Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Які сільгоспкультури найгірше переносять монокультуру: аграріям нагадали про ризики
Не всі сільськогосподарські культури однаково схильні до негативних наслідків монокультурного вирощування. Деякі з них можна культивувати на тій самій ділянці протягом декількох сезонів без серйозних збитків для ґрунту та врожайності. Інші категорично не підходять для монокультур через високі ризики.
Про це йдеться у матеріалі SuperAgronom.com: Монокультура: де проходить межа між економічною вигодою та виснаженням ґрунту.
Найбільш придатними для монокультурного вирощування є люцерна, кукурудза, соя і рис. Люцерну, зокрема можна вирощувати у монокультурі протягом 6-8 років. За правильного контролю шкідників від монокультурного вирощування люцерни можна отримати зиск у вигляді збагачення ґрунту азотом та запобігання ерозії.
- Кукурудза — 3-4 роки — висока врожайність, але виснажує ґрунт. Потрібна ротація з азотфіксуючими культурами.
- Соя — до 3 років — забезпечує фіксацію азоту в ґрунті, але схильна до хвороб.
- Рис — 3-4 роки — монокультура можлива за умови чергування затоплення та осушення.
«В структурі підприємства кукурудза займає 65% посівних площ, з яких 35% вирощується в монокультурі. Багаторічні наукові дослідження та й практика вирощування кукурудзи в монокультурі (зокрема й наша) свідчить, що за нормальних умов зволоження будь-якого зниження врожаю чи зростання хвороб не спостерігається», — розповів Юрій Борідченко, заступник директора з рослинництва Cygnet Agrocompany.
Перевагою, каже він, є те, що кукурудзу можна розміщувати великими масивами (кластерами). Це забезпечує велику продуктивність ґрунтообробної, посівної, техніки по захисту від бур’янів та шкідників, комбайнів. Але, зазначає Юрій Борідченко, є і мінуси: при довготривалій монокультурі необхідно постійно змінювати схеми застосування ЗЗР від бур'янів та шкідників щоб уникнути резистентності цих шкідливих об’єктів до засобів захисту.
«Кукурудзу в монокультурі практикували протягом 6-7 років поспіль. Зниження врожайності не спостерігали. Проте варто враховувати, що в монокультурі надзвичайно швидко набирає загрози західний кукурудзяний жук (діабротика). Це ускладнює боротьбу з ним. Найбільш ефективним в боротьбі з діабротикою є застосування біфентрину», — додав Юрій Борідченко.
Найбільш непридатні до монокультурного вирощування пшениця і картопля.Пшениця швидко виснажує ґрунт і накопичує багато збудників хвороб, які можуть уражувати інші злакові культури в сівозміні. Картопля є ще гіршим варіантом щодо накопичення хвороб. Врожайність пшениці і картоплі у монокультурі може знизитися на 30-50% і більше через швидке виснаження ґрунту та накопичення патогенів. Для цих культур сівозміна абсолютно необхідна.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

