Ознаки ураження
Виявляється у вигляді бурих овальних плям з великою кількістю поперечних і поздовжніх рисок, які створюють візерунок сітки. Плями не зливаються в окремі поздовжні смуги, на яких утворюється темно-сірий наліт конідіального спороношення. На зернівках плями світло-бурі з ніжним сітчастим візерунком.
Біологія збудника
Конідієносці темні, циліндричні, довжиною до 130 мкм, багатоклітинні, зібрані в пучки. Конідії світло-оливкові, циліндричні, розміром 80-175х15-22 мкм з 3-8 перегородками.
Спороутворення відбувається лише на некротизованій тканині. Сприятливі для споруляції умови настають при вологій і теплій погоді — температура від +5 °С до +35 °С. Оптимальна температура – близько +20 °С, якщо вологість повітря не опускається нижче 95%.
Умови поширення
Джерелом інфекції можуть бути міцелій, склероції та конідії, які зберігаються на рослинних рештках і зерні. Навесні може утворюватися сумчаста стадія у вигляді перитеціїв із сумками та сумкоспорами, які є додатковим джерелом первинної інфекції.
Поширення спор у посівах відбувається в основному за допомогою вітру в умовах низької вологості повітря. Проте на стадії інфікування, для успішного зараження, знову потрібні умови високої вологості повітря (чергування дня і ночі).
За сприятливих умов тривалість латентного періоду може становити всього 5 днів. Гриб по черзі заселяє яруси листя з низу до верху. Таким чином, чергування від одного до кількох днів з опадами і 2-4 дні з високою інсоляцією в умовах низької вологості повітря провокує швидке поширення сітчастої плямистості ячменю.
Заходи захисту
Заходи боротьби насамперед агротехнічні — знищення рослинних решток, очищення й протруювання насіння. У зв'язку з тим, що значна кількість інфекції гельмінтоспоріозів зберігається на стерні, необхідно дотримуватись чергування культур у сівозміні. Посіви ячменю (особливо насіннєві) необхідно розміщувати на відстані не менше 1 км від полів, де ця культура росла минулого року.