Гарольд ван Ес: Ґрунти нам потрібні родючі, тому про їхнє здоров’я також треба дбати

SuperAgronom.com познайомився із професором під час АгроПолігону Кернел, коли приїздив оглядати дослідницькі посіви сидератів у кластері компанії «Дружба-Нова».

Виявилося, що Гарольд ван Ес не лише займається дослідженнями стосовно стану ґрунтів, але й є учасником та одним із засновників програми Soil Health, що розглядає ґрунти не як неживий субстрат, а як живу систему, своєрідний організм.

SuperAgronom.com: Що, на вашу думку, входить у поняття «здоровий ґрунт»?

Гарольд ван Ес: Ми виділяємо три складові здорового ґрунту: хімічну, фізичну і найголовнішу – біологічну. Раніше ми робили головний акцент на хімічній складовій, проте зараз вже зрозуміли, що основну увагу потрібно приділяти саме біологічній. Я маю на увазі всю ту біоту, яка живе у ґрунті, а також біологічні властивості та характеристики самого ґрунту. Адже це повноцінна жива система, яка існує та розвивається за власними законами. У тому числі потрібно й досліджувати ґрунтові мікроорганізми, досконало вивчати їхню діяльність та їхню роль. Ми дійшли висновку, що не можна господарювати на землі так, як раніше. Те ставлення до ґрунту, яке було в нас раніше, призвело до зниження урожайності, погіршення якісних характеристик самого ґрунту.

Поле сидератів

SuperAgronom.com: Як ви оцінюєте роль сидератів у покращенні стану ґрунту?

Гарольд ван Ес: Існують численні тести для визначення стану ґрунту, його здоров’я та структури. Ми розробили більш просунутий тест, який фокусує увагу саме на біологічній складовій ґрунту, а також на його фізичному стані. Річ у тім, що раніше, як я вже згадував, до уваги брали переважно хімічний склад ґрунтів, проте ми звернули увагу саме на біологічну складову. І завдяки цьому тесту ми побачили, що застосування сидератів покращує біологічний склад ґрунту, його структуру, підвищує урожайність вирощуваних культур.

SuperAgronom.com: А як саме у США застосовують сидерати? Чи це звичайна практика для сільгоспвиробників, чи так як і поки що в Україні – на рівні спроб та експериментів здебільшого?

Гарольд ван Ес: Усе залежить від галузі сільського господарства. Наприклад, овочівники активно застосовують сидерати, бо у них є достатньо часу для використання сидеральної сівозміни. У інших галузях може бути по-різному, залежить від вирощуваних культур та кліматичних умов. У когось є потрібний часовий проміжок, щоб висіяти сидерат, а у когось його немає. Тому сидерати та покривні культури намагаються застосовувати там, де це можливо, але все залежить від галузі рослинництва.

Гарольд ван Ес

SuperAgronom.com: Чи є у сидератів перспективи в Україні, на вашу думку?

Гарольд ван Ес: Я переконаний, що сидеральну систему потрібно запроваджувати в Україні, цим дійсно варто займатися. Тим більше, що структура рослинництва у вашій країні така, що є той проміжок часу, у який можна сіяти сидерати. Тобто якихось організаційних великих проблем запровадження сидеральної системи не становитиме. А оскільки сидерати дійсно приносять користь ґрунтам, особливо їхній біологічній складовій, цим варто займатися.

SuperAgronom.com: Які культури найкраще застосовувати у якості сидератів?

Гарольд ван Ес: Вибір сидеративної культури повинен базуватися на тому, які покращення ви хочете отримати, яку саме проблему ґрунтів потрібно вирішувати. В Америці, наприклад, дуже часто як сидерат застосовують жито, бо воно добре росте, його можна сіяти на зиму і навесні отримувати гарну вегетативну масу перед висівом основної культури. Також гарний сидерат конюшина. Якщо ґрунтам потрібен азот, можна застосовувати азотофіксуючі культури. Сіють їх в нашій країні по-різному, але я б радив використовувати для сидератів нульові технології, оскільки вони найменш шкодочинні для ґрунту.

Коренева система сидератів

SuperAgronom.com: А як взагалі ви ставитесь до таких систем обробітку ґрунту, як no-till, mini-till? Чи варто переходити на них тим, хто застосовує в господарстві традиційний обробіток?

Гарольд ван Ес: Особисто я проти інтенсивних технологій обробітку, тому що вони негативно впливають на ґрунти, порушують їхню структуру, руйнують поверхневі шари. Проте одразу переходити на no-till тим, хто вирішив це зробити, я б не радив. Перехід повинен бути поступовим, бо якщо одразу перейти на no-till, це також може бути шкідливим для ґрунтів. Ми радимо для переходу спочатку застосовувати технологію обробітку strip-till, це, на мою думку, краща система для України.

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Олена Басанець, SuperAgronom.com