Леонід Центило: Основна наша мета — повернення ґрунторесурсів

Аби не допустити катастрофічних сценаріїв, про збереження ґрунтів потрібно думати вже зараз. Чимало світових громадських та державних організацій, наукових спільнот переймаються проблемою. Серед них — ФАО. В Україні ця організація запровадила для вітчизняних аграріїв Навчальну програму «Ґрунтозберігаючі технології у землеробстві». Один із тренінгів пройшов на базі ТОВ «Агрофірма «Колос». Вибір бази для проведення тренінгу невипадковий. Адже Агрофірма й сама практикує розроблену її фахівцями збалансовану систему ведення сільського господарства. 

Система вже дала свої результати. За даними досліджень, проведених ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», середній рівень гумусу в ґрунті по підприємству підвищився з 3,15% у 2011 р. до 4,22% у 2018 р. 

Леонід Центило, керівник підприємства, розповів присутнім аграріям про свою систему та про те, які загалом існують у світі системи біологічного землеробства та управління вторинними сільськогосподарськими відходами.

«Наразі у світі є ціла низка систем альтернативного землеробства. І це закономірно, адже кожна думка, кожна система має право на життя, і в тих чи інших умовах вони дають свій результат», — зазначив Леонід Центило.

Подаємо основні тези його доповіді щодо альтернативних систем землеробства.

Загалом біологізація землеробства включає такі основні чинники:

• Удосконалення наявних форм системи землеробства на основі широкого застосування біологічних прийомів і засобів для відтворення родючості ґрунтів і захисту рослин.
• Обмежене використання мінеральних добрив з урахуванням оптимізації живлення та екологічно безпечних систем захисту рослин, а також впровадження диференційної системи обробітку ґрунту з урахуванням біологічних вимог культурних рослин.
• Включення до сівозміни багаторічних, бобових трав.
• Застосування усіх видів органічних добрив, сидератів.

Кожен із цих факторів в той чи інший спосіб є складовою наявних систем землеробства спрямованих на біологізацію агровиробництва та спрямування його в екологічне русло.

І. Сестейнінг (англ. — sustaining; органічне землеробство)

Це система землеробства, метою якої є баланс між продуктивністю агроценозу і деградацією навколишнього середовища з метою забезпечення збереження якості земель для майбутніх поколінь.

У цій системі рекомендується використовувати гній, компости, меліоранти (кісткове борошно, доломіт, пісок, крейда, вапно, базальтовий пил і польовий шпат). Велике значення надають сівозмінам, сидератам. Для боротьби зі шкідниками застосовують піретрум (багаторічні трав’янисті рослини сімейства айстрових), часник і нікотин, бактеріальні препарати.

Ця система повністю або здебільшого виключає використання:

• синтетичних добрив,
• пестицидів,
• регуляторів росту,
• кормових добавок до раціону тварин та інших потенційно небезпечних речовин.

Надходження поживних елементів відбувається за рахунок:

• розширення вирощування бобових,
• рослинних залишків,
• гною,
• зелених добрив,
• інших органічних відходів та сирих мінеральних добрив (руд).

Метою такої системи є відтворення природних екосистем. Основна мета органічної системи — оптимізація біологічної продуктивності, безпечність навколишнього середовища для здоров’я людей. Фермери «органіки» намагаються зменшити або зовсім не використовувати речовини (природні і синтетичні), які можуть бути шкідливі для організмів ґрунту, збіднюють невідновлювані ресурси, погіршують якість води і повітря або шкідливі для здоров’я робітників ферми та споживачів.

Стійке відтворення і збереження родючості ґрунтів відбувається за допомогою створення оптимальних умов біологічної активності ґрунтів.

ІІ. Органо-біологічна система

Цей напрям альтернативного землеробства порівняно молодий, поширений головним чином у Швеції і Швейцарії. Суть системи — створення «живого і здорового» ґрунту шляхом активізації життєдіяльності мікрофлори. Господарство, як єдиний організм, в якому досконало налагоджені кругообіг і циклічність. Діяльність господарства базується на принципах наслідування природній екосистемі: поля довгий час під рослинами, залишки рослин закладаються у верхній шар ґрунту, в сівозміні вирощуються бобово-злакові травосуміші. Дозволено застосовувати тільки органічні (гній, солома, сидерати) добрива і мінеральні повільно розчинні туки (томасшлак, калійна магнезія, базальтовий пил).

Для боротьби з бур'янами рекомендуються вогневі та агротехнічні заходи. Зі шкідниками і хворобами — запобіжні заходи. Допускається застосування нетоксичних препаратів — ефірних масел рослин, порошків з водоростей і скельних порід, біодинамічних препаратів (настій із кропиви, відвар з хвоща або полину гіркого). Допускається використання сірчаних і мідних препаратів, дозволені деякі органічні синтетичні препарати (МАНЕБ, цинеб), рекомендуються рослинні інсектициди (піретрум, ротенон і нікотин).

Система передбачає проведення спеціального тесту на «свіжість ґрунту». За цим тестом ознакою «свіжого забруднення ґрунту», що гальмує процеси мінералізації, самоочищення ґрунту, є:

• Переважання органічного азоту, аміаку, вуглецю.
• Наявність санітарно-показових мікроорганізмів (ентеробактерій групи кишкової палички).
• Наявність гельмінтів тощо.
• Високе загальне мікробне число.
• Наявність термофільних бактерій.
• Наявність патогенних анаеробів.

«До слова, Швейцарія лиш порівняно недавно розробила та впровадила вказане тестування. Тоді як у 60-90-роки минулого століття спеціалісти санепідемстанції нашої держави вже проводили вказані дослідження. Ці методики дійсні і досі. Однак, як ми знаємо, сьогодні в Україні систему СЕС ліквідовано», — зауважив Леонід Центило.

ІІІ. Біологічна (екологічна) система

Застосовують її переважно у Франції. При цій системі землеробства також різко скорочується застосування мінеральних добрив, особливо легкорозчинних. Основне джерело живлення рослин — органічні добрива. Свіже органічне добриво за даної технології рекомендовано не глибоко закладати у ґрунт, оскільки при переважанні анаеробних процесів можливе утворення токсичних для насіння і коріння продуктів. До закладення у ґрунт органічні речовини слід компостувати, щоб вони проходили фазу аеробної ферментації. Рекомендується пухке зберігання гною і навіть поверхневе його розкидання.

Для усунення кислотності ґрунтів рекомендуються базальтовий пил, розмелені водорості. Велике значення має обробіток ґрунту, що підвищує його біологічну активність. Один з елементів біологічного землеробства - сівозміна зі щадним режимом насичення одними культурами і застосуванням сидератів.

Для захисту рослин рекомендуються такі самі заходи, як і в органо-біологічній системі. Для боротьби із шкідниками і хворобами профілактика, а проти бур’янів — механічні й вогневі. Дозволено застосування «нетоксичних» препаратів — ефірних рослин, порошків із водоростей і скальних порід, низки біодинамічних препаратів (настій із кропиви, відвар хвощу або полину гіркого).

Дозволено використовувати сірчані й мідні препарати у садівництві й виноградарстві, а також деякі органічні синтетичні, слаботоксичні препарати (манеб). Рекомендовані рослинні інсектициди (піретрум, ротенон, нікотин).

ІV. Травопільна система

Для цієї системи характерно те, що виключно важливе значення надається бобовим багаторічним травам, які збагачують ґрунт азотом, поліпшують його структуру.

Система включає:

• Агроекологічну оптимізацію землеустрою та районування сільськогосподарських угідь.
• Видову структуру посівів сільськогосподарських культур.
• Використання високопродуктивних сортів і гібридів, стійких до хвороб, шкідників і несприятливих ґрунтово-кліматичних умов;
• Використання ґрунтозахисних і фітомеліоративної властивостей різних видів рослин.
• Конструювання високопродуктивних екологічних стійких агроценозів і агроекосистем.

 V. Біодинамічна система

Це один із напрямів альтернативного землеробства, поширених у Європі (Німеччина, Швеція, Данія). Основи біодинамічної системи оригінальні. Наскільки вони науково обґрунтовані — питання, адже включають езотеричні концепції. Однак популярність їх зростає. Поряд із принципами, загальними для інших систем альтернативного землеробства, вони відрізняються низкою положень:

• землеробство слід будувати з урахуванням не тільки земних, а й космічних ритмів, оскільки все живе — це добре збалансоване ціле;
• варто використовувати вплив космічних та інших сил на сільськогосподарське виробництво шляхом застосування спеціальних біодинамічних препаратів.

VІ. Збалансована сільськогосподарська система, біологічне землеробство

Саме цю систему запровадили та використовуються у ТОВ «Агрофірма «Колос».

Суть системи полягає у використанні сучасного обладнання, сертифікованого насіння, охороні й раціональному використанні ґрунтів і водних ресурсів, екологічно безпечному і рентабельному веденні тваринництва. Основна увага приділяється правильному вибору сівозмін, відновленню і збереженню родючості ґрунту, різноманітності культур і домашніх тварин, боротьбі з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками і бур'янами екологічними засобами і методами.

Оптимізація фітосанітарного стану посівів досягається зміною структури ріллі, сівозміною, часткою чистого пара, обробітком ґрунту, строками сівби і нормами висіву насіння, використанням екологічно безпечних біологічних засобів і застосуванням пестицидів у міру створення рослин, стійких до хвороб і шкідників.

Біологічне, збалансоване землеробство — це повне використання біологічних закономірностей у процесі виробництва повноцінної та екологічно безпечної рослинницької продукції. Основою такого землеробства є організація розширеного відтворення гумусу як інтегрального показника поступового родючості ґрунту, що впливає на всі ґрунтові режими: поживний, водний, повітряний, тепловий і фітосанітарний.

Екологічна роль біологічного землеробства полягає в створенні зон трофічного комфорту для рослин, при яких виключаються стреси у рослин від нестачі або надлишку поживних речовин і мікроелементів, забезпечуються доступність елементів живлення кореневою системою, пролонговану дію добрив, блокада забруднювачів на межі грунт — коренева система. При цьому пріоритет належить сівозмінам з травосумішами, органічним добривам, сидератам, що сприяє відновленню запасів органічної речовини і поліпшенню агрофізичних властивостей ґрунту.

Як зауважив Леонід Центило, основне завдання, яке поставила перед собою агрофірма — інтенсифікувати повернення ґрунторесурсів.

Передусім потрібно пам’ятати, що ґрунт характеризується специфічними властивостями:

• фізичними (структура, проникність для води та повітря, поглинальна здатність),
• хімічними (гумусованість, вміст поживних речовин тощо),
• біологічними властивостями (мікробні угрупування та продукти їх життєдіяльності, мікро-, мезо-, макрофауна, живі корені рослин).

Тільки у такому розрізі, за сукупності вказаних властивостей, формується родючість ґрунту як здатність створювати умови, необхідності для росту рослин та формування врожаю.

«Біологізація землеробства — невід’ємна складова продовольчої та екологічної безпеки України. На сьогодні в Україні здійснюється вимушений, стихійний перехід на біологічне землеробство з недотриманням основних його принципів: досягнення бездефіцитного балансу органічної речовини і біогенних елементів, дотримання науково обґрунтованих сівозмін, ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту, інтенсифікації використання біологічного азоту, ефективного контролю рівня забур’яненості, ступеня ураження хворобами та шкідниками. За таких умов виснажуються ґрунти і погіршуються їхні фізико-хімічні властивості, зменшується продуктивність агроекосистем і погіршується якість продукції. Біологічне землеробство забезпечує задовільну продуктивність агрофітоценозу і економічну ефективність тільки за оптимальних параметрів родючості ґрунту, у тому числі агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників», — наголосив Леонід Центило.

Він переконаний, що біологізація землеробства має здійснюватись тільки при бездефіцитному, а краще позитивному балансі органічної речовини та біогенних елементів, що можливо досягти лише при застосуванні оптимальних доз органічних, мінеральних добрив і хімічних меліорантів.

І тут постає питання накопичення й наступної утилізації/переробки вторинних відходів агровиробництва — як тваринництва, так і рослинництва.

На думку Леоніда Центила, нашим аграріям необхідно впроваджувати принцип безвідходності та компенсаційності виробництва. Й одним із засобів повернення ґрунторесурсів є компостування.

І тут на сцену виходять біологічні препарати. Створені на основі мікробних культур, вони можуть застосовуватись практично у всіх агротехнічних заходах:

• біопротруювання насіння;
• інокуляція насіння;
• захист рослин;
• стимулювання росту та розвитку рослин;
• підвищення продуктивності та урожайності;
• деструкція токсичних речовин, органічних, тваринних решток;
• біоремедіація (очищення вод, ґрунтів з використанням метаболічного потенціалу біологічних об'єктів (безпечних грибної та бактеріальної мікрофлори).

Насамкінець Леонід Центило зауважив, що Агрофірмою «Колос» задепоновано 14 штамів мікроорганізмів, на основі яких розроблено біопрепарати, що застосовуються в біологічному землеробстві. Зокрема, при виготовленні компостів. Для виробництва компостів у господарстві обладнані спеціальні майданчики. Сировиною слугують гній великої рогатої худоби, ставкові мули, сапропелі, торф, дефекат. Також, за словами директора, можна застосовувати накопичення з відстійників населених пунктів. Щорічно господарство виробляє близько 30 тис. т компосту. Обробляючи 3,5 тис. га, мають таким чином можливість практично кожного третього року вносити на поле близько 15 т/га власних компостів. А під цукровий буряк вноситься близько 30 т/га цього органічного добрива.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com