим роком.
«Через спеку та посуху в липні та серпні, яка вплинула на пізні культури, вирішили збільшити площі під озимою пшеницею, яка є більш стійкою до посухи. До того ж, зменшення врожаю продовольчої пшениці в багатьох країнах світу через посуху призводить до зростання цін на зернові. Ціни вже вищі, ніж минулого року, і показують рентабельність виробництва пшениці в Україні, — додає агроном.
У трійці лідерів за темпами сівби озимих культур цьогоріч знаходиться Миколаївська область: тут активно засівають озиминою заплановані площі, поступаючись у темпах проведення посівної лише Полтавщині та Кіровоградщині.
У виробничій компанії PROMETEY на Миколаївщині засіяли озимим ріпаком майже 1 тис. га, що перевищує минулорічні показники компанії.
«На Миколаївщині зазвичай осінь суха. Та цього року подекуди ми мали хороші опади — 50 мм, подекуди — 20 мм, що дало нам можливість засіяти ріпаком більші площі, ніж зазвичай. Це культура економічно вигідна, тому, сподіваємось, що озимий ріпак дасть нам гарний врожай цього року», — розповів головний агроном PROMETEY Ілля Троїцький.
Також у виробничій компанії продовжують сіяти озиму пшеницю. Цією культурою засіяли вже 15% від запланованих площ.
Сіяти, чекати чи змінювати плани?
У цьому році у більшості регіонів України склалися надзвичайно посушливі погодні умови, і все це зумовило те, що запаси продуктивної вологи давно вже виснажилися і нових поповнень немає. Багато аграріїв таки сіють у сухий ґрунт, хоча це може бути ризиковано. У чому полягають ризики, пояснив доктор с.-г. наук Сергій Авраменко. За його словами, дощів у багатьох регіонах уже 2-3, інколи навіть 4 місяці, тобто земля пересушена, подекуди вологи немає навіть на глибині до 1 м.
Але аграрії мусять готувати ґрунт до сівби, а багато хто вже й почав посівну з надією, що дощі таки мають піти. Так все ж, каже фахівець, це небезпечно.
«Перша небезпека полягає у тому, що ми не знаємо, коли і скільки випаде опадів. А якщо ми посіяли в сухий ґрунт і внизу немає ґрунтової вологи, то для того, щоб повноцінно рослина росла і розвивалася, потрібна велика кількість опадів, або за один раз, або за декілька разів з невеликим проміжком. У нас же буває так: ми посіяли на глибину, наприклад, 2-3 або 4-5 см, а випало декілька міліметрів опадів, промочивши ґрунт та 1 см, максимум на глибину сівби. Завдяки цьому насіння «наклюнулося», почало вже давати проростки, корінці полізли, але наступних опадів немає. Проходить день, два, тиждень, два тижні, а опадів немає. І та невелика кількість опадів, яка випала, вона вже випарувалася і ґрунт знову сухий, отже корінці опинилися в сухому ґрунті. І є велика ймовірність, що та насінина, яка вже проросла й у сухому ґрунті опинилася, — вона загине», — зазначив Сергій Авраменко.
Таким чином буде втрачена схожість насіння, навіть якщо пройшов невеликий дощ. При цьому ситуація загостриться, якщо буде триматись достатньо висока температура.
Друга небезпека, за словами фахівця, полягає в тому, що чим довше насіння лежить у сухому ґрунті без сходів, тим меншою стає його енергія проростання, власне і схожість. Відповідно надалі й урожайність знижується.
«Тому перш ніж сіяти в сухий ґрунт, уважно подумайте, на яку глибину сіяти і чи варто взагалі поспішати. Так, на більшості території України вересень — оптимальний період для сівби озимих зернових. Особливо перша половина місяця. Але спокійно можна сіяти як до кінця вересня, так і навіть включаючи першу декаду жовтня. І цілком можна при цьому сподіватися, що врожайність не буде знижуватися», — наголосив Сергій Авраменко.
В зв’язку з погодними умовами цього року прогнозується зменшення посівних площ озимого ріпаку на 25-30%, зазначили в насіннєвій компанії «ДСВ Україна».
«Ми очікуємо, що це вплине на ціну врожаю 2025 року в бік її зростання. Тому з вересневими опадами ми отримали ще один шанс посіяти заплановані площі ріпаку. Але робота в умовах пізніх посівів — це багатофакторна система. Розпочнемо з першого і, мабуть, найбільш визначального та того, на який ми не можемо вплинути — клімат. Ми всі бачимо його зміни. Підтвердженню цьому є падалиця ярого ріпаку та ярого ячменю, які протягом останніх років повністю перезимовують і далі зими стають все м’якішими. Отже суми активних температур в осінній період достатньо для того, щоб пізні посіви ріпаку досягли фази розвитку 4-5 повноцінно розвинутих листків (ВВСН 14-15) і добре перезимували», — повідомили фахівці компанії.
Отож, час та можливість успішно завершити осінню посівну-2024 ще є, хоча певні проблеми та камені спотикання є у кожного регіону. Втім, щороку ця ситуація повторюється. Не буває посівної, яка б йшла гладенько, без будь-яких негараздів. Проте аграрії вперто і впевнено виходять на поля та працюють, незважаючи ні на що. Залишається лише побажати їм вдало відсіятися та зібрати гарні врожаї.
Олена Басанець, Яна Красновська, SuperAgronom.com