5 грудня — Всесвітній день ґрунтів: дайджест

Наразі, в часи обмежених ресурсів, розмови та думки про збереження здоров’я ґрунту, його родючості, підвищення вмісту гумусу, раціонального обробітку тощо — ведуться дедалі частіше.

Зробили для вас добірку матеріалів на цю тему, що вийшли на SuperAgronom.com за останні декілька років.

Спочатку трохи статистики да довідкової інформації:

На основі даних ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» — створили інфографіку Структура ґрунтів в Україні, в якій показано відсоткове співвідношення різних типів ґрунту.

До слова, за даними науковців, з 800 видів ґрунтів України, які займають площу 39,8 млн га, 60% — це чорноземи, а це близько 24 млн га.

Уже в подробицях можна дізнатися, які типи ґрунтів у кожному регіоні України, на нашій Карті ґрунтів України.

А тут інфографіка щодо стану ґрунтів та проблеминх моментів — Українські ґрунти: сучасний стан, проблеми деградації та зниження родючості.

Звісно, насамперед нас, як аграріїв, турбує родючість наших ґрунтів. Особисту думку — в чому проблеми та які кроки варто робити, аби комплексно її вирішувати — висловив Олексій Сергієнко, експерт з агротехнологічних питань:

Родючість ґрунту: повернути втрачений потенціал

Радує те, що є серед українських аграріїв ентузіасти-практики, які взяли у своїй діяльності на землі дороговказ — зберігати і примножувати цей Дар.

Як от Леонід Центило, керівник  ТОВ «Агрофірма «Колос». У своєму підприємстві він практикує розроблену фахівцями компанії збалансовану систему ведення сільського господарства. Система вже дала свої результати. За даними досліджень, проведених ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», середній рівень гумусу в ґрунті по підприємству підвищився з 3,15% у 2011 р. до 4,22% у 2018 р. 

Аграрій пояснив, як це працює:

Леонід Центило: Основна наша мета — повернення ґрунторесурсів

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Скільки коштує здоров’я ґрунту? — запитують фахівці компанії БТУ-ЦЕНТР. І спершу розбираються, які ж фактори передусім впливають на здоров’я ґрунтів, а потім — яких технологій необхідно дотримуватися для підтримки здоров’я ґрунту і, зокрема, який прибуток можна отримати від використання біологічних продуктів на полях соняшнику.

До виснаження ґрунтів призводить насамперед інтенсивне землеробство. Тому існує така думка, що варто озирнутися назад, на досвід наших попередників, додати трохи сучасних знань і, можливо таке поєднання спрацює найефективніше.

Одним з ідеологів та ентузіастів руху саме в такому напрямку є Володимир Іванюк. Він є автором подібної системи, яку називає «Древлянською». Сьогодні її подекуди впроваджують в органічному землеробстві, а одна з її цілей — відновлення родючості ґрунту.

У комплексі заходів, які варто застосовувати для відновлення родючості наших ґрунтів, своє місце посідає також обробіток ґрунту. Й оранка тут залишається «за бортом». «Цілющі властивості» шукають у різних технологіях — no-till, strip-till, verti-till тощо (деякі моменти стосовно останньої можна почитати, наприклад, тут: «Вертикальний обробіток ґрунту як спосіб боротьби з ущільненням та ефективного управління рослинними рештками»). Все це, як бачимо за назвами, прийшлі системи. Але маємо й такі, що розроблені були на тутешніх теренах.

Наприклад, знаменита технологія Овсінського.

Як стверджує Олександр Дмитрук, голова ФГ «ВІТАМ» на Житомирщині, він упроваджує у своєму господарстві саме систему землеробства Івана Овсінського, однак багато хто вважає, що цю систему можна справедливо назвати системою Дмитрука, адже взявши за основу ідеї свого «колеги», який діяв понад 120 років тому, пан Олександр реалізує їх у власних технічних та технологічних інноваціях. І «як вирощують рослини з імунітетом» поділився із нами.

«Глибока стурбованість» станом родючості ґрунтів присутня і за кордоном. Тамтешні фахівці пропрацьовують це питання в гуманітарно-соціально-економічному руслі. Плюс у багатьох країнах відновлення родючості підняте на рівень державної політики, регламентується на законодавчому рівні. Є там і свої «течії». Наприклад, так зване регенеративне землеробство.

Хоча й воно викликає певні дискусії. Є люди, які скептично ставляться до його постулатів, тоді як інші цілковито згодні з думкою, що це майбутнє сільського господарства та спосіб вирішення проблеми кліматичних змін.

Загалом регенеративне, або відновлювальне землеробство — це система, яка дає змогу не лише виростити якісні продукти харчування і не завдати шкоди навколишньому середовищу, а й збагачує ґрунт, збільшує біорізноманіття та підвищує ефективність користування природними ресурсами.

В його основі лежить здоров’я ґрунту. А метою є поліпшення або відновлення деградованих ґрунтів шляхом збільшення кількості органічних речовин у ґрунті та відновлення біоти. Крім того, ґрунти, які мають структурну міцність і багаті органічними речовинами та мікроорганізмами, краще затримують воду та накопичують вуглець.

Ми висвітлювали засади та досвід британських фермерів.

А ось як бачить проблему ще один британець, Девід Дент — науковець-ґрунтознавець та дослідник. Він наголошує, що при переході до регенеративного (ґрунтоохоронного) агровиробництва можна не тільки зберегти родючість ґрунтів, але й збільшити врожайність та пом'якшити наслідки змін клімату через секвестрацію вуглецю ґрунтами. Фахівець вважає, що регенеративне землеробство — відповідь на зміни клімату.

Пропонує такий план дій: 

• припинити оранку;
• перейти на сівозміни без пару;
• збільшити різноманіття сівозмінам, найперше за рахунок бобових і багаторічних трав;
• поєднати рослинництво та тваринництво. 

Якось із компанією Кернел ми запровадили АгроПолігон про сидерати і на одному з виїздів зустріли Гарольда ван Еса, професора Корнельського університету (Нью-Йорк, США), який давно займається дослідницькою діяльністю за напрямками здоров’я ґрунтів та інноваційні технології у сільському господарстві. І не пропустили можливості поговорити з експертом про його бачення проблеми родючості ґрунту:

Гарольд ван Ес: Ґрунти нам потрібні родючі, тому про їхнє здоров’я також треба дбати

І насамкінець трохи теорії від доктора біологічних наук Сергія Хаблака:

Вплив мінеральних добрив на властивості ґрунту та ҐВК

Рівень кислотності ґрунту: вплив вмісту певних поживних елементів

Моделі родючості ґрунту: оптимальне поєднання поглинутих обмінних катіонів у складі ҐВК

Читати також: Леонід Ківерський: «В умовах зміни клімату слід переглянути підходи до управління пожнивними рештками»

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас