Осот як гідра: чому не так просто вивести з поля коренепаростковий бур’ян та як це зробити?

Стратегія боротьби має базуватися одразу на трьох складових: виснаженні кореневої системи механічними операціями, правильній сівозміні та застосуванні гербіцидів у відповідні фази розвитку бур’яну. Особливо важливо розуміти, з чого з’явився осот — із насіння чи кореневих бруньок, адже від цього значною мірою залежить ефективність гербіцидного захисту.

Як побороти осот?

Перше, що потрібно розуміти, що це те, що за один рік зробити це не вдасться. І якщо хтось говорить, що це можливо, то він ніколи не мав справу з осотом. Або ж перетворив своє поле на ядерну пустку комбінаціями найлютіших діючих речовин.

Друге, що варто знати — це те, що стратегія захисту від осоту передбачає два напрямки роботи: 

• не допустити, щоб бур’ян відростав,
• а як відріс — не допустити, щоб плодоносив.

Але перед тим, як ми перейдемо до цього етапу, давайте спочатку розберемося з біологічними особливостями осоту та власне тим, як саме він шкодить.

Як осот шкодить сільськогосподарським культурам

Осот польовий — багаторічний коренепаростковий бур’ян. І ці два слова — багаторічний і коренепаростковий — вже лякають. Також його висока плодючість — одна рослина формує від 1000 до 1500 насінин з чубком. 

Як і всі бур’яни, він конкурує з культурними рослинами за воду, світло і поживні речовини. Але це не все. Не єдиною масою їм вдається витісняти рослини з поля, а ще й кореневими виділеннями. Корені жовтого осоту та осоту польового можуть сягати до 5 м вглиб і придушувати мітози в коренях зернових культур, пригнічуючи розвиток їхніх кореневих систем. Урожайність на полі пшениці засміченої осотом в 3-4 рази нижча, ніж у чистої від осоту.

А  ̶з̶а̶п̶а̶х̶ ̶з̶ ̶п̶а̶щ̶і̶ ̶т̶о̶г̶о̶ ̶К̶р̶а̶к̶е̶н̶а̶.̶.̶.̶ післядія осоту така, що на полях, де він був присутній, недобір урожаю спостерігатиметься протягом наступних двох-трьох років. 

Як розмножується осот і чому його складно знищити

Насіння осоту, як і насіння кульбаби має так звані “парашутики” або пух, завдяки яким легко розносяться повітряними потоками.

Цікаво, що насіння осоту не втрачає схожості в ґрунті до 20 років. Тобто, навіть якщо два роки вам вдалося вивести осот з поля, то у найближчі 20 років все одно залишиться ризик проростанням того запасу насіння, яке залишилося в ґрунті.

Крім насіння, осот рожевий розмножується коренями і вже на другий рік коренева система сягає в ширину і в довжину до 5 м, що ще більше ускладнює боротьбу з бур'яном. Достатньо навіть маленьких частинок коренів осоту для утворення нового пагона. 

Тому стратегія знищення осоту в рік вирощування сільгоспкультури не працює. Сама ж боротьба з осотом має бути спрямована як на знищення коренів, так і на недопускання формування ним насіння.

Як боротися з осотом: комплексний підхід

• обробіток ґрунту, 
• сівозміна,
• хімічний захист.

Обробіток ґрунту на виснаження кореневищ та сівозміна забезпечать частковий контроль осоту.

Головна тема

Осіння посівна 2027

Який обробіток ґрунту допомагає контролювати осот?

• Глибока оранка восени на глибину 25-30 см. Це допомагає винести кореневища бур’яна на поверхню, де вони вимерзають взимку. Краще всього ці кореневища вибрати вручну на випадок м’якої зими.

! Загалом, оранка чи будь-яка ґрунтообробна операція без ретельного вибирання кореневищ тільки сприяють розмноженню бур’яна у полі. 

• Культивація та шарування на глибину 8-12 см: навесні та влітку потрібно регулярно підрізати паростки осоту, щоб виснажити корінь. 
• Сидерація після обробітку ґрунту. Для цього потрібно вибрати покривну культуру або суміш з густим стеблостоєм. Наприклад, фацелія, гірчиця.

Сівозміна

Оскільки осот — дводольна рослина, краще всього боротися з ним у посівах злакових культур (пшениця, жито, кукурудза тощо). Культури суцільної сівби підвищують ефективність заходу.

Логіка така: 

• озимі зернові або багаторічні трави затінюють ґрунт і пригнічують ріст бур'яну. 
• просапні та чергування з ними дозволяють провести міжрядні культивації або ж застосувати гербіцидні схеми із застосуванням імідазолінонів та трибенурон-метилу, якщо ми вводимо до сівозміни імі-соняшник чи Експрес-соняшник.

Зокрема, імазамокс, імазапір та імазетапір здатні проникати у кореневу систему та листя осотів, пригнічуючи біосинтез необхідних для рослини амінокислот, що веде до блокування білкового синтезу та зупинки росту.

Таким чином, додавання у сівозміну імі-соняшника на проблемному полі, дозволить нам застосувати імазамокс + імазапір у фазу від сім'ядоль до 2 справжніх листків у осоту, що часто збігається з фазою розвитку соняшника 4 справжні листки.

Препарати групи імідазолінонів рекомендується використовувати на одному полі не частіше 1 разу на 3 роки, оскільки їхній період розпаду у ґрунті може тривати від 6 місяців до 2 років.

Така ж сама логіка і з сівбою Експрес-соняшника. Трибенурон-метил блокує фермент ацетолактатсинтазу — ключовий ензим біосинтезу незамінних амінокислот (ізолейцин, лейцин і валін). Всередині рослини гербіцид швидко переміщується до місць найбільшої меристематичної активності — точок росту, внаслідок чого припиняється поділ клітин, ріст пагонів і кореневої системи бур’янів.

І навіть у імі- та Експрес-соняшнику все ж таки варто додатково проводити міжрядні культивації. 

Гербіцидний захист від осоту: чому один і той самий препарат по-різному працює 

Загалом же для контролю осотів рекомендовано застосовувати гліфосат, клопіралід, дикамба, 2,4-Д окремо та в поєднанні з МЦПА, флорасулам + трибенурон-метил.

Застосовувати їх потрібно у фазу розетки (4-6 листків) або у період початку цвітіння, коли рослина витрачає найбільше енергії. 

Сходи осотів і пагони з кореневих бруньок з’являються в квітні, а фаза цвітіння відбувається з кінця червня по серпень.  

Але є нюанс. Часто виробники ЗЗР позиціонують свої гербіциди як ефективні проти осотів, на що аграрії висловлюються негативно, говорячи, що ефективності від гербіцидного захисту 0. Певною мірою праві і ті, і інші. Але потрібно зважати на корінь проблеми. знову ж таки, чи осот виріс з насіння, чи з кореневищ. Чи це перший рік, чи засміченість осотом триває вже кілька років поспіль. 

Якщо ви боретеся з осотом, який проростає з насіння, гербіцидний контроль спрацює добре. Якщо ж ця рослина пустила паросток з кореня — гербіцид лише частково зніме проблему. Пригнітить рослину, але не знищить. Повертаємося до комплексних заходів: механічна боротьба, сівозміна і ЗЗР — all inclusive!

На полях зернових, забур’янених осотами, ефективно застосовувати суміші:

• Ізопропіламінна сіль гліфосату (480 г/л) або калійна сіль гліфосату (660 г/л) + клопіралід,
• Ізопропіламінна сіль гліфосату (480 г/л) або калійна сіль гліфосату (660 г/л) + дикамба,
• клопіралід,
• 2,4Д + МЦПА,
• Флорасулам + трибенурон-метил.

«…не всі гербіциди контролюють осот однаково ефективно. Навіть гліфосат. Якщо осот проростає з насінини, то гліфосат його успішно контролює, але якщо від кореня, тоді гліфосат контролює частково. Серед усіх діючих речовин, дію яких мені доводилося бачити на осоті, найбільш ефективна є клопіралід. Є й інші, як МЦПА. То навіть, якщо ви застосовуєте на осоті гліфосат, я раджу додавати клопіралід у бакову суміш. Особливістю клопіраліду є те, що його можна застосовувати як ґрунтовий гербіцид, але не під всі культури. А, наприклад, під кукурудзу, — розповів доктор с.-г. наук Сергій Авраменко, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН. 

На кукурудзі до появи сходів дієвим буде застосування калійної солі гліфосату (550 г/л), а у страхове внесення — комбінація гербіцидів вибіркової дії — 2-етилгексиловий ефір + 2,4-Д (452 г/л) + флорасулам (6,3 г/л), які слід застосовувати за середньодобової температури +15°С.

Застосування одних лише страхових гербіцидів не діє. Власне, як і не діє лише застосування ґрунтового гербіцида. Ґрунтовий візьме лише осот, що виріс з насіння. Страховий гербіцид пригнітить вегетативну масу рослини, але коренева система залишається неушкодженою. Всередині коренева система може навіть мати некротичні плями від гербіциду, але при цьому зберігати життєздатність для проростання в наступні роки.

Торік доктор с.-г. наук Сергій Авраменко порівнював ділянки поля пшениці, де було засмічення осотом з тими, на яких бур’ян був пригнічений або відсутній. На чистих від осоту ділянках він нараховував у колосі в середньому 30-40 зернин, на забур’янені осотом — зріджений посів і в 3-4 рази нижчу продуктивність і таку ж низьку озерненість колоса на ділянках з пригніченим страховим гербіцидом осотом, але не загиблим.

Коли гербіциди можуть не спрацювати? Ще один аргумент на користь культивацій

Власне, досягти знищення осоту лише застосуванням гербіцидів неможливо. До того ж, всі ви працюєте у реальних умовах, а не в ідеальних. А це — неочікувані дощі, спека, зливи, різкі перепади температур. Все це негативно впливає на дію гербіцидів.

Аномальні перепади температури повітря між нічним і денним періодом призводять до загартування бур’янів. Простими словами, клітинний сік у рослинах згущується і сокорух сповільнюється. У результаті діюча речовина розподіляється не по всій рослині. Як наслідок, ви отримуєте відмирання окремих органів, але не всієї рослини: одні листки загинули, інші відросли і вегетація продовжується. 

Як боротися з осотом на полях після розмінування

Заміновані поля. І з урахуванням тривалості війни таких полів стає все більше. На таких полях бур’ян неконтрольовано розмножується, його дрібне насіння розноситься на сотні кілометрів навкруги вітровими потоками. Потім осідає на полях, які в обробітку.

Перед тим, як вводити поле після розмінування в обробіток, його варто обстежити на наявність осотів та інших злісних коренепаросткових бур’янів. 

На таких полях краще спростити сівозміну і сіяти однодольні культури, в яких можна здійснити внесення страхового гербіциду. Краще всього починати з кукурудзи, адже вона дозволить провести обробки відповідними ЗЗР проти осоту і здійснити міжрядні культивації.

Складно контролювати багаторічні рослини, які відновлюються з потужної кореневої системи. Однак, нелегкою, але наполегливою працею — поєднавши механічне виснаження коренів, правильну сівозміну та хімічний захист — від основної частини осоту можна позбутися вже за 2-3 роки. Важливо також не допустити формування нового насіння, адже навіть після знищення основної маси рослин запас насіння в ґрунті ще довго залишатиметься джерелом повторного засмічення. 

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій