Підготовка насіння озимих до сівби: як стимуляція росту кореневої системи підвищує потенціал урожайності

Облишимо фактори, на які аграрій вплинути не здатен, зокрема погоду, яка вже котрий рік поспіль не втомлюється робити неприємні сюрпризи. Краще зосередитися на моментах, на які можна вплинути. А саме — попередник, підготовка грунту, вибір насіння для сівби та передпосівна обробка цього насіння.

Насіння пшениці

Насіннєвий матеріал ярої та озимої пшениці

Обробіток ґрунту — один з основних факторів, що впливають на отримання своєчасних сходів, доброї перезимівлі рослин і високого врожаю. Він має бути спрямований на створення пухкого, вирівняного і вологого (на глибині загортання насіння) шару ґрунту.

Звісно, всі технологічні заходи, що застосовуватимуться у вирощуванні будь-якої культури, спрямовані на реалізацію потенціалу, який закладали селекціонери. Тому вибір гібриду/сорту з оптимальними характеристиками — це вже перший крок до потрібного результату.

Наступний важливий крок — передпосівна обробка насіння. У першу чергу, звісно, фунгіцидними та інсектицидними протруйниками, які дадуть шанс насінині прорости та вкорінитися до того, як шкодочинні організми до неї дістануться. Проте не менш важливою є і обробка стимуляторами, що допоможуть прорости і вкорінитися, а також значно легше перенести стреси, на які клімат останніми роками не скупиться.

Обробка насіння стимуляторами: чому це має сенс

Обробка насіння стимуляторами — це, по суті, можливість «посилити» насінину, дати їй потенціал для швидкого старту і, зрештою, знизити ті ризики (посуха або, навпаки, надмірні опади, неоптимальні терміни сівби з різних причин тощо), на які аграрій часто не має впливу.

«Ніхто не ставить під сумнів абсолютну необхідність протруювання насіння фунгіцидними та інсектицидними препаратами. Це базовий, обов'язковий елемент технології, який є надійним захисним щитом від збудників хвороб та ґрунтових шкідників. Проте важливо розуміти обмеженість цього підходу.  Щит захищає, але не надає сили. Стандартні протруйники — це пасивна оборона. Вони не допомагають рослині швидше прорости в сухому ґрунті, не стимулюють її утворювати глибшу та розгалуженішу кореневу систему для кращого живлення, не підвищують її стійкість до холоду чи посухи. Більше того, деякі хімічні протруйники можуть мати легкий ретардантний ефект, дещо пригнічуючи енергію проростання на початковому етапі. У сучасних умовах, коли саме абіотичні стреси є головними лімітуючими факторами, простого захисту вже недостатньо», — пояснює Юрій Третяк, генеральний директор компанії «Агротека».

Читати по темі: Юрій Третяк: Ад'юванти і біостимулятори мінімізують негативні фактори у ході вегетації, на які ми не можемо вплинути

Біостимулятори — це не добрива і не пестициди. Згідно з Регламентом ЄС 2019/1009, це продукти, які стимулюють природні процеси живлення рослин з метою підвищення ефективності використання поживних речовин, стійкості до абіотичних стресів та якості врожаю.

По суті, це сигнальні молекули, які запускають власні метаболічні процеси рослини. При обробці насіння їхня ключова функція полягає в тому, щоб:

• Підвищити енергію проростання та польову схожість, забезпечуючи дружні та вирівняні сходи.   
• Стимулювати активний ріст кореневої системи, особливо бічних корінців, що відповідають за поглинання води та поживних речовин.   
• Підвищити природну здатність рослини протистояти стресам, таким як дефіцит вологи, низькі температури чи засолення ґрунту.   

«Таким чином, ми переходимо від стратегії простого «захисту» до комплексної стратегії «захист + стимуляція». Біостимулятор не замінює фунгіцид, а робить рослину настільки сильною, що вона сама краще протистоїть хворобам, а також успішніше долає стреси, з якими фунгіцид впоратися не може», — зауважує Юрій Третяк.

Технологія вирощування озимої пшениці: етапи, нюанси та відмінності залежно від регіону

Біостимулятори для обробки насіння: ринок, препарати, особливості

До біостимуляторів у наших аграріїв досі ставлення неоднозначне, і основною причиною цього є те, що ринок біостимуляторів в Україні розвивається досить швидко, але без якоїсь системності. Тож інколи це дає можливість вести свій бізнес і не зовсім добросовісним компаніям. А ще більша проблема полягає в тому, що відсутність знань і розуміння призводять до неправильних рекомендацій. Через це й нема довіри до біостимуляторів. Хоча у світі цей сегмент почав створюватись років 50 тому, а з доведеною ефективністю біостимулятори вже застосовують років десь 30-40.

«Насправді у сегменті біопрепаратів є декілька напрямів за вмістом продукту та функціями. Зокрема, мікроорганізми, гумати, амінокислоти та пептиди, екстракти водоростей. Після багатьох досліджень і аналізів ми для себе вибрали один напрям — амінокислоти і пептиди. Якщо порівнювати біостимулятори на основі амінокислот з іншими типами, то, скажімо, гумати не працюють з рослиною. Вони працюють із ґрунтом, контактують із поживними елементами, які стають більш доступними для рослин. Якщо говорити про бактерії, то це симбіоз рослини й мікроорганізму за принципом «я — тобі, ти — мені». А ось із гормонами й водоростями в амінокислот спільне те, що вони усі працюють із клітиною. З елементами, що містяться всередині рослини. Усі ці моменти потрібно розуміти», — каже Юрій Третяк.

На сьогодні кожна корпорація має у своєму асортименті біопрепарати і це говорить про те, що питання ефективності для світових лідерів вже не стоїть. Питання тільки в тому, які біопрепарати дійсно працюють? Компанія «Агротека» застосувала науковий спосіб аналізу, щоб спростувати чи підтвердити ефективність біостимуляторів і обрали продукти компанії Hello Nature.

Біостимулятори на основі амінокислот та пептидів діють як каталізатори. Амінокислоти надають рослині готовий «будівельний матеріал» для синтезу власних білків та ферментів, а пептиди постачають так звані «сигнальні молекули», що запускають метаболізм. Рослині не потрібно витрачати власну енергію на їх синтез з нуля. Тобто синтез білків та ферментів відбуватиметься за участі такого біостимулятора швидше і з меншими витратами власних ресурсів рослини.

Одним з таких продуктів є Коверон Стім — для обробки насіння, призначений для розвитку кореневої системи. Містить, зокрема, довгі поліпептиди, серед яких так званий LRPP (Lateral Root Promoting Peptide). Це ланцюжок амінокислот, який дає сигнал для розвитку бічних коренів. В цьому продукті є тільки пептиди і нема амінокислот, тому підтримка розвитку проходить поступово і дозовано, що якраз є найважливішим на етапі розвитку насіння.

LRPP (Lateral Root Promoting Peptide), що входить до складу Коверон Стім, — це унікальний пептид рослинного походження, що має досить специфічну функцію. Він дає рослині цільовий сигнал на формування та розвиток бічних коренів, тож така рослина вже з перших стадій розвитку утворює більш розгалужену та потужну кореневу систему. Це збільшує площу поглинання та засвоєння елементів живлення і води з грунту, а отже, робить рослину більш стійкою до посух і інших можливих стресів.

Розвинена та повністю функціональна коренева система стане відправною точкою для наступних ефектів протягом сезону:

• Краща зимостійкість: Розвинена коренева система надійно закріплює рослину в ґрунті, захищаючи від випирання. Вона також активніше поглинає елементи живлення (особливо фосфор та калій), необхідні для синтезу цукрів і успішного проходження фаз загартування.   
• Підвищення ефективності використання добрив (NUE): Більша площа поглинання означає, що рослина краще засвоює внесені добрива. Це дозволяє отримати більше віддачі від кожної гранули аміачної селітри чи нітроамофоски, зменшуючи їх втрати.   
• Посилена посухостійкість: Здатність добувати вологу з глибших шарів та більшого об'єму ґрунту є прямою перевагою під час осінніх та весняних посух.   
• Закладання вищого врожаю: Рослина, яка добре вкоренилася, успішно перезимувала і потужно відновила весняну вегетацію, має значно вищий потенціал для формування більшої кількості продуктивних пагонів, крупнішого колоса та виповненого зерна.   

Це особливо важливо для озимих культур, яким для успішної перезимівлі потрібно не тільки увійти в зиму в оптимальній (початок кущення) або близькій до оптимальної фази розвитку, а й зберігати енергію впродовж зими та підтримувати власну життєдіяльність.

Від теорії до практики: інтеграція біостимулятора в технологію

Однією з ключових переваг сучасних біостимуляторів для обробки насіння є простота їх інтеграції в існуючі технологічні процеси. Вони розроблені для спільного використання в баковій суміші зі стандартними фунгіцидними та інсектицидними протруйниками. Зокрема, Коверон Стім має доведену сумісність з більшістю фунгіцидних та інсектицидних протруйників, що дозволяє легко інтегрувати його в існуючу технологію без додаткових витрат на обробку.

Агроному не потрібно впроваджувати додаткову технологічну операцію. Препарат просто додається до робочого розчину під час протруювання. Звісно, необхідно дотримуватися рекомендацій виробника: попередньо провести тест на сумісність, додавати компоненти в правильній послідовності та забезпечувати ретельне перемішування розчину. Це робить застосування біостимуляторів оптимізацією з низьким бар'єром для входу та високим потенційним ефектом. 

«Додавання біостимулятора на етапі обробки насіння не вимагає додаткових зусиль, окремих операцій, якихось складних технологічних рішень. Тому єдиним аргументом «проти» може бути лише небажання покращувати власну технологію. І, можливо, переконання, що якісному насінню додаткова стимуляція не потрібна. Проте це хибне переконання, адже стресові ситуації виникають, незважаючи на якість насіння. І біостимуляція зменшує вразливість насіння, а далі і паростка, до стресів», — пояснює Юрій Третяк.

Читати по темі: Як досягти максимальної ефективності від ЗЗР: 5 кроків для покращення роботи пестицидів

І, звичайно, варто подбати про збалансовану систему живлення. Адже біостимулятор «поліпшує травлення», проте сам «їжею» в прямому сенсі не є. Він зміцнює ти стимулює роботу коренів, що є системою живлення рослини. А далі вже корені засвоюють те, що їм поклали в грунт.

«Ми не підміняємо добрива — ми вмикаємо біохімію насіння, щоб корінь швидше запрацював. Це ключовий момент для розуміння роботи стимулятора. Він, зокрема, запускає α-амілазу — фермент, що перетворює крохмаль насінини в цукор, а далі в  енергію. Цей процес виводить сходи з ризикової зони на тиждень раніше. А утворення більшої кількості бічних коренів дозволяє активно засвоювати вологу та фосфор, які в іншому випадку просто залишилися б недоступними рослині», — зауважує Юрій Третяк.

Як біостимулятор не замінить добрива, так і добрива не замінять стимулятор: для засвоєння елементів живлення потрібне розвинене коріння. Тож дати більше добрив і очікувати стимуляційного ефекту не вийде: слабкий на старті розвитку корінь просто не засвоїть внесене.

Дослідження, економічні та практичні результати вирощування

Останні кілька років компанія «Агротека» проводила власні досліди спільно з агрокомпаніями різної величини та в різних областях країни. Представники компаній були присутні на кожній обробці, фіксували кожну з проведених операцій, кількісні та якісні результати опрацьовувались разом з представниками агрокомпаній, де і проводились тестування.

Озиму пшеницю обрали, як основну культуру для тестів, але паралельно проводили досліди на таких культурах, як кукурудза, картопля, соя, соняшник. Кілька десятків тестів проведено тільки на озимій пшениці, і саме з цієї культури є достатньо результатів, що наглядно демонструють ефективність від застосування біостимулятора Коверон Стім.

Один з «найсвіжіших» дослідів було проведено цьогоріч в товарних посівах озимої пшениці на Полтавщині, у господарстві ФГ «Добродій 2018», що в Кобеляцькій громаді, фактично на межі із Дніпропетровщиною.

Поточний сезон для регіону мало чим відрізнявся від ситуації по всій Україні. Для озимих — пізня сівба через відсутність вологи. Потім весняні заморозки, що вже зачепили і ярі культури. Щодо весняно-літньої посухи, то тут ситуація не така критична, як у південних областях, хоча саме господарство розташоване на межі із Дніпропетровщиною, тобто «напрямок руху» південний і відголоски тамтешніх посух часом зачіпають і їх.

Одне поле в господарстві засіяли пшеницею, насіння якої до сівби обробили стимулятором Коверон Стім. Навіть візуально рослини в літній період виглядали міцнішими, колос був крупнішим і краще виповненим. Тут також були весняні приморозки, але оскільки пшениця «відчувала», що їй достатньо поживних речовин, такі погодні умови на неї ніяк не вплинули. Рослини спокійно вегетували, формували урожай, натомість на сусідній контрольній ділянці першими викидали колос, поспішаючи реалізувати обмежений ресурс.

Читати по темі: Ефективне господарювання на невеликих площах: досвід аграріїв з Полтавщини

Після збирання порахували результат: на обробленій стимулятором ділянці зібрали 6,8 т/га пшениці, тоді як на іншій, контрольній, ділянці урожайність склала 6 т/га. Так само і з класністю зерна — те, що було видно візуально, підтвердилось: на дослідній ділянці з Коверон Стім отримали ІІІ клас, все решта було фуражної якості.

Провівши нескладні підрахунки, отримуємо такий результат: на сьогодні ціна 1 т продовольчої  пшениці становить близько 188€. Тож отримана прибавка принесла господарству 150,4€ з гектару. Вартість Коверон Стім близько 10€ за літр, норма витрати 1 л/т насіння. З урахуванням змінних норм висіву пшениці це близько 2-2,5€ додаткових витрат на вирощування на 1 га. Тобто, вклавши додатково 2,5€, господарство натомість отримало 150€.

Також є вже дані про дослід на озимій пшениці у Київській області: застосування Коверон Стім забезпечило приріст у 40 колосків на погонний метр та вагу колоска 48 г порівняно з контролем, де біостимулятор не застосовувався.  

«Ми щороку проводимо візуальні та лабораторні моніторинги: наші дослідження по всій Україні, від Чернігівщини до Полтавщини, стабільно фіксують, що рослини після обробки Коверон Стім восени мають значно потужнішу та розгалуженішу кореневу систему, що забезпечує кращу перезимівлю та сильніший старт навесні», — зауважує фахівець.  

Отже, біостимулятор не є «чарівною паличкою», що вирішує всі проблеми під час сівби та отримання сходів озимих культур. Але це дієвий інструмент, який за правильного застосування дасть контрольований результат. Стимулятор не додасть вологи вашому полю, проте він додасть рослині стійкості до стресу від посухи та енергії для розвитку в таких умовах. Додавання біостимулятора в технологію дозволить уникнути ризиків отримання нерівномірних сходів, загибелі рослин взимку, а отже, недоотримання врожаю. І головне, що цей технологічний прийом не потребує ні значних витрат, ні зайвих зусиль.

Мистецтво живлення рослин

Все про живлення культур

Олена Басанець, SuperAgronom.com