Сівба ярого ячменю під зиму: вигоди і ризики — досвід європейських аграріїв

Сівба ярого ячменю під зиму — досвід польських аграріїв

Як зазначає Farmer.pl, осінній посів ярого ячменю поступово виходить за рамки цікавості та стає звичною практикою на дедалі більшій кількості ферм у Польщі. Хоча цей метод є перспективним, він все ще несе ризики та вимагає ретельного дотримання агрономічних принципів.

Осінній посів ярого ячменю, або «підзимний» посів, донедавна асоціювався переважно з теплішими регіонами Європи, але сьогодні він стає дедалі більш поширеним на польських полях. Хоча цей інноваційний метод створює певні труднощі, він пропонує реальні можливості для підвищення врожайності та кращого використання післязимової вологи, що особливо важливо враховуючи зростання частоти весняних посух. Все більше господарств обирають цей підхід, свідомо оцінюючи як потенційні переваги, так і пов'язані з ним ризики. Що можна отримати від осіннього посіву ячменю, і що слід враховувати, обираючи цей метод?

Осінній посів має свої переваги, але й недоліки

Сівба ярого ячменю восени пропонує переваги, типові для озимих культур, такі як краще використання доступної вологи з осінніх та зимових опадів.

Сівба ячменю у другій половині жовтня подовжує його вегетаційний період приблизно на 120 днів (з урахуванням зимового періоду спокою). Це сприяє розвитку кореневої системи, накопиченню поживних речовин та більш ранньому початку весняної вегетації, що призводить до прискореного дозрівання рослин. Ячмінь, посіяний восени, розпочинає цвітіння майже на два тижні раніше, ніж ячмінь, посіяний навесні, завдяки чому зерно наливається у період із м'якшою температурою та, найчастіше, з більшою доступністю вологи. Ці умови сприяють кращому наливу зерна та зменшують наслідки посухи.

Це дає змогу ячменю отримувати вищі врожаї, ніж за весняного посіву. Додатковою перевагою є його менша схильність до вилягання порівняно з озимим ячменем, хоча ризик вищий, ніж за весняного посіву. З практичної точки зору, осінній посів також дозволяє більш рівномірно обробляти поле, що важливо для господарств із жорстким весняним агротехнічним графіком.

Однак ця практика має істотний недолік. Ярі сорти ще не повністю адаптовані до мінливих умов зимівлі в Польщі та чутливі до сильніших заморозків, що робить вирощування ризикованим. Однак деякі фахівці стверджують, що за належного догляду за посівами рослини можуть досягти рівня морозостійкості, порівнянного із середніми озимими сортами. Однак про ризики завжди варто пам’ятати. 

Вибір сортів поки що не відпрацьований

У Польщі досі немає повноцінних експериментальних результатів, які б дали змогу краще оцінити цей метод. Наявні дослідження надходять переважно від компаній та фермерів, які тестували осінній посів ячменю на власних фермах. Зокрема, йдеться про такі сорти, як Avatar, RGT Planet, KWS Somerset та Laureate. Попередні випробування, про які повідомлялося в галузі, в основному стосуються дворядних сортів пивоварного ячменю, які забезпечують високоякісне зерно для виробників солоду. Тому практика вирощування таких сортів має бути пов'язана з контрактом із пивоварнею, який враховує очікування клієнта та підкріплюється агротехнічним консультуванням. Адже пивоварні контракти вимагають використання відповідних сортів, контролю вмісту азоту в зерні та дотримання параметрів якості відповідно до умов договору.

Хоча пізній осінній посів ярого ячменю може дати вищі врожаї, він створює проблеми з точки зору якості солодової маси. Досягти низького вмісту азоту та відповідного розміру зерна, що є вирішальним для виробництва солоду, може бути складно. Ризик надмірного вмісту азоту та дрібного розміру зерна зростає, особливо за поганого розвитку рослин, затримки з сівбою та неправильного управління азотним живленням.

Важливість строків та місця сівби

Вирішальним є визначення правильної дати сівби, яка має припадати на період між 20 та 30 жовтня або, можливо, на початок листопада. Занадто ранній посів збільшує ризик вилягання та розвитку хвороб, тоді як занадто пізній посів обмежує ріст рослин до зими. Вибирайте сухі, піщано-глинисті та добре провітрювані ділянки, уникаючи ділянок, схильних до застою води. Це зменшує ризик заморозків та перезволоження і покращує умови для розвитку коренів.

Як сіяти восени?

Осінній посів ярого ячменю вимагає скоригованих норм висіву, які мають бути нижчими, ніж для озимого ячменю, але вищими, ніж для весняного посіву, на рівні 3-4 млн насінин/га. Рекомендована глибина висіву становить 3-4 см.

Удобрення та захист посівів ярого ячменю підзимного посіву

Управління азотними добривами має вирішальне значення у вирощуванні пивоварного ячменю. Воно вимагає використання обмежених доз азоту, що допомагає контролювати рівень білка в зерні. Рекомендовані дози коливаються від 50 до 70 кг N/га, враховуючи баланс азоту попередньої культури, стану рослин після перезимівлі та доступність ґрунтового азоту, залежно від погодних умов і режиму опадів.

Осінній посів ярого ячменю також вимагає захисту від таких хвороб, як ринхоспоріоз, сітчаста плямистість та борошниста роса. Регулювання росту та розвитку рослин є важливим елементом вирощування. Вилягання призводить до швидкого зниження солодової цінності зерна.

Посіви також потребують контролю за тиском шкідників. Попелицю слід контролювати восени, та звертати увагу на наявність п’явиці — навесні.

Збирання врожаю слід проводити якомога раніше, щоб запобігти проростанню зерна та зниженню схожості, що має вирішальне значення для виробництва солоду. Якщо умови несприятливі для досягнення технологічної стиглості, рекомендується зібрати зерно раніше та висушити його в сушарці, щоб зменшити ризик втрати якості.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Думка практика:

Міхал Костшева, фермер з Лодзського воєводства Кутновського повіту:

«Восени 2024 року я вирішив посіяти ярий ячмінь, що й зробив 24 жовтня. Я вибрав сорт Laureate, посіявши його з густотою 3 млн рослин/га, що відповідало нормі висіву 160 кг/га. Загалом я посіяв 18 га на ґрунтах класу IVa та IVb.

Попередником були коноплі польові, після їх збирання провів вапнування (ячмінь потребує оптимального pH). Перед сівбою я вніс добриво NPK 8-20-30 у дозі 300 кг/га. Погода восени була сприятливою. Сходи були швидкими та рівномірними. Рослини увійшли в стан спокою на стадії 2-3 листків. Ярий ячмінь менш морозостійкий, ніж озимий, тому лютневі заморозки цього року були ключовим фактором, які в нашому регіоні сягали -12°C. Важливо, що в той час у нас не було снігового покриву, тому ми хвилювалися щодо перезимівлі рослин. На щастя, ці побоювання були безпідставними. Після того, як заморозки завершились, рослини відновили ріст. На момент весняного посіву ярого ячменю рослини перебували у фазі кущення, а коренева система вже досягла кількох сантиметрів. Така фора дає більше шансів на краще використання післязимової води, якої цього року було надзвичайно мало, та на ефективніше засвоєння поживних речовин.

Рослини негативно відреагували на посушливу ранню весну й численні заморозки, що сталися у квітні та травні. Тому я обережно підходив до захисних обробок, щоб уникнути додаткового стресу для рослин. Протягом кількох періодів гарної погоди я проводив боротьбу з бур'янами та застосовував один фунгіцид. Через посуху я утримався від використання регулятора росту.

Весняне підживлення я розпочав із внесення кізериту (моногідрат сульфату магнію — ред.) в січні, а потім вніс 200 кг/га аміачної селітри. Крім того, я двічі вніс амінокислоти, щоб допомогти рослинам відновитися після заморозків та посухи.

Ячмінь досяг технологічної стиглості у другій декаді липня. Збирання врожаю розпочалось 18 липня, вологість зерна становила 13,8%, що виключило необхідність додаткового сушіння. Середня врожайність становила 6,5 т/га, з діапазоном від 6,2 до 7,5 т/га. Ми досягли хорошої якості зерна: 10,6% білка та 91,36% однорідності».

Досвід сівби ярого ячменю восени від французьких фермерів

Як пише TerreNet.fr, осінній посів ярого ячменю показав хороші результати в сезоні 2024/25, але в сезоні 2023/24 спостерігалася протилежна ситуація. Команди Arvalis (французький науково-дослідний інститут прикладних досліджень у сфері рослинництва — ред.) у провінції Шампань-Арденни підбили підсумки цієї практики на основі результатів багаторічних випробувань.

У Шампань-Арденнах урожайність ярого ячменю, посіяного восени (OPsa), на крейдяних ґрунтах, у 2025 році становила близько 9-10 т/га, порівняно з результатами близько 6-6,5 т/га для посіяного в лютому-березні.

Різні результати залежно від весняних погодних умов

«Практика посіву OPsa знову продемонструвала свою перевагу в посушливі роки. Подовження фази кущення дозволило обмежити втрати колосків у посушливі весни та забезпечити хроші густоту стояння та врожайність», — пояснюють регіональні команди Arvalis.

З іншого боку, тиск хвороб (ринхоспоріоз, гельмінтоспоріоз) може бути майже неконтрольованим на OPsa у разі вологої весни, із втратами врожаю до 40% порівняно з ячменем, посіяним навесні. З цієї ж причини може бути й погіршення якості ячменю та можливе зниження його якості на пивоварному ринку.

Команди технічного інституту також наголошують на ризику заморозків, який все ще присутній, хоча й зменшився в останні роки.

Пошук правильного балансу

Тож як вибрати між осіннім та весняним посівом? Випробування, проведені в Шампань-Арденнах між 2019 та 2025 роками, показали такі результати:

• вигідними виявились осінні посіви у 2-3 роках із 6;
• еквівалентна врожайність між осінню та весною спостерігалась 2-3 роки з 6 (але більше контрольованих навантажень для весняних посівів);
• знижена врожайність для осінніх посівів 1 рік із 6.

Уточнення: осінньо-весняні порівняння на одній ділянці для 4 випробувань, а також порівняння на різних ділянках, але в одному масиві (у цьому випадку різниця врожайності близько 10 ц/га не є істотною).

«З огляду на те, що зміна клімату посилює посухи навесні, цілком логічно адаптуватися та сіяти ячмінь восени. Але в половині випадків весняний посів буде таким самим або кращим зі значно меншим навантаженням (зокрема, фунгіцидами). Отже, сіяти все восени не щороку здається виграшною стратегією. Чи є правильним балансом між 20 та 50% восени та рештою в лютому-березні? Кожен зробить свій власний вибір під час аналізу ризиків», — кажуть експерти Arvalis.

Технологічні шляхи адаптації вирощування ярого ячменю осіннього посіву

Щоб максимізувати свої шанси, також слід адаптувати технологічне управління OPsa. У Шампань-Арденнах експерти Arvalis рекомендують, зокрема, досить пізній посів (кінець жовтня — листопад), щоб затримати настання початкової фази на 1 см після найхолодніших періодів зими та уникнути ризику заморозків.

«Густота сівби також має бути достатньою, щоб компенсувати зимові кліматичні умови та оптимізувати густоту стояння: 3-3,5 млн/га у доброму ґрунті та/або за хороших умов підготовки, до 3,8 млн/га на глинисто-вапнякових ґрунтах та/або за поганих умов підготовки. Якщо сівба відбувається після 10 листопада, перейдіть на 3,8 млн/га у доброму ґрунті та 4 млн/га у кам’янистих ґрунтах», — радять фахівці інституту.

Щодо вибору полів, технічний інститут рекомендує надавати перевагу чистим ділянкам, оскільки кількість внесень гербіцидів восени зменшується через проблеми з селективністю. У разі заморозків затрати на гербіцид восени будуть втрачені. Загалом рекомендуються препарати з д.р.: пендиметалін, 300 г/л +  хлортолурон, 250 г/л +  дифлуфенікан, 40 г/л;  або флуфенацет, 60 г/л + пендиметалін, 300 г/л.

«Хвороби залишаються чорною плямою OPsa, шкідливість яких удвічі вища порівняно з ярим ячменем, посіяним навесні, й іноді їх неможливо контролювати навіть трьома-чотирма фунгіцидами. Обробка насіння препаратом із флуксапіроксадом, 333 г/л, може допомогти контролювати ринхоспоріоз, але не вплине на тиск гельмінтоспоріозу. Подумайте про чергування діючих речовин і не обробляйте SDHI навесні, якщо використовуєте флуксапіроксад», — наголошують французькі експерти.

Переклад SuperAgronom.com

Читати також: Особливості вирощування озимого ячменю на півдні: досвід аграріїв Одещини