Аграрій поділився досвідом вирощування сої

Про це йдеться у матеріалі «Сівозміна, живлення рослин, генетика: основа стабільності в умовах посухи».

Найважливішим (базовим) етапом процесу вирощування сої є вибір сорту/гібриду.

«За результатами випробувань найкраще виділився сорт Моцарт — це новинка у портфелі «Ерідон». «Привабили» у ньому: 42% білка, рівень стійкості до розтріскування і склеротиніозу, що мають 9-бальний показник.

За словами пана Івана, наразі в компанії будуть експериментувати із густотою висіву. Цьогоріч планується сорт Моцарт сіяти з трьома нормами висіву — 500, 600 і 700 тис./га. І вже за кінцевим результатом буде обиратись оптимальна норма на наступний сезон.

«Що стосується міжряддя, то спершу ми сіяли суцільним посівом. Потім, коли використовували сівалку Great Plains, то там була можливість сіяти на 35 см — це найбільш ідеальне міжряддя. Зараз же у нас нова сівалка Pöttinger, яка може сіяти на 25 см. І в принципі, це нормальний показник також», — каже Іван Дмитришин.

Насіння сої обробляють препаратом БлекДжек. А також інокулянтом ХайКот Супер і протруйником Стандак Топ.

За словами головного агронома, останніми роками стало важко визначити оптимальні терміни сівби сої. З одного боку, не варто поспішати, щоб посіви не потрапили під приморозки — а вже досвід показує, що в регіоні десь 5-10 травня почали повертатись холоди. А ще в цей час починаються суховії, і бажано, щоб сходи під них не потрапили. Але, з другого боку, і зимово-весняну вологу не можна втрачати. Як один зі способів її збереження застосовують внесення перед сівбою гліфосатів — щоб культурі не довелося конкурувати за вологу з бур’янами.

Також після сівби вносять ґрунтові гербіциди. Тут уже діючі речовини залежать від сорту. Бо, наприклад, той же метрибузин не для всіх підходить.

«Соя боїться бур’янів, конкуренції, вона може винести невелику спеку, її можна трохи припалити гербіцидом, деякі інші стреси вона може витримувати, але якщо буде конкуренція бур’янів, то вона просто не виживе. Бур’ян, як головний конкурент, легко забере у сої і поживу, і вологу. Тому для сої найголовніше — знищити бур’ян на ранніх стадіях. Потім — захистити її від шкідників (бо зараз дуже багато різноманітних шкідників сої), від хвороб (тієї ж склеротинії), і дати мікроелементи. Бо у ґрунті-то вони є, але не в тій кількості, в якій соя потребує. Той же бор для закладання генеративних органів; молібден для бульбочки, яку ми нанесли інокулянтом, — щоб вона краще розвинулась, і т.д.», — пояснює Іван Іванович.

Також він додає, що соя боїться також переущільнення ґрунту, тому всі операції з його підготовки потрібно робити з осені. А навесні поменше «кататись по полю». Якщо ґрунт переущільнений, то бульбочка гірше формуватиметься — їй не вистачатиме кисню для розвитку. Також відповідальний момент — глибина сівби. 4-5 см — це вже забагато. Соя буде довго сходити, втратить енергію, не розвиватиметься корінь. Мілкий посів (2-3 см) — теж не кращий варіант, бо якщо потрапить під спеку, вітри і посуху, то будуть проблеми з вологозабезпеченням. За словами головного агронома, найоптимальніша глибина — 3-4 см.

«Ми на таку хорошу сівалку тому й не пошкодували коштів, що вона добре витримує цю глибину і точно кладе насінину в потрібне місце», — каже він.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій