Регенеративне землеробство — відповідь на зміни клімату

Свою думку про безальтернативність регенеративного землеробства SuperAgronom.com висловив Девід Дент — британський науковець-ґрунтознавець та дослідник. Пан Дент наголошує, що при переході до регенеративного (ґрунтоохоронного) агровиробництва можна не тільки зберегти родючість ґрунтів, але й збільшити врожайність та пом'якшити наслідки змін клімату через секвестрацію вуглецю грунтами.

Зараз у світі посилюються деградаційні процеси — ерозія, ущільнення, зменшення якості прісних вод, забруднення, підкислення, втрата біорізноманіття та й власне родючість ґрунтів знижується. Сільське господарство відповідає за щонайменше четверту частину викидів парникових газів, сприяючи змінам клімату, які, у свою чергу, примножують проблеми агровиробництва. Водночас людство знає кращі способи ведення сільського господарства, але вони застосовуються обмежено.

Впровадження інновацій вимагає зміни підходів і власне суспільства. Які кроки потрібно здійснити для подальших змін? Найперше, на рівні господарств необхідні мережі, які підтримують інновації, навчальний процес та будуть окреслювати актуальні потреби аграріїв. Варіантом можуть бути різноманітні спілки, асоціації чи кооперативи. Аналогічна організація роботи мала вирішальне значення в поширенні природоохоронного сільського господарства в Бразилії та Північній Америці. Такі спілки функціонують шляхом регулярного обміну досвідом між зацікавленими та агрономами з досвідом інноваційного ґрунтозберігаючого землеробства.

Проблемою, як підтверджує практика, є і процес переходу господарств на нульовий обробіток ґрунту, але через кілька років фермери вважають, що більшість нагальних проблем, відповідно до своїх місцевих умов уже вирішено, або розчаровуються у фінансових результатах. Тому важливим є стале управління і розуміння того, що результатів у ґрунтоохоронному землеробстві важко досягнути за короткі терміни.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Агровиробництво та глобальне потепління.

Ґрунт може стати найбільшим гальмом глобального потепління; вміст вуглецю у ґрунтах вищий, ніж в атмосфері та у всій рослинності разом взятих. Але фермери «спалюють» органічну речовину в процесі використання ґрунтів, посилюючи емісію парникових газів. Найкраще, що аграрії могли б зробити — це повернути органічну речовину назад, а ідеальне місце для її зберігання — це чорноземи степів і прерій. 

Незайманий ґрунт природної екосистеми містив понад 500 т органічної речовини на гектар, що зберігало вологу опадів, забезпечуючи врожай при посушливих умовах. Але за час господарювання половина органічної речовини ґрунтів потрапила в атмосферу, а найродючіший ґрунт у світі — чорнозем, став найгіршим прикладом деградації земель. Тільки катастрофічні пилові бурі 1930-х років змусили американців розробити заходи щодо збереження ґрунту, але вони не стосуються першопричини ерозії ґрунту — його оголеної поверхні. Однорічні культури дають мізерний захист від стихії, при цьому оранка прискорює ерозійний змив та втрати гумусу і верхнього шару ґрунту.

Доіндустріальний вміст діоксиду вуглецю в атмосфері становив 280 ppm, а на сьогодні його кількість перевищила 400 ppm, що й індукує глобальне потепління. Для утримання змін клімату необхідно, щоб зростання середніх температур не перевищувало 1,5°C, порівняно з доіндустріальним рівнем, а викиди повинні бути зменшені вдвічі до 2030 р. та зупинені до 2050 р. З 1970 року вміст органічного вуглецю ґрунту в степах зменшився на 165-192 т C/га. 

1Gt = 1000 млн. т; 1ppm CO2 в атмосфері = 7.8Gt

Потенціал ґрунтоохоронного агровиробництва щодо зменшення вмісту CO2 в атмосфері та збільшення врожайності

Концепція заходів

Ґрунтоохоронне сільське господарство передбачає нульовий обробіток ґрунту, постійне покриття поверхні ґрунту покривними культурами або рослинними рештками та сівозміни, які контролюють забур’яненість і шкідників без токсичних хімічних речовин. 

Мінімізація обробітку ґрунту попереджує ерозію та забезпечує більшу тривалість посівної, менше витрат на машини та на 70% менше витрат палива та людино-днів. За таких умов пшениця в сівозміні дасть додаткову тонну/га, тому нинішні валові збори можуть бути досягнуті з меншої площі. Нульовий обробіток ґрунту та один рік на кожні три роки під багаторічними бобовими і травами трансформували б річну емісію вуглецю в його секвестрацію до 0,5-1,5 т/га/рік, замінюючи водночас дорогі азотні добрива. 

Зелена біомаса забезпечить утримання худоби, а внаслідок цього будуть і м’ясо, і молоко та шерсть. Але, не менш важливо, що цей ланцюг забезпечить аграріїв гноєм — першокласним органічним добривом, що посилює переваги сівозміни, власне завдяки чому поточний обсяг виробництва зернових може бути подвоєний. Крім того, продукція тваринництва має перспективи щодо вироблення біогазу. Для України це може замінити всі вугільні електростанції, щороку зберігаючи в землі 22,1 мільйона тонн вугілля. 

План дій: 

• припинити оранку;
• перейти на сівозміни без пару;
• збільшити різноманіття сівозмінам, найперше за рахунок бобових і багаторічних трав;
• поєднати рослинництво та тваринництво. 

Додатковою альтернативою є перетворення біомаси на біогаз — це було б стратегічною інвестицією, а створення ринку зеленої біомаси позбавило би потреби в інших стимулах. Україні для заміни своїх вугільних електростанцій генеруючою потужністю 21,8 ГВт, знадобиться 44 000 таких установок вартістю 87 мільярдів доларів.

Заходи ефективності: Вимірювані прибутки включають усунення викидів СО2 до 15 Гт до 2050 року та щорічне скорочення діоксиду вуглецю в атмосфері за рахунок збільшення вмісту органічної речовини ґрунтів на 1,5 т/га/рік; енергозабезпечення з відновлювальних джерел енергії; припинення ерозії ґрунтів, їхня вища стійкість до кліматичних змін; більш конкурентоспроможне сільське господарство, відновлення дієвих сільських громад та національної економіки.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Щодо уточнень та детальної інформації звертайтесь до Юрія Дмитрука, доктора біологічних наук, завідувача кафедри агротехнологій та ґрунтознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича — y.dmytruk@chnu.edu.ua.

Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2021