Як фермер зменшив використання інсектицидів, розділивши поля (англійський досвід)

Джерело: Farmer Weekly

Тім Скотт розробив систему вирощування сільськогосподарських культур, яка забезпечує сприятливі умови для розвитку природної біоти у будь-яку пору року.

Його унікальний підхід складається із трьох ключових кроків:

1. розмежування поля живими огорожами;
2. створення «мозаїки» з розмежованих ділянок, на яких посіяні різні культури;
3. залишення стерні на полі на перезимівлю.

Таку технологію аграрій індивідуально практикує вже декілька десятиліть. Тоді як науково-дослідні проекти (наприклад, проект Assist, заснований Центром екології та гідрології (CEH), науково-дослідним центром Rothamsted Research та Британською геологічною службою) лише розпочали вивчення й розробку схожих систем. 

Таку діяльність Тім Скотт розпочав у 1993 році, коли він орендував землю у Фонду з відновлення екосистеми сільської місцевості. До кола його обов’язків входило підтримання та сприяння поширенню якомога більшої кількості “дикої”, природної біоти на своїй фермі, залишаючись при цьому прибутковим.

Головна увага Фонду приділяється збільшенню чисельності птахів та метеликів, але для цього Тіму доводиться забезпечувати комфортне середовище існування та джерела їжі для безхребетних, які  є частиною раціону птахів та метеликів.

Це ті ж самі комахи, які запилюють сільгоспкультури або забезпечують біологічний спосіб боротьби зі шкідниками.

І хоч упроваджені фермером заходи є досить успішними з екологічного погляду, вони ускладнюють його сільськогосподарську діяльність і потребують ретельного управління.

З другого боку, цей підхід дав змогу Тіму Скотту вже протягом 10 років не застосовувати отруйні гранули-приманки та протягом 15 років не використовувати інсектициди. 

Розмежування полів

Із загальної оброблюваної ним площі в 290 га пану Скотту належить частина,  решту орендує у різних осіб та організацій, однією з яких є Фонд з відновлення екосистеми сільської місцевості.

Перед фермером було поставлено завдання повернути чотири ключові ресурси, які представники дикої природи потребують для існування: місце, де можна “спати”, пити, харчуватися та залишатися у безпеці.

Фонд слідкує за кількістю метеликів, бджіл та птахів на території ферми і представляє дані цих спостережень кожного року  в день підбиття підсумків.

Оскільки  пан Скотт є орендарем, він також повинен вести прибуткову сільськогосподарську діяльність, щоб платити за оренду.

«Я сплачую за оренду, проте не повну ринкову ціну. Це компроміс. Якщо у мене є менші поля і більше різноманіття сільськогосподарських культур для підтримки дикої природи, то це має відповідно відображатися в орендній платі», - зауважує фермер.

Його стратегія зосереджена  навколо ідеї створення коридорів міграції представників дикої природи по його фермі, і основним елементом стратегії є пересаджування живих огорож.

Пан Скотт поділив свої 8 га полів, розмежувавши їх живими огорожами, до складу яких входить 14 різних видів рослин. По периметру між ріллею та огорожею залишено смужки трави. Усе це в комплексі створює умови для життя і розмноження різноманітної дикої корисної біоти.

Пан Скотт також добре доглядає живопліт, почергово підрізаючи його і при цьому залишаючи достатньо місця для середовища існування диких «мешканців». 

«У багатьох фермерів є розмежувальні смуги трави, тому що вони присутні у  програмах, пов’язаних із навколишнім середовищем, але більшість фермерів також зациклені на «гігієні». Вони знищують смуги розмежування на полях, зрізають живі огорожі, і як наслідок, там зникає все живе», - бідкається Тім Скотт.

Що з прямим посівом?

Можна було б припустити, що Тім Скотт як фермер, який дбає про навколишнє середовище, є прихильником прямого посіву. Одна він не впевнений, що важкий глинистий ґрунт здатний змінювати свою структуру.

«Я не є супротивником методу сівби по стерні. Він був дуже популярним 30-40 років тому, але потім поступово зник через цілу низку причин. Я все ще вірю, що, коли важкий глинистий ґрунт осідає, він зрештою стає по-справжньому щільним. Проте я все ще бачу переваги у сівбі по стерні взимку і саме роздумую над тим, щоб скористатися цим методом», - каже аграрій.

Отже, ключові елементи підходу Тіма Скотта такі:

•       Використання живоплоту. Фермер розділив більші поля на чотири частини, розмежувавши їх живими огорожами, які складаються з декількох видів рослин. Вони оточені смугами трави та обрізаються почергово.
•       «Мозаїка» із різних сільськогосподарських культур. Культури не висаджуються великими масивами. Отже, на кожній відмежованій ділянці - інша культура.
•       Стерня, залишена в полі на зиму. Бур’яни та падалицю залишають на зиму на полях з більш пухким ґрунтом як “безакштовні” покривні культури, тоді як важкий глинистий ґрунт виорюють.

Про живопліт уже роз'яснено, тепер детальніше по решті елементів.

«Мозаїка» із сільгоспкультур

Пан Скотт практикує сівбу сільськогосподарських культур за принципом мозаїки замість того, щоб вирощувати їх масивами. Тобто на кожній відмежованій ділянці - інша культура.  Завдяки чому на його фермі деякі з птахів, що тут гніздуються, можуть виростити три виводки за сезон, а не один. Адже у їхніх пташенят значно знижується ризик стати жертвою хижаків, поки батьки відлучаються на полювання.

Втім, для фермера через таку організацію поля виникають певні труднощі з виробництвом. Ускладнюється логістика,  підвищуються витрати на дизельне пальне та подовжується період жнив. Тепер збирання врожаю займає приблизно на тиждень більше часу, ніж це було б за розташування посівів масивами. У Містера Скотта 31 поле, на якому потрібно буде провести обробіток ґрунту навесні, після того, як сівозміну зі співвідношенням 70% озимих і 30% ярих довелося змінити через нестачу вологи восени.

Один із головних факторів, який спонукав пана Скотта до сівби ярих культур, був контроль над китником мишохвостим. Проте він також вирощує ярі культури через їхню користь для довкілля.

«У полі з ярими культурами пара жайворонків матиме не один, а цілих три виводки (приблизно 12 пташенят) - завдяки достатній кількості їжі», - каже він.

Стерня, залишена на зимівлю

Третій крок у підході пана Скотта – залишити стерню взимку на полі замість покривних культур, покладаючись на те, що падалиця та місцеві бур’яни забезпечать середовище існування для дикої фауни.

«Висівання покривних культур для нас досить складний процес - через  важкі глиняні ґрунти. Я не бачу особливої користі від сівби покривних  культур, до того ж вони затримують багато вологи у ґрунті. Можливо, якби  я робив це на пухкішому ґрунті, це принесло б користь. Тож падалиця та пророслі бур'яни стають заміною покривним культурам», - зазначає фермер.

Про те, стерня, залишена на зиму, сприяє існуванню диких тварин, свідчать розставлені по всій фермі 110 годівничок. За словами пана Скотта, вони спустошуються за тиждень. А одразу після заробляння стерні навесні ці годівнички будуть спустошені всього за день.

Зимувати - десь до 14 лютого - фермер залишає близько 20 га стерні. Решту 80 га на фермі не субсидіюються проектом, що дає змогу пану Скотту орати поля в будь-який час від Різдва (25 грудня) для того, щоб розподілити робоче навантаження та дозволити його ґрунтам підсохнути перед сівбою.

Для того, щоб змусити залишену на зиму стерню бути ефективною на його полях з важким кам’янисто-глинистим ґрунтом, пан Скотт ще більше розділяє свої поля: він залишає стерню на землях з пухкішим ґрунтом та виорює землі з важким глинистим ґрунтом.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Він намагається розпланувати так звані коридори зі стерні, які з’єднають  усю ферму, хоч і зізнається, що це не завжди можливо.

Джерело: FarmersWeekly