Яра пшениця в сівозміні: обробіток ґрунту, система удобрення, сівба та система захисту

Вимогливість ярої пшениці

Серед ярих зернових яра пшениця — це одна з найбільш холодостійких культур, адже насіння культури може проростати за 1°С температури ґрунту, а за 4-5°С вже з'являтимуться життєздатні сходи. 

Потрібно пам'ятати, що яра майже вдвічі слабше кущиться, ніж озима пшениця. У культури в перші тижні росту та розвитку повільно розвивається коренева система. Сприятливими температурними умовами для кущення та формування кореневої системи є 10-12°С, проте надалі — 16-23°С. Із підвищенням температури скорочується як період, так і енергія кущення. 

Не менш складною проблемою для ярої пшениці є нестача вологи, за якої погано розвивається вузлова коренева система і рослини майже не кущаться. Особливо волога необхідна рослинам під час фази виходу в трубку і в період колосіння-наливання зерна. 

Яра пшениця показує найкращу врожайність на родючих і чистих від бур'янів чорноземних та каштанових ґрунтах, а на малородючих ґрунтах культура кущиться слабо. Сприятливою кислотністю ґрунту є рН на рівні 6-7,5, адже культура не надто добре росте на кислих і засолених полях. 

Карта ґрунтів

Інтерактивна карта ґрунтового покриву України

Яра пшениця за співвідношення головного продукту до побічного (1:0,8) виносить у зібраному врожаї 3 кг/ц N, 0,54 кг/ц Р,  1,4 кг/ц Р₂О₅, 1,53 кг/ц К, 1,83 кг/ц К₂О, 0,20 кг/ц Mg та 0,33 кг/ц MgO.

Культура відчуває низьку потребу у борі, молібдені та цинку, проте високу — у міді та марганці.

Місце в сівозміні та обробіток ґрунту 

Оскільки здатність до кущення та розвиток кореневої системи (особливо вторинних коренів), у ярої пшениці слабші, ніж в інших зернових культур, постає необхідність підбирати попередники, які нівелюють ці недоліки.

Попередники: яра пшениця добре росте після цукрового буряку та пізньої картоплі, а також після кукурудзи на зерно та соняшнику. Після пізно прибраних овочів її теж можна вирощувати. Ріпак і зернобобові — хороші попередники і для ярої пшениці.

Проте яра зернова негативно реагує на повторне вирощування або вирощування після інших зернових (за винятком вівса). 

Обробіток ґрунту під яру пшеницю: важливо своєчасно провести зяблеву оранку, що необхідна, якщо попередниками ярої зернової були просапні культури. Після збирання попередника здійснюється лущення поля дисковими знаряддями у двох напрямках на глибину 6-8 см. Через 2-3 тижні після першого відростання бур’янів здійснюють повторний обробіток на глибину 8-10 см. Рано навесні за фізичної стиглості ґрунту боронують зяб, а безпосередньо перед сівбою культивують на глибину загортання насіння (5-6 см).

Особливості сівби

Норма висіву ярої пшениці у сприятливих умовах (за оптимального часу сівби, оптимальних ґрунтових умов) дорівнює 450 рослин/м , в середніх умовах орієнтовна норма посіву становитиме 475  рослин/м , коли ж сієте з запізненням та у несприятливому грунтовому середовищі, то варто збільшити норму висіву до 500 рослин/м .

Головними критеріями визначення норми висіву насіння ярої пшениці є:

1. Сорт.
2. Щільність продуктивного стеблостою. Під час визначення оптимальної норми висіву треба виходити з того, що краще створити менш щільні вихідні посіви, ніж занадто щільні. Що більш загущені посіви, то менший вплив на них добрив, регуляторів росту тощо. 
3. Якість насіннєвого ложа і термін посіву.
4. Якість насіннєвого матеріалу — схожість, розмір фракцій (великі зерна вимагають більше вологи для проростання), вміст протеїну (що вищий вміст протеїну, то вища енергія проростання), якість протруювання
5. Волога в ґрунті та його обробіток.
6. Внесення добрив.

За дефіциту елементів живлення не варто збільшувати норму висіву, адже в результаті отримаєте коротший колос, зерно буде дрібніше за більш рівномірного дозрівання.

Якщо добрива в господарстві не вносили, то фахівці рекомендують висівати з нормою 4 млн шт./га, але з огляду на те, що проведено дискування поля з весни на 10-12 см (і зруйновано тверде насіннєве ложе), а маса 1000 зерен дорівнює 30 г. Також варто обов'язково коткувати  ґрунт, інакше сходи будуть не надто дружні.

Якщо ж добрива вносилися, то сіяти можна і 5,5 млн схожих зерен на га. В умовах внесення повного комплексу добрив високі норми висіву (5,5-6 млн. шт./га) дають урожай суттєво вищий, аніж низькі (4-4,5 млн шт./га), проте без внесення добрив у загущених посівах аграрії відзначали голодування, хлороз і зниження продуктивності.

Аграріям варто пам'ятати, що значне збільшення норми висіву не лише не збільшує врожайність, а й призводить до зайвої витрати насіння, посилює небезпеку вилягання й ураження хворобами. Занижені норми висіву нерідко призводять до нерівномірності дозрівання через пізнє кущення та підгон.

Якщо ж сіяти культуру із запізненням (за 2-3 тижні після оптимальних термінів), то врожайність її знизиться на 5-7%.

Оптимальна глибина сівби ярої пшениці дорівнює 3-4 см.

Яра пшениця — культура раннього строку сівби, її розпочинають на початку весняних польових робіт, за настання фізичної стиглості ґрунту. За середніми багаторічними даними, найкращі строки сівби ярої пшениці —  це кінець березня — початок квітня.

Внесення добрив 

Повний вегетаційний період ярої пшениці становить 90-120 днів. На формування 1 т/га зерна яра пшениця споживає 35-45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію.

Згідно з дослідами Інституту зрошуваного землеробства НААН, понад 50% приросту врожаю ярої твердої пшениці в неполивних умовах залежить від внесення добрив. У дослідах Інституту врожай зерна за внесення добрив у дозі N55-75Р10-60 збільшувався на 58,9-80,4%. Окрім цього, застосування добрив у цих дозах збільшувало також вміст білка в зерні на 1,3-2% і скловидність — на 8-10%.

За даними досліджень у польовій сівозміні відділу рослинництва Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції, за умов посухи у весняно-літній період, але помірного температурного режиму, найвищу врожайність зерна пшениці твердої ярої (32,7 ц/га) було одержано завдяки внесенню фосфорних (P60) і азотних (N90) добрив під оранку восени.

Раннє підживлення ярої пшениці важливе для максимального збільшення темпів росту на початкових стадіях розвитку. Воно також впливає на формування листкового покриву та на  фіксування сонячного світла. Добрива можуть бути внесені в рядок або розкидані по полю під час посіву.

За низького забезпечення ґрунту рухомим азотом, середнього — рухомим фосфором й обмінним калієм для отримання врожаю зерна на рівні 2-2,2 т/га вчені радять вносити добрива в кількості N60P30K0.

Для максимального збільшення кількості продуктивних колосків корисно провести підживлення. Рівень азоту в листках необхідно підтримувати аж до початку цвітіння. Крім того, слід враховувати, що для максимальної врожайності необхідні такі поживні елементи, як фосфор, магній і бор.

Догляд за посівами

Науковці стверджують, що сучасні технології вимагають обов’язкового надійного захисту культурних рослин від негативного впливу шкідників, хвороб і, особливо, бур’янів, тобто значних обсягів застосування пестицидів на посівах. 

Проте надмірне, часто необґрунтоване, використання засобів захисту рослин не тільки не захищало сільськогосподарські культури від пошкодження хворобами і шкідниками, а й додало ще нових проблем: пестициди стають фактором штучного відбору стійких рас і популяцій шкідників і фітопатогенів, що викликає необхідність розробки ще більш токсичних для навколишнього середовища засобів захисту. Збитки від пошкодження шкодочинними організмами при цьому не зменшуються і за даними Інституту захисту рослин становлять в середньому 28%, зокрема на зернових культурах — 15-20%, а в абсолютному виразі — 0,34-0,46 т/га.

Захист зернових культур від бур’янів за допомогою гербіциду – це один із найважливіших елементів технології. 

На півдні України в посівах зернових культур найбільш поширеними бур’янами є: грицики звичайні, осот польовий, кучерявець Софії, метлюг звичайний, підмаренник чіпкий, берізка польова та інші. 

У деяких країнах світу практикують застосування фітофагів — комах, які є специфічними шкідниками бур'янів, що знищують певний вид бур'яну, не завдаючи шкоди культурним рослинам. 

У США та Австралії для знищення в посівах звіробою використовують деяких листогризів і коренеїдів, завезених з Англії та Франції. Ефективним у США виявилось і застосування довгоносика для боротьби з будяком. 

На амброзію полинолисту згубно діє специфічний жучок зигограма сутураліс, який живиться лише амброзією. Досліди із застосування зигограми дали позитивні результати. З цією метою з Америки завезли амброзієву совку, гусінь якої живиться лише листками амброзії. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Хвороби та шкідники ярої пшениці

З-поміж величезної кількості шкідників зернових колосових, а, нагадаємо, зареєстровано їх понад 300 видів, ярій пшениці в Україні найбільше шкодять: клоп шкідлива черепашка, хлібна жужелиця, хлібні жуки, п’явиця, пшенична, шведська й гессенська мухи, злакові попелиці, озима та зернова совки і пшеничний трипс.

Клоп шкідлива черепашка пошкоджує всі колосові злаки, але найсильніше — пшеницю та жито. У весняний період пошкодження призводить до загибелі центрального листа і стебла. Уколи у стебло викликають білоколосість та недорозвинення зерна. У степовій зоні хімічний захист посівів від шкідливої черепашки поєднують із захистом від пшеничного трипса.

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

Велике значення у зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно господарські та агротехнічні заходи, насамперед, дотримання сівозмін, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5-10 %, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.

Основними рекомендаціями з попередження або знищення хлібних жуків є: 

1. Лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою.
2. Міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на 10-12 см (наприкінці травня – на початку червня) для знищення личинок і лялечок. 
3. Обробка крайових смуг зернових колосових культур у період наливання зерна інсектицидами за наявності 3-5 жуків на 1 м².

Найбільш шкідливими хворобами в період вегетації пшениці ярої є кореневі гнилі, септоріоз, борошниста роса, сажкові та іржасті хвороби.

За складання системи захисту варто звернути увагу на поширення сажкових хвороб у регіоні, адже їхня небезпека сажкових проявляється у скороченні густоти посівів. Часто хвороби залишаються непоміченими, але на власний захист культура витрачає велику кількість поживних речовин, що негативно позначається на її розвитку та продуктивності. 

Летюча сажка дуже шкідлива, адже уражені рослини не плодоносять. Маса надземної частини хворої культури на 30-40% менша, ніж здорової. Існує прихований недобір урожаю. У рослинах гриб перестає рости за 7-8°С, чим і пояснюється менша ураженість ярої пшениці у разі раннього висівання. Заходами захисту є використання здорового посівного матеріалу; більш ранній посів ярових культур і вирощування стійких сортів. Bиcoкoeфeктивним зaxoдoм є пpoтpyювання нaciння фyнгiцидaми cиcтeмнoї дії. 

Тверда сажка завдає шкоди тим, що у заражених рослин зменшується ріст стебел і на приблизно 10% кількість зернівок у колосках, в результаті знижується якість зерна.

Іржасті захворювання ярої пшениці (стеблова(лінійна), бура листкова та жовта іржа) теж спричиняється базидіальними грибами, повний цикл розвитку яких відбувається на двох видах рослин. 

Бypa ipжa змeншyє acимiляцiйнy пoвepxню, знижyє зимocтiйкicть, продуктивність. Heдoбip вpoжaю cтaнoвить 12-20%.

Фосфорно-калійні добрива підвищують стійкість рослин до стеблевої іржі. Однобічне внесення азотистих добрив підвищує сприйнятливість рослин до лінійної іржі. Велике значення у підвищенні стійкості до лінійної іржі має підживлення ярих злаків фосфорно-калійними добривами під час їхнього виходу у трубку. Eфeктивними зaxoдaми пpoти xвopoби є впpoвaджeння cтiйкиx copтiв, знищeння пpoмiжниx гocпoдapiв, злaкoвиx бyp’янiв, oбpoбки пocівів фунгіцидами.

Шкідливість кореневих гнилей полягає у зрідженості посівів, зменшенні урожаю зерна та погіршенні його якості.

Головні профілактичні заходи боротьби з кореневими гнилями — це робота з  ґрунтом і правильна сівозміна. На другому місці — вибір протруйника. Інші фактори практично не мають економічного значення.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Збирання врожаю ярої пшениці

Роздільним способом починають збирати яру пшеницю за вологості зерна 35-20%. Після висихання зерна до 16-18% валки обмолочують.

Пряме комбайнування проводять на рівномірно достиглих полях, без підгону та бур'янів, на низькорослих посівах за вологості 16-18%. На ярій пшениці для прискореного та рівномірного достигання рекомендується за два тижні до збирання за вологості зерна не більш ніж 30% застосовувати десиканти.

Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020