Вирощування картоплі в Україні: сучасні системи живлення для врожайності та якості

Картопля — це культура з поверхневим корінням та відносно коротким вегетаційним періодом, проте вона витягує з ґрунту величезну кількість поживних речовин. Товарний посів, якщо брати по фактично нижній як на сьогодні планці урожайності в 40 т/га, витягує з ґрунту приблизно 160–200 кг азоту, 30–50 кг фосфору та 250–350 кг калію, що значно перевищує показники більшості зернових культур на гектар.

Така висока потреба в поживних речовинах, і водночас коренева система, яка рідко проникає нижче 60 см, означає, що картопля не може відновитися після дефіциту поживних речовин так, як це можуть культури з глибшим корінням. Час і норми внесення добрив, особливо гранульованих, які поступово вивільняють поживні речовини, стають важливими інструментами для точного узгодження з періодами критичного попиту культури.

Врахування потреб картоплі в поживних речовинах — рекомендації ТОВ «САНАГРО Україна» та ТОВ «ЕКООРГАНІК»

Фахівці компаній «САНАГРО Україна» та «ЕКООРГАНІК» зазначають, що протягом вегетації споживання елементів живлення нерівномірне. До цвітіння картоплею засвоюється до 75% азоту, 65% фосфору і калію та близько 50% магнію. Ця кількість елементів живлення використовується на ріст вегетативної маси. З інтенсифікацією росту бульб використовується решта незасвоєної частини елементів живлення, а також проходить їх відтік з вегетативної маси в бульби. На період збирання бульби містять до 80% азоту, 90% фосфору і 95% калію, спожитих на формування врожаю.

При удобренні азотом слід звертати увагу на те, що недостатня кількість цього елементу послаблює ріст, частково знижує врожайність і вміст крохмалю. Кращою формою азотних добрив є амонійна — вона забезпечує пролонговану дію, позитивно впливає на урожайність і якість бульб, а також зменшує їх ураження паршею, яка суттєво погіршує товарний вигляд і якість продукції. Сучасні амонійні добрива на основі сульфату амонію з оптимізованим нейтральним pH, такі як SunfertDuo від нідерландського виробника Fertilife Benelux, дозволяють ефективно забезпечувати рослини азотом і сіркою, при цьому зберігаючи стабільний кислотно-лужний баланс ґрунту та зменшуючи ризики його ацидифікації. Проте, нітратні та амідні форми теж можна використовувати в системі удобрення.

Водночас надлишок азоту, особливо на пізніх етапах розвитку, також шкідливий. Рослина продовжує інтенсивно нарощувати вегетативну масу (бадилля) та утворювати додаткові столони другого і третього порядків замість того, щоб направляти поживні речовини на налив бульб. Внаслідок цього затримується дозрівання, знижується вміст крохмалю та сухих речовин у бульбах, підвищується накопичення нітратів. У результаті падає загальна врожайність, погіршується товарність, якість продукції та лежкість бульб.

Тому стратегія живлення має бути збалансованою: на початку вегетації — достатньо азоту для формування потужної зеленої маси, а під час наливу бульб — контрольоване живлення, яке підтримує активний фотосинтез, але не провокує надмірний вегетативний ріст.

Альтернативи азотного живлення на пізніх етапах

Коли ризик надлишку мінерального азоту під час формування та наливу бульб особливо високий, ефективним доповненням стають біопрепарати на основі азотфіксувальних мікроорганізмів, такі як RAISE-N. Вони забезпечують рослину азотом поступово та помірно, не провокуючи надмірного росту бадилля. Дослідження показують, що такі біопрепарати підвищують ефективність використання азоту, зменшують вміст нітратів у бульбах та позитивно впливають на врожайність і якість без ризику, характерного для мінеральних форм.

Читати також: Мистецтво живлення рослин: Оптимізація азотного живлення з урахуванням цін на добрива і змін клімату

Фосфор, як зазначають експерти «САНАГРО Україна» та «ЕКООРГАНІК», забезпечує інтенсивний розвиток кореневої системи вже на ранніх етапах (особливо під час проростання і початку вегетації). Сильні корені дозволяють рослині краще засвоювати воду та інші елементи живлення з ґрунту навіть у посушливих або холодних умовах. Особливо ефективним є локальне внесення в рядок при посадці стартових комплексних NPK-добрив.

За словами фахівців, тут добре себе зарекомендували продукти лінійки МУЛЬТИСТАРТ (ЕКООРГАНІК), зокрема спеціалізоване добриво МУЛЬТИСТАРТ Картопля з високим вмістом фосфору (24% P₂O₅). Завдяки цьому рослина швидше розвивається, краще кущиться і формує більше бульб. Фосфор також бере безпосередню участь у синтезі крохмалю та транспортуванні поживних речовин, тому бульби краще наливаються, стають більшими і якіснішими. У результаті значно зростає загальна врожайність. Додатково достатнє фосфорне живлення підвищує стійкість бульб до хвороб і механічних пошкоджень (завдяки міцнішій шкірці) та сприяє кращому достиганню і визріванню врожаю. Рослина швидше переходить до фази наливу і накопичення сухих речовин, а не «зависає» в зеленій масі. Недостатнє фосфорне живлення, навпаки, сильно гальмує розвиток коренів, уповільнює ріст і бульбоутворення. У таких умовах порушується нормальний азотний обмін, і в бульбах може накопичуватися надлишок нітратів. Урожай виходить меншим, бульби дрібнішими, а лежкість погіршується. Тому правильне внесення фосфорних добрив (особливо локально в рядок при посадці) — це надійний спосіб отримати високий, якісний і стійкий до зберігання врожай картоплі, наголошують фахівці.

Калій відіграє визначальну роль у формуванні розміру, щільності, вмісту крохмалю та лежкості бульб. Однак в українських господарствах найчастіше використовують калій хлористий (KCl) через його доступність.

Картопля є культурою, чутливою до хлору: надлишок хлорид-іонів може знижувати вміст сухої речовини та крохмалю, погіршувати смакові якості, лежкість і стійкість до механічних пошкоджень. Тому фахівці рекомендують вносити основну частину KCl восени, щоб хлор встиг частково вимиватися з кореневого шару. Підживлення хлористими формами під час вегетації небажано. Для підвищення якості продукції (особливо столової та насіннєвої картоплі) перевагу варто віддавати сульфатним формам калію (K₂SO₄), які додатково забезпечують рослину сіркою. Серед стартових комплексних NPK-добрив лінійок МУЛЬТИСТАРТ та ФІТОСТАРТ від особливо виділяються продукти з найвищим вмістом калію, наприклад ФІТОСТАРТ Фаст (18% K₂O) та ФІТОСТАРТ Калій (24% K₂O). Вони дозволяють ефективно поєднувати калій з фосфором та мікроелементами вже на етапі посадки.

Важливість підтримання зеленої маси картоплі

Для максимального наливу бульб картоплі дуже важливий тривалий період активного фотосинтезу. У листках зеленої маси з сонячного світла утворюються цукри (асиміляти), які потім перетворюються на крохмаль — основну речовину бульб (близько 70–80 % їхньої сухої маси). Тому здорова, функціональна крона протягом фази бульбоутворення та наливу (BBCH 40–69) забезпечує постійний потік поживних речовин у бульби. Чим довше і ефективніше працює бадилля — тим більший урожай і краща якість картоплі. Передчасне старіння бадилля (через дефіцит елементів живлення, хвороби чи шкідників) сильно скорочує період фотосинтезу і різко знижує врожайність.

Три частини системи живлення товарної картоплі в Агріко

Віктор Різник, консультант компанії «Агріко Україна»: 

В компанії Агріко є два напрями роботи — це насіннєва картопля, яку розмножують на Чернігівщині, тому що там «закритий» регіон, і з точки зору фітосанітарних вимог кращі умови стосовно розмноження насіннєвої картоплі. Тобто є просторова  ізоляція і необхідні температурні режими тощо. А товарна картопля вирощується для торгових мереж, тобто це топ-якість і дрібне пакування. Тут ми вже говоримо про придатність різних сортів картоплі для варіння, смаження, запікання. Наша компанія товарну картоплю вирощує на Київщині, у Броварському районі.

На мій погляд, порівняно з іншими польовими культурами картопля потребує більш комплексного підходу.  Наприклад, просто внесення високих доз азоту навіть буде шкідливе. Бо урожай можна отримати високий, але він не буде добре зберігатися й не буде якісним. Через це господарство може зазнати втрат, адже вирощування картоплі, порівняно з тими ж зерновими чи технічними культурами, потребує досить великих капіталовкладень та оборотних коштів.

Так, вартість вирощування якісної столової картоплі для торгових мереж за технологією нашого господарства сягає до 7 тис. дол./га. Тому тут потрібні комплексні підходи, слід враховувати всі нюанси живлення й захисту, щоб така високовартісна технологія дала свою віддачу і була рентабельною.

Зараз мінімальна урожайність картоплі у професійних промислових підприємств в середньому 40-50 т/га. Загалом на формування 1 тонни урожаю культура потребує наявності в ґрунті:

• близько 5 кг азоту в д.р., 
• фосфору — 2 кг, 
• калію — 8 кг,
• магнію — близько 1 кг, 
• кальцію — 2,5 кг, 
• сірки — 0,5 кг.  

Це приблизні цифри по тих макро- та мезоелементах, яких найбільше потребує картопля.

Але зі змінами клімату і з тими викликами, які сьогодні природа ставить перед агрономами в полі, посилилась потреба й у використанні мікроелементів та антистресантів. Скажімо, по бору картопля потребує на 1 тонну урожаю — хоча б 4 г. По міді — близько 3 г, по цинку — 5 г, по марганцю — близько 10 г і по залізу — 14 г.

Читати також: 10 уроків від кращих світових виробників картоплі: як оптимізувати урожайність та побудувати високоефективний картопляний бізнес

Я назвав основні поживні елементи, які необхідні для картоплі, щоб можна було спрогнозувати конкретний урожай. Чи це у 40 т/га, чи 60 т/га й більше.

А для розуміння ситуації на полі та оптимізації норм внесення відповідних елементів необхідно здійснити агрохімічний аналіз ґрунту. Ми проводимо такий аналіз щороку й відповідно коригуємо норми внесення добрив.

Якщо говорити про ту систему живлення, яку використовує ТОВ «Бровари картопля», виробничий підрозділ компанії «Агріко Україна», у вирощуванні товарної картоплі для торгових мереж, то вона ділиться на три основні частини:

• основне живлення — це ті добрива, які вносяться в ґрунт перед посадкою та локально при садінні картоплі,
• фертигація, бо картопля вирощується на краплинному зрошенні,
• позакореневе підживлення, яке проводять  разом із захисними обробками.

Варто зазначити, що урожайність 40 т/га це зараз навіть для середніх та дрібних фермерів невисока планка. Навіть урожайністю 50-60 т/га вже нікого не здивуєш. Але це ті показники, які дають економічну віддачу від тих вкладень, які необхідні для якісного і прибуткового врожаю.

Щодо основного живлення. Окрім вмісту елементів у ґрунті, потрібно знати також його pH, тобто кислотність. Бо цей показник впливає на рівень засвоєння поживних елементів. Тому якщо ґрунти кислі, необхідно провести хімічну меліорацію. Ми використовуємо гранульоване вапно.

Порада для господарств: краще це робити в культурі-попереднику. Втім, у нас не завжди є така можливість, тому ми це робимо в зимовий період по мерзлоталому ґрунту, вносимо близько  0,5-1 т/га. Це невеликі дози, що дають змогу уникнути проблеми виникнення парші звичайної, бо вапно у великих дозах стимулює розвиток цієї хвороби.

Окрім азоту, обов'язкове внесення калію. А тут навпаки: якою б не була кількість калію, вона ніколи не буде шкідливою й даватиме віддачу. В нашій системі живлення це 340-350 кг /га чистого К2О , до 500 кг/га калію хлористого + комплексні добрива 300-350 кг/га.

Але є застереження: якщо ви використовуєте хлорвмісні продукти, проводити їх внесення слід не під час посадки чи вегетації картоплі, а заздалегідь. Щоб хлор протягом певного періоду вимився з ґрунту і був не такий доступний для рослини картоплі. Ми вносимо калій хлористий або з осені під оранку, або також взимку по мерзлоталому чи ранньою весною. Єдине, щоб між його внесенням і до посадки пройшов щонайменше місяць.

Особливо це важливо для вирощування картоплі для промислової переробки, тому що є пряма кореляція між внесенням хлору і вмістом сухих речовин. Тобто він зменшує вміст сухих речовин. Також ми обов'язково використовуємо разом із протруюванням обробку бульб рідкими фосфорними добривами. Це можуть бути або BRIO P, або YaraVita KOMBIPHOS по 5 кг/га.

Що дає обробка рідким фосфором? Передусім це формування на самому початку вегетації потужної кореневої системи. А засвоєння фосфору, внесеного з основним живленням, останнім часом ускладнюється. Бо фосфор дуже вибагливий елемент. Якщо перезволожений ґрунт — він не засвоюється. Низькі температури — також не засвоюється. А саме останніми роками почастішали повторні весняні похолодання, перепади температур, що ускладнює засвоєння рослинами фосфору, який ми даємо при посадці. Тому навіть така невелика кількість фосфору разом із протруюванням допомагає картоплі формувати кореневу систему і столони. Більше столонів — більше бульб, вищий врожай.

Читати також: Проблеми українських ґрунтів поглядом німецького фахівця

Хоч ми говорили, що надмірне використання азотних добрив шкідливе, але без цього елементу урожай ми також не отримаємо. Тому — аміачна селітра 250-300 кг/га під формування гребенів. Повторю, що з азотом важливо не «переборщити», аби не мати проблем із якістю врожаю та його зберіганням.

І ще один момент — дуже важливим є саме локальне внесення. Особливо в наших умовах, коли ми часто орендуємо землю, і немає гарантій, що використовуватимемо її протягом тривалого часу і отримаємо ефект післядії від внесення міндобрив в наступних після картоплі полях сівозміни.. 

Тож важливо внести локально, поближче до насіннєвої бульби, щоб добрива максимально засвоїлись, а не перейшли у ґрунтовий комплекс. Ми використовуємо YaraMila NPK 9-12-25 у нормі 300-350 кг/га під час посадки.

Важливим є визначення на основі результатів аналізів ґрунту вмісту магнію. Він має бути десь 10-12% порівняно з кальцієм. Якщо вміст магнію менший, то це означає, що структура ґрунту пилова і все що ми вносимо, буде промиватися і не триматиметься в ґрунті. Водночас якщо пропорція більше 12%, то ґрунт буде крупногрудкуватий. Для картоплі це дуже погано, бо не отримаємо належної якості та форми бульби й погіршиться засвоєння поживних елементів. Тому на основі даних аналізу ґрунту слід визначати необхідну кількість магнію для внесення. У нас магнію недостатньо, тому що піщані ґрунти, тож додаємо його за рахунок сульфату магнію, вносимо 170-200 кг/га. Робимо це в розкид перед посадкою разом з амофосом (N=21: P52) 150 кг/га).

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook

Зазначена схема дає можливість десь на 80% покрити потребу у живленні за рахунок основного внесення у ґрунт. Решта це фертигація і позакореневе живлення.

Щодо фертигації, то кожне господарство має свій набір водорозчинних добрив, свої підходи. На півдні — одні, бо там переважно ранні сорти. У нас картопля для зберігання і свіжа картопля нетривалого зберігання. Тут трохи інші співвідношення та кількість. Ми використовуємо на першому етапі монофосфат калію разом із сульфатом магнію, потім кальциніт — як кальцієві добрива.

Читати також: Картопля на зрошенні: скільки води давати для хорошого врожаю?

Частину азоту, приблизно 10-15 кг, ми даємо за рахунок аміачної селітри. А також використовуємо калієву селітру, сульфат магнію і під кінець вегетації вносимо кальциніт, бо кальцій — це формування шкірки у бульби, а отже можливість зберігання картоплі та зменшення механічних пошкоджень при збиранні, що є дуже важливою проблемою.

Щодо третьої частини системи живлення, фоліарного внесення. Практично через позакореневе підживлення можна вносити і макроелементи, тобто азот, фосфор, і калій, і можна також вносити мікроелементи й амінокислоти. Оскільки в нас є фертигація, то для фоліарного живлення ми використовуємо лише ті препарати, які краще працюють при внесенні по вегетативній масі і їх застосування здійснюється під час захисних хімічних обробок.

І тут варто наголосити про роль бору у формуванні врожаю. Для картоплі обов'язково, окрім внесення в ґрунт через краплю, також і обробка борвмісними концентрованими препаратами. Ми YaraVita BORTRAC щонайменше 2 рази в нормі 1,5 л/га.

Важливі для картоплі мікроелементи цинк (який забезпечує картоплі імунітет, стійкість до несприятливих умов) та марганець ми вносимо з препаратом Скудеро Мульті.

Залежно від умов сезону, якщо трапляються похолодання, температурні чи гербіцидні стреси, то ми використовуємо амінокислоти. А саме препарат Аміно Ксеріон. А взагалі було б дуже бажано у під час кожної інсекто-фунгіцидної обробки, хоча б 3-4 рази, додавати амінокислоти. Бо останніми роками спостерігаються різкі непередбачувані зміни погоди під час вегетації картоплі й таким чином ми знизимо стрес у рослин.

Якщо узагальнити кількість поживних елементів, які ми зазвичай вносимо для отримання запланованої урожайності до 60 т/га, то в діючій речовині сумарно за нашою технологією виходить так:

• 170-180 кг/га азоту,
• 135-140 кг/га фосфору (в пропорції до азоту це 1:0,8),
• до 300 кг/га калію (тобто потрібно в 1,8-2 рази більше, ніж азоту),
• 400 кг/га кальцію у вигляді гранульованого вапна,
• 57 кг/га магнію,
• 82 кг/га сірки,
• 1 кг/га бору.

Якщо ми говоримо про картоплю для промислової переробки, то бор дуже впливає на якість, на рівномірність і колір самого м'якуша картоплі, на вміст сухих речовин, на зберігання картоплі, на відсутність парші, то кількість внесеного бору підвищується до 1,5 кг/га.

Також серед мікроелементів у пріоритеті марганець, цинк і мідь, яких обов’язково даємо по 20-30 г/га.

Базовий підхід у системі живлення картоплі в CPG Agri — стабільність

Орест Тичко, директор з виробництва CPG Agri (підрозділ Централ Плейнс Груп):

Цьогоріч під вирощування картоплі в нашому господарстві залучено близько 1000 гектарів. Виробництво охоплює столові, чіпсові та крохмальні сорти, а також насіннєву картоплю.

Технологія вирощування побудована під різні рівні планової врожайності. Для столових та чіпсових сортів цільовий показник становить 35–40 т/га, для насіннєвого напрямку — близько 30 т/га, для крохмальної картоплі — 45–50 т/га.

Мистецтво живлення рослин

Все про живлення культур

Планування системи живлення базується на регулярному аналізі ґрунтів. Щорічно проводиться аналіз усіх полів, відведених під вирощування картоплі, що дозволяє об’єктивно оцінити забезпеченість елементами живлення та своєчасно коригувати систему удобрення. Такий підхід забезпечує ефективне використання добрив і мінімізує ризики як дефіциту, так і надлишкового внесення елементів.

Загалом застосовується типова система живлення картоплі, що включає використання калійних та азотних добрив, зокрема аміачної селітри, фосфорних добрив у формі діамоній фосфату (DAP 18:46), а також комплексних мінеральних добрив, серед яких Yara NPK 8:24:24.

 Норми внесення основних добрив диференціюються залежно від типу картоплі. У середньому вони становлять в діючій речовині:

•       азот — 120–180 кг/га,
•       фосфор — 80–110 кг/га,
•       калій — 200–300 кг/га.

Основний обсяг мінеральних добрив вноситься так званим способом врозкид з подальшим зароблянням у ґрунт.

Система удобрення щороку коригується відповідно до результатів аналізу ґрунтів, оскільки змінюється структура полів та їхні агрохімічні показники. Водночас базові підходи та орієнтовні норми внесення залишаються відносно стабільними, оскільки ключовим пріоритетом залишається забезпечення стабільної врожайності та якості продукції.

Стратегія живлення картоплі

Експерти «САНАГРО УКРАЇНА» та «ЕКООРГАНІК» визначили загальну стратегію внесення добрив для живлення картоплі в умовах України:

• Ґрунтовий аналіз перед сезоном + регулярна петіольна (черешкова) діагностика протягом вегетації. Це дозволяє точно визначити потреби рослини і вносити добрива саме тоді і в тій кількості, коли вони потрібні.
• Базове внесення при посадці: основної частини фосфору, калію, сірки, магнію та 50-60 % азоту. Фосфор і калій бажано вносити локально в рядок — вони малорухомі в ґрунті і найкраще працюють біля коренів на ранніх етапах.
• Корекційні підживлення азотом і калієм у фази активного росту бадилля та початку наливу бульб. Такі підживлення дозволяють підтримувати оптимальне живлення саме в періоди найвищого споживання цих елементів і уникнути як дефіциту, так і надлишку.
• Листкові підживлення мезо- та мікроелементами (Ca, Mg, S, B, Zn, Mn) у критичні періоди розвитку. Це швидкий і ефективний спосіб виправити дефіцити, посилити стійкість до хвороб і стресів та підтримати активний фотосинтез і налив бульб.

Тільки збалансований підхід з урахуванням аналізів ґрунту, сорту, попередника та погодних умов дозволяє максимально реалізувати генетичний потенціал врожайності та якості картоплі в українських господарствах, наголошують експерти.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій