Тритикале як альтернатива пшениці: технологія вирощування на зерно і зелений корм

Тритикале краще за пшеницю переносить морози, дає кращий результат на засолених ґрунтах, відрізняється більшою стійкістю до хвороб та шкідників. Кращими грунтами для нього є чорноземи, проте й на інших може давати високі врожаї при належній агротехніці. На легких піщаних та торфових грунтах дає вищі врожаї, ніж озима пшениця, бо краще переносить кислотність грунту. Сорти зернового тритикале мають підвищену зимо- і посухостійкість. Критична температура вимерзання рослин -18…-20°С, тоді як у пшениці — близько -17…-18°С. Рослини більш стійкі проти льодової кірки, відлиг, навесні швидше і краще, ніж пшениця, відростають. Підвищена посухостійкість рослин зумовлена добре розвиненою кореневою системою. Вміст білка в зерні тритикале за однакових умов вирощування на 1-2% вищий, ніж в озимої пшениці, і на 3-4%, ніж в озимого жита.

Сьогодні тритикале вирощують для двох цілей: на зерно (може йти в комбікорм або перемелюватись у продовольчу муку) або на зелену масу (для приготування силосу та сінажу). Залежно від мети слід обирати сорт тритикале. Як і пшениця, тритикале має озиму та яру форми вегетації.

Читати по темі: Основи фунгіцидного захисту вівса, тритикале і жита: поради британських фахівців

В Україні переважно вирощується озиме тритикале, яка використовує для зростання вологу, накопичену в осінньо-зимовий період.  Сільгоспвиробники, яким доводилося вирощувати тритикале, кажуть, що головна порада — обробляти культуру так, як під вирощування озимої пшениці. Втім, деякі агроприйоми можуть не стати в нагоді: наприклад, велика частина сортів тритикале генетично захищена від  видів іржі, борошнистої роси, цілого ряду бактеріозів листя. Однак іноді при сильному прояві потрібен захист від септоріозу і фузаріозу колосу.

Попередники та вибір сортів тритикале

Попередник як елемент технології впливає на ріст і розвиток рослин тритикале озимого протягом усієї вегетації та на кінцевий результат. Так, за даними Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла, різниця між урожайністю тритикале озимого, вирощеного після кращих та гірших попередників, в окремі роки становила 1,0-2,0 т/га на користь перших.

Реєстр насіння

Довідник наявного на ринку насіння основних сільгоспкультур

У зонах з достатнім зволоженням найкращим попередником для тритикале вважається сидеральний пар (люпин, еспарцет, однорічний буркун). У степових зонах з недостатнім та нестійким зволоженням на чорноземах та каштанових ґрунтах — чорний пар. Але, оскільки в сучасних економічних умовах не всі господарства можуть собі дозволити пари, допускається сіяти тритикале після бобових культур, злако-бобових сумішей на корм, після кукурудзи або ріпаку. Найгірший попередник — колосові: накопичується велика кількість фітопатогенів (особливо небезпечних ірж, септоріозу, пероноспорозу, борошнистої роси).

До Державного реєстру сортів, рекомендованих для вирощування в Лісостепу України, включено більше 20 сортів зернового і кормового тритикале озимого. Це, наприклад, АДМ 11, Обрій Миронівський, Алкід, Полянське, Раритет, Ратне, Волемир, Мольфар, Візерунок, Поліський 7, та ін. Урожайність цих сортів у сприятливі за погодними умовами роки досягає 8,5-10,5 т/га. Всі вони мають невисоку (105-115 см) соломину, стійкі проти хвороб та вилягання. їхні рослини утворюють густий продуктивний стеблостій (600-700 стебел на 1 м2), потужний колос (50-60 зерен) та добре виповнене зерно з масою 1000 зерен 55-60 г. Такі посіви за оптимальних умов вирощування майже не потребують внесення гербіцидів, ретардантів і фунгіцидів.

У виборі сортів тритикале в першу чергу варто врахувати наступні фактори:

•         Призначення сорту: на зерно чи на зелену масу; зернове — для продовольчого використання чи на виробництво комбікормів.
•         Показники якості: вирівняність зерен, стійкість до проростання, число падіння, вміст протеїну.
•         Стійкість до хвороб: борошнистої роси, бурої іржі, ринхоспоріозу, фузаріозу, септоріозу, ріжок.  
•         Стійкість до вилягання, довжина стебла, стійкість до підламування стебла, зимостійкість.
•         Кількість продуктивних стебел на 1 м2, кількість колосків в колосі, маса тисячі насінин, маса зерна з одного колоса.

Підготовка ґрунту та сівба тритикале

Обробіток ґрунту має бути спрямований, перш за все, на накопичення вологи в осінньо-зимовий період та збереження його навесні при таненні снігу. Для кращого накопичення вологи за можливості потрібно застосовувати куліси по полях. Завдяки кулісам кількість опадів збільшується на 80-100 мм у метровому шарі (опади трьох літніх місяців). Велика товщина снігу допомагає перезимувати рослинам у фазі 2-3 листків. Під час проведення досліджень вчені висівали куліси з кукурудзи, суданської трави, соняшнику. Зазвичай їх висівають у червні, щоб стебла встигли одеревіти. Якщо ці культури були попередниками для пшениці, можна залишати неширокі смуги зі стебел. Проте, враховуючи умови останніх років та малосніжні зими, застосовувати куліси не завжди доцільно і може стати просто зайвою статтею витрат на вирощування.

Читати по темі: Нішеві культури: можливості експорту, переваги та недоліки. Проблеми експорту нішевих в Україні

Осіннє щілювання на глибину 40-50 см посилює ефект накопичення вологи: стікання талої води з полів навесні зменшується в 3 рази.

Карта ґрунтів

Інтерактивна карта ґрунтового покриву України

Сіють тритикале в ті ж терміни, що й пшеницю, з огляду на наявність вологи в метровому та посівному шарі, а також динаміку погодних умов. Тритикале, на відміну від пшениці, менш болісно реагує на пізні терміни сівби і значно випереджає по валу зерна озиму пшеницю і жито, посіяні із запізненням. Причина в тому, що рослина тритикале розвивається швидше і формує більш потужну кореневу систему. При ранній сівбі, теплій осені та оптимальному зволоженні культура може сформувати до 12 стебел. Тож сіяти тритикале можна як в оптимальні для озимих колосових терміни, так і в пізніші: якщо мета вирощування — зелена маса, сівбу проводять з інтервалом 8-10 днів у 3-4 терміни, використовуючи для цього сорти, що різночасно дозрівають. Переростання у тритикале на зелений корм немає. При вирощування тритикале для заготівлі сіна, сівбу доцільно проводити в оптимальні терміни; при вирощуванні кормових тритикале на насіння найбільш прийнятна середина та друга половина оптимальних термінів.

Для сівби використовують велику фракцію насіння з масою 1000 насінин не менше 40 г (95% сортової). Дрібне насіння тритикале озимого має низьку силу росту і тому польова схожість його значно нижча лабораторної. Щоб запобігти розвитку сажкових хвороб, альтернаріозу, ріжок, захистити молоді рослини від ураження кореневими гнилями, насіння слід обробити фунгіцидними протруйниками, а за наявності ґрунтових шкідників, а також на посівах тритикале озимого, які були висіяні раніше оптимальних строків — із доповненням інсектицидом. Щоб кожна насінина повністю була вкрита захисною плівкою, потрібно збільшити витрату робочої рідини від 10 до 12-13 л/т, оскільки насіння тритикале зморшкувате і має добре розвинений чубчик.

Передпосівна обробка насіння тритикале дозволяє значно придушити розвиток хвороб, а також захищає насіння від жужелиці та мух. У більшості випадків якісне протруювання насіння системними фунгіцидами захищає рослину від проростання до повного кущення. Але треба пам'ятати, що протруйники із групи азолів, хоч і ефективні, можуть затримувати розвиток сходів.

Діапазон норм висіву для тритикале досить широкий і залежить від строків сівби, сорту, попередника, якості насіння, поживного режиму ґрунту тощо. Виходячи з практичного досвіду, оптимальною нормою висіву тритикале озимого після кращих попередників є 5 млн схожих насінин на 1 га, після стерньових і кукурудзи на силос 5,5-6,0 млн схожих насінин на 1 га. На менш родючих ґрунтах та при запізненні з сівбою норму висіву збільшують на 10-15%.

Глибина загортання при хорошому промочуванні орного шару повинна бути не менше 3 см і, бажано, не більше 4 см. Між пшеницею та тритикале з цього питання є різниця: насіння тритикале за всіх однакових умов можна закладати на 1 см глибше, що буває особливо важливо восени при гонитві за вологою. В оптимальних умовах насіння тритикале сходить на 1,5-2 дні раніше за пшеницю. В посушливих умовах глибину загортання можна збільшувати до 5-7 і навіть 8 см.

Загальноприйнятий спосіб сівби — звичайний рядковий з міжряддям 15 см, або вузькорядний — 7,5 см з утворенням технологічної колії на посівах, які вирощуються за інтенсивною технологією. Посівне ложе повинно бути ущільненим і добре вирівняним.Технологія сівби є основною ланкою вирощування тритикале озимого і тому дотримання оптимальних значень глибини загортання, норм і строків сівби є дуже важливими для одержання високого врожаю.

Живлення тритикале

Хоча і існує серед аграріїв думка, що тритикале добре росте на малородючих ґрунтах (цей міф народився через те, що в однакових умовах тритикале дає великі надбавки зерна порівняно з озимою пшеницею), тритикале необхідно «підгодовувати». І чим краще живлення — тим більшою буде віддача. На 1 га потрібно вносити 5-7 тонн гною та 90-100 кг у д.р. мінеральних добрив. Кількість можна скоротити приблизно на 25%, якщо сіяти як попередник бобові трави (особливо люцерну).

Читати по темі: Переваги дробного внесення азоту та схеми підживлення озимої пшениці

Багаторічні дослідження показали, що лімітуючим фактором, крім вологи, є фосфор, тому система удобрення має базуватися на кількості доступних фосфатів у ґрунті. У зв'язку з великою кількістю карбонатів у орному шарі застосування добрив, що містять фосфор, під культивацію неефективне. Найбільшу віддачу по озимому тритикале дало внесення азоту навесні наземно сівалкою, фосфору та калію — восени під оранку, та рідких комплексних добрив (РКД) у вигляді розчину (300 л/га) при виході рослин у трубку. У середньому за різними сортами використання РКД давало прибавку по тритикале 0,48 т/га.

Однак завжди потрібно пам'ятати, що за недостатнього рівня фосфатів у ґрунті позакореневе підживлення не замінить основне його внесення. Зазнаючи дефіциту фосфору, тритикале сформує слабку кореневу систему, корінь не зможе проникнути в ґрунт. Тому доцільно вносити 25-100 кг добрив, що містять фосфор (за діючою речовиною). Навесні не слід вносити більше 50-60 кг азоту (на півдні 65-70 кг). Вищі дози призведуть до формування дуже густого продуктивного стеблостою. Часто аграрії роблять помилку, розкидаючи рано навесні карбамід по поверхні ґрунту або загортаючи його дисковими сівалками. Проте азот у карбаміді представлений в органічній формі, а коріння рослини засвоює азот лише у мінеральній. Азот сечовини має бути перероблений ґрунтовою мікрофлорою в мінеральну форму, при теплій весні це відбувається за 7-10 днів, при холодній — за два тижні і більше. Стільки ж часу посіви відчуватимуть дефіцит азоту. У зонах з недостатнім зволоженням при низькому рівні доступних фосфатів у ґрунті економічно виправдано вносити навесні 30-40 кг/га д.в. азоту, а пізніше — за відповідних метеоумов — проводити додатково позакореневі підживлення РКД, КАСом та іншими рідкими комплексними добривами, балансуючи їх по азоту. При вище середньому та високому рівні доступних фосфатів оптимальним співвідношенням між P та N  буде в межах 1:1,13 – 1:1,25.

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_

Озиме тритикале особливо сильно реагує на рівень фосфатів у грунті у поєднанні з азотом: пропорційно зростанню дози добрив відбувається і збільшення врожаю.

Живлення потрібно тритикале і в тому випадку, якщо культуру вирощують на зелений корм. Для отримання 30-40 т/га маси достатньо внести під основний обробіток ґрунту P 30-40 і К 20-30 і провести весняне підживлення селітрою.

В залежності від стану посівів:

•         слабко розвинені посіви — якомога раніше навесні N 40-50;
•         нормально розвинені — N 30-35;
•         посіви, що переросли — перед початком виходу в трубку N 20-30.

Тритикале, мабуть, єдина культура, яка так потужно відгукується на азотне живлення гарним кущенням. Цю особливість можна використовувати для відновлення густоти зріджених посівів. Хороше азотне живлення підвищує як урожай маси, так і частку листя у її структурі. Якщо посіви тритикале розміщені по стерні колосових попередників, без добрив якісний зелений корм не вийде. Тритикале ефективно використовує післядію добрив після скоростиглих та середньостиглих гібридів кукурудзи на зерно, ріпаку, гірчиці, скоростиглих гібридів соняшнику. При використанні органіки (гній, перегній, сидерати) азотні добрива можна і не застосовувати, задовольняючись внесенням 60-70 кг/га складних добрив, що містять фосфор, при посіві, але врожаї маси тоді будуть середніми.

Можна підживити тритикале на зелену масу навесні, використовуючи рідкі комплексні добрива в дозі 20-22 кг д.в. + баланс азоту до фосфору 1:1.

Як доглядати за посівами тритикале

Догляд за посівами озимого тритикале починається з появи сходів. Головні «аматори» цієї культури — злакова муха та хлібна жужелиця, попелиці, цикадки, мишоподібні гризуни. На перших етапах від «мисливців на тритикале» врятує протруювання насіння системними препаратами.

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

Що стосується захисту від бур'янів, то восени нормально розвинені посіви, розміщені по парах, захисту зазвичай не потребують. Посіви за непаровими попередниками іноді потрібно захищати від бур'янів уже з осені. Як правило, серед осінніх бур'янів переважають дводольні. Найкраще їх обробляти гербіцидами із класу сульфонілсечовин.  Придушення рослин-конкурентів на початку вегетації дозволить культурі добре розвинутися, надалі тритикале самостійно придушуватиме бур'яни і повторної обробки гербіцидами не буде потрібно.

Читати по темі: Вірусні хвороби зернових культур: небезпека, яка вже поряд

Інший чинник, який може знизити врожай — хвороби. Їхнє поширення залежить від інтенсивності ураження посівів, густоти стояння, сортової стійкості. Погіршують атаку шкідливих мікроорганізмів тепла та волога весна, а також переважання азотного живлення.  Якщо у березні-травні прогнозується достатнє чи надмірне випадання опадів, краще не чекати, поки хвороба перейде економічний поріг шкідливості, та обробити рослини в період від фази виходу в трубку до фази колосіння. Особливо це важливо, якщо використовується сорт тритикале, стійкий до хвороб.

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

У середині весни тим, хто посіяв тритикале, необхідно бути готовим до захисту посівів від шкідливої черепашки — хоча тритикале ця комаха вражає меншою мірою, ніж, наприклад, пшеницю. Інсектициди з класу синтетичних піретроїдів, хоча й мають високу початкову токсичність, в умовах високих середньодобових температур знижують ефективність.

Каталог гербіцидів на SuperAgronom.com

Збирання врожаю тритикале

 Рослини, призначені на сіно, скошують у період перед їх виколошуванням. Хоча в цій фазі накопичення сухої речовини ще не досягає максимуму, виходить висококласне сіно і сінаж з підвищеним вмістом протеїну, що перетравлюється каротину. Висота скошування - 5-7 см (вищий зріз призводить до недобору маси, нижчий — до забруднення корму землею). При виляганні стеблестою до 20% його доцільно прибирати безпосередньо на зерносінаж.

Читати по темі: Збирання врожаю зернових: як мінімізувати втрати

Збирання тритикале на зерно проводять у фазі повної стиглості прямим комбайнуванням у ті ж терміни, що й збирання пшениці.

Переваги та особливості тритикале

Тритикале залишається поки що не дуже популярною культурою.  Головна проблема в тому, що в нашій країні тритикале практично не використовується в хлібопекарській промисловості, хоча селекціонери домоглися того, що борошно з деяких сортів ні в чому не поступається пшеничному борошну. Причина — у необхідності реєстрації  ДСТУ на хлібобулочні та кондитерські вироби із тритикале. Поки що відомо лише про деякі приватні досліди виробництва хліба з тритикале, але широкого поширення ця практика не набула.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Втім, інтерес до тритикале однозначно зростатиме, для цього є ціла низка передумов:

• Тритикале має більшу продуктивність у порівнянні з пшеницею. Озима пшениця поступається кормовим сортам озимого тритикале зі збирання маси на 11-18 т/га, зі збирання протеїну — на 4-6 ц/га.
•  Тритикале виживає у несприятливих умовах,  особливо перевага озимого тритикале є очевидною в екстремальні роки (в умовах травневих заморозків, посухи протягом вегетації).
• Зернофураж тритикале перевершує за своїми поживними якостями інші кормові культури. Кормові сорти тритикале — завдяки більшій кількості листя — містять на 15-20% більше сирого протеїну, ніж пшениця та жито. Змішані посіви тритикале озимого з озимою викою, зимуючим горохом дають збагачений білком зелений корм. У 1 кормовій одиниці такої маси міститься протеїну від 129 до 168 г.
• Тритикале — відмінна сировина для виробництва крохмалю, спирту та борошна.  Кількість крохмалю у тритикале може досягати 70-74%. Витрата сировини виробництва 1 тонни товарного крохмалю складається: для картоплі – 7 тонн, для жита 2 тонни, для пшениці 2,3 тонни, для тритикале 1,8 тонни, кукурудзи 1,6 тонни.

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook

Олена Басанець, SuperAgronom.com