Страхові гербіциди як друга лінія контролю бур’янів у посівах кукурудзи

SuperAgronom.com: Уже всі погодились, що застосування ґрунтових гербіцидів має стати традиційним компонентом технології захисту (звісно, з урахуванням відповідних факторів). При цьому подекуди чуємо думку, що ними можна обмежитися, а страхові — не обов’язкові. Наскільки виправданий такий підхід?

Олександр Мигловець: Ви правильно підмітили тенденцію останніх 2-3 років. Система захисту в господарствах, які професійно займаються вирощуванням кукурудзи й отримують сталі рекордні врожаї, незалежно від регіону, побудована на застосуванні базових, тобто ґрунтових гербіцидів, і за необхідності — страхових.

Чи можна обійтися лише базовими? В окремих випадках – так. Якщо у вас хороша культура землеробства, на полях відсутні багаторічні види бур'янів і складаються оптимальні гідротермічні умови для ефективної дії ґрунтових гербіцидів, то зазвичай на таких площах немає необхідності проводити обробку страховими гербіцидами.

Але якщо на полях присутні багаторічні бур'яни, то ґрунтовий захист їх не стримає. Звісно, можна підібрати правильні схеми та діючі речовини залежно від видового складу сегетальної рослинності, але ґрунтові гербіциди мають певний період захисної дії — довший чи коротший, але обмежений. До того ж чималу роль в їх ефективності відіграє наявність вологи. Тож коли дія ґрунтових завершується, зазвичай з’являються однорічні бур’яни — як злакові, так і дводольні, — і це зумовлює необхідність застосування страхових гербіцидів.

Тоді беремо до уваги спектр бур’янів, фазу росту та розвитку культури і підбираємо препарат або бакову суміш, щоб максимально знищити небажану рослинність без шкоди для культури.

Читати також: Олександр Мигловець: Зміни клімату змушують аграріїв перебудовувати стратегію ґрунтового захисту

SuperAgronom.com: Які фактори можуть не врахувати аграрії, що ускладнить контроль бур’янів?

Олександр Мигловець: Для базових гербіцидів можливі ризики весняних приморозків, і критичними є передусім приморозки останньої декади квітня – першої декади травня, які в Україні спостерігаються вже кілька років поспіль. За таких умов ефективність ґрунтових гербіцидів значно знижується, навіть якщо є волога, немає багаторічних бур’янів, а період дії базової схеми ще не закінчився.

Тому одна з головних помилок — думати, що ґрунтової схеми буде достатньо. Коли погода вносить свої корективи, застосування страхових гербіцидів стає необхідністю.

Також нерідко недооцінюється сегетальний фон. Зазвичай аграрії, які вже не перший рік працюють, точно знають проблемні бур’яни на своїх полях — які з них переважають і потребують більшої уваги. Десь, можливо, є специфічні види, такі як хвощ польовий, берізка польова, чи присутній ваточник сирійський тощо. Розуміючи фітосанітарний стан поля і використовуючи досвід попередніх років, вони підбирають базові гербіциди, і, відповідно, розуміють, які продукти можуть використовувати у страховій схемі.

Водночас на нових полях або в разі зміни агронома ймовірність помилок зростає. Звісно, з часом досвід напрацюється, але краще з самого початку проводити ретельний моніторинг полів і консультуватися з фахівцями. Зокрема, з нашими, які можуть приїхати, спільно оглянути посівні площі й підібрати оптимальне рішення.

SuperAgronom.com: Найбільш радикальним наслідком помилок у застосуванні гербіцидів може стати фітотоксичність на культурі. Як її уникнути?

Олександр Мигловець: Якщо говорити про страхові гербіциди, я би передусім назвав застосування гормональних препаратів у більш пізні фази росту і розвитку кукурудзи, а також їх застосування за понижених температур повітря. Нехтування правилами застосування цієї групи гербіцидів може «вилитись» у деформацію рослини, скручування листової пластини, недозапилення, недосформованість качана, нерівне розміщення зерен у рядах, зменшення кількості зерен в качані тощо.

Це найчастіше свідчить саме про пізні терміни внесення гормональних гербіцидів і, відповідно, прояви фітотоксичності. Або ж — про додавання до бакової суміші несумісних діючих речовин: коли до гербіциду додають, скажімо, карбамід, мікродобрива, інші продукти, які можуть посилювати фітотоксичність навіть тоді, коли самі діючі речовини гербіциду мають м’якшу дію.

Також не можу не згадати поточну проблему, спричинену повномасштабним вторгненням, а саме — нестачу працівників. Коли фізично не вистачає людей, зокрема тих же операторів, трактористів, водіїв, або працює РЕБ, через що провести обробки вчасно неможливо. Тож це не помилка, а, швидше, відсутність альтернативи. Але, якщо можливість є, слід уникати пізніх обробок гормональними продуктами.

SuperAgronom.com: Уважно читати рекомендації виробника на етикетці?

Олександр Мигловець: Так, це в першу чергу. Інша річ, що буває неправильно визначають кількість листочків на кукурудзі. Тобто на етикетці вказана фаза, але є кілька шкал, за якими їх рахують. Хтось рахує по методу «комірців» (шкала Університету Айови), а хтось — за європейською шкалою ВВСН. Різниця між ними може бути у 2-3 листки, й чим вища фаза, тим більша може бути розбіжність.

Читати також: Ринок ЗЗР в Україні: чи зміняться ціни та як на нього вплинуть світові тенденції

SuperAgronom.com: У портфелі Ukravit також є гормональні гербіциди?

Олександр Мигловець: Так, і наші рекомендації ґрунтуються на шкалі ВВСН, оскільки ми європейська країна. В них чітко розписано, від якої й до якої фази треба внести той чи інший препарат. Бо є продукти, якими можна працювати від 3-4 до 5 листків, максимум — до 7 за певних умов. А є більш м'які продукти, які можна застосовувати до 10-го листка (якщо є така необхідність), наприклад Міладар або Міладар Дуо.

SuperAgronom.com: Як ефективність, так і можлива фітотоксичність залежать також і від якості води в баковій суміші. Наскільки це проблема в умовах України?

Олександр Мигловець: На основі досліджень, які проводить Ukravit Institute, ми бачимо тенденції, як із року і рік змінюються якісні показники води, що використовується для обприскування. І насамперед йдеться про кислотність (pH), а також жорсткість, тобто вміст іонів кальцію, магнію, заліза та інших.

Для кожної діючої речовини має бути свій оптимальний pH робочого розчину, щоб не відбувався лужний гідроліз та інші явища, а також щоб іони кальцію й магнію не зв'язувалися швидко з діючою речовиною. Інакше втрачатиметься гербіцидна активність — через утворення нерозчинних сполук, які не матимуть впливу на бур'яни.

Показники води важливі, бо ефективність обробки лише на 50% залежить від власне препарату, а решта — від погодних умов, води робочого розчину, фази росту й розвитку, шкодочинного об'єкта та інших факторів. Тому в каталозі наших продуктів на 2026 рік ми для кожного препарату зазначали оптимальні показники pH розчину і жорсткості води.

Для коригування цих показників у портфелі Ukravit є кондиціонери води (наприклад, ад’ювант Айворі Плюс), які одночасно впливають на зниження pH і зв'язуються з іонами кальцію, магнію та інших металів — для забезпечення високої ефективності дії пестициду.

Посилену увагу на характеристики води слід звертати у разі застосування ультрамалих об’ємів внесення. Адже тоді якість нанесення робочого розчину на об'єкт, проти якого працюємо, набуває особливого значення.

SuperAgronom.com: Як відомо, контроль бур’янів може значно ускладнювати їх резистентність до гербіцидів. Наскільки ця проблема актуальна для України?

Олександр Мигловець: Проблема стійкості в Україні, на жаль, дещо недооцінена, але вона існує. Її вже почали помічати й самі аграрії. Так, на одному з наших семінарів на Львівщині дехто з учасників поділився спостереженнями, що застосування препаратів або діючих речовин, якими вони звикли працювати, не завжди дає потрібний ефект, причому на різних культурах.

В Україні питанням явища резистентності й занесення даних до бази HRAC (The Herbicide Resistance Action Committee) займається академік, завідувач відділу Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Віктор Швартау. Від України в базу внесено вже п’ять видів бур’янів, зокрема амброзія полинолиста, щириця, мишій зелений, лобода біла та куряче просо.

Ми проводили власні дослідження, опитували аграріїв, які продукти вони використовували останні 5 років. Виявили, що 75-80% гербіцидного захисту побудовано на ALS-інгібіторах. Передусім тому, що гектарна вартість їх застосування відносно дешева, і вони загалом працювали. Але, на жаль, це спричинило виникнення резистентності бур’янів.

Постійне застосування в сівозміні ALS-інгібіторів призвело до того, що з'явилися біотипи, проти яких необхідно будувати окрему стратегію і тактику для їх контролю в інших культурах.

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook

Якщо куряче просо чи мишій у посівах кукурудзи вже набули стійкості до, наприклад, ALS -інгібіторів на основі нікосульфурону, римсульфурону чи форамсульфурону, про застосування цих діючих речовин доведеться повністю забути. І переходити на діючі речовини, що мають інші механізми дії та зможуть контролювати ці біотипи.

Наразі всі фахівці зійшлись на думці: якщо на полі наявні резистентні бур’яни, то незалежно від культури у схеми захисту необхідно вводити базові гербіциди (там, де можна їх використовувати). Це дає змогу стримувати чисельність резистентних біотипів на одиниці площі.

SuperAgronom.com: Розуміючи ситуацію, як ваша компанія реагує на неї?

Олександр Мигловець: Ми ще з 2016 року постійно проводимо різноманітні дореєстраційні дослідження в цьому напрямі. Адже перші стійкі біотипи були зафіксовані в Україні в кінці 2015 року, і ми одразу почали займатись цим питанням.

Вважаємо, що проблематика буде наростати. Бо різко змінити свої сталі, перевірені роками практики — складно. Часто нові рішення аграрії починають шукати вже тоді, коли на полі «велика халепа».

Та констатацією проблеми ми не обмежились. І у 2025 році вивели на ринок гербіцид Стелавіт на основі топрамезону. Він впливає і на злакові, і на дводольні види бур’янів та має зовсім інший механізм дії, аніж ALS-інгібітори.

SuperAgronom.com: Які особливості цього препарату, окрім того, що він може стати одним із ефективних антирезистентних рішень?

Олександр Мигловець: Загалом на ринку є декілька продуктів, які містять цю діючу речовину, але вони зазвичай двокомпонентні. Наприклад топрамезон + дикамба.

Ми ж пропонуємо монопрепарат. Адже не завжди і по фазі росту кукурудзи, і по спектру бур’янів у складі необхідна дикамба. Таким чином схема застосування може бути більш гнучкою. Й аграрій, залежно від видового складу сегетальної рослинності чи фази росту кукурудзи, може підібрати компонент бакової суміші й застосувати Стелавіт з відповідними гербіцидами — Агент, Агростар, Мастак, Диво Н або Макстар.

Монопрепарат дає можливість вибору як за спектром бур’янів, фазами росту культури, так і по затратах на гектар.

SuperAgronom.com: А в яких фазах застосовується Стелавіт? І чи є якісь застереження у правилах його використання?

Олександр Мигловець: Від 3-го до 8-го листочка включно, якщо йдеться про застосування соло. Якщо ж говоримо про бакову суміш, то залежно від продукту-партнера — дивимось по крайній нижній фазі.

Щодо застережень, то це стосується не лише Стелавіту. Коли культурна рослина перебуває у стані стресу, в період до чи після приморозків, або значного пониження температури, жодні гербіциди — нехай то гормональні, жорсткі, або ж більш м’які — використовувати не рекомендовано. Бо таким чином ви лише посилюєте стрес на кукурудзі.

Те саме стосується й пізніших фаз, коли навпаки можливе значне підвищення температури повітря — понад 30 °С, що останнім часом трапляється майже у всіх регіонах. У такому разі обробку варто проводити принаймні в періоди доби, коли температура знижується хоча б до 24-25 °С.

Читати також: Спиртовий ад’ювант значно покращить роботу сульфонілсечовин та триазолпіримідинів

Також, якщо ви використовуєте бакові суміші,обов’язково слід проводити тести на сумісність компонентів. Попри наявність рекомендацій на етикетці, варто попередньо змішати невеликі об’єми препаратів і перевірити реакцію — процедура нескладна. Звісно, оптимально було б спочатку обробити сумішшю невелику ділянку безпосередньо на полі й перевірити на фітотоксичність. Але зазвичай ні часу, ні можливості на це немає. Тому необхідне попереднє тестування на фізико-хімічну сумісність, чи не буде осаду тощо.

А взагалі ми досить часто проводимо внутрішні навчання для колег, а також семінари для аграріїв, де пояснюємо особливості застосування наших продуктів, норми внесення, найбільш поширені бакові суміші, або як можна комбінувати препарати залежно від проблематики в полі. І не лише у форматі лекцій, а й на прикладі господарств, які застосовують нашу продукцію.

SuperAgronom.com: Ми вже зачепили тему економічної доцільності страхових гербіцидів. Сьогодні це питання, можна сказати, топове — в умовах здорожчання МТЦ й відповідно збільшення витрат на гектар вирощування тієї ж кукурудзи. Давайте підсумуємо аргументи «за» включення їх у схеми захисту.

Олександр Мигловець: Економічний ефект можна обрахувати за класичними методиками, наприклад, Івана Веселовського, де для кожної культури й кожного виду бур’янів вказано умовний рівень ЕПШ. Хоч на сьогодні ці дані вже дещо застаріли, бо змінюються технології, змінюється генетика, але як певний орієнтир їх можна взяти.

Однак річ у тім, що конкуренція за ресурси — не єдина проблема, яку створює культурі сегетальна рослинність. Слід також враховувати, що певні бур’яни є резерваторами для шкідників і хвороб. А ще є алелопатія.

Крім того, не очистивши поле для поточної культури, ми можемо створити проблеми для наступної. Адже кожен не знищений бур’ян сформує насіння, яким поповниться потенційна забур’яненість. По окремих видах це означає, що проблема залишиться на десятиліття.

Тому варто спиратись на досвід, знати свої поля, постійно моніторити стан посівів, стежити за погодними умовами, розуміти економіку і включати здоровий глузд. А в разі необхідності — консультуватись із фахівцями.

SuperAgronom.com: Дякуємо за змістовну розмову!

Агробізнес України 2024/2025

Інфографічний довідник

Завантажити

Алла Гусарова, SuperAgronom.com